Виктор ШЕМЧУК: По действующей процедуре новые прокуроры получат должности только через 16 месяцев. Это нонсенс

С 15 апреля этого года Генпрокурор, как в шутку говорил Юрий Луценко, потерял «диктаторские» полномочия по назначениям прокуроров. В силу вступили нормы закона «О прокуратуре» о функционировании органов прокурорского самоуправления и Квалификационно-дисциплинарной комиссии прокуроров (КДКП). По закону, комиссия является коллегиальным органом, который определяет уровень профессиональной подготовки лиц, изъявивших намерение занять должность прокурора, и решает вопросы о дисциплинарной ответственности, переводе и увольнении прокуроров с должности. Можно сказать, что КДКП - это орган, где карьера прокурора начинается и заканчивается - в зависимости от решения по отбору на должность или рассмотрения дисциплинарного производства. Коридор действия комиссии - от прокурора района до Генерального прокурора, а от успешности ее деятельности во многом зависит судьба реформы прокуратуры.

Заместителем председателя КДКП, в которую входят 11 членов, в апреле был избран Виктор ШЕМЧУК - бывший прокурор АР Крым, народный депутат и губернатор Львовщины. Подробно о полномочиях Квалификационно-дисциплинарной комиссии прокуроров, призрачные шансы на быстрое обновление прокуратуры, прокурорские династии и круговую поруку во власти Виктор ШЕМЧУК рассказал в программе «Вопрос национальной безопасности» (телепроект Центра журналистских расследований, эфир ТРК «Черноморская»)

Валентина Самар: Вікторе Вікторовичу, перш, ніж ви розповісте про повноваження  КДКП і як ви будете очищати прокуратуру, забезпечувати її новими і кваліфікованими кадрами та звільняти  за розглядом дисциплінарних проваджень, дайте  відповідь на питання, яке багатьох цікавить: куди ви зникли після 2014 року? Де були і чим займались?

Віктор Шемчук: Два роки я був доцентом кафедри Академії сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного у Львові, після цього працював адвокатом і національним експертом Організації безпеки співробітництва в Європі, а протягом квітня, травня і ось вже червня я працюю в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів.

Ця організація — новостворений незалежний колегіальний орган, який, якщо говорити коротко, повинен закласти підвалину побудови нової прокуратури. В нас багато людей, які прагнуть реформ, подекуди ці реформи перетворюються просто в знищення того, що є, але ніхто паралельно не намагався будувати щось нове. І тому, я рахую, що ті одинадцять чоловік, яких зараз обрали до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, мають на меті, в першу чергу, закласти підвалину нової прокуратури, для того, щоб нові люди, які прийдуть, відповідно до нового законодавства вже в цю прокуратуру, могли працювати за європейськими стандартами, виконуючи новий Кодекс прокурорської етики, і працювати, відповідно до тих положень, які повністю співпадають з баченням і наших європейських партнерів.

Валентина Самар: У статті 77 закону «Про прокуратуру» можна ознайомитись із повноваженнями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. І перше питання, яке виникає при прочитанні - де межі повноважень комісії?

Віктор Шемчук: Якраз ця комісія вповноважена щодо всіх працівників прокуратури притягувати до дисциплінарної відповідальності. Усіх - аж до першого заступника Генерального прокурора України. Що стосується Генерального прокурора, то комісія, у випадку реєстрації у Верховній Раді проекту постанови про недовіру Генпрокурору або про його звільнення, готує заключення щодо професійності дій Генерального прокурора.

Або, у випадку, якщо комісія прийде до висновку, що Генеральний прокурор діє непрофесійно, вона може сама ініціювати питання розгляду Верховною Радою заключення щодо професійності дій Генерального прокурора України. Тому тут якраз оця верхня планка, куди в прокуратурі може дістати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, фактично безмежна. Окрім цього, найцікавішими є ті обставини, за яких ми можемо притягнути ту, чи іншу особу в прокуратурі до відповідальності.

Віктор Шемчук, заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

Якщо почитати повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії в межах дисциплінарної відповідальності, то, кажучи коротко, там - непочатий край роботи. Починаючи з недекларування або неповного декларування своїх статків і закінчуючи висловлюваннями, які можуть суперечити загальноприйнятому принципу презумпції невинуватості. Або, наприклад, впливу у будь-якій формі на свого колегу, суддю або іншу посадову особу для виконання або невиконання тих чи інших покладених на нього обов’язків.

Фактично, якщо говорити двома словами, в нас дуже великий фронт робіт, але найголовніше, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія – це не тільки репресивний орган, який повинен за щось покарати, відповідно до дисциплінарної скарги, яку йому може направити будь-який громадянин України або той самий Генеральний прокурор (тому що всі рівні у своїх правах - оскаржувати дії, направляти дисциплінарну скаргу може будь хто). Після автоматизованого розподілу цих скарг комісія повинна їх розглянути, прийняти рішення про початок дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті, проводити перевірку і приймати рішення. 

Валентина Самар: Наведіть приклад, коли людина, яка не погоджується з діями прокурора, може подавати  скаргу КДКП? На які конкретно дії прокурора можна скаржитись комісії?

Віктор Шемчук: Тут треба зразу поставити деякі реперні точки. Перше - ми не можемо розглядати дії прокурора, які передбачені, наприклад, Кримінально-процесуальним кодексом. Можна подавати скаргу на недекларування статків або внесення неправдивих відомостей до декларації; на неналежне виконання обов’язків або невиконання своїх посадових обов’язків. От під цей пункт може попадати більшість скарг, які будуть писати громадяни України.

Валентина Самар: Але це дуже широке визначення, погодьтеся.

Віктор Шемчук: Якраз через оцю широкість визначення є найбільша проблема, тому що, підрахувавши всі скарги, які надходять до органів прокуратури, ми вийшли на прогноз, що щомісячно в нас може бути на розгляді до двох тисяч скарг. Ми просто боїмося, що потонемо в цьому валі скарг і  не зможемо займатися іншою важливою функцією - добором кадрів до органів прокуратури, проведенням конкурсів на заміщення вакантних посад.

Наша найбільша біда в тому, що ми – перший «призив» в діючу Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію. Люди, які там працюють, обираються на три роки без права на переобрання. Тобто, як ми зробимо старт цієї системи, так вона в подальшому і буде працювати. Ми можемо або ввійти в історію або вляпатись.

Валентина Самар: Ми всі бачимо, як працює Вища кваліфікаційна комісія суддів, журналісти слідкують,  які рішення ухвалюються щодо суддів, які виносили неправосудні рішення під час Євромайдану. Ми слідкуємо за історією судді Чорнобука, колишнього голови апеляційного суду АРК, який після анексії сприяв переходу судової системи Криму під законодавство Російської Федерації,  і давав нашій програмі інтерв'ю про це, читав лекцію суддям про Конституцію РФ. І три роки, по суті, журналісти, насамперед, Сергій Мокрушин, добивалися того, щоб Чорнобук був звільнений і притягнений до кримінальної відповідальності, а не продовжував виносити рішення іменем України в Дніпропетровському апеляційному судді. Вища кваліфікаційна комісія суддів, врешті-решт, ухвалила рішення, про те, щоб звільнити його з посади судді, але на це пішло майже три роки! Так само буде і зі звільненням прокурорів-порушників?

Віктор Шемчук: Ні, у нас трішки простіше. Закон «Про прокуратуру» передбачає абсолютно конкретні строки розгляду дисциплінарних проваджень, особа може бути притягнена протягом року після вчинення того чи іншого впровадженого проступку, або коли про нього стало відомо. Так само протягом двох місяців приймемо відповідні рішення.

Я хотів би зупинитися на тому, яке ж саме може прийняти рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія. Законодавець передбачив лише три покарання. Перше - оголошення особі догани. Друге - зупинення на рік можливостей переведення на посади до вищестоящої прокуратури. Третє - звільнення з органів прокуратури. Тобто ці покарання досить жорсткі, якщо розібратися. Наприклад, догана передбачає позбавлення премії, а премія сьогодні – це дві третіх заробітної плати прокурора, це досить серйозне покарання.

Обмеження переведення на вищестоящу посаду зупиняє кар’єрний ріст особи. Щодо звільнення, то тут ми визначалися, чи це буде виключна міра покарання, якісь аналогії пробували підшукати під це, і дійшли висновку, що за певну категорію вчинених дисциплінарних правопорушень, які потягли за собою наслідки, що підривають авторитет органів прокуратури, прийдеться особу звільняти. Хоча на сьогоднішній день тяжко знайти авторитет в органах прокуратури...

Раніше (коли у прокуратури була наглядова функція - ред.) ми відповідали за все: і за потраву посівів, за падіж скота...

Валентина Самар: і за нескошену амброзію!

Віктор Шемчук: і за амброзію, і за профілактику алкоголізму, за що тільки ми не відповідали! Але були і актуальні речі, наприклад, ми відповідали за стан з повернення невиплаченої заробітної плати, тобто, за багато позицій, і постійно цей прокурор був битий як не одними, то іншими. Але авторитет прокурора полягав в тому, чи він може поновити порушені права, чи він може досягнути своїм авторитетом вчинення дій, які захистять конституційні права громадян.

Віктор Шемчук Віктор Шемчук, заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

Біда в тому, що на сьогоднішній день багато в чому скаржники залишились ці самі і проблеми ті самі. Тільки тепер не до прокуратури, а до іншого органу, якого тепер напевно і не існує, вони повинні іти з тим, щоб захистити свої конституційні права. І часто цим органом є суд, а для того, щоб звернутися до суду, необхідно отримати правову допомогу, мати адвоката. І цей процес значно ускладнюється і формалізується. І те, що раніше міг прокурор своїм приписом чи поданням вирішити за певний обмежений час, зараз в якомусь розумному часі пояснити людині, що ви повинні звернутися до суду, взяти адвоката, підготувати свій позов, після цього буде рішення суду, яке може бути оскаржене в апеляційному порядку, і так далі, і так далі, і так далі... Ці процеси дуже затягуються. В мене склалося особисте враження, що шлях людини до правди став значно довшим.

Валентина Самар: І дорожчим, кажуть.

Віктор Шемчук: Справа в тому, що чим більше на цьому шляху посередників в вигляді тих же адвокатів, юристів та інших…

Валентина Самар: Ні, взагалі то, я мала на увазі корупцію.

Віктор Шемчук: Я за корупцію хочу зразу сказати: по-моєму, ми - єдина нація в світі, яка зуміла розікрасти гроші, виділені на боротьбу з корупцією. Це не моя думка, це думка послів деяких країн. Ми звертаємось і кажемо: «Допоможіть Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії», а вони кажуть: «Чекайте, ми ще не розібралися з тією допомогою, яка була виділена на боротьбу з корупцією. Зараз ми розберемся з нею, тоді будемо вирішувати, допомагати вам чи ні». Так ось, корупція, вона ж завжди складається з двох складових: того, хто дає хабарі і того, хто бере. Не давайте - і не будуть брати.

Валентина Самар: А якщо визискують?

Віктор Шемчук: Якщо вимагають хабар, то це одна з кваліфікуючих ознак, яка обтяжує відповідальність особи.

Валентина Самар: Ви тут ніде не перетинаєтесь із САП, НАБУ стосовно дисциплінарних проваджень?

Віктор Шемчук: Ми пересікаємося тільки в тому моменті, що вони, як і інші державні органи, мають право надсилати нам матеріал у випадку, якщо вони встановлюють факти дисциплінарних проступків тих чи інших прокурорів. Друга ситуація: у випадку, якщо ми, перевіряючи дисциплінарне правопорушення, встановимо факти, що воно має ознаки злочину, ми можемо відіслати їм ці матеріали для перевірки. Крім того, поки що йде дискусія: ми не можемо добирати або оголошувати конкурс на вакантні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, але законодавець нічого не каже, хто ж буде розглядати дисциплінарні впровадження щодо працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Валентина Самар: Я тільки хотіла про це спитати, тому що  у законі щодо повноважень КДКП сказано тільки про Генеральну прокуратуру, нічого не сказано про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру і нічого не сказано про військову прокуратуру. Найсмачніше, що називається.

Віктор Шемчук: Все дуже просто. Є закон про прокуратуру. Коли ми відкриваємо закон і читаємо перше, що там написано - поняття «прокурор» і «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів», на цьому і крапка. Будь ласка, читаємо: хто такий прокурор? Прокурор Спеціалізований антикорупційної прокуратури – це прокурор і прокурор військової прокуратури - це прокурор.

Валентина Самар: Я думаю, що ще багато буде дискусій і публічних, люди будуть мірятися повноваженнями, це така справа, бо вона нова. Давайте до конкретніших прикладів перейдемо. Можна говорити чи не говорити про корупцію, дискутувати про реальний стан боротьби з нею, але ж ми бачимо, що кругова порука у владі присутня, вона була, є і залишається. Нікуди не ділися цілі династії прокурорів, нікуди не ділися цілі династії суддів. Сьогодні ми дивилися чергове «кіно» із Комітету Верховної Ради, де генеральний прокурор Юрій Луценко і антикорупційний прокурор Назар Холодницький, представляли подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності Олеся Довгого, колишнього секретаря Київради,  за абсолютно конкретні правопорушення, які, на думку слідства, були скоєні ним на цій посаді, а саме розкрадання - сотні гектарів землі на Жуковому острові. І «ушли восвояси», що називається, прокурори. Що ви там побачили?

Віктор Шемчук: Я можу вам так сказати: я колись виступив з думкою, про те, що треба виключити пряму трансляцію з Верховної Ради, і Верховна Рада почне працювати по-іншому. Те саме ми можемо побачити і сказати під час розгляду в комітеті цих речей. Тобто, ми бачимо дві сторони, навіть три. Одна сторона, яка приходить в Комітет Верховної Ради, вважаючи, що це повинен бути якийсь змагальний процес, як в суді, тобто як воно буде виглядати в подальшому, невідомо. Друга сторона, яка готується до шоу (я маю на увазі сторону депутатів), в якому вони бачать себе героями. І той, відносно якого розглядається це питання, і ті, хто є членами цього Комітету. Третя сторона – це виконуючий обов’язки голови комітету, який намагається бути арбітром, і якось вгамувати ту і іншу сторону, що не завжди виходить. Скажу вам чесно, виглядають всі сторони в цьому випадку досить негативно. Якщо говорити про сторону прокуратури, то мені видається, що прокурори мають бути вище і вести себе значно витриманішими, ніж вони себе ведуть. Це моя особиста точка зору.

Що стосується доказів чи матеріалів, які вони представляють, то, при тому, що ці матеріали - це є не завершений результат дослідження, а є для того, щоб вони мали можливість продовжити слідство щодо народного депутата України, самого предмету спору немає, ніхто ж оцього депутата не бере в кайданки і не виводить з зали. Тобто воно не повинно бути настільки принциповим питанням для загалу, але воно є питанням тільки з позиції, як ви кажете, кругової поруки. І це просто шоу, яке відображає наше суспільство - депутати, яких ми всі з вами обрали, прокурори, які працюють за наші податки. Якщо ми бачимо, що суспільство хворе, чому ми вимагаємо, щоб ці люди були здорові?

Валентина Самар: Ми вимагаємо, тому що, вибачте, ми є платники податків. І я хочу, щоб на мої, чесно сплачені податки чесно працювали всі: і депутати, і прокурор один, і прокурор інший, і слідчий ... Але чесно треба також сказати, що прокурори, так би мовити, сьогодні пожинають свої ж плоди. Чому? А тому що, Лесик Довгий став народним депутатом завдяки тому, що чинна влада йому  забезпечила «перемогу» на окрузі, згадайте які це були вибори.

Віктор Шемчук: За десять років помінялось, як мінімум,  пять генеральних прокурорів. При цьому було кілька каденцій міністрів внутрішніх справ, в тому числі й той, хто сьогодні є Генеральним прокурором. Але де результати розслідування справ стосовно тих, на кого ВР дала дозволи на притягнення до кримінальної відповідальності та на обрання запобіжних заходів? Я пам’ятаю народного депутата Мельничука, якого затримували просто в залі. Якби була історія успіху прокуратури по доведенню до суду, по засудженню інших депутатів, сьогодні було б легше говорити у Верховній Раді. Тому що для одних це дійсно - шоу, а інші кажуть: «Вибачайте, сьогодні їх, а завтра – нас, ліпше ми будемо утримуватись, ніж натискати кнопку або підіймати руку в комітеті».

Те що відбувається, просто доводять до абсурду. З одного боку - неспроможність прокуратури, з другого боку - протидія депутатів, але ж це питання все одно винесуть до сесійної зали. Якщо з розумом підходити і готувати це питання, і на подання Генерального прокурора сесійна зала відреагує голосуванням, принаймні, провладних фракції, це матиме дуже великий вплив для прокуратури і для її іміджу, якби це банально не звучало. Тому що зуміли, добилися, довели до логічного закінчення, хоча б на цьому етапі. Хоча ж знову таки, це не результати розслідування, це перший крок. А далі - рішення суду і ув’язнення. Тоді вже можна говорити про результат. Щоб  це стало практикою, треба притягнути до відповідальності хоча б тих, на кого є така згода.

Я маю якийсь певний досвід роботи в органах прокуратури, думаю, що я непогано знаю правоохоронну систему. Так от, правоохоронна система, яка спочатку попереджає про те, що ми через тиждень до тебе прийдемо; яка показує результати обшуку як результати досудового слідства;  чи результати накладення арешту або суму, яку суд встановив в заставі тій чи іншій особі - як великий здобуток, робить те, що не йде на користь правоохоронній системі.

Ми говорили про кумівство та про династії. Ви знаєте, останнім часом, по-моєму, трішки змінилася вся ця штука. На сьогоднішні день те, що у нас відбувається, я б назвав якимсь корпоративізмом. Коли в прокуратуру було два призова, наприклад, міліціонерів. Я не відкрию великої державної таємниці, якщо скажу, що Генеральна прокуратура на сьогоднішній день нараховує по штату більше двох тисяч осіб. Із цих двох тисяч осіб, 1300 – це прокурори і слідчі, і майже 700 чоловік - це апарат. У нас є унікальні посади в прокуратурі, назва яких не поміщується на піваркуша і вони не відображають суть тої функції, яку прокуратура повинна була б виконувати або апарат Генпрокуратури виконувати. Лише за статистикою, у нас фактично на одного працюючого прокурора місцевої прокуратури, на якого фактично покладений тягар роботи, вже приблизно 1,1 та 1,2, а подекуди 1,3 контролера, тобто працівників регіональної і Генеральної прокуратури. Я вже говорив, що сьогодні у нас 2 124 працівника Генеральної прокуратури. А в 2005-му році, коли у нас був і загальний нагляд, коли в нас було і представництво, і права неповнолітніх, і все, що завгодно, Генеральна прокуратура мала 573 співробітника, з них - 370 прокурорів і слідчих.

Валентина Самар: Тобто, за 10 років кількість співробітників ГПУ зросла майже у чотири рази.

Віктор Шемчук: Ну, по-перше, в чотири рази, а по-друге, за останніх  чотири роки ми кожен рік, звітуючи про скорочення загальної чисельності органів прокуратури, кількість працівників Генеральної прокуратури збільшували від 100 до 150 чоловік щорічно. Яким чином це переломити...

Валентина Самар: Ну от, власне,  яким чином? От ви будете реформувати прокуратуру. Яким чином?

Віктор Шемчук: Ви знаєте, я думаю, те, що Україна взяла зобов’язання перед європейським інституціями до 1.01.2018-го року скоротити органи прокуратури до 10 000 тисяч (а сьогодні ми маємо приблизно 11 200 чи 11 300), це якраз резерв, який стоїть для скорочення керівного штату в Генеральній прокуратурі, в регіональних прокуратурах. Хоча я ніколи не забуду, як мій батько казав: «Сину запам’ятай, що будь яке скорочення збільшує штат приблизно в 1.5 рази». І останнім часом, спостерігаючи, за тим, що відбувається, я переконуюсь, що він таки був правий.

Валентина Самар: По суті, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія – це той орган, де людина робить свій перший і останній крок у кар'єрі прокурора. Тобто, ви даєте путівку в прокурорське життя і ви можете її забрати. Це дуже велика відповідальність. Як це буде відбуватися, як ви будете проводити цей конкурс? Як скоро це буде і як швидко оновляться органи прокуратури?

Віктор Шемчук: По-перше, я не працював в прокуратурі останніх 10 років, дійсно ту прокуратуру, яку я залишив і яку побачив, це дві різні прокуратури. Останніх кілька років роботи в прокуратурі, я в основному з кадровою службою стикався тоді, коли підписував накази про призначення або про звільнення, тобто добір кадрів був за межами прокурорської діяльності. Цим займалась кадровий підрозділ прокуратури. І коли зараз ми взяли аркуш паперу, виписали на ньому повністю усю процедуру, яку повинен пройти претендент на прокурорську посаду, ми дійшли висновку про його небезпечність. Що сьогодні відбувається?

Особа, яка має вищу юридичну освіту, для того, щоб претендувати на роботу в прокуратурі, повинна мати два роки стажу в галузі права, тобто, вона має відпрацювати не в прокуратурі два роки. Після цього, коли буде оголошено добір, він подає відповідні документи, проходить тестування, складає кваліфікаційний іспит і ті, хто пройшли цей процес, виходять на спецпідготовку.

Ці люди, уже сформовані юристи, з двома роками стажу, після того, як вони здали іспит на доступ до професії, ще цілий рік проходять спецпідготовку в Академії прокуратури: десь приблизно 8 місяців - теоретичних занять, 3 місяці - практичних занять і місяць на здачу підсумкового іспиту. Після цього, як це все завершилося, вони потрапляють у резерв органів прокуратури, і з цього резерву Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія починає оголошувати конкурс на заміщення вакантних посад в місцевих прокуратурах, які на той момент будуть. Оцей процес, як ми порахували, займає, приблизно, 16 місяців.

Тобто, якщо ми сьогодні оголосимо добір (а його треба оголошувати якомога швидше для того, щоб дати новим людям можливість піти працювати в прокуратуру), то тільки на 01.01.2019 року ми отримаємо перших прокурорів, які, зауважу, пройшли спеціальну підготовку і перебуватимуть в резерві. А чому я на цьому зауважив? Тому що для переведення на вищу посаду в органах прокуратури, наприклад, з місцевої прокуратури - в регіональну, чи з регіональної - у генеральну, можуть бути особи, які пройшли спецпідготовку, які перебувають в резерві.

Валентина Самар: Тобто, навіть працюючу людину в обласній прокуратурі, яка претендуватиме на місце в Генпрокуратурі, треба повернути на рік назад за парту?! Це закладено у законі?

Віктор Шемчук: Це нонсенс. Так, таким чином виписаний закон про прокуратуру. Я довго працював у Комітеті ВР з питань забезпечення правоохоронної діяльності, після цього був науковим консультантом у цьому Комітеті. Мені стало цікаво:  в який момент сталися такі катастрофічні зміни, які повністю розбалансували закон? Виявилося, що це трапилося напередодні  змін, які дозволили особі без юридичної освіти стати Генеральним прокурором. В подальшому законодавство вдосконалювалось, але вдосконалювалось під виглядом реформ.

Якби ці правила були запроваджені відразу, коли й мали, то сьогодні уже були б особи, які отримали б можливість іти працювати. А тут наклалося дві біди: з одного боку не почали ще нових прокурорів набирати, а з іншого боку треба скорочувати посади, майже 1 000 посад. Сьогодні уявити собі, яка кількість прокурорів через 16 місяців буде потрібна в органах прокуратури, доволі складно. Хоча, чому складно? Ми задали запитання в Академії прокуратури прокурорам, які проходять зараз навчання ... 

Валентина Самар: А скільки чоловік може проходити там спецпідготовку за рік?

Віктор Шемчук: Максимум чоловік 300. Ми ж говоримо не про профанацію, коли люди прийдуть і будуть числитись, що вони проходять спецпідготовку, але, насправді, будуть займатись іншими справами. До речі, законодавець передбачив, 2/3 окладу прокурора місцевої прокуратури тим, хто проходить спецпідготовку, і це вже не погано, хоч якісь кошти будуть отримувати від держави під час цього навчання.

Отже, ми задали питання тим, хто сьогодні проходить підвищення кваліфікації. У нас є новації, буде новий закон про пенсійне забезпечення. Відповідно до цього закону, прокурори мого віку, які ще не на пенсії, 1970-го року народження будуть працювати до 65 років. І звичайно, що всі ті, хто молодший, потім також вже попадають під дію цього закону. Їм задали запитання: «Скажіть, друзі, які ваші дії? 1) звільнюся; 2) спробую допрацювати до пенсії по вислузі років; третє - буду працювати до 65 років». Десь близько в межах статистичної похибки було тих, хто сказав, що буде працювати до 65 років. Основна маса - 82 % з тих людей, які були в аудиторії, написали, що вони будуть звільнятись.

Валентина Самар: Що робити?

Віктор Шемчук: Перше: люстрація, яка була проведена огульно і разом з тими, хто дійсно був винен у протиправних діях, прибрала прошарок професіоналів, які просто в не дуже  зручний час попали в інше місце. Друге: ці новації, які сьогодні вводять під виглядом реформ, призведуть до того, що не буде кому навчати і не буде, на кого рівнятись. Добре чи це погано, я думаю, час покаже, тобто ми налаштовані на те, що ми це будемо робити. Як воно завершиться, знову ж таки, попадем ми в історію чи вляпаємось, буде видно.

Валентина Самар: Це загальносвітова практика така, що для того, щоб стати прокурором, юрист фаховий і який уже має практику юридичну, має пройти річну спецпідготовку?

Віктор Шемчук: Не завжди. Наприклад, американська модель не передбачає цього. Там приходить особа, яка рік працює, як у нас колись було, стажистом на своїй посаді. Так, він не бере участі в судовому розгляді, він ходить в суд, він навіть виступає в суді, він в групі таких самих прокурорів, в групі більш досвідчених прокурорів, і бере участь у процесі. Він займається тією роботою, якою він буде займатися через рік. Тобто, він фактично цей рік здобуває свій фах на практиці. А ми збираємо 300 чоловік з усієї України, які перед цим 8 раз приїхали туди-сюди, поздавали документи, потім приїхали пройшли тестування, перед цим 2 роки відпрацювавши, ще проводимо спецпідготовку. Якщо людина після університету 2 роки пропрацювала та добре влаштувалася, чи вона прийде потім на цей добір?

Валентина Самар: Зрозуміло, хто туди прийде, в основному...

Віктор Шемчук: Якщо нам вдасться правильно започаткувати і провести правильну рекламну компанію для того, щоб кращих людей залучити до роботи у прокуратурі, то я думаю, що вони мають шанс. 

Валентина Самар: І останнє: коли КДКП почне повноцінно працювати? У вас уже умови для цього створені? Генеральний прокурор забезпечив умови?

Віктор Шемчук: Я запрошую, користуючись нагодою, Генерального прокурора до нас в гості, в Академію прокуратури, подивитись, які у нас умови створені. З іншого боку, я прекрасно розумію, що процедура дуже складна, адже ми - незалежний орган. І якщо ми говоримо про те, що генеральний прокурор нам буде платити премію, то це буде конфлікт інтересів чи це не буде конфлікт інтересів? Тобто організація, яка, фактично, є під наглядом Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії в дисциплінарному плані буде визначати матеріальне забезпечення членів КДКП. Я думаю, що це неправильно.

Або, наприклад, секретаріат, який повинен був би бути створений в незалежної організації незалежно, сьогодні представляє собою 2 відділи з управління кадрів Генеральної прокуратури – це правильно чи не правильно? Але, для того, щоб почати роботу, ми прийняли рішення не звертати на це увагу і почати працювати для того, щоб не створити колапс в прокуратурі, так, як він був створений в судовій системі.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine