Воєнний злочинець
Шешель
– «друг Криму» з Сербії
Евгений Лешан
Центр журналістських розслідувань
З усіх «друзів окупації Криму» сербський осередок викликає чи не найбільшу відразу. Бо він сформований навколо політичного клану Шешелів на чолі з Воїславом Шешелем, воєнним злочинцем, що має відношення до кривавих етнічних чисток у колишній Югославії, а сьогодні є лідером головної проросійської політичної сили в Сербії.
В листопаді 2017 року на форумі «друзів Криму» в окупованій Лівадії були присутні двоє депутатів парламенту Сербії – Алєксандар Шешель та Дубровко Божич. Вони представляли Сербську радикальну партію.

На багатьох сербських новинарних сайтах з'явилося фото Алєксандара Шешеля поруч із Георгієм Мурадовим – представником «республіки Крим» при президентові Росії. І повідомлення про те, що сербські радикали є засновниками організації «Друзів Криму». Деякі просто в заголовку уточнювали – «Син Шешеля в Ялті – друг Криму».
Потсійний представник Республіки Крим при президенті РФ
Георгій Мурадов і депутат парламенту Сербії Алєксандар Шешель в Ялті.

Фото: SRS
Отже, Алєксандар Шешель, на той час депутат парламенту Сербії – Народної Скупщини, став співзасновником та членом координаційної ради Асоціації друзів Криму. У парламенті він представляв фракцію Сербської радикальної партії, яка відома непримиренним великосербським націоналізмом та нав'язливими симпатіями до Москви. А очолює цю партію батько Алєксандара – Воїслав Шешель, колишній ватажок ультраправого четницького руху та воєнний злочинець, засуджений Міжнародним трибуналом з колишньої Югославії за етнічні чистки.
Історія одного злочинця
Воїслав Шешель був радикальним націоналістом ще до того, як це стало мейнстрімом.

Соціалістична федеративна Югославія трималася купою завдяки м'якій національній політиці Йосипа Броза Тіто, за якої республіки та автономні краї мали достатньо економічної та культурної самостійності.

Однак деякі серби хотіли бути в Югославії не першими серед рівних, а просто – першими. Шешель почав виступати за Велику унітарну Сербію, яка має поглинути Боснію, Македонію, Чорногорію, Косово та значну частину Хорватії.

Через свої шовіністичні ідеї він двічі потрапляв за грати.
Але настав кінець вісімдесятих, і великосербські настрої охопили вже й комуністичне керівництво країни. Розпалюванням міжнаціональних конфліктів розпочав своє сходження Слободан Мілошевич, який невдовзі посів посаду президента Сербії, а потім – Югославії. Так починалася повільна та кривава смерть федерації балканських слов'ян – і то був зоряний час Воїслава Шешеля.

Фото: depo.ba /1979 рік.
Колишній дисидент увійшов до великої політики, проголосив себе спадкоємцем сербських ультраправих партизан-четників часів другої світової війни, та очолив Сербську радикальну партію, що ненавиділа Європу, комуністів, хорватів та мусульман – натомість палко любила православ'я, Москву та велику Сербію.
У 1992 році, Воїслав Шешель стає союзником президента Сербії Слободана Мілошевича і допомагає йому залізом і кров'ю єднати балканські землі, які вони вважали «сербськими».


Фото: AFP
Етнічні чистки, депортації, вигнання, масові вбивства боснійських мусульман, хорватів, косовських албанців – весь цей арсенал застосовували сербські націоналісти. І безпосередньо до цього доклав руки і Воїслав Шешель. Наприклад, загін четників «Білі орли», причетний до етнічних чисток в Боснії та Косовому, мав другу назву – «Шешелевичі».

Для сербів Воїслав Шешель став популярним політиком, чия партія отримувала друге місце на виборах до національного парламенту – Скупщини.

Але час минав, Югославію примусили до миру. Свою справу робив Міжнародний трибунал з колишньої Югославії. Спочатку на запит Гааги був виданий Слободан Мілошевич, а за два роки, у 2003-му, здався до рук міжнародного правосуддя і Воїслав Шешель. Він провів під арештом одинадцять років – розслідування воєнних злочинів справа довга.

Вийшов під нагляд сербської поліції у 2014-му за станом здоров'я. А через два роки трибунал після апеляції виніс остаточний вирок Шешелю – десять років ув'язнення, які він з гаком уже відбув у КПЗ Гааги.

Переслідування Шешеля додали його партії популярності. Але згодом більшість сербів надала перевагу європейській інтеграції. Найближчий соратник Шешеля – Томислав Ніколіч розколов Радикальну партію та став президентом Сербії.

Шовіністичні ідеї радикалів втрачали симпатії населення. Повернення додому – це чудово, та кращі часи політика Шешеля були вже позаду.
Не потрібні сербам – потрібні Москві
Але хто вже точно був радий бачити Шешеля на волі, так це Росія. Радість була взаємною. «Сербія – наша батьківщина, а Росія – наша мати!» – проголошує Шешель за будь-якої можливості.

Радикальна партія виступає за інтеграцію з Москвою – і звісно, Крим для них – з давніх давен Росія, так само як Косово – Сербія.

Варто відзначити, що політика в Шешеля – справа сімейна. Ядранка Шешель, дружина Воїслава, ідейна русофілка. Вона навіть балотувалася на пост президента Сербії замість ув'язненого чоловіка, але із гуркотом провалилася.
Воїслав Шешель з дружиною Ядранкою та сином Ніколою
Син Нікола керував сайтом Сербської Радикальної партії , а паралельно мав відношення до нелегального грального бізнесу.

Інший син – Алєксандар – був депутатом скупщини та членом Сербської делегації в ПАРЄ, де виступав з відверто проросійських позицій.

І за кримський напрямок у Сербській радикальній партії формально відповідає саме він.

Установчий форум Асоціації друзів Криму в 2017 році – не єдиний випадок, коли Шешель-молодший відвідував окупований півострів. На Лівадійському форумі в червні 2019 року він в Криму вже вчетверте.
Установчий форум Асоціації друзів Криму в 2017 році – не єдиний випадок, коли Шешель-молодший відвідував окупований півострів. На Лівадійському форумі в червні 2019 року він в Криму вже вчетверте. Наступного разу він приїхав до Ялти в листопаді того ж року – на форум «Крим у сучасному міжнародному контексті», де під час пресконференції обіцяв розширити формат «Друзів Криму» на Балканах. Але якось занадто довго розгойдується цей маховик підтримки окупації Криму в Сербії.

Алєксарндар Шешель на Форумі друзів Криму в Ялті
Фото: Ассоциация друзей Крыма
Заснували асоціацію Друзів Криму ще у 2017-му, Мурадов повідомляв про створення сербського осередку у 2018-му, а наприкінці 2019-го Алєксандар Шешель обіцяє його розширити. В той же час, повідомлень про діяльність друзів Криму в Сербії не видно й не чути – ані в російському інформаційному просторі, ані в сербському. Та й на сайті Асоціації пункт «Сербія» в переліку національних клубів «друзів Криму» – неактивний.
Колаборанти в гостях у четника
Але активність таки є – тільки з боку росіян. У грудні 2019 року в Белграді відбулася конференція «Белградський діалог: за конструктивні відносини з Росією і визнання волевиявлення народу Криму». Організаторами заходу стали Постійне представництво «Республіки Крим» при Президентові Росії та «Діловий і культурний центр Республіки Крим» – контора, що базується в Москві та відповідає за проведення заходів з кримської тематики.
Конференція «Белградський діалог» Фото: ppcrimea.ru

Фото: crimea.gov.ru
До Сербії для участі в конференції в'їхала потужна делегація кримських колабораціоністів, зокрема «віце-спікер Госсовєта» Криму Едіп Гафаров, «голова Комітету з народної дипломатії і міжнаціональних відносин Госсовєта» Юрій Гемпель, незаконно обрані «сенатор» Ради Федерації Росії Сергій Цеков та «депутат» Держдуми Росії Наталія Поклонська. В'їхали вони, зауважимо, за російськими паспортами – хоча в Європу громадян України за окупаційними російськими документами впускати не повинні.

Окрім російсько-кримської делегації, яку очолював, звісно ж, Георгій Мурадов, на конференцію з'їхалися політичні туристи з Німеччини, Фінляндії, Італії, Греції, Словаччини, Сербії, Чорногорії, Чехії, Туреччини, Вірменії – здебільшого ті самі, яких ми вже знаємо за їхньою участю в кримських окупаційних форумах в Ялті.
Наталія Поклонська і Алєксарндар Шешель

Фото: politnavigator.news
Воїслав Шешель був головним учасником та спікером цієї конференції. Гості вручили йому медаль Чорноморської асоціації міжнародного співробітництва «За зміцнення міжнародних зв'язків Республіки Крим».

На офіційному сайті російських державних закупівель розміщено замовлення з організації цього заходу – російські платники податків заплатили за бєлградський вояж кримських колабораціоністів та створення додаткового агітаційного майданчику для сербських союзників Кремля 4 мільйони рублів.

До речі, це Шешелю не допомогло. Апеляції до православ'я, євразійської інтеграції та дружби з Москвою не працюють – сербам це не цікаво, вони на задворках Європи почуваються явно краще, ніж в перспективних обіймах Росії. Воїслав Шешель і його Сербська радикальна партія на виборах у червні 2020 року отримали два відсотки голосів – і вперше не потрапили до парламенту. Отже, цінність цих союзників для Москви помітно зменшилася. Але для того, аби торгувати обличчями на чергових форумах друзів Криму – згодяться.