Українські правозахисники дали 19 рекомендацій РФ щодо дотримання громадянських та політичних прав в окупованому Криму.
Про це йдеться у відповідній тіньовій Доповіді про виконання РФ Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, пише Центр журналістських розслідувань з посиланням на «Кримську правозахисну групу».
Експерти Кримської правозахисної групи, Української Гельсінської спілки з прав людини, Регіонального центру прав людини, Центру громадської просвіти «Альменда», Центру прав людини «ZMINA» за підтримки Програми USAID «Права людини в дії» розробили 19 рекомендацій для Російської Федерації:
1. Забезпечити поводження з українськими моряками відповідно до їх статуса військовополонених.
2. Забезпечити відбування покарання особами, засудженими до позбавлення волі, на окупованій території.
3. Припинити тиск на віруючих УПЦ КП. Визнати за УПЦ КП (ПЦУ) статус юридичної особи на території Криму відповідно до реєстрації, проведеної владою України. Повернути храми в користування УПЦ КП (ПЦУ). Утриматися від спроб захоплення або руйнування храмів в майбутньому.
4. Забезпечити можливість безстрокового безперешкодного проживання на території Кримського півострова громадян України.
5. Припинити практику депортації громадян України та осіб без громадянства з території Кримського півострова.
6. Забезпечити належне медичне лікування громадян України, позбавлених волі. Забезпечити доступ українського медичного персоналу до таких в’язнів.
7. Припинити практику утримання українських в’язнів під владою РФ, забезпечити їх передачу владі України.
8. Забезпечити розслідування факту застосування летального зброї по відношенню до українських моряків, затриманих у Керченській протоці.
9. Провести ефективне розслідування всіх фактів смерті осіб, які перебувають в місцях несвободи на окупованих територіях.
10. Вжити негайних заходів для припинення практики застосування тортур у Криму, в тому числі з метою тиску, покарання або отримання зізнань від затриманих осіб, політичних опонентів і активістів.
11. Провести ефективне розслідування всіх фактів катувань і жорстоко поводження і забезпечити покарання винних осіб.
12. Забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права при здійсненні правосуддя на території Криму, в тому числі припинити практику застосування законодавства РФ.
13. Припинити незаконні політично мотивовані переслідування осіб, включаючи переслідування за позиції та висловлювання в контексті територіальної приналежності Кримського півострова Україні.
14. Негайно припинити практику переслідування в будь-яких формах незалежних журналістів, цивільних журналістів, окремих ЗМІ, масове блокування доступу населення Криму до незалежних медіа, соціальних мереж.
15. Припинити перешкоджання діяльності громадських організацій, переслідування членів таких організацій і ініціатив як «Кримська солідарність», забезпечити можливість діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.
16. Не перешкоджати діяльності в Криму міжнародних незалежних моніторингових правозахисних місій, в тому числі міжурядових і міждержавних правозахисних місій з мандатом роботи на території України.
17. Забезпечити дотримання і захист права на освіту рідною мовою
18. Забезпечити умови для збереження української ідентичності, в той числі можливість вивчення історії, культури українського народу.
19. Негайно припинити масову мілітаризацію дітей на окупованому півострові.
У доповіді також зазначено, що громадяни України, які проживають на території Кримського півострова, в силу Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни користуються статусом захищених осіб. Російська Федерація як держава, що окупує, зобов’язана забезпечити населенню окупованої території гарантії справедливого судочинства. Позбавлення захищених осіб цих гарантій є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права і може бути кваліфіковано як військовий злочин згідно ст. 8 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду.
За інформацією правозахисників, найчастіше порушення права на справедливий судовий розгляд окупаційними судами були допущені щодо проукраїнських активістів, представників кримськотатарського національного руху з метою придушити опір нелояльного до Російської Федерації населення. Характер кримінального переслідування і обставини подібних справ дозволяють стверджувати, що уряд Росії керувалося винятково політичними мотивами при винесенні обвинувальних вироків.
- В Європейському Союзі закликають Україну ратифікувати в 2019 році Римський статут, щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) з тим, щоб він міг розслідувати військові злочини, що здійснюються на її території.
- Міжнародний кримінальний суд діє на підставі Римського статуту, який був прийнятий в 1998 році і набрав чинності з 2002 року. Суд, який базується в Гаазі, розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду і військових злочинів. Україна, незважаючи на те, що ще не ратифікувала Римський статут, подала до МКС два звернення про визнання юрисдикції суду у справах, пов’язаних з подіями на Майдані, в Криму та на сході України.
- В опублікованому 15 листопада 2016 року звіті прокурора МКС Фату Бенсуда за попереднім розслідуванням справи «Ситуація в Україні» зазначається, що ситуація в окупованому Криму рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Росією, а також вказується, що даний міжнародний конфлікт може бути розслідуваний за нормами Римського статуту.
- 4 грудня 2017 року канцелярія прокурора МКС Фату Бенсуда опублікувала звіт за 2017 рік про дії з попереднього розслідування подій на Майдані, в окупованому Криму та на сході України.
- В липні 2018 року Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що Україна передала до Міжнародного кримінального суду (МКС) списки всіх іноземців, які воювали на Донбасі в рядах російсько-окупаційних військ.
