Роздоріжжя херсонських фермерів

Нещодавній візит на Херсонщину прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана позначився низкою обіцянок переважно в аграрній галузі, яку керівництво держави називає пріоритетною для країни. Зокрема, голова Кабміну запевнив, що держпідтримка невеликих фермерських господарств наступного року складе щонайменше 5,5 мільярдів гривень.

“Ми передбачаємо зараз 5,5 мільярдів. Але ми хочемо збільшити вдвічі цю цифру. І ми зараз ведемо консультацію з парламентом, щоб збільшити кількість коштів на підтримку сільгоспвиробників. Але частину грошей, яку ми будемо компенсувати для сільгоспвиробників, ми маємо направляти на наше українське машинобудування”, — заявив прем’єр.

15139745_368635310146197_169093680_n

На зустрічі з сільгоспвиробниками до прем’єр-міністра звернувся голова Асоціації фермерів Херсонської області Микола Халупенко, який,якпотім повідомили ЗМІ, нібито закликав уряд зняти заборону на торгівлю із окупованим Кримом. Через те, що телекамер на заході вже не було, про заяву головного фермера регіону стало відомо із соцмереж. Її опублікував депутат Херсонської обласної ради Ігор Йосипенко.

«Прямо зараз на зустрічі з Гройсманом. Холупенко Голова асоціації фермерів Херсонської області: «війна війною, відкрийте кордони з Росією та Кримом нам нема кому продати помідори… я тільки що приїхав з Криму канал розвалюється треба терміново дати воду Криму…» В мене все», -написав на своїй сторінці в Фейсбуці Ігор Йосипенко, депутат Херсонської обласної ради.

Нам вдалося телефоном поспілкуватися з головою фермерської асоціації Херсонщини Миколою Халупенком. Він пояснив свою позицію тим, що із забороною торгівлі з Кримом, зокрема, Херсонщина втратила чи не найбільший ринок для збуту плодоовочевої продукції.

15133879_368635343479527_733743988_o

“Біля 70% овочевої продукції на Херсонщині, овочів і фруктів, продається на російських ринках, і у Криму, в тому числі. В зв’язку із закриттям у цьому році цих ринків, у нас залишилось багато продукції у полі. Поки що збитки важко сказати, але якщо проїхати по полям, то десь біля 30%, 40%, і в деяких до 50% плантацій стоять. особливо багато томатів, і цибулі багато”, — розповів голова Асоціації фермерів Херсонщини Микола Халупенко.

При цьому Халупенко сам же називає альтернативні зняттю товарної блокади Криму шляхи — пошук нових ринків збуту херсонської городини, перш за все європейських.

“Що далі робить? Ну, звичайно треба шукати інші ринки. Потрібно фермерам передивлятись свої структури полів, і, мабуть, висівати вже такі культури як овочі, мабуть, під контракти. Заздалегідь укладати контракти, шукати куди вона буде реалізовуватись, продукція тобто, включати весь свій інтелект, всі свої знання, і працювати в цьому напрямку. До речі, хочу сказати, що буквально місяць у нас запрацював шведський проект, міжнародний, де будуть фахівці європейські, які будуть також працювати з сільгоспвиробниками херсонськими для того, щоб допомогти якраз вийти на світові ринки. Особливо ми їм поставили питання — це реалізація нашої плодоовочевої продукції», — каже Халупенко.

15174406_368635386812856_1922294374_n

Голова фермерської асоціації не виключає, що аграріям доведеться переглянути посівні структури і вирощувати більше зернових культур, які мають попит у Китаї та країнах Африки. На європейських ринках свіжих овочів сильна конкуренція і стабільні продавці — Іспанія, Італія, Болгарія, Угорщина, Греція, Туреччина працюють по усьому світу, каже голова асоціації херсонських фермерів. Але перші кроки вже зроблено цьогоріч. Херсонські сільгосптовари, хоч у невеликій кількості, але потрапили на іноземні ринки у країнах Прибалтики, а також Польщі, Німеччині і Білорусі. Переважно херсонські фермери везуть туди цибулю, помідори та кавуни.

Також Микола Халупенко додає, що до вирішення нагального для аграрної області питання має обов’язково долучитися влада, яка повинна допомогти фермерам дістатися до нових ринків збуту. Зауважимо, що в жовтні цього року аграрії Херсонщини під гаслом “Немає села — немає України” вже виходили мітингувати. Але не через товарну блокаду Криму. Фермери підтримали всеукраїнський страйк, який проходив з вимогами введення спецрежиму оподаткування для сільгоспвиробників. А також наполягли на втручанні влади у проблему рейдерських захоплень земель і врожаю, які останнім часом почастішали в південному регіоні.