Кримські активи: схованка і пастка для українських декларантів

Ще до початку першої хвилі е-декларування Центр журналістських розслідувань звертав увагу законодавців та НАЗК, що закон  має суттєвий недолік - не вказує, як треба декларувати нерухомість та бізнес-активи у окупованому Криму та на Донбасі. Це дозволяє сховати у непідконтрольних уряду територіях статки. З іншого боку такі посадовці стають легкою здобиччю для російських спецслужб. При цьому перевірити достовірність інформації у деклараціях про нерухомість чи бізнес-активи у Криму для НАЗК неможливо, особливо, якщо вони були набуті або продані уже після 2014 року. В рамках проекту Слідство.інфо Центр журналістських розслідувань готує низку матеріалів про кримські статки українських декларантів. 

У пошуках вирішення проблеми декларування кримських активів народний депутат Сергій Логвінський (“Народний фронт”) звертався до Національної агенції із запобігання корупції за роз'ясненням.  

Відтак у декларації  Логвинського відсутні дані про його майно у Криму.

Колишній прем'єр Криму і губернатор Севастополя, а нині народний депутат Сергій Куніцин (Блок Петра Порошенка) каже, що не  вказував у декларації свої активи на анексованому півострові, побоюючись переслідування окупаційною владою близьких та родичів.

“Є проблеми в людей, які пов’язані з окупованими територіями. Не тільки в мене. Тому що в моїх родичів вже були проблеми з майном і без е-декларацій. Якщо у чистому вигляді декларувати те, що є, то ми просто наражаємо на небезпеку своїх родичів. Ця проблема в сотен тисячів людей. Ніхто не знає, що з цим робити. Чи потрібно, щоб була закритою якась частина декларацій, чи з урахуванням того, що територія окупована, має бути знайдена якась інша форма”, - сказав Сергій Куніцин.

Натомість лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілев, якому ФСБ заборонила в”їзд на півострів, ховати свою кримську нерухомість не став. Згідно декларації, в його власності  дві невеликі квартири у Сімферополі, а будинок у Бахчисараї та земля при ньому належать дружині Сафінар Джемілєвій.

І таких е-декларацій з кримськими активами - сотні. Аналіз е-декларацій першої хвилі видав більше 600 прізвищ народних депутатів, суддів (включно з конституційним), прокурорів (серед яких - і високі чини ГПУ), офіцерів ЗСУ, урядових чиновників, які мають майно у Криму - землю, апартаменти, квартири, житлові будинки, котеджі та гаражі.

Однак перевірити достовірність інформації у деклараціях про нерухомість чи бізнес-активи у Криму для НАЗК неможливо, особливо, якщо вони були набуті або продані уже після 2014 року. Навіть якщо декларант привезе, приміром, із Севастополя довідку тамтешнього “реєстру нерухомості” про куплені чи спродані активи, НАЗК визнає її, як і будь-який “документ” незаконно утворених органів у Криму, нікчемною.   

За таких обставин легко обійти антикорупційне законодавство, але власники кримських активів мають й значні ризики. По-перше, вони можуть потрапити на гачок російських спецслужб, а по-друге, якщо інвестуватимуть у бізнес чи нерухомість, неминуче стануть порушниками санкцій ЄС та США, підтриманих й Україною. Попри ці ризики, багатьом українцям зі статусом поки що вдається всидіти на двох стільцях – мати державну посаду чи депутатський мандат в Україні і визнавати російський закон задля збереження власних нерухомості та бізнесу у Криму.

Для більшості декларантів придбане до анексії майно на півострові тепер недоступне, бо є ризик його втратити або потрапити до рук ФСБ чи ГРУ і опинитися перед вибором: поповнити ряди “українських диверсантів” чи погодитись на співпрацю з російськими спецслужбами. Сотні, якщо не тисячі сімей українських військових, прикордонників та правоохоронців, які лишились вірними присязі і вийшли на материк і не отримали житла, вимушені були лишись у своїх службових квартирах у Криму. Кожні відвідини - ризик, але заборони на поїздки до Криму Міноборони не вводило.

Пригадаємо також приклад із наших недавніх розслідувань про домініканські пригоди  колишнього мера Херсону та екс-нардепа від Партії регіонів  Володимира Сальдо. У Криму в часи, коли Сальдо був херсонським головою, його дружина придбала котедж біля моря поблизу Алушти та  апартаменти у ялтинському селищі Восход - у комплексі, збудованому фірмою Консоль кримського спікера-зрадника Володимира Константінова. Крім того родина Сальдо має трикімнатну квартиру і два паркомісця в Ялті  - в елітному житловому комплексі Ореанда-Плаза, де є все для розкішного життя слуг народу  - від басейнів до майданчика для гелікоптера, а вартість квартир стартувала від півмільйона доларів.

За даними різних джерел, Сальдо регулярно навідувався до своєї кримської нерухомості. А влітку 2016 року  в мережі з’явилися аудіозаписи, на яких людина із голосом, схожим на голос Сальдо розповідає про свої поїздки в окупований Крим та зустрічі там із співробітниками ФСБ. Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження і почала перевірку цих записів, яка, судячи із відповідей на наші численні запити, триває.  

А от нардеп від Опозиційного блоку Євген Балицький, який часто їздить до Криму, каже, що ФСБ ним не цікавиться. Він задекларував на дружину “нежитлове приміщення” у Севастополі, яке, за його ж зізнанням, виявилось  апартаментами в отельному комплексі “Аквамарин” (належить біглому екс-міністру оборони Олександру Лебєдєву). 

У Криму тепер мешкає та має невеликий бізнес старший син нардепа Олександр. Щойно одружившись на росіянці, він засвітився минулого року відпочинком на яхті під російським прапором у Балаклаві.

За даними російського держреєстру, син нардепа взяв російське громадянство. Зазначимо, що це був свідомий вибір, бо Балицький - із Мелітополя, тобто не з мешканців Криму, яких окупанти автоматично зарахували до громадян РФ. Чи вийшов Балицький-молодший при цьому із українського громадянства, дізнатись не вдалося.

Нерухомість у декларантів є різна - від житлових квартир та будинків і землі під ними - до нерухомості як джерела прибутку, приміром, оздоровчих  закладів. Парк-отель “Марат” у Гаспрі належить нардепу Ігорю Шкірі. Він задекларував його як бенефіціарій однойменного ТОВ. Комапанія має клона у російському держреєстрі - ООО “Парк-отель «Марат»”. Колишній регіонал часто буває у “Мараті”, який є одним із найбільших отелів на Південнобережжі, і знаходиться у оточенні парку площею у 7,5 гектарів.

Окупація Криму і війна на рідному для Шкірі Донбасі не стала на заваді кримському бізнесу. Ось як у “Мараті” запрошували відпочивальників сезону-2014:.

А до сезону-2017 обіцяна масштабна реконструкція парк-отелю, із капітальним ремонтом ремонтом  VIP-їдальні та корпусу . Інвестування у туристичний бізнес, до слова, заборонений санкціями ЄС, які були підтримані і Україною.

Про нехитрі схеми збереження і примноження бізнесу в окупованому Криму -  у наших наступних матеріалах спецпроекту “Кримські активи”.

Добавить комментарий