Сергій КОСТИНСЬКИЙ: «У Криму будуть чути українські FM радіостанції»

Про мовні квоти для українських радіостанцій  і мовлення на окуповані території Криму і Севастополя - у розмові з членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергієм КОСТИНСЬКИМ у програмі "Питання національної безпеки" (ефір - ТРК "Чорноморська").  

Валентина Самар: Пане Сергію,в  першу чергу нашу аудиторію цікавлять питання мовлення на Крим і мовлення для Криму. Але, звісно, ми не можемо обійти увагою події, які відбуваються в останні дні, відколи стартувала дія вимоги закону щодо частки в радіоефірі музики і мовлення українською. Сьогодні біля Нацради пройшла акція групи молоді, це спільнота "Відсіч". Чому вони проривалися на засідання Нацради, я ж так розумію, ви є однодумцями щодо української квоти?

Сергій Костинський:Я вважаю, що так повинна виглядати демократія, коли громадські організації можуть давати копняка владі і вимагати, щоб влада прислуховувалася до громадськості. Я вважаю, що це нормально. Сьогодні я був присутній на цьому брифінгу "Відсічі", виходив для того, щоб пояснити позицію Національної ради, сказати, що жодної зради немає. Можливо, це моє особисте розуміння закону, але сам закон написаний дуже коректно. Будемо за ним працювати. Що стосується методології моніторингу ефіру, то вона буде допрацьовуватись, щоб не було жодних маніпулювань.

Валентина Самар: Здається, ці люди вже ведуть свій моніторинг.

Сергій Костинський: Зараз ми працюємо з позицією громадськості. На жаль, у влади є дефіцит довіри з боку суспільства. Тому кожен крок влади розцінюється з точки зору презумпції винуватості. Якщо ми дивимось на радіостанцію з точки зору презумпції невинуватості, то мова може йти, наприклад, про технічні проблеми. Хоча ті, хто дивиться наші засідання онлайн, вони знають, що у 90 % випадків я вимагаю покарання для порушників. Результатів моніторингів ефіру радіостанцій ще немає. Результати з’являться лише наприкінці тижня.

Валентина Самар: Як ви будете моніторити? Моніторинг буде постійним і суцільним, чи то буде вибірковий?Які будуть покарання і які порушення можуть привести до втрати радіостанціями ліцензій на мовлення?

Сергій Костинський: Записується ефір, наші монітори сидять і рахують кількість пісень, з годинником рахують хронометраж пісень та реплік. Там дві квоти - на пісні українською мовою і квота на ведення передач українською мовою. Тобто, там розраховуються мова та мовлення ведучих та титрів. Це ми робимо вручну. Для цього в нас є п"ять моніторів у Києві і є представники в кожній області,ки, які також будуть це робити.

У нас є 14 національних радіостанцій, біля 60-ти місцевих мовників, є і регіональні мовники. Отже, за цей період ми будемо всіх моніторити. Які санкції? Це попередження, а наші ліцензіати дуже цього бояться, бо якщо ліцензіат має два попередження і закінчується строк ліцензії, то за законом Нацрада має право не продовжити цю ліцензію. Якщо є повторне порушення, то вже є штрафні санкції. Якщо порушення повторюються, то можуть бути звернення до суду щодо анулювання ліцензії.

Валентина Самар: Але тільки по рішенню суду.

Сергій Костинський: Так.

Валентина Самар: От я думаю: якби зараз Крим був під українським прапором і вводились ці квоти, то щоб там зараз відбувалося?

img9cd5cc1e4f5ee6e319174ae35e4cab97

Сергій Костинський: Нічого. Пам’ятаєте, в нас колись було прийняте рішення, що іноземні фільми в кінотеатрах локалізуються українською мовою. Півроку деяка категорія кримчан принципово не ходила до кінотеатрів і запитувала «на мові или на руском языке?». Потім виявилося, що бажання дивитися фільми в кінотеатрі в нормальній якості і з прекрасним перекладом  переважає весь снобізм. Сьогодні йде мова про прекрасні сучасні українські пісні, яких дуже багато. Сьогодні є чим наповнювати ефір.

Валентина Самар: Так, і є FMрадіостанція, яка мовить виключно українською..

Сергій Костинський: В інтеренті вже є декілька повністю україномовних радіостанцій, це не рахуючи державних – Перший канал, Промінь, Культура. Сьогодні було переоформлення ліцензії одній з радіостанцій «Гала», яка змінила назву на «Країна». Тепер це радіостанція, яка мовить в FM діапазоні – вона переходить на українське мовлення і українське ведення передач.

Тенденція щодо поширення української мови набирає обертів. Я дуже сподіваюсь, що наступним кроком буде локалізація іноземних супутникових телеканалів, які сьогодні озвучуються російською мовою і дуже часто в Москві. Сподіваюся, що вони будуть переходити на українську мову. Раніше дистриб’ютори казали, що немає попиту, немає сенсу, але вже сьогодні є дискусії, що такі телеканали мають озвучуватися. Наприклад, міжнародний канал AMC (входить до складу компанії АМС Networks International − UK, мовить у 125 країнах світу - ред.) - телеканал, який демонструє популярні серіали, які тепер доступні  українською мовою (в мережі компанії ВОЛЯ - ред.). Весь контент вони озвучують українською мовою. Я вважаю, що така тенденція буде поширюватися.

Сьогодні Нацрада контролює впровадження квот. Щоб там про нас не казали, наша спільна позиція полягає в тому, що українська мова – це ключова частина суверенітету України. Без української мови немає української нації та суверенної української держави. Державна мова повинна використовуватися в усіх сферах суспільного життя та державного правління.

Валентина Самар: Оголошувався конкурс Нацради на частоти в Херсонській області для мовників цього діапазону з тим, щоб вони мовили і на окуповану територію. Там також будуть введені такі квоти?

Сергій Костинський: Якщо там буде музика і будуть пісні, то цього року – квота у 25 відсотків українських пісень. Мова ведення передач – 50 % українською мовою. Чесно кажучи, тут не врахований такий момент, як кримськотатарські редакції. На жаль, для законодавця це було не актуально. Хоча, коли розроблявся цей закон, я це питання озвучував, оскільки для кримськотатарських радіостанцій має бути особливий підхід, аби вони мали можливість для поширення і популяризації мови корінного народу Криму.

Валентина Самар: За тими квотами, як ви сказали -  25 відсотків пісень і 50 - мовлення українською, є можливість давати 75 відсотків пісень і 50відсотків передач вести кримськотатарською. Це не так мало. 

Сергій Костинський: Цього не мало, але ніхто не чув, що з цього приводу хочуть сказати представники кримськотатарського народу.

Валентина Самар: А чого ж ви у них не питали?

Сергій Костинський: Нацрада не займається розробкою законопроектів. Ми беремо участь, вносимо свої рекомендації, але для цього є профільний комітет та народні депутати, які це розробляють.

Валентина Самар: Ви знаєте, коли ви ще не пішли до влади, ми з вами говорили і продовжували про це говорити наступні роки, про те, що поки ми, кримчани, самі не почнемо щось робити, поки не буде ініціативи з боку кримських громад, кримських ЗМІ, експертного середовища, ніхто з депутатів про це говорити не буде. Навіть кримських.

Сергій Костинський: Я працюю так, як працював в бізнесі – потрібен проектний менеджмент. В мене є портфель проектів і роботи вистачає з дев"ятої о 23-ї години.  Все зробити неможливо.

Щодо Чонгару. В мене давно вже запитують про вежу, але вона будується не один день і навіть не два. Мова йде про вежу в 150 метрів, про підведення землі для вежі, про прорахунок частот, які проходять, міжнародну координацію. На це виходить дуже багато часу, але якщо ти не будеш штовхати це до фінішу, то його не буде. Проблема була в тому, що приватний інвестор поставив умову, що він все побудує тоді, коли будуть прораховані частоти і буде оголошено конкурс на ці чотири частоти. Коли це відбулося, то він почав займатися питанням підведенням землі. Землю декілька днів тому виділили, тому інвестор обіцяв протягом декількох місяців це зробити. Є деякий момент щодо встановлення там антен – все залежить від погодних умов. В найближчі місяці завершиться сам конкурс.

фото "Детектор медіа" зведення вежі . фото "Детектор медіа"

Валентина Самар: Коли саме він завершується?

Сергій Костинський: Зараз сказати точно не можу, залишилося два місяці. На сайті Нацради прописані всі дати. За цей час буде побудована вежа і ми, нарешті, зможемо сказати, що ми не тільки захищаємо свої території, поширюємо своє мовлення, але вже виходимо на окуповані території. Є деякі тестові проекти, які ми обговорюємо з іноземними партнерами, вони експериментальні, в деяких людей викликають посмішку. Але наші партнери кажуть, що те, що нас будуть чути до Сімферополя – це є реально. Не хочу зараз про це говорити детально, але ми працюємо над тим,  щоб у Криму чули українські FM радіостанції. Я думаю, що ми це все реалізуємо.

Валентина Самар: Терміни не називаєте?

Сергій Костинський: Оскільки ми розробили стратегію, а це наша дорожня карта, ми розраховуємо на 2016-2017 роки. Сподіваюся, що в ці терміни ми вкладемося. Коли кажуть, що є стіна і люди не чують українську – це неправда. Є супутники, через які можна отримувати сигнал всіх телеканалів.

Валентина Самар: Чи є якісь прорахунки, що сьогодні дивляться, слухають і читають у Криму? Є якісь дослідження?

Сергій Костинський: Це не можна зробити. Скажу з досвіду, результати опитувань, отримані на окупованій, анексованій територіях, вони не є реальними. Можна говорити, що в нас є такі дані, але ми не можемо  їх демонструвати та на них посилатися. Людина, яку телефоном  запитають, які вона дивиться телеканали, не скаже, що то українські канали, адже це може бути ФСБ. Два роки тому вже робили дослідження...

Валентина Самар: Там, ми пам’ятаємо цей скандал.

Сергій Костинський: То дослідження показало, що більшість підтримало анексію, але ж це неправда. Нацрада не замовляє такі дослідження, оскільки є регулятором, який видає ліцензії. Але є Індустріальний телевізійний комітет, до якого ми звернемося, щоб вони обговорили це питання. У нас з ними дуже гарна взаємодія і сподіваюся, що це буде для них дійсно важливо. Ще одне питання, яке ми сьогодні також опрацьовуємо – яким чином телеканали та радіостанції, які втратили своє обладнання на території Криму, яким чином зможуть це відшкодувати.

Валентина Самар: На останок питання щодо санкцій до російських мовників. Ви закінчили зачистку інформаційного поля від "ворожих голосів"?

Сергій Костинський: на 2014 рік в Україні мали право на ретрансляцію провайдерів кабельних мереж десь 82 російських телеканали. На сьогоднішні ми обмежили ретрансляцію до 76 телеканалів. За ці 2 роки зросла кількість українських телеканалів – з’явилися 34 нових телеканалів. Залишилося тільки 6 телеканалів, які не порушують українських законів. Серед них є телеканал «Дождь». Чесно кажучи, в мене дуже багато запитань до цього телеканалу. Також ми допомогли зайти в Україну телеканалу «Настоящее время», який працює для великої аудиторії.

Валентина Самар: Його не можна назвати російським. Це проект «Радіо свобода».

Сергій Костинський: Так, він не російський, але російськомовний. Я його називаю «американський телеканал» або «міжнародний телеканал». Це краще, ніж контент «Дождя», який є маніпулятивним. Що стосується самих санкцій, то перше, що зробила Нацрада, ми підготували санкційний перелік російських телекомпаній та радіостанцій, які захопили українські частоти в Криму та на Донбасі.

Добавить комментарий