Новий #6688 — танці на граблях

Тетяна Попова – експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека», колишній заступник міністра інформаційної політики України

Я тримаю перед собою порівняльну таблицю проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інформаційної безпеки України». Передали його мені анонімні джерела, і це той законопроект, який, за чутками, хочуть винести одночасно із законопроектом про мову і «обміняти», умовно кажучи, голоси одного законопроекту на голоси для іншого. В законопроекту немає ще номера, але за чутками, він його дуже швидко отримає і швидко буде виставлений на голосування, якщо в Раді складеться «сприятлива атмосфера». Сподіваюся, після сьогоднішньої публікації цього не станеться.

Хочу перш за все зупинитися на нових пунктах, які пропонується ввести до законодавства, і які вразили мене найбільше.

По-перше, в новому п. 1 ст. 18-1. ЗУ «Про телекомунікації» передбачається створення «Єдиного реєстру виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій». Умовно кажучи, ми отримаємо свій реєстр від власного «Укркомнагляду» з інформацією про всі домени та сайти, які будуть визнані як такі, що містять заборонену інформацію.

Цікаво відмітити, що створення та ведення Реєстру, згідно з пунктом 3 цієї статті, буде здійснюватися Міністерством юстиції України. Ні Комітетом зі свободи слова чи окремою комісією при Комітеті, ні Міністерством інформаційної політики, навіть ні СБУ чи якимось колегіальним органом. Ні, Міністерством юстиції!

Окремо «надихає» доданий п. 4-1 до ст. 39 цього законопроекту:

«Суб’єкти господарювання зобов’язані за власні кошти закуповувати та встановлювати технічні засоби, які відповідають технічним вимогам, визначеним ДССЗЗІ України за погодженням з СБУ, необхідні для обмеження доступу до інформаційних ресурсів…»

Тут у нас з’являється одразу дві проблемні складові. Перша – можлива корупційна. Адже встановлення за власні кошти (!) спеціальних технічних засобів, які відповідають вимогам, призначеним ДССЗЗІ та погодженням із СБУ, дає відразу двом відомствам обрати конкретного постачальника цих пристроїв. По-друге, виникає також загроза свободи, так як з’являється можливість використовувати ці пристрої не тільки для обмеження доступу, а й, наприклад, як засобів контролю всіх провайдерів, які їх встановлять. Окрім того, ці технічні засоби будуть обслуговуватися окремими людьми, наприклад, із СБУ чи ДССЗЗІ. Що саме ці техзасоби будуть контролювати, можемо тільки здогадуватися.

Що ж загрожує при порушенні вимог запропонованого законопроекту?

П. 3 ст. 75: «Недопущення до місць провадження діяльності оператора, провайдера телекомунікацій або об’єктів або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням…» одразу ж передбачає штраф у розмірі 0,3% від доходу, отриманого за попередній календарний рік. За повторне порушення – 1% від цього доходу. Крім того, цей штраф списується автоматично, через виконавчу службу. Тобто навіть якщо його було накладено, наприклад, неправильно, і через суд провайдер доведе, що перевіряючі органи прийшли за іншою адресою, а він був на місці, то судитися вони, напевно, будуть довго, бо рахунки вже будуть, скоріше за все, арештовані, а штрафи будуть списані автоматично.

Ну і особливо мені «сподобалися» запропоновані правки до Кримінального кодексу України.

П. 1 ст. 96-13 ККУ: «Підставами для застосування судом заходів щодо обмеження доступу до визначеного інформаційного ресурсу та видалення з нього інформації є поширення через цей ресурс (сервіс) інформації, яка безпосередньо загрожує інтересам національної безпеки, територіальної цілісності, громадському порядку, може призвести до заворушень чи злочинів, загрожує здоров’ю населення, розголошує інформацію, одержану конфіденційно…»

Тобто стануть абсолютно неможливі не тільки майбутні «Майдани», а, ймовірно, й опозиційні акції взагалі. Що тут ще цікаво: тепер всі джерела, які конфіденційно надають інформацію, наприклад, «Схемам» чи ресурсу «Наші гроші», будуть порушувати тим самим цей закон. «Схеми» і «Наші гроші», скоріш за все, будуть заблоковані, а можливо, навіть Facebook та Youtube, якщо вони не видалять повідомлення від «Наші гроші» та «Схем», якщо в них була «інформація отримана конфіденційно».

Зміни пропонуються і до ст. 145 та 148-2 КУпАП, передбачаючи додаткове накладання штрафу на посадових осіб підприємств до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. А при повторному порушенні протягом року – до 900 неоподаткованих мінімумів. Тобто, крім штрафу на підприємство буде ще штраф на посадових осіб. А значить, всі оператори будуть змушені співпрацювати, щоб уникнути штрафів підприємства та особистих.

Зміни у п. 10 ст. 131 КПКУ дають можливість заблокувати сайт просто одразу після порушення справи. Тобто, не сподобалися, наприклад, пану Пашинському матеріали в «Новом времени» – їх можна буде просто заблокувати одразу після порушення справи. І те саме буде стосуватися всіх інших сайтів.

Крім того, в ст. 213-1 КПКУ пропонується додати пункти про те, що з попереднім попередженням медіа-ресурс може бути заблокований строком до 2-х місяців. Попередження видається електронною поштою, на адресу, вказану власником ресурсу. Якщо ж власник не оприлюднив своїх контактних даних на відповідному сервісі – то блокування доступу можливе навіть без його відома. І навіть якщо відповідальна особа буде відсутня на судовому засіданні – це також не буде перешкоджати розгляду клопотання.

У свою чергу, суд має право слухати будь-якого свідка, чи досліджувати будь-який матеріал. Тобто будь-яка громадська кишенькова організація або будь який громадянин зможе поскаржитися на будь-який канал, наприклад, на «1+1» та пана Дубінського – і це буде означати, що можна буде, за словами цього свідка, заблокувати сайт.

Також новий п. 5 ст. 213-5 КПКУ дає можливість повторних звернень будь-якої особи навіть у разі відмови суддею чи судом у застосуванні тимчасового дозволу до ресурсу. Тобто вони можуть так мучити одного і того ж самого суддю декілька разів своїми клопотаннями, доки різними методами не примусять його зробити потрібні речі.

Цікавий п. 4 ст. 213-6 КПКУ з уточненням, що обмеження доступу до ресурсів, розміщених за межами України, буде забезпечуватися СБУ. Тобто всіма зареєстрованими закордонними ЗМІ буде займатися СБУ.

Також досить розумно пропонується додати п. 17 ст. 25 до ЗУ «Про СБУ»:

«Забезпечувати за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, тимчасове обмеження та обмеження доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) з використанням технічних засобів, що встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій, а також іншими суб’єктами господарювання на виконання вимог частини 4-1 статті 39 Закону України «Про телекомунікації» (тієї нової статті, яку вони розробляють).

На завершення хочу додати, що цей законопроект навіть гірший, ніж #6688. Зі мною у цьому згодні спеціалісти з кібербезпеки та з телекомунікації. І я впевнена, що ні через Комітет зі свободи слова, ні через Комітет з питань інформатизації та зв’язку Верховної Ради цей законопроект не пройде, але наскільки я знаю, його і не будуть через них вести. Його будуть вести, як завжди, через Комітет з національної безпеки і оборони.

Закликаю всіх депутатів не голосувати за цей законопроект, громадські та медіа-організації – звернути увагу на нього і вимагати від своїх депутатів-мажоритарників бойкотувати навіть внесення цього законопроекту в порядок денний.

Радіо Свобода

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine