З херсонського лану — до європейського столу

Олександра Казарова, Центр журналістських розслідувань

Скрутна ситуація, в якій опинились аграрії Херсонщини через заборону торгівлі з Кримом, для фермерів Херсонщини стала медаллю з двома боками . З аверсу, сільгоспвиробники враз позбулися прибуткового і місткого, роками "наїждженого" ринку збуту. А от реверс дав змогу рухатись вперед і вгору, хоч поволі, але пробиватись на міжнародні ринки, підвищуючи якість товару до європейських стандартів. Минуло трохи більше року, однак докладених зусиль виявилось достатньо, аби вже минулого сільськогосподарського року отримати перші позитивні результати. Упродовж 2016-го кількість країн, до яких поставляється сільгосппродукція з Херсонщини, зросла з 26 до 48-ми!

Фото 3dkherson.com

Компанія “Грін Тім”, що у Каховському районі Херсонщини, вирощує продукцію у своєму фермерському господарстві "Дніпровська перлина" та володіє суперсучасними сховищами  для зберігання плодоовочевої продукції та обладнанням для її переробки. Пріоритеним для "Грін тім" є вирощування овочів із так званого борщового набору - буряку, моркви, цибулі, капусти. У 2015 році "Грін тім" почала експортувати до Великобританії цибулю. У минулому році обсяг поставок сягнув тисячі тонн, тому оголошення на сайті компанії  про ціну на закупівлю цибулі з прив"язкою до фунта стерлінгів уже не дивина. У 2016-му до британського столу компанія почала експортувати і херсонські гарбузи.

“Ще один новий для нас експортний продукт — гарбуз “Баттернат”, вирощений на “Дніпровській Перлині”. Сьогодні він вирушив в далеку подорож до Великобританії. Відкалібрований за вагою і розміром та упакований згідно з міжнародними стандартами”, - повідомляється на сторінці у Facebook.

Минулий рік ознаменувався для херсонських аграріїв рекордним за останній час врожаєм плодоовочвої продукції — зібрали 1 мільйон 300 тисяч тонн городини і фруктів. Також вагомим досягненням стало збільшення площі зрошуваних земель.

Олександр Паливода, директор департаменту агропромислового розвитку Обласної державної адміністрації

“Ми отримали додатково 10 тисяч гектарів відновленого зрошення. Таким чином вийшли на цифру — 300 тисяч гектарів зрошуваних земель у Херсонській області. Крім цього, практично закінчено будівництво дамби на Північно-Кримському каналі, яка дозволить збільшити площу поливних земель у Каланчакському районі. Також закінчено великий проект USAID, який допоміг відновити зрошення на 2,5 тисячах гектарів за гроші американських податківців. Та збільшено кількість експортерів, які отримали сертифікати для торгівлі з Європою”, - розказав директор департаменту агропромислового розвитку Обласної державної адміністрації Олександр Паливода.

За даними Херсонської митниці, протягом 2016-го року на підставі звернень 144 експортерів було видано 963 сертифікати походження товарів на вивезення до країн Євросоюзу. Майже 90% сертифікатів були видані сільгоспвиробникам на експорт соняшникової олії, насіння соняшнику, кукурудзи, ячменю, пшениці, цибулі, кавунів та томатного соку. Агропродукція була експортована до 22 європейських країн, найбільше - до Італії, Іспанії, Німеччини, Франції, Великобританії та Румунії.

Поштовхом до розширення географії експорту сільгосппродукції з Херсонщини стала товарна блокада Криму, кажуть фахівці. До того саме Крим та Росія були одними з найбільших покупців вирощених на Херсонщині городини і зерна. Водночас в Україні виник дефіцит рису власного виробництва, який до анексії півострова покривали кримські аграрії.

“Після втрати рисових чеків у Криму, Херсонська та Одеська області, тобто південь України, став тим місцем, де вирощується ця культура. На даний момент цей напрямок лише розвивається, не вистачає рису, навіть, для внутрішнього споживання, йде ще імпорт. Ця ніша відкрита. Наразі досліджується вирощування рису на крапельному зрошенні, що дозволить збільшити врожайність, валову продукцію та площі під рисові насадження”, - пояснив Олександр Паливода.

Можливо невдовзі Херсонщина стане відома ще й рекордними врожаями рису, але наразі її знають переважно завдяки цибулі і томатам. Втім, збут помідорів у минулому році спіткала серйозна невдача. Томати буквально гнили у подвір’ях виробників. Аграрії кажуть: врожай зібрали гарний, але продати його не змогли, бо не всі ще встигли знайти заміну російському ринку.

“Ця ситуація вплинула не лише на помідори, але й на баштанні культури. На все. Реалізація знизилась в рази. В цьому році ми будемо змінювати посівні та переходити на інші культури”, - розказав про ситуацію у своєму господарстві директор фірми “Лідер-Агро” Дмитро Томіч.

З проблемою освоєння нових ринків збуту зіткнулась ціла низка херсонських сільгоспвиробників, пояснив голова Асоціації фермерів Херсонщини Микола Халупенко. Він каже, що проблема не у високих вимогах європейської стандартизації, а в конкуренції з тими, хто давно працює на тих ринках.

Микола Халупенко, голова Асоціації фермерів Херсонщини

“Багато хто, окрім нас, вирощує томати і кавуни. Це Іспанія, Італія,Угорщина. В Європі є свої давні постачальники товарів, яким європейці довіряють. Щоб нам потрапити на ті ринки, треба когось посунути! Розумієте? Це дуже важко. З митницями, з сертифікатами якості можна вирішити все на місці. Думаю, й влада місцева піде нам назустріч. Але основне те, що ринки зайняті”, - відзначив фермер.

Микола Халупенко радить тим господарствам, яким ще важко вийти на міжнародні ринки та скласти конкуренцію місцевим, тимчасово змінити структуру посівів, перейти на інші культури.

Керівництво Херсонщини великі надії покладає на лютневу агровиставку у Дубаї, куди представники регіону поїдуть шукати нові ринки збуту. В пріоритеті - країни Азії, які мають менш вибагливих споживачів, а також значно простіші, на відміну від тієї ж Європи, процедури сертифікації продукції.

Добавить комментарий

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine