- Центр журналистских расследований - https://investigator.org.ua -

За шаг до Римского статута

Тридцатого июня 2019 вступит в силу часть 6 ст. 124 Конституции, согласно которой Украина может признать юрисдикцию Международного уголовного суда (МУС) на условиях, определенных Римским статутом.

Україна підписала Статут ще дев’ятнадцять років тому — але досі не ратифікувала. На заваді, серед іншого, стало рішення Конституційного суду, за яким приєднання до Римського статуту . Але ще кілька днів — і перепона зникне, бо той самий Конституційний суд схвалив редакцію ст. 124, яка набере чинности 30 червня. Відтоді ратифікація статуту — лише питання політичної волі українського парламенту. Але чи цього скликання? Аліна Павлюк, юристка Української правової консультативної групи, не впевнена:

«Вибори до Верховної Ради відбудуться у липні, тому питання ратифікації Римського статуту може бути розглянута вже через двадцять днів, після 30 червня 2019 року. Фактично в ці досить скорочені терміни можна прийняти рішення про ратифікацію, якщо воно буде досить оперативно розглянуто. Але якщо не зараз, не в найближчі півтора місяці, то це, мабуть, питання до кінця року», — сказала Аліна Павлюк Центру журналістських розслідувань під час міжнародній конференції «Відповідальність за найтяжчі злочини: можливості Міжнародного кримінального суду та інших механізмів для України», яка проходила 10-11 червня у Києві.

Аліна Павлюк, юристка Української правової консультативної групи, Фото investigator.org.ua

МКС для України є інструментом протидії російській агресії — саме туди прокуратура Криму та правозахисники спрямовують численні докази, які дозволяють розслідувати  дії Російської Федерації як воєнні злочини і злочини проти людяності на окупованому півострові Крим. Але сам формат співпраці з МКС без ратифікації Римського статуту помітно обмежує можливості України у застосуванні цього інструменту. Про це під час конференції сказав Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»:

«Відносини України з МКС будувались досить складно. На превеликий жаль, обраний шлях дуже довгий, щодо повноцінної співпраці. З одного боку, ми є унікальними, тому що досить швидко погодились на співпрацю — підписали Римський статут, прийняли дві декларації в українському парламенті, які надалі були комуніковані з МКС, триває попередня оцінка ситуації. В той же час, повноцінна ратифікація Римського статуту не відбулась. Для дуже багатьох людей це є загадка: чому Україна тривалий час не може завершити цей процес. Що до цього спонукає? Зрештою, чому обраний шлях відмови від своїх прав і при цьому — намагання слідувати зобов’язанням».

Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя» МФ «Відродження» Фото Facebook МФ «Відродження»

Підписання Статуту розширить можливості України у притягненні до відповідальності винних у скоєнні міжнародних злочинів не лише в МКС, а й у національних судах.

«Зараз злочини можуть розглядатися за статтями «Вбивство», якщо це були вбивства, «Тортури», оскільки в Україні заборонено тортури, тільки не в рамках міжнародного кримінального права, а як злочин в рамках кримінального права України; «Незаконне позбавлення волі». Україну зараз ніщо не обмежує в цьому плані. Але підписання статуту розширить повноваження і можливості для переслідування не тільки в рамках українського права, але і в рамках міжнародного кримінального права. Підписання в будь-якому випадку розширить можливості нашої держави», — вважає Олександр Сєдов, аналітик Кримської правозахисної групи.

Олександр Сєдов, аналітик Кримської правозахисної групи Фото investigator.org.ua

Але головну роботу з переслідування воєнних злочинців Україні в будь-якому разі доведеться виконувати самотужки.

«Ми не можемо всі свої очікування щодо розслідування міжнародних кримінальних злочинів покладати саме на міжнародний кримінальний суд. За великим рахунком, Україна вже сьогодні надала МКС право розслідувати ці злочини, і сьогодні громадськими організаціями, прокуратурою туди направляються матеріали. Питання в тому, що Україна при цьому відмовилася від своїх прав на повноцінну участь в роботі МКС. В тому числі, ми не платимо членські внески, що, можливо, є одним з факторів того, що гальмується процес відкриття офісу прокурора, який би тут почав роботу з розслідування», — зауважує Дар’я Свиридова, юристка УГСПЛ.

Дар’я Свиридова, юристка УГСПЛ Фото investigator.org.ua

Роботи попереду багато. Зокрема, Україні доведеться гармонізувати національне кримінальне законодавство із міжнародним, розповідає Аліна Павлюк:

«Однієї ратифікації недостатньо, оскільки надо буде приводити у відповідність до міжнародного кримінального права наше законодавство. Україна вже робить певні кроки в цьому напрямку — на минулому тижні Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про воєнних злочинців, який вносить зміни до кримінального кодексу і передбачає певний ряд доповнень і кримінальних статей щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів».

Але самої гармонізації замало. Потрібні кадри, що здатні застосовувати гармонізоване законодавство і співпрацювати з МКС. Отже, Україні доведеться навчити своїх правоохоронців та суддів працювати за нормами міжнародного кримінального права.

«Ми маємо підвищувати кваліфікацію кадрів як в судовій, так і в правоохоронній системі, бо тисячі кримінальних проваджень відкриті щодо фактів порушень воєнних злочинів на окупованих територіях, мають розслідуватися на рівні національної правоохоронної системи. Ми маємо розуміти, що МКС розглядатиме питання лише щодо ТОП-злочинців», — каже Дар’я Свиридова.

Звичайно, практика розгляду справ про воєнні злочини в національних судах також має бути гармонізована з міжнародним кримінальним правом, зазначає Аліна Павлюк:

«Судова практика має бути узгоджена. Якщо ми говоримо про питання кваліфікації злочинів — наприклад, прокуратури Донецької і Луганської областей кажуть про акти тероризму, а аналогічні діяння тут в києві СБУ і Головна військова прокуратура кваліфікують як ведення агресивної війни. Такого не має бути, і це питання має бути також узгоджено».

Прокурор АРК Гюндуз Мамедов Фото investigator.org.ua

Втім, дещо в цьому напрямку вже робиться. Наприклад, прокуратура Автономної республіки Крим вже не перший рік навчає свої кадри працювати за нормами міжнародного гуманітарного права, про що нагадує прокурор АРК Гюндуз Мамедов:

«Ми самі протягом трьох років — в серпні буде три роки — навчали наших співробітників розслідувати подібні злочини, оскільки раніше в нас не було досвіду. І в будь-якому випадку продовжуємо підвищувати свою кваліфікацію в цій області. Тому ми йдемо своєю чергою, і я сподіваюся, що МКС приступить до розслідування злочинів, пов’язаних з Кримом».

Отже, у зв’язку з можливою ратифікацією Римського статуту та повноцінним приєднанням до Міжнародного кримінального суду Україна має вирішити три проблеми — гармонізацію законодавства, навчання правоохоронців та узгодження судової практики.

«Якщо ми не вирішимо ці три проблеми, то в подальшому буде важко говорити про якусь ефективність розслідувань чи притягнення до відповідальності. Існує велика загроза, що в нас будуть досить довгі судові тяганини та процедурні розслідування, і в результаті ми можемо отримати безліч заочних вироків — якщо збережеться те, що в нас є зараз», — попереджає Аліна Павлюк.

Україні не звикати втрачати можливості. Але цього разу шансом на зміни варто скористатися. Аби приступити до вирішення цих проблем, можна навіть не очікувати ратифікації Римського статуту і починати вже сьогодні — зекономимо час.