- Центр журналистских расследований - https://investigator.org.ua -

Конституционный кризис и блокирование работы НАПК: последствия, первоочередные действия

Решение Конституционного суда, которое «снесло» электронное декларирование лиц, уполномоченных на выполнение функций государства, является лишь одним звеном в цепи предыдущих и последующих решений КСУ, который как петлю могут накинуть на шею Украине. Антикоррупционная реформа не существует сама по себе. Как и судебная, и земельная — они все связаны между собой. Не будет честных судов — люди не смогут отстоять свое право на собственность того же участка земли. Или право объединенной общины, которая образовалась в результате реформы децентрализации. Провалятся реформы — исчезнет поддержка западных партнеров и международных финансовых организаций. Экономика Украины просто рухнет.

27 жовтня Конституційний суд прийняв скандальне рішення, яким у значній мірі заблокував роботу Нацагентства з питань запобігання корупції. Тепер НАЗК не може перевіряти е-декларації чиновників, депутатів, правоохоронців щодо достовірності поданих даних. А справи, які вже були відкриті за брехню в деклараціях, тепер десятками закривають.

Під великим знаком питання опинилася і робота публічного реєстру електронних декларацій, який є одним з головних здобутків антикорупційної реформи. Наступного дня після прийнятого Конституційним судом рішення, реєстр припинив роботу, але невдовзі, завдяки спеціальній постанові Кабміну, був відновлений. Хоча зараз власник серверів, де зберігаються декларації, ТОВ «Алтаюр», хоче припинити обслуговувати ці сервери.

Рішенням Конституційного суду була скасована кримінальна стаття 366–1 щодо недостовірного декларування та неподання декларацій. Через це понад сотня проваджень, які вело НАБУ — закриті. А вироки, які вже були винесені раніше — переглядаються.

Подання про визнання неконституційними положення закону «Про запобігання корупції» подали депутати переважно від партії Медведчука-Рабіновича «Опозиційна платформа — «За життя».

Наступного дня після ухвалення рішення публічний доступ до реєстру електронних декларацій був закритий. Сайт НАЗК пропонував авторизуватися через електронний цифровий підпис для того, щоб подати свою декларацію, якщо від вас цього вимагає закон. Іронія в тому, що від цього ж вечора, ці декларації вже ніхто не буде перевіряти на достовірність.

«Обов’язок службовців різних рівнів подавати декларації — залишається. А от перевіряти декларації ніхто не може. Подавати декларації коли відповідальності за брехню немає — можна формально подати і пусту декларацію», — говорить заступник голови НАЗК Іван Пресняков.

Іван Пресняков, заступник голови НАЗК, Фото: investigator.org.ua

Пізніше роботу реєстру було відновлено спеціальною постановою Кабміну, однак законність такого кроку також сумнівна. Через рішення Конституційного суду НАЗК зупинило перевірку понад п’яти сотень декларацій. Наразі посадовці Нацагентства пишуть клопотання до судів про закриття проваджень стосовно осіб, яких раніше зловили на брехні в деклараціях.

«У нас близько тисячі повних перевірок ми розпочали, 1006, якщо бути точним, цього року. Ми змушені були закрити 560 перевірок, які проходили. Це означає, що трохи більше 400 перевірок ми лише змогли провести в цьому році. За цими перевірками, які ми вже провели, 97 матеріалів спрямували до правоохоронних органів. Які стосуються не просто держслужбовців низької ланки. Вони стосуються міністрів, і так далі. Це високопосадовці. Ці 97 матеріалів, вважайте, пішли в утіль. Щодо питання скільки ми клопотань надіслали до судів — це 62 клопотання. По цих справах перспективи немає, давайте їх закривати», — ділиться статистикою Іван Пресняков.

Ігор Сліденко, суддя-доповідач у справі відстоює позицію, що НАЗК та всі інші неправильно зрозуміли рішення Конституційного суду. І блокувати нічого не треба, і можна продовжувати працювати. Просто голові Нацагентства Олександру Новікову треба було звернутися за роз’ясненнями до Конституційного суду.

Ігор Сліденко, суддя Конституційного Суду України, фото: Hromadske

«Вихід із цієї ситуації був простий. Якщо б пан Новіков не хотів її загострювати. Він би міг звернутися в Конституційний суд. І такий механізм існує. Його можна застосувати, на мою думку», — каже Сліденко. «Конституційний суд може вказати особливий порядок виконання. Наприклад, вказати, що в даному випадку він відкладає дію по відношенню до цієї норми на місяць, два, три».

Наразі Конституційний суд звинувачує НАЗК в ухилянні від виконання своїх обов’язків та в маніпуляціях. Наприклад, щодо того ж реєстру декларацій, в суді впевнені, що закривати його не треба, хоч суд і скасував положення про його ведення.

Чим взагалі зараз займається НАЗК? Які повноваження в нього залишилися. Заступник керівника Агентства Іван Пресняков пояснює, що фактично робота органу поставлена на паузу. Лишився люфт, який відкрився завдяки рішенню уряду, яке наразі ще не оскаржили в судах.

«Уряд прийняв рішення, яким розблокував проведення спеціальних перевірок. Так само уряд прийняв рішення про те, щоб відновити доступ до реєстру декларацій. Ці дві речі працюють, але ми не знаємо як довго вони будуть працювати, оскільки вони в будь-який момент можуть бути оскаржені в судах. А всі інші контрольні функції НАЗК фактично є заблокованими», — пояснює заступник голови НАЗК Пресняков.

Після припинення моніторингу НАЗК публікує імена нинішніх та колишніх посадовців, яким більше не загрожує відповідальність за брехню в деклараціях. Це Ігор Насалик, колишній міністр енергетики та вугільної промисловості, який не вказав позику на 1 мільйон 200 тисяч доларів США від фізичної особи у щорічній декларації.

Василь Коротецький, екс-начальник відділу Державної екологічної інспекції, який не повідомив про свої фінансові зобов’язання на більш ніж 9 мільйонів грн.

Михайло Чурило, депутат Ужгородської міської ради лідирував у списку декларантів, у яких НАЗК виявило великі суми недостовірних відомостей. Чурило «забув» вказати позичку іншій фізичній особі у 95 млн грн.

І герой останніх скандалів — нардеп Ілля Кива з його жомовою ямою. Так, по ньому перевірка також не буде завершена.

Таких осіб — сотні. І з повним списком наразі можна ознайомитися на сайті Нацагентства у розділі «Моніторинг». Окремої уваги заслуговують «щасливчики», чиї справи вже були передані до судів за статтею 366–1 Кримінального кодексу «декларування недостовірної інформації».

На момент ухвалення рішення Конституційним судом, у Вищому антикорупційному суді України на розгляді перебувало 17 кримінальних проваджень.

Третього листопада була закрита перша справа — стосовно колишнього голови Запорізької обласної державної адміністрації Костянтина Бриля, який не вказав в декларації чотири «Мерседеси» і один «Ленд Ровер», два елінги в Криму, паркомісця, квартири, земельні ділянки тощо. Провадження розглядалось у Вищому антикорупційному суді України. 5 листопада Антикорупційний суд виніс ухвалу про закриття кримінальної справи щодо мера Одеси Геннадія Труханова. За матеріалами провадження, він не задекларував 16 мільйонів гривень у 2017 році.

«Потрібно повернути відповідальність за брехню в деклараціях в цьому році. Якщо це відбудеться колись у 2021 році, то всі ті, хто мають проблеми з деклараціями, просто будуть їх подавати в період коли цієї відповідальності немає», — говорить Іван Пресняков.

Засідання у справі Надії Посунся, 10 листопада 2020, ВАКС

Станом на 16 листопада, Вищий антикорупційний суд вже має переглянути 4 винесених ним раніше вироки. За даними судового реєстру, в Україні є вже більше двох сотень вироків за тепер скасованою статтею Кримінального кодексу, які виносились ще до початку роботи антикорупційного суду.

9 листопада Голосіївський районний суд Києва закрив справу щодо судді Конституційного Суду Володимира Мойсика. Він був одним із тих, хто ухвалював скандальне рішення тож, фактично, звільнив сам себе від відповідальності.

Володимир Мойсик — не єдиний із суддів КСУ, який мав конфлікт інтересів при ухваленні рішення щодо НАЗК, оскільки у них раніше були виявлені порушення у декларуванні.

«НАЗК у справах кількох суддів побачило, що невчасно були подані зміни в майновому стані. Вийшло так, що судді КСУ мають настільки великі зарплати, що вони є більше того порогу, щодо якого треба подавати зміни в майновому стані. Це було двоє суддів, які запізнилися з подачею цих змін», — говорить Пресняков.

Наразі в українських судах переглядаються раніше винесені вироки у справах про недостовірне декларування. Стаття 459 КПК передбачає, що рішення, яке набрало законної сили можна переглянути за виключними обставинами. Такою обставиною і є рішення КСУ. Тобто вже покарані посадовці звільняться від покарання та будуть виправданими.

Надія Посунся, колишня суддя Дніпропетровського апеляційного суду, була оштрафована на 50 тисяч гривень за те, що не подала електронну декларацію, при тому, що подала паперову. Це був перший вирок в історії антикорупційного суду. І він вже скасований.

Надія Посунся, колишня суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області

«Ми ж раніше кожного року, починаючи з 2009 чи 2012, подавали декларації до податкової інспекції. І не було проблем. Нас перевіряли. Чому зараз все стало? Я не розумію. Є вина і НАЗК в тому, що коли вони розробляли порядок про подання декларацій, вони не дали людям альтернативу. Або подає на сайт НАЗК з електронним підписом. Або подає за своїм особистим підписом», — сказала колишня суддя щодо обставин своєї справи після засідання від 10 листопада.

Вже призначена до перегляду і справа Романа Тимківа, колишнього керівника Львівського бронетанкового заводу. У декларації про доходи за 2017 рік та в декларації перед звільненням він не вказав частку квартири своєї дружини у Відні за 381 тис євро, а також дані про компанію у Белізі зі статутним капіталом у 50 тис доларів США, бенефіціаром якої він є сам. Тимків повністю визнав свою провину та уклав угоду з прокурором. Тепер вирок, найімовірніше, скасують.

Ухвалення скандального рішення Конституційним судом викликало акції протесту. Більше тисячі людей прийшли під стіни КСУ, щоб висловити своє незадоволення рішенням, що заблокувало антикорупційну реформу в Україні і створило ситуацію конституційної кризи.

Надалі процес перетік у парламент, керівництво та більшість якого, схоже, не поспішають ліквідувати руйнівні для антикорупційної системи наслідки рішення Конституційного суду. Профільний комітет розглянув усі подані проекти законів, однак не рекомендував до розгляду жодного.

Спікер Дмитро Разумков запропонував створити робочу групу, що на мові бюрократів означає — відкласти проблему у довгу шухляду засідань і дискусій.

Тим часом Конституційний суд може знести ще одну реформу, протидія якій консолідувала фракції партій Медведчука-Рабіновича і Юлії Тимошенко. Наразі на розгляді Конституційного суду також знаходиться подання, яким народні депутати від партії Медведчука-Рабіновича «Опозиційна платформа — «За життя» просять суд визнати неконституційними положення закону, що визначає Національне антикорупційне бюро України державним правоохоронним органом. Тобто за блокуванням одного антикорупційного органу — НАЗК може послідувати знищення другого — НАБУ.

Що ще найближчим часом може скасувати Конституційний суд та як цьому запобігти, читайте в інтерв’ю з головою ГО «Центр протидії корупції» Віталієм Шабуніним.

На його думку, до 8 грудня робота КСУ має бути заблокована. Наразі суд не може виносити рішення, оскільки немає кворуму. Але 8 грудня цей бар’єр може бути подоланий з обранням нового судді.

«Найголовніше завдання: до 8 грудня Верховна Рада має будь-яким способом заблокувати роботу КСУ. Є купа варіантів: збільшити кворум, збільшити кількість необхідних голосів. Питання в політичній волі і в бажанні це робити. Завдання друге: до кінця цього року повернути кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. Бо єдина мотивація цього не робити — отримати ще собі 1,5 роки «індульгенції» та брехати про свої статки. Я наголошу, що відповідальність за брехню в деклараціях була умовою отримання Україною безвізового режиму», — каже Шабунін. «Третє — повернути повноваження НАЗК. Це теж термінова історія, але це можна зробити і в січні, і в лютому. Ось така послідовність дій. Четверте — наступні судді КСУ мають обиратися не через політичне призначення, а через прозорий конкурс, якому суспільство буде довіряти. Бо судді КСУ — це 18 людей, які можуть скасувати будь-який закон. Немає значення кого ми обираємо в парламент, якщо ці люди можуть скасувати їхню роботу, не аргументуючи, як це було з декларуванням».