Курорти Херсонщини: глибина тіні

Курортний бізнес на Херсонщині почав стрімко розвиватись після анексії Криму. В 2016 році тільки за офіційними даними Херсонщину відвідали 3,5 млн туристів. При цьому місцеві бюджети області отримали лише 1,2 млн гривень туристичного збору, тобто, виходить, що його заплатив лише кожен третій курортник і по одній гривні. Причина таких смішних показників відома - туристично-курортного бізнесу працює в тіні. "Хвороба", на яку завжди слабувала і курортна галузь Криму, а її анамнез точно вказує на корумпованість владних структур, які регулюють та контролюють її діяльність. Тобто, одним впливом на власників міні-отелей чи пансіонатів справі не зарадити, "лікувати" треба увесь ланцюг, від органів місцевого самоврядування - до центральних апаратів Державної фіскальної служби  та правоохоронних органів. 

Аби дізнатись, скільки насправді на узбережжі Чорного та Азовського морів працює об"єктів, що надають курортні та туристичні послуги, в управлінні курортів та туризму ОДА вдалися до нехитрої перевірки. 

«Ми звернулися до мережі booking.com, і з’ясували, що в минулому році замість 640 зареєстрованих суб’єктів, туристичні послуги (через цей сервіс - ред.) надавали 1229. Тобто,  50 %  бізнесу знаходиться в тіні. Це ті люди, які не сплачують туристичний збір», -розповідає Тетяна Волинець, заступниця директора Департаменту інвестиційної, туристично-курортної діяльності та промислової політики.

Минулого року ціна за номери у міні-готелях на херсонському узбережжі Чорного та Азовського морів коливалась від 80 до 700 гривень за ніч. За даними сайту booking.com, середній відпочинок складав 5 днів. Узявши середню ціну за проживання у 100 гривень, можна вирахувати, що  Херсонщина за 2016 рік мала б отримати як мінімум 17,5 млн гривен туристичного збору. Скадовський район, приміром,  недоотримав за минулий сезон більше 4 млн гривень тільки цього місцевого збору.

«У минулому році ми отримали туристичного збору в районі 440 тис. Гривень. Якщо взяти до уваги 1 %, який становить туристичний збір, надання послуги в розмірі 100 гривень, і перебування туристів в середньому в районі до п"ять  днів (ми не беремо заїзди по 21 дню, по 12 днів), то це виходить 4,5 млн людино-днів. По гривні в день - це 4,5 млн гривень. Це той мінімум, до якого потрібно прагнути», - коментує Сергій Павленко, перший заступник голови Скадовської РДА.

Такі явні втрати бюджетів мали б зацікавити Державну фіскальну службу. Проте у 2016 році діяв мораторій на проведення перевірок щодо фізосіб-підприємців. Цього року фіскали планують перезапустити операцію «Курорт-2017».

«В минулому році, враховуючи, що майже 70% пансіонатів оформлено на суб’єктів господарювання фізичних осіб-підприємців, діяв мораторій на проведення перевірок. Цього року мораторію немає. У нас є позитивний досвід проведлення операцій «Курорт" у 2010 і 2011 роках, коли ми опрацювали пансіонати. Приходили, поселялися, сплачували, а наступного дня приходили і дивилися, чи проводили ці суми через книгу доходів (ті,  кому непотрібен касовий апарат), і відповідно начисляли штрафні санкції», - розповідає Роман Мальований, заступник начальника відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Херсонській області.

Люди, які здають свої помешкання під поселення відпочивальників, за словами податківця, повинні на підсумок року подавати декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати нарахований туристичний збір.

Окрім туристичного збору, який легко вирахувати, місцеві бюджети також мають наповнюватися податками від торгівлі, яка активізується у курортний сезон. Базари, магазини, кафе та ресторани мали б приносити додатковий дохід не тільки бізнесменам, а й громаді. Якби більшість і цього бізнесу не була в тіні.

«Коли ви їздите на відпочинок, ви розумієте, що менше тисячі гривень з собою ніколи не візьмете. При цьому  відпочинок вам обійдеться далеко не в тисячу гривень. Але уявіть собі, якщо кожен з цих людей приїхав і залишив тут тисячу гривень. Беручи до уваги мільйон відвідувачів – це мільярд. Це мільярдний ринок, велика частина якого знаходитися в тіні», каже застпуник глави Скадовської РДА Сергій Павленко.

Акцизний збір – ще одне важливе джерело наповнення бюджету. 5 % податку йдуть саме в місцеві бюджети. Проте отримати ліцензію на реалізацію підакцизних товарів підприємці не поспішають, тож  можуть вскочити у халепу.

  

«За здійснення діяльності без ліцензій нараховуються штрафні санкції в розмірі 17 тисяч гривень. Вибір: або придбати ліцензію у селищі, яка на рік коштує 500 гривень, а в місті - дві тисячі гривень,  або отримати 17 тисяч штрафних санкцій. За результатами перевірки в рамках кампанії «Курорт» ми провели 238 перевірок і нарахували майже 4 млн гривень штрафів», - розповідає Роман Мальований, заступник начальника відділу ГУ ДФС в Херсонській області.

Практика штрафування працює – більше 60% тих, хто зареєстрував касові апарати в цьому році, отримали великі штрафи в минулому. Після перевірок фіскалів в минулому році і нарахування штрафів, 65 суб’єктів господарювання навіть в період свої діяльності взяли ліцензії та почали працювати в законному полі.

Як наголошують податківці, допомогти у збагачені громад може кожен – просто взявши фіскальний чек за придбану продукцію.

«Ми повинні, кожен із нас, як громадяни України, ми повинні при придбанні підакцизних товарів, а це тютюнові вироби, алкогольні, в тому числі і пиво, вимагати від продавців чеки. Акцизний податок залишається на місці. А це і зарплати вчителям, лікарям, розвиток інфраструктури, кожен з нас повинен розуміти, що ми не повинні ці 5 відсотків залишати у підприємця в кишені», - переконує Роман Мальований.

Кореспонденти "Центру журналістських розслідувань" вирішили  перевірити – чи дадуть нам чек за придбання алкогольних напоїв. Виявилось, що касові апарати стоять, але їх вмикають тільки коли клієнт сам просить чек.

Перевірки, штрафи та санкції – не єдиний шлях впливу на бізнес для виведення його із тіні. Поворотним фактором може стати цільове використання туристичного збору, коли члени громади бачитимуть, на що конкретно витрачаються їхні податки.

«Визначити, що 20-30% туристичного збори направляти на відновлення інфраструктури - дороги, освітлення, плитка. А 70-80% направляти на розвиток. Показати людям що ми готові 70% туристичного збору витрачати на розвиток туристичного бізнесу. На пляжі, на покажчики, на інформаційні центри, на виготовлення друкованої літератури, рекламної акції, то що в підсумку принесе і прибуток, і дохід усім учасникам бізнесу», - прокоментував Павленко Сергій Миколайович, перший заступник голови Скадовської РДА.

Туристична сфера в усьому світі є прибутковою як для підприємців, так і для громад. В Україні відверто погані умови для чесної співпраці бізнесу та влади, проте будь-які зміни починаються зі співпраці сумлінних громадян, які повинні бути всюди. Існування густої тіні у курортному бізнесі на Херсонщині свідчить про такий же рівень корупції та тихий зговір,  адже в невеликих містечках та селах на узбережжі важко щось не помітити і усі знають, хто чим займається, хто платить податки, а хто - хабарі.  

Добавить комментарий