Як працюють санкції: Шляхи до Криму

Наталя Кокоріна, Центр журналістських розслідувань

Центр журналістських розслідувань продовжує спецпроект "Бізнес на два фронти і в обхід санкцій" про дієвість західних і українських обмежувальних заходів, введених за незаконну анексію Криму і Севастополя. У цьому матеріалі - про те, як анексія Криму  та реагування країн Євросоюзу і США, на це порушення Росією норм міжнародного права позначилися на шляхах сполучення з окупованим півостровом. 

В березні 2014 року Євросоюз і США ввели перші санкції за анексію Криму, якими забороняються іноземні інвестиції в Крим, надання туристичних послуг і заходження суден в порти окупованого півострова. 2 квітня Європейська організація з безпеки аеронавігації заборонила польоти на окуповану територію і над нею без узгодження з українською владою. Ця заборона діє безвідмовно: з весни 2014 до сьогодні в аеропорту Сімферополь сідають літаки тільки російських авіакомпаній, аеропорт Бельбек взагалі не приймає цивільні борти.

Першою відчула на собі наслідки санкцій за анексію дочірня компанія Аерофлоту - лоу-костер «Доброльот», що потрапив в санкційні списки Євросоюзу в серпні 2014. Європейським банкам було заборонено надавати "Доброльоту" кредити, а активи компанії в ЄС були заморожені. Вона лишилась без 16 літаків Boeing 737, що мали бути основою авіапарку, бо ірландська компанія розірвала договір лізингу, а німецька - відмовилась проводити технічне обслуговування.

У вересні 2015 року Україна застосувала до провідної російської авіакомпанії "Аерофлот" санкції у вигляді обмеження, часткового або повного припинення транзиту ресурсів, польотів і перевезень по території України. Аналогічні санкцій були введені і відносно інших російських авіакомпаній.

 

Сьогодні в аеропорт Сімферополя, за інформацією моніторингової групи Фонду Майдан закордонних справ,  здійснює рейси 21 російська авіакомпанія із 56 міст Росії. Проте  кількість рейсів постійно зменшується.

Тетяна Гучакова, редактор порталу BSNews

«Ми робимо порівняльну статистику. Кількість рейсів зменшилася у порівнянні з 2015 роком, іх стало навіть менше, ніж у 2014», - каже редактор порталу Black SeaNews Тетяна Гучакова.

До зими 2016 року Державіаслужба України винесла більше 5 тисяч постанов за порушення заборони на польоти до Криму на загальну суму понад 721 мільйон гривень за польоти до Криму.

"Лише після анексії Криму Російською Федерацією Україна нарахувала російським авіакомпаніям, які порушували українське законодавство і здійснювали польоти в окупований Крим, 721,236 млн грн штрафів", - повідомили в Державіаслужбі.

Залізничний вокзал Сімферополя

Після закриття вільного авіасполучення Крим втратив і залізничне:  26 грудня 2014 року "Укрзалізниця" обмежила маршрут пасажирських поїздів кримського напрямку до Новоолексіївки та Херсону. З цього ж дня уряд України заборонив перевезення до Криму залізницею будь-яких вантажів.

Захід до портів Криму був закритий наказом міністерства інфраструктури України ще у в квітні 2014 року. На них розповсюджуються і міжнародні санкції. Попри те, що за час анексії в кримські порти зайшли 260 суден, серед яких і під прапорами країн ЄС і НАТО, статистика свідчить, що санкції  працюють.

«Не дивлячись на різні інформаційні закиди, санкції - українські, міжнародні, і навіть резолюція Генасамблеї ООН від березня 2014 року у відношенні цього - працюють. В якості доказу цьому можу сказати: якщо в 2014 році з морских суден-порушників режиму окупованої території, який ввела Україна і який був потім підтверджений санкціями західних  країн, російських суден-порушників було 30% від загальної кількості, то за 8 місячців 2016 року - їх уже 71%», - розповідав Андрій Клименко, головний редактор  портала BSNews в ефірі телепрограми "Питання національної безпеки"  (інфографіка порталу Black SeaNews).

За його словами, судна країн Європейського союзу припинили заходити у Крим в 2015 році. Турецькі  у спробах обійти обмежувальні заходи міняють прапори та місце прописки (інфографіка порталу Black SeaNews).

«Є близько 10 турецьких суден, які, щоб не ганьбити прапор Туреччини, перереєстрували своїх власників на офшорних островах, вибираючи ті країни, які не голосували за Резолюцію Генасамблеї ООН 27 березня 2014 року. Вони міняють прапори. Зараз ми спостерігаємо, як вони всі пішли під прапор Монголії. У нас нова морська держава з'явилась», - каже Клименко.

У листопаді 2016 на Дунаї було затримано вантажне судно «Sky moon» під прапором Танзанії, що перевозило кримську соду з окупованого Севастополя в молдавський порт. Капітану судна та 9 членам екіпажу загрожує штраф або адміністративний арешт на 15 діб. А судно може бути конфісковано на користь держави.

Та судна, що порушують заборону на заходи в Крим, йдуть не тільки з Росії чи Туреччини. А і з материкової України. І - з контрабандою. Минулого року у програмі Слідство.інфо було розкрито схему постачання ільменіту, сировини для виготовлення титану, на завод українського олігарха Дмитра Фірташа  "Кримський титан".

Ільменіт з Межиріченського гірничо-збагачувального комбінату перевозиться до порту "Южний". Судно звідти по документах має направлятися у російський порт Кавказ. Але туди не доходить. У Керченській протоці ільменітова руда перевантажується на російський "Нєфтєрудовоз", який потім йде до Керченського порту.

Військова прокуратура Південного регіону України відкрила кримінальне провадження та направила до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України подання щодо тимчасового припинення зовнішньоекономічної діяльності  ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» (до березня 2015 року – ЗАТ «Кримський Титан»).

«Сьогодні по епізоду поставок ільменітової руди неможливо визначити особу, якій можна оголосити про підозру. Але для того, щоб зупинити протизаконну схему поставок на окуповану територію, військова прокуратура ще в кінці минулого року направила подання в міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Звідти нам прийшла відповідь, в якому міністерство просить надати деякі пояснення і підтвердити, що ми дійсно вважаємо за необхідне зупинити ліцензію на зовнішньоекономічну діяльність. 12 січня ми повторно направили подання і зараз очікуємо їх рішення», - розказав прокурор у кримінальному провадженні Едуард Плешко.

Зрозуміло, що така нахабна схема обходу санкцій не могла існувати без покровительства осіб найвищого державного рівня. Того, що продовжує просити Захід не знімати і посилювати санкції проти Росії. між тим, зробити уже існуючі обмеження більш дієвими Україна може і сама.

«В першу чергу, звісно, Україна повинна почати з себе. І краще контролювати ті потоки, які якимось чином заходять з материкової України. Зрозуміло, що прямого потоку немає, але є схеми, способи, є конкретні підприємства. І ми розуміємо, що в першу чергу можна говорити про сировину на "Кримський титан". І друге - треба більше працювати, треба домовлятися з сусідами. Тому що можна зробити так, щоб ті самі судна-порушники не приймали в жожному чорноморському порті. Але для цього треба, щоби МЗС, уряд добре попрацювали», - говорить Тетяна Гучакова.

Неодноразово підтверджено: санкції ЄС та США, запроваджені за незаконну анексію Криму, діятимуть аж до повної деокупації півострова. Їх ефективність напряму залежить від того, як цією можливістю впливу на агресора розпоряджається Україна. Однак на сьогодні не створено навіть єдиної системи моніторингу за дотриманням санкційного режиму та немає оперативного реагування на його порушення. Немає і прикладів і швидкого розслідування правопорушень. Це наразі - невикористаний  резерв уряду України.

Відеоверсія матеріалу Наталі Кокоріної:

Спецпроект "Бізнес на два фронти та в обхід санкцій" здійснюється ГО "Інформаційний прес-центр" и ІА "Центр журналістських розслідувань" за підтримки Інституту висвітлення війни і миру (IWPR, Institute for War & Peace Reporting).

Добавить комментарий

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine