Як китайці легалізують анексію Криму

Центр журналістських розслідувань

Після анексії Криму окупаційна "влада" розпочала активну компанію з легалізації статусу півострова. Для цього використовувались різні методи, та найбільш вживаним залишається намагання окупантів представити Крим, що весною 2014 став островом, відзрізаним від цивілізованого світу, інвестиційно та туристично привабливим в очах міжнародної спільноти. Та переконати її в цьому. Коли США та Євросоюз ввели санкції, якими забороняються іноземні інвестиції, ведення бізнесу на окупованій території та інше, їх підтримали багато країн світу, однак не всі. Як, наприклад, Китай. За резолюцію Генасамблеї ООН про визнання незаконним "референдуму" про російський статус Криму країна не голосує, санкції - не підтримує. Тож бізнесмени та туристи з Китаю у Криму тепер часті гості. 

Китайські туристи у Криму. Фото: РІА Новості

Китайський "прорив" Януковича

Закликати великих китайських інвесторів до Криму почали ще у 2013 році - у розпал Євромайдану президент Віктор Янукович поїхав до Китаю шукати гроші. З ним до Піднебесної відрядилась і чимала група кримських урядовців та бізнесменів. Прем"єр АРК Анатолій Могильов по поверненні розповідав на засіданні уряду наприкінці листопада: 

«Наша делегація, знаходячись у Китаї, відпрацювала формат спілкування. Для того, щоб у подальшому виходити на якісь конкретні проекти та питання, необхідно ці проекти готувати. Тобто ми з’ясували рівень бажання Китаю спілкуватися з нами». 

А бажання було. Янукович підписав меморандум з китайською компанією Beijing Interoceanic Canal Investment Management Co. - потенційним інвестором будівництва глибоководного порту у Сакському районі Криму для перевалки вантажів з Китаю по траєкторії Великого шовкового шляху.

Для мешканців курортних  сіл поблизу Сак та Євпаторії це стало неабиякою новиною, адже ніяких громадських  обговорень проекту гігантського будівництва не було, а експертизу можливого навантаження на екосистему регіону з цілющими грязьовими озерами і десятками оздоровниць не проводили. Напочатку лютого 2014 мешканці Сак почали виходити із акціями протесту .

Ця ж приватна китайська компанія BICIM, за якою експерти вгадували державу,  згоджувалась і на реконструкцію Севастопольського морського рибного порту. Сума інвестицій на ці проекти називалася у небачені в Криму 10 мільярдів євро.

Віце-прем’єр АРК Рустам Теміргалієв повідомив, що  китайці домовляються з Міністерством оборони щодо оренди полігону злітно-посадкових систем НИТКа в Сакському районі, від оренди якого того року відмовилися росіяни. І шокував новиною про великий інтерес китайців до сільськогосподарських земель у цьому ж районі.  

Послухати кримських урядовців - то китайці готові були інвестувати в Криму в усе. Можливо, так їм і пропонували.

Та вже за кілька місяців, наприкінці лютого 2014, у Києві перемагає Майдан, Віктор Янукович тікає з країни, а Крим окуповує Росія.  

Перша російська військова техніка в Криму, березень 2014 року

Євросоюз і Сполучені Штати накладають перші санкції проти Росії,  забороняючи компаніям і громадянам інвестувати та відкривати бізнес у Криму, а закон України про окуповані території -  навіть відвідувати півострів без дозволу українських органів влади.  За резолюцію Генасамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України та визнання "референдуму" незаконним голосують 100 країн-членів ООН. Китай утримується від голосування, а введені потому санкції не підтримує. 

Офіційна політика: і хочеться, і колеться

«Що стосується проблеми Криму, причини її виникнення складні. Ми сподіваємося, що вона може знайти політичне рішення шляхом діалогу, і що сусіди зможуть жити в мирі», - озвучував позицію Китаю прем'єр Держради Лі Кецян.

При цьому, офіційно не визначаючись зі ставленням до окупації півострова Росією та де факто влади "Рєспублікі Крим", китайські державні органи та державний і приватний бізнес своїми діями,  по суті, легітимізують анексію. Звісно ж, тут, в першу чергу, говорять інтереси Китаю у Росії та намагання утримувати стабільніть стосунків - задля просування тих же інтересів у російському ринку і доступу до російських ресурсів. 

Прем'єр Держради Китаю Лі Кецян

У червні 2015 року так званий “голова Криму” Сергій Аксьонов підписав протокол про співпрацю з головою ради директорів Міжнародної енергетичної компанії Китайської Народної Республіки Чень Чжіхун. Повідомлялось, що під час візиту китайської делегації до окупованого Криму обговорювались проекти розвитку консервного та машинобудівного заводів у Джанкої, вирощування тютюну та створення терміналу будівельних матеріалів площею 100 тисяч квадратних метрів.

«Цей термінал буде як точка зберігання та продажу наших будівельних матеріалів. Ми вважаємо, що цей проект може цілком реалізуватися та піде тільки на користь населенню та підприємствам у Криму. Це буде також активно підвищувати імідж вашої республіки», - говорив Чень Чжіхун. Поте проекти так і не були реалізовані. 

У вересні 2015 Сергій Аксьонов не зміг взяти участь у міжнародному економічногому форумі у Китаї. Країна відмовилася приймати його через санкції. Персональні обмежувальні заходи, накладені на "голову" окупованого Криму завадили поїхати у Пекін й кримській делігації взагалі. 

Але у листопаді 2015-го саме китайська компанія допомогла Росії у будівництві енергетичного мосту через Керченську протоку. У самій Росії не знайшлося ані кабелеукладника, ані кабелю. Китайське судно курсувало протокою кілька місяців, працюючи і вдень і вночі. Після публікацій Центру журналістських розслідувань, прокуратура АР Крим порушила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 332-1 - Порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію.

Китайський кабелеукладник JIAN JI 3001

Досудове розслідування триває і в ньому й досі немає підозрюваного, хоча дізнатися дані про капітана судна неважко. Компанії-власника судна Shanghai Foundation Engineering Group Co Ltd немає і в українському списку санкцій.

Інша китайська державна компанія CNBM International сьогодні є бенефіціаром кредитної заборгованності кіпрських компаній - засновниць трьох кримських геліокомпаній братів Клюєвих - Капела, Оріон і Юпітер Солар. CNBM надала кіпрським Міліденіо Холдінгс та Красолена Інвестмент під заставу прав на кримські “соларки” 207 млн. євро. А наприкінці грудня минулого року Оріон, Капела та ще 5 кримських геліокомпаній виграли російський тендер майже на мільярд рублів.

Геліостанція "Охотніково" в Криму

"Чесно кажучи, я здивована, що сонячні електростанції  не "націоналізували". Але, вочевидь, якісь були домовленості із Клюєвим, який втік і зараз, скоріш за все, перебуває в Російській Федерації, про те, щоб залишити йому цей бізнес", - говорить директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк.

Дарина Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції

Майже рік тому посадовців із Криму включили до делегації Росії, що відвідувала Китай. Прийняли у Піднебесній і Володимира Константинова, попри те, що він входить до усіх західних санкційних  списків.

Минув рік, однак жоден із озвучених після відвідин Китаю проектів не був реалізований. Як і ті, що заявлялись раніше - немає ні китайських  хмарочосів, ні багатозіркових отелей, ні навіть ферми молюсків. Щоправда сам Константинов з'їздив до Китаю недарма. Неназвана китайська компанія поставила каменевидобувне обладнання на підприємство на Шархинському кар’єрі, що належить Константинову, і завершує його монтаж. Каже, що китайці лише перший час боялись йти в Крим, тепер - байдуже.

Туристи

Туристами з Китаю окупаційна влада Криму почала хизуватися мало не з початку анексії. Кожен візит - як велике свято. Звичайних китайських громадян у туристичних маршрутах супроводжують журналісти не тільки кримських місцевих, але й загальноросійських видань, а кожен вислів, схожий на визнання середнестатистичним китайцем анексії, ставав новиною національного маштабу. 

Скрін сторінки із новиною на сайті  РИА Новости, травень 2016 року

Кореспонденти російського НТВ супроводжуть китайців у екскурсіях  історичними пам'ятками.

У березні цього року Криму відвідач внучатий племінник Мао Цзэдуна — Цао Юньшань із дружиною та представниками Товариства російсько-китайської дружби. 

Російські сайти пишуть про намір китайських бізнесменів, що начебто приїхали із Юньшанем, збудувати в Криму 16 яхтенних марин на 20 мільярдів євро. Проект мають презентувати на Ялтинскому економічному форумі у квітні. А РИА Новости з посиланням на начальника головного управління культури Севастополя Ларису Дудкіну пише ще й про плани російсько-китайського туристичного форуму у Криму.

Цікаво, що за три роки анексії Криму, незважаючи на всі вище перелічені випадки, Міністерство закордонних справ України не заявило жодної ноти протесту Китаю. Не зреагувало і на візит подсанкційного "спікера Криму" Константинова у Піднебесну в 2016-му. 

І зовсім іншою була протягом років окупації реакція МЗС на візити на окуповану територію французських та італійських депутатів. Про їхні  "пригоди" у Криму - в наступному матеріалі Центру журналістських розслідувань.

Матеріал створено у рамках проекту  Слідство.інфо 

 

Добавить комментарий

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine