Клан

Любомир Ференс, Слідство.Інфо

У квітні державний концерн «Укроборонпром», який має забезпечувати нашу країну озброєнням, оголосив публічний конкурс на заміщення директорів 33-х своїх підприємств. Очільники «Укроборонпрому» неодноразово заявляли про відкритість і прозорість відбору. На практиці ж відповідальні посади чомусь обіймають… родичі керівників концерну. Кадрова політика в «Укроборонпромі» давно викликає чимало запитань, а нові призначення в концерні супроводжуються скандалами. На початку року «Слідство.Інфо» розповідало про закупівлю двигунів УТД-20 для сучасних Бетеерів Київським Бронетанковим Заводом. Тодішній виконувач обов’язків директора заводу Владислав Лисиця, херсонський земляк гендиректора концерну Романа Романова, переплатив за них майже вдвічі, витративши мільйон шістсот тисяч гривень. Золоті двигуни завод до того ж отримав непридатними до експлуатації. Ми запитували про це Лисицю. - Их вернули. - І? - Потом еще раз вернули. - І? - Потом еще раз вернули. Потом поставили пригодные. Після такого відвертого проколу кар’єра Владислава Лисиці в оборонному комплексі мала б дійти свого логічного завершення. За справу взялася військова прокуратура, яка відкрила кримінальне провадження. Воно триває досі, причому безрезультатно. У липні Владислава Лисицю призначають постійним директором Київського бронетанкового з контрактом на три роки. Ми запитали керівника концерну Романа Романова, чи не боїться він результатів розслідування прокуратури. - Прошло полгода. Вы, пожалуйста, обратитесь по адресу на соответствующую реакцию. Вы ж тоже обращались. Ваша информация – сюжет – это является основанием для расследования правоохранительных органов? - Так. - Сделайте запрос, почему до сих пор нет реакции. На сегодняшний день нет реакции – человек ни не прав, ни не виноват. Артур Херувімов, з яким Владислав Лисиця скоріш за все і погодив платіж на злощасні двигуни УТД-20, за цей час теж піднявся кар’єрною драбиною. Директор департаменту контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств-учасників ДК «Укроборонпром» став заступником Романова з розвитку. Колись обидва були членами громадської організації «Громадянський Рух «Відродження Херсона». Романов захищає підлеглого. - Мы ждем решения прокуратуры, мы договорились с вами, что вы поторопите, чтоб это решение максимально быстро было. - Мы поторопим? - Нееет. Ну, мы с вами вместе поторопим, чтобы это решение максимально быстро было. За год своей работы Артур Херувимов только прямых денег сэкономил для бюджета 171 млн. гривен. А от кум Артура Херувімова та його бізнес-компаньйон у ЗАТ «Южспецгідрокомплект» Михайло Мосін так і не став директором «Житомирського бронетанкового заводу», який тимчасово очолював з лютого по липень. «Слідство.Інфо» весною попереджало про особливі таланти Мосіна. Свого часу він два роки керував КП «Херсонелектротранс», яке привів до занепаду. За таке покращення його навіть судили. Врятувала амністія. «Если есть ещё такие же талантливые, я прошу дать мне их телефоны, я сегодня их буквально отсобеседую, а завтра они пойдут работать на наши предприятия», - рекламував Мосіна Сергій Пінькас, перший заступник генерального директора ДК «Укроборонпром». Період правління Мосіна на ЖБТЗ теж запам’ятався зловживаннями. Ось це рішення Дарницького районного суду міста Києва свідчить, що Житомирський Бронетанковий у період з лютого по травень закуповував комплектуючі у ТОВ «Спецбудпостачання» - а воно, в свою чергу, в інших фірм, які мають ознаки транзитних та фіктивності. За нашими даними на рахунки ТОВ «Спецбудпостачання» три бронетанкові заводи «Укроборонпрому» – Харківський, Житомирський та Миколаївський у лютому-квітні переказали чималу суму – майже 60 мільйонів гривень. Офіс ТОВ «Спецбудпостачання» мав би знаходитись ось у цьому підвальному чи нежитловому приміщенні по вулиці Жилянська 55. Однак такої компанії ми тут не знайшли. - Тут нема цих фірм вообщє. Просто висить поштовий ящик і все. «Давайте мы посмотрим решение суда, о чем он говорит, - каже Роман Романов. - Вы вот на самом деле, для того, чтоб у нас не было вопроса какой-то, анонса какого-то, да. Как, собственно говоря и славится ваша программа, когда вы какие-то горячие факты преподносите, а после они оказываются, ну, чуть такие, только не такие, кто-то недорассказал, так кто-то что-то не то услышал». У судовому рішенні чорним по білому сказано: «В діях посадових осіб ДП «Житомирський Бронетанковий завод вбачаються ознаки незаконного збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах». Тому за клопотанням військової прокуратури суд наклав арешт на гроші «Спецбудпостачання», щоб їх банально не вкрали. Колишній директор ЖБТЗ, з яким ми поговорили телефоном, розводить руками. - Я не занимался снабжением. У нас для этого есть подразделение специальное. Мосін досі залишається на заводі, але вже як заступник нового директора – Олексія Бабича. Той належить до нової хвилі призначенців в «Укроборонпромі». Це вже не просто херсонські земляки, а прямі родичі керівників концерну. Олексій – рідний брат Андрія Бабича, заступника керівника Апарату генерального директора «Укроборонпрому» і одного з членів комісії з відбору серед кандидатів на посади директорів підприємств концерну. В «Укрборонпромі» неодноразово заявляли, що отримали близько півтисячі резюме від тих, хто хоче працювати в концерні. За яким принципом обирають найкращих, можна спробувати зрозуміти на прикладі Андрія Бабича. За отриманою нами інформацією, свого часу він займався бізнесом, був керівником апарату Херсонської ОДА, а ще – лікарем-психіатром та лікарем-сексопатологом. Роман Романов вважає таку ситуацію нормальною. - Нужно посмотреть функциональные обязаности Бабича – заступника керівника апарату. Входят какие полномочия и какой функционал. Если он действительно управляет предприятиями и он влияет на их деятельность – это одно. Согласно закона, конфликта интересов нету, согласно функциональных обязанностей, их тоже нету. Анатолій Майборода, екс-очільник «Укрінмашу», одного з провідних підприємств «Укроборонпрому», стверджує, що Андрій Бабіч насправді відіграє далеко не останню роль у менеджменті концерну. - У перший же день, коли Романов прийшов до керівництва концерну, було зібрано нараду і, зокрема, було представлено пана Бабича. І було сказано, що його вказівки треба виконувати як вказівки генерального директора Та гідні високих посад у концерні родичі виявилися не тільки в Бабіча. У липні на інше стратегічне підприємство «Укроборонпрому» - харківський машинобудівний завод «Фед» призначають тридцятирічного Олександра Пащенка. Він є сином Юрія Пащенка, заступника Романа Романова з авіабудування та виробництва. Пащенко-старший теж входить до складу конкурсної комісії. Її вибір він вважає об’єктивним. - Він має дві освіти – юридичну та економічну – і три роки до Феда він працював заступником директора завода ракетно-авіаційних агрегатів. Що ви думаєте, що я поставлю на кон свою репутацію і своє майбутнє в Концерні для того, щоб дурника поставити і потім зганьбиться на всю країну? Мені не соромно його показать, я горжусь своїм сином. Як бачимо, влаштувати на високі посади в концерн брата й сина для менеджерів «Укроборонпрому» не є проблемою. Складніше виявилося з батьком. Призначення керівника Херсонського державного заводу «Палада», що виробляє плавучі залізобетонні і композитні доки, супроводжувався цілою комедією. Наприкінці липня конкурсна комісія під головуванням першого заступника генерального директора «Укроборонпром» Сергія Пінькаса оголошує переможцем… його батька, Володимира Пінькаса. Раніше Пінькас-старший працював начальником управління Державної Пенітенціарної служби України в Херсонській області. Інакше кажучи, керував місцевими в’язницями. - Был проведен конкурс. На конкурсе принимало участие семь человек. Этот конкурс был мною выигран. Я считаю и считал, что конкурс был проведен законно, с соблюдением всех юридических норм. Після повернення з відпустки на початку серпня Романов призначає службове розслідування результатів конкурсу і говорить про репутаційні ризики для концерну. Після такого крутого повороту Володимир Пінькас сам відмовляється від посади. - Я ухожу из-за того, то что в СМИ были публикации, то что ставят под сомнение саму структуру «Укроборонпрома». Я не хочу, чтобы моя фамилия участвовала в каких-то дебатах, разборках и так далее. Я уступаю дорогу молодым. Мабуть, державний концерн «Укроборонпром» переживає справжній кадровий голод, якщо на керівників підприємств ставлять братів, синів і навіть батьків. У такий спосіб оборонний комплекс країни помалу перетворюють на таку собі сім’ю. Про те, чим загрожують такі сімейні цінності країні, ми вже добре знаємо.

Добавить комментарий