Євгенія ЗАКРЕВСЬКА: «Викрадення Сєнцова і Кольченка у Криму — це елемент закріплення анексії»

«Центр»

У Північно-Кавказському окружному військовому суді почався розгляд «справи» українського кінорежисера Олега Сєнцова та активіста Олександра Кольченка. Іх звинувачують у тероризмі. Проте в Україні розслідується інша справа - стосовно їх викрадання та незаконного позбавлення волі в анексованому Росією Криму. Кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України – незаконне позбавлення волі людини групою осіб. Про те, як йде слідство та чому досі фактично немає результатів – в інтерв’ю телепрограмі «Питання національної безпеки» (медіа проект Центру журналістських розслідувань) адвокат, представниця інтересів Сєнцова і Кольченка в Україні Євгенія ЗАКРЕВСЬКА та прокурор Автономної республіки Крим Василь СИНЧУК.

 

Євгенія, минулого тижня ви в інтерв’ю нашій програмі говорили про те, що розслідування по суті не ведеться. Скажіть, будь ласка, як на сьогоднішній день? Є кримінальне провадження, яке було відкрито Генеральною прокуратурою і передано на розслідування у Київський главк МВС.

Євгенія ЗАКРЕВСЬКА: Є таке провадження. Його відкрили восени 2014 року. Подавалися декілька заяв про злочини від сім’ї Сєнцова і Кольченка. Відкрили по всіх чотирьох викрадених особах. Проте з початку розслідування необхідних слідчих дій, як на мере, не проведено. І фактично я не бачу взагалі, чи бачить слідча група якісь перспективу у цьому розслідуванні. Слідча, яка розслідувала цю справу, в неї 140 чи більше кримінальних проваджень. Фактично вона єдина цим займалася, а якщо чесно – не займалася, бо, я вважаю, неможливо це робити одній особі. Ф коли мені на тому тижні зателефонував слідчий групи, запропонував із Кольченко разом дати покази. Це обізнаність тих, хто розслідує справу. Слідча, звісно, такого не допускає. Допитано декілька свідків. І все.

Мені здається, журналісти робили більше, ніж слідство. І інформації здобули більше. У слідства взагалі немає ніякої інформації. Її навіть менше, ніж у відкритих джерелах, тому що їх ніхто не моніторив і не аналізував, крім того, що це робили безпосередньо родичі викрадених.

Російські правозахисники називають цей процес політичним. Сєнцова і Кольченка називають політичними в’язнями. Зоя Свєтова, відома російська право захисниця, публіцист і журналіст, яка має доступ в тому числі і до арештованих – нещодавно робила інтерв’ю із Надією Савченко. З Олегом Сєнцовим вона кілька тижнів тому зустрічалася. Вона говорить про те, що це, звичайно, замовна кримінальна справа, політична справа, і тому виходу з неї правового бути не може, може бути тільки політичний. Один з варіантів, який в Росії обговорюється в ліберальній пресі, можливий після засудження. Тому що ні в кого немає сумнівів, що буде обвинувачувальний вирок, а питання тільки в тому – на скільки років. Один з варіантів  в тому, що Олега Сєнцова і Олександра Кольченка обміняють на таких же засуджених громадян Росії в Україні. Наприклад, військових, офіцерів ГРУ чи міноборони. Але наскільки я знаю, в Україні на сьогоднішній день взагалі немає жодного російського військового, який був би засуджений за незаконні дії на території України.

ЗАКРЕВСЬКА: В мене немає такої інформації. Міняти ні на кого. Наскільки мені відомо, Сєнцов, Кольценко і Савченко – це не єдині політичні в’язні у Росії. Їх більше 15, наскільки мені відомо. Правозахисними організаціями в Україні підіймалося це питання ще минулого року, коли, власне, були активні обміни і коли ми бачили, що РФ поступає дуже розумно. Вони виділяють офіційних своїх в’язнів, наших громадян, яким висувають офіційні звинувачення, які не приймають участь у будь-яких обмінах. А з нашого боку такого розподілу не було. Окрім тих двох, але від них вже відмовилися. (16 травня біля міста Счастье було затримано двох бійців ГРУ Олександра Олександрова та Євгенія Єрофєєва. Мінистерство оборони РФ заявило, що ці офіцери були звільнені зі збройних сил до їхнього затримання в Україні, — ред.) І ніхто не впевнений, чи будуть на них когось міняти.

Обмін полоненими фото: Голос Америки

Обмін полоненими
фото: Голос Америки

Якщо Сєнцова, Кольченко, Савченко знає весь світ, і вони цим дуже цінні, то про тих, кого багато – мало хто знає. Більше того, мені відомо, що до кого навіть було, що пред’являти, їх звільніли, відпускали, міняли. В мене просто є потерпілі, які впізнавали тих, хто завдавав їм тортури. Тим не менш, ми заявляли про це, ми вимагали зробити впізнання, ми вимагали, що навіть якщо їх випускають, то не з закриттям справи. Але ні.  Я знаю декілька випадків, коли це не відбувалося. Тому мені здається це дуже не далекоглядно.

Тиждень тому ми в своїй програмі і на сайті розмістили інформацію про те, що є люди, яких є підстави підозрювати в тому, що саме вони були тими, хто викрадав Сєнцова, Кльченка, Афанасьєва та Чірнія. Цих людей ми показали. Ми знаємо, що між отриманням протоколу затримання і викраданням цих активістів були саме ті тортури, про які заявляв у тому числі у судовому засіданні Олег Сєнцов. І за якими, як вважає Сєнцов, були вибиті свідчення у Чірнія та Афанасьєва, які тепер вже, отримавши термін ув’язнення, є свідками обвинувачування. Так чому, як ви думаєте, до цього часу цим людям не оголошено про підозру, якщо у журналістів є така інформація?  

Василь СИНЧУК: Ви зараз мені поставили запитання з однієї сторони про справу, про яку мені відомо тільки, що її 22 вересня минулого року зареєстровано в Єдиному реєстрі. Відомо, хто її розслідує і хто здійснює прцесуальне керівництво. Якщо питання відносно тих працівників, хто викрав і хто над ними знущався і вибивав свідчення — по цим питанням повинно негайно було б дати відповідь ЗМІ.

Хто? СБУ? Генеральна прокуратура? Прокуратура АРК? 

СИНЧУК: Це не моє питання. Веде слідство главк і процесуальне керівництво здійснює прокуратура Києва. Я записав зараз це питання, тому що я почув його перший раз. Заради хоча б інформаційної співпраці із прокурором міста Києва в мене завтра є можливість це зробити. Але що там розслідують за цією справою – мені не відомо взагалі.

ЗАКРЕВСЬКА: Зараз я вам скажу. Розслідується виключно викрадення. Не розслідуються тортури. Так було заявлено в заяві. Як на мене, навіть із відкритих джерел відомо, що окрім викрадення були застосовані до Сєнцова тортури. Окрім тортур його було незаконно взято під варту. Це відбувається в Криму. Крим, як ми вважаємо, це наша територія. Але що ми робимо для того, щоб захистити права людей, які перебувають на нашій території? Ці всі особи відомі офіційно. Хто брав під варту, хто подавав клопотання про взяття під варту, хто затримував.

Screenshot_3  Screenshot_4

У минілому співробітники ФСБ України, причетні до викрадення Олега Сєнцова

Це все судді, прокурори Криму, окрім ФСБшників, які там, звісно, мали місце, в нас є купа офіційних осіб в Криму. І Поклонська одна з них. Українське слідство взагалі немає ніяких претензій до всіх цих осіб. Це очевидні речі, які вже відомі всім вже більше року.

Ми розуміємо, де чиє починається, де закінчується. Я маю на увазі відомчі повноваження. Зараз ми хотіли би говорити з вами, пане прокурор, не лише про те, за що ви відповідаєте. Питання до вас як до правника. Ми зацікавлені в тому, щоб ситуація виправлялася, життя змінювалося. І ці всі негаразди, які існують у розслідуванні досудовому, щоб вони якимось чином вже дійшли до якогось хоча б здорового глузду. Бо ми зараз говоримо про очевидні речі. Всім все відомо, а процесуально нічого не відбувається. 

СИНЧУК: Євгенія зараз поставила професійно зрозумілі питання. Я собі їх занотував. Тому що дійсно, одна справа — викрадення, інша справа — прийняття рішень по всіх цих питаннях. Чи є ці епізоди в цій справі — для нас не є проблемою це все встановити. Ви, Євгенія, представник потерпілого, ви поставили ряд питань, які безпосереднь стосуються справи. Якщо їх немає в тих епізодах, я а я можу вам вірити, — вони повинні бути обов’язково внесені в ЄРДР і занотовані.

ЗАКРЕВСЬКА: Окрім цього, те, що, очевидно, може зробити слідство. Ми володіємо базою з’єднань телефонних. Нам відоме місце, де викрали одного, другого, третього, четвертого. нам відомі деякі учасники цього. Якщо це працівники СБУ, то напевно, що в них є особові справи, там є телефони, якими вони користувалися, які можна відслідкувати. І цим всім володіють українські оператори. Ще трішки часі, і ця інформація зникне.

СИНЧУК: Я з вами згоден. Але вважаю, що всі ці питання, які ви зараз згадали, може, у вас їх ще більше, будуть надзвичайно корисні при зістрічі із вами не у студії.

ЗАКРЕВСЬКА: Ще такий момент. Ми робили запити до того, як зареєстрували заяви, до всіх служб, зокрема до СБУ. Як на мене, СБУ ця справа підслідна. Це не просто викрадення. Це елемент закріплення анексії. Це елемент агресії РФ по відношенню до України. Це не просто проблема двох чи чотирьох громадян, хто з них сильніший, хто слабкіший. Але це питання взагалі, як на мене, політичне питання України. Розслідування в цій справі – ми мали б вже мати якісь результати і козиряти ними  в усіх перемовинах. Ми мали б список осіб, яких мали б включити, наприклад, до санкцій Євросоюзу.

Євгенія, ви готували позови до Європейського суду з прав людини стосовно тих злочинів, які були скоєні щодо українських активістів у Криму, які також тут, на материку. І з ними ніяких слідчих дій не вчинялося.

ЗАКРЕВСЬКА: Це Анатолій Ковальський, Михайло Вдовченко, дівчата з авто майдану, яких катували в Севастополі. Андрій Щекун, якого катували у Сімферопольському військоматі. На даний момент вже всім відомо – що там був і Бєс, і Гіркин. І потім вони звідти пішли у Слов’янськ, потім у Горловку. Команду вони збирали у Криму. І особи, які там засвітилися, вони потім спливають і у Слов’янську, і у Донецьку. І з БУКом. І нікому ця інформація не цікава. Крім журналістів. Мені просто цікаво, чи дійсно прокуратура вважає, що це підслідність МВС? Чому це не підслідність СБУ? Це ж прокуратура має вирішувати це питання. Я думаю, що позиція кримської прокуратури тут буде досить вагома для того, щоб Генеральна прокуратура прийняла рішення.

Кримські активісти, яких катували у військоматі Сімферополя, одразу після звільнення 20 березня 2014 року

Кримські активісти, яких катували у військоматі Сімферополя, одразу після звільнення
20 березня 2014 року

СИНЧУК: Хочу сказати, те, що я зараз почув і ті доводи, які Євгенія висловила, вони є для нас слушними і необхідними. Є декілька напрямків, які, я думаю, не є в ЄРДРі зареєстровані.

ЗАКРЕВСЬКА: Деякі є в ЄРДР, вони не розслідуються кожний своїм районним управлінням, тому Деякі є в ЄРДР, вони не розслідуються кожний своїм районним управлінням, тому що неможливо розслідувати у районному управлінні виокремлений епізод. Для того, щоб все це розслідувати, потрібно зібрати докупи, зібрати групу слідчих, групу процесуальних керівників і розслідувати, як належить.

Зараз унікальна можливість і час, коли йде реформування всіх правоохоронних структур, якимось чином зайнятися предметніше всіми цими справами, які стосуються окупованих територій. Можливо, це будуть якісь спеціальні підрозділи, якісь зведені бригади сліжчих. Але треба знайти якийсь механізм спільними зусиллями. Можливо, це буде тимчасово? Але неможна вже. Це стид і срам, коли наших громадян показово, демонстративно зараз судять у РФ, а ми сидимо і не можемо елементарні речі зробити, бо у нас не вистачає, а у того слічого 140 справ. Так не буває. Ми можемо сто разів говорити, як зараз буде реформуватися вся наша правоохоронна система, але коли громадянин не баче, що є реальний захист, він ніколи довіряти не буде. Який ви варіант бачите сьогодні для того, щоб присокрити всі кримінальні провадження, які вже відкриті. 

ЗАКРЕВСЬКА: Почати розслідування. Все, що було до того — це не є розслідування.

СИНЧУК: Що стосується цього епізоду, я погоджуюся із Євгенією. Я думаю, вона надасть нам весь аналітичний матеріал, який в неї є, для того, щоб розставити все на місця. Для початку — зрозуміти, де що знаходиться. Це декілька днів — не більше. Те, що я зараз почув від Євгенії, в неї надзвичайно велика база є, яку треба перетворити у процесуальне рішення.

Ви вважаєте, що ця система, яка зараз є, вона може бути ефективною, якщо ви поговорите з Євгенію, другим адвокатом, третім? 

СИНЧУК: Я вважаю, що вона буде ефективною. Наявна інформація обов’язково перетворюється в робочі матеріали. Воно не замовчується, не саботується. Якось прийнято, що коли зустрілися — тоді робота й починається. А до цього часу Євгенія про мене не знала, а я про Євгенію не знав. Питання йде глобально. Глобально йде не про одну справу, яку ви назвали. Мене цікавить, як прокурора, інформація, яка є в цілому. Ми читаємо Кримську польову місію і дивимось, що ми можемо взяти. Так і ваш матеріал. Ви зараз розсказали настільки багато, що я процесуально собі думаю, як ми це зробимо нормально і ефективно.

ЗАКРЕВСЬКА: А у вас є власне слідство?

СИНЧУК: Так.

ЗАКРЕВСЬКА: Тоді можна щось робити.

Євгенія, підсумовуючи нашу розмову, ваше бачення, яким чином можна ще інтенсифікувати нашу роботу спільну: журналістів, правозахисників і правоохоронних органів? Можливо, законодавчі якісь потрібні зміни? Можливо, якісь відомчі?

ЗАКРЕВСЬКА: Як на мене, достатньо існуючого кримінально-процесуального кодексу. В компетенції Генеральної прокуратури об’єднувати та роз’єднувати справи. Якщо ми бачимо, що в нас є потерпілі, яких, наприклад, разом утримували в одному місці, наприклад, у Сімферопольському військкоматі, то ми збираємо всі ці справи, утворюємо єдину слідчу групу і розслідуємо в межах цієї слідчої групи. Туди можна включати частково слідчих МВС, якщо не вистачає людей, частково – тих, хто на місцях цим займався. Але тим не менш, єдина аналітична база має бути в єдиному центрі, і єдиному місці.

Хто цей центр має утворити? Хто ця людина, яка має прийняти рішення?

ЗАКРЕВСЬКА: Як на мене, це прокурор Криму має прийняти це рішення. Тому що без нього тут не буде цього рішення. Зібрати мою інформацію, провести роботу з ЄРДР – це може Генеральна прокуратура. Відібрати справи, які реєстрували. Перевірити всі, що стосуються Криму. По місцях розподілити все, що відбувалося. Все, що відбувалося в один час – ймовірніше за все, ці злочини вчинювалися однією групою осіб.

Наприклад військомат у Сімферополі, у підвали якого тягли всіх. Це гауптвахта у Севастополі.

ЗАКРЕВСЬКА: Блокпост на Чонгарі, блокпост в Армянську. Там одні і ті самі люди. Якщо ми питаємо 10-15 свідків, потерпілих, ми вже будемо знати портрети всіх. Це очевидні речі. Це перше. Те, що стосується Сєнцова – тут все ще простіше. Тут в єдиній справі. Але, вибачте, якщо у слідчої 140 справ і якщо вона єдина, якщо немає, я не дуже люблю це слово, але тут саме воно – політичної волі… Тобто якщо вона знає, що їй скидають справу, яку ніхто більше не може розслідувати і ніхто не сподівається на розслідування – то так воно і буде.

І ніхто з неї цього не питає.

ЗАКРЕВСЬКА: Ніхто не питає. Абсолютно так.

СИНЧУК: Я вважаю, що достатньо всього для того, щоб це була робота, зроблена вагоміша і значніша. Послухавши зараз Євгенію, я глибоко переконаний, що так воно і буде. Більше того, це може зробити і прокурор Криму, що він і зробить.

Я записав зараз це питання, тому що я почув його перший раз. Заради хоча б інформаційної співпраці із прокурором міста Києва в мене завтра є можливість це зробити. Але що там розслідують за цією справою – мені не відомо взагалі. 

Добавить комментарий

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine