СЭЗ «Крым»: перевернем ли страницу?

Одна из самых позорных страниц украинской политики - так называемая свободная экономическая зона «Крым», пролоббированная олигархами и продажными политиками после оккупации Крыма и Севастополя Россией. Эту страницу крымские общественные деятели и журналисты требуют закрыть на протяжении всех лет войны с Россией. Ведь закон о СЭЗ «Крым» позволил украинскому бизнесу работать на оккупантов. Поэтому химические заводы украинского олигарха Дмитрия Фирташа, портовые активы Рината Ахметова, аграрные владения Юрия Косюка, строительные супермаркеты семьи Герег и другие крупные ритейлеры продолжили работать на полуострове и платить налоги оккупантам. Сотни компаний из свободной территории Украины везли в Крым товары, помогая Владимиру Путину обеспечивать военную базу и колонистов - российских понаехов, которые меняют структуру населения и выдавливают из Крыма украинское население. Все правительства Украины призывают Запад усилить санкции против РФ и считают их чуть ли не единственным инструментом деоккупации Крыма, при этом существование СЭЗ «Крым» фактически подрывает эффективность западных санкций и дискриминирует граждан Украины из Крыма.

Сегодня имеем благоприятную ситуацию, чтобы закон о СЭЗ «Крым» был отменен, и с этим позором и несправедливостью можно было покончить. Власть подпирает Крымская платформа: до августовского саммита глав государств и правительств, которые запустят работу Крымской платформы, украинская власть обязана сделать домашнюю работу по исправлению политических ошибок и остановке коррупции. За 7 лет войны разрабатывалось несколько законопроектов об отмене режима СЭЗ «Крым», отмене статуса нерезидентов для граждан Украины из Крыма и Севастополя, и в целом - по законодательному урегулированию экономических взаимоотношений с ВОТ. Разрабатывались эти проекты и общественными (фонд «Майдан иностранных дел» и Институт Черноморских стратегических исследований), и в министерстве по вопросам временно оккупированных территорий, и отдельными народными депутатами. Но ни один из этих проектов в сессионный зал не попал. Оценить состояние дел в этом направлении нам поможет Сергей Мокренюк, представитель Краевой Рады Украинцев Крыма (КРУК), который неоднократно принимал участие в этой работе по разработке законопроекта об отмене СЭЗ «Крым».

Верховная Рада Украины Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Питання таке: чому в минулі роки не вдавалося проштовхнути цей проєкт не те що у сесійній залі, а й до рішення Кабміну про затвердження проєкту — а тепер це може вдатись?

Сергій Мокренюк: Навряд чи можна порівнювати, тому що як тоді нічого не було, так і зараз поки що нічого немає. Коли щось буде — тоді будемо обговорювати, тому що я не бачив у публічному просторі, щоб був текст того документу, який оприлюднюється. Або хоча б концепції. Я сьогодні навіть уявлення не маю, які правовідносини планується там встановити. «Зміни якісь будуть? — Будуть. — Які? – Побачите». Про що говорити? Тому порівнювати «було-стало» не можна. Нічого немає. Чому? Логіка дуже проста. Цей законопроєкт передбачає певний алгоритм функціонування абсолютно всієї логіки держави в дуже конкретному напрямку. Це означає, що абсолютно всі відомства, всі міністерства мають певну логіку щодо кримської політики в своєму напрямку і відповідно мають цілу купу процедур щодо цієї логіки. І в один момент їм кажуть: ні, вже туди не біжимо, а біжимо в абсолютно іншу сторону. Те, що раніше вважалося правильним, це тепер ганьба і зрада, а те що було зрада — зараз це перемога. Як їм підлаштуватись?

Валентина Самар: Почекайте! Вже прийнята й ухвалена, підписана стратегія деокупації й реінтеграції, коридор вже намальований, по якому мають рухатися усі…

Сергій Мокренюк: Ви правильно говорите, але давайте повернемося назад, до тих нарікань, чому закон поганий. Він не відповідає закону про правовий статус осіб на окупованій території. Він не відповідає іншим міжнародним зобов’язанням. Він не відповідає закону про особливості створення вільних економічних зон в Україні. Тобто, сам цей закон не відповідає цілій системі законодавства українського, і водночас він існує. Тому, коли говорять про орієнтири — в нас що, змінилися орієнтири? Ні, не змінилися. В Стратегії уточнили? Але Стратегія за своєю силою трошки менша, ніж закон.

Валентина Самар: Зрозуміло. Це рамковий документ, він не має прямої дії, це не закон. Але законопроєкт готується. Влада обіцяє його вже більше року. І буквально 26 квітня керівник робочої групи, яка була створена при комітеті з прав людини, говорить, що в травні цей закон буде прийнятий. Драфт є, законопроєкт напрацьований цією робочою групою, до якої увійшли представники центральних органів влади, і правозахисники, і експерти. Це не публічний документ, хоча ми з вами його читали, і, сподіваюсь, він стане скоро публічним. Обговорювати його ми зараз не можемо, але ми можемо ставити питання. Народний депутат україни Рустем Умєров, який очолює роботу робочої групи з напрацювання законопроєкту про скасування ВЕЗ «Крим», знайшов час і можливість на них відповісти. На якій стадії розробка законопроєкту, яким займалася робоча група, і коли реєстрація законопроєкту?

Рустем Умєров: У нас готовий законопроєкт про скасування ВЕЗ «Крим». Зараз ми переносимо деякі пункти, які потрібно врегулювати в інших законах. Наприклад, порядок перетину кордону або скасування обов’язкової сплати податку, звільнення від відповідальності за несвоєчасну подачу податкової декларації. Він готовий, і сподіваюсь, вже наприкінці наступного місяця ми зможемо вже скасувати закон про ВЕЗ «Крим».

Валентина Самар: Тобто, закон буде прийнято в кінці травня?

Рустем Умєров: Так.

Рустем Умєров, народний депутат (фракція ГОЛОС) Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Я б умовно розділила тему цього законопроєкту на кілька частин. Та, яка стосується правозахисту громадян України, які мешкають на території окупованого Криму, і економічна частина. І завжди гальмом скасування ВЕЗ «Крим» була завжди частина друга, яка стосується економіки. Якою є позиція фракцій стосовно цього законопроєкту, наскільки він є прохідним? Чи є цей проєкт в порядку денному мегафракції «Слуга народу»?

Рустем Умєров: Всі фракції підтримують. Я не чув, щоб хтось висловлювався проти підтримки. В порядку денному він є, реєстрації ще немає, але планується.

Валентина Самар: Всі фракції — це й ОПЗЖ?

Рустем Умєров: Сподіваюсь, і вони.

Валентина Самар: Зупинимось на моделі економічних стосунків з окупованою територією. Яка модель передбачена? Які новели?

Рустем Умєров: Ми пропонуємо скасувати всі дискримінаційні положення, які стосуються громадян України. Наприклад, люди, які мають кримську прописку, з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів, тобто до іноземців. І це призводить до того, що при продажу нерухомості або при спадкуванні людина має заплатити підвищений податок. Це ставлення потрібно скасувати. Ми зараз не проводимо ніяких господарських операцій з окупованим Кримом, тому нам він (закон про ВЕЗ — ред.) не дуже потрібний.

Валентина Самар: Однак закон дозволяв інвестувати в Крим, що заборонено західними санкціями. Чи буде узгоджено норми цього законопроєкту з законопроєктом про санкції, який зараз також розробляється? Чи є у вас комунікація стосовно цих так званих законів Кримської платформи?

Рустем Умєров: Я завжди отримую ідеї, в них автори різні, але по питанню санкцій є кілька пропозицій від декількох народних депутатів. Також над цим законом працює й Кабмін. Які з них будуть прийняті, зараз не можу сказати.

Валентина Самар: Сергію, чи достатньо вам цієї інформації? І я хотіла б повернутися до проєкту, який розроблявся у вашому управлінні — Кримському — в структурі міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій — яке, на жаль, було розформовано.

Сергій Мокренюк: Як я зрозумів зі слів пана Рустема, законопроєкт, який вони розробляють, концентрується на захисті прав громадян України, які проживають на ТОТ Криму — в першу чергу. Це зрозуміло, тому що коли ми намагалися змінити цей закон, скасувавши його і прийнявши новий, то ми зрозуміли, що в нас не вистачає політичної спроможності для того, щоб його скасувати. Але була спроможність рухатися такими собі жаб’ячими стрибками і по трошки щось змінювати. Ми зрозуміли, що можемо поміняти те, що пов’язано з дискримінацією людей — це статус нерезидента, банківські питання, митні питання, реєстрація і продовження бізнесу, тобто всі моменти, які пов’язані з конкретною людиною. А що стосується юридичної сторони та економіки загалом, ми це зрушити були просто неспроможні.

Валентина Самар: Чому? Давайте це скажемо вголос.

Сергій Мокренюк і Валенина Самар Фото: investigator.org.ua

Сергій Мокренюк: Для того, щоб змінилася політика по кримському питанню, має бути конкретна людина, яка готова взяти на себе політичну відповідальність і скаже: так, мені це цінно, я цим займаюсь. Поки такого не сталося. Рівень умовного міністра — це не рівень. Міністр не спроможний це зробити. Я мав великі сподівання на віце-прем’єр-міністра, якби це було продовженням логіки президента. Але цього не сталося. Тому зараз це робить Рустем Умєров, і слава богу — хоча б щось робить. Прийняття рішення про скасування ВЕЗ торкнеться абсолютно всіх державних інституцій, які мають поміняти логіку своїх інструкцій, і торкнеться великої частини бізнесу, який сьогодні представлений у Верховній Раді. Чи є така спроможність? Я не знаю, в кого вона є.

Валентина Самар: Пан Рустем каже, що бачить підтримку усіх фракцій.

Сергій Мокренюк: Пан Рустем бачить підтримку свого законопроєкту, але ми не знаємо, що в тому законопроєкті. Зрозуміло, що там не скасовується закон про ВЕЗ «Крим», а змінюється.

Валентина Самар: Чому? З тієї чернетки, що я бачила, і ви бачили теж, виходить, що скасовується ВЕЗ «Крим», але не встановлюються норми стосовно економічних взаємовідносин з ТОТ, стосовно того, що можуть робити в економічному, господарському та інвестиційному сенсі громадяни України чи інші мешканці, які законно перебувають на ТОТ Криму. Яка позиція Крайової Ради Українців Криму? Що б ви хотіли бачити в цьому законопроєкті? Що треба зробити, щоб не дискримінувати своїх громадян, і водночас покласти край порушенню санкцій?

Сергій Мокренюк: У вашому питанні вже ховається відповідь, і вона абсолютно очевидна. Я не можу говорити від імені Крайової Ради — ми це питання не розглядали — але позиція моя така: права й можливості людини мають бути забезпечені. По-перше, держава має роздати свою руку скрізь, де тільки можливо, щоб дати людині можливість скористатися тією рукою. А по-друге, треба зробити так, щоб Російській Федерації це було незручно, некомфортно, і щоб бізнес, який сьогодні знаходиться там, хотів переїхати в інші частини України і там заробляти гроші. Бо поки там є економічна діяльність — там з’являються податки, регіон зростає. Крим не має жити за рахунок діяльності, яка проводиться в Криму. Він має жити з дотацій з великого російського бюджету. Це дуже просто.

Валентина Самар: Якщо це дуже просто, давайте перерахуємо, що має бути в цьому законі. Чи має там бути прописано, що заборонено — за аналогією з секторальними санкціями ЄС, має бути чітко виведений перелік секторів або галузей економіки, де українські гроші не мають права бути присутніми і де громадянам України не те що рекомендовано, а заборонено брати участь. Наприклад…

Сергій Мокренюк: Прямо зараз в нас логіка яка: ви можете займатися в Криму економічною діяльністю, це не заборонено. Робіть що завгодно, але в будь-який момент ми можемо розглянути, що ця діяльність є такою, що може зашкодити інтересам України, і застосувати до вас санкції! Можна в таких умовах працювати? Я думаю, навряд чи. Водночас, ви правильно сказали, має бути закладена така логіка: дозволено те і те, але заборонено інвестування. Неправильно, щоб ми звідси в Крим давали гроші. Якщо потік дозволяє звідти забирати і тут реалізовувати — це правильний потік, якщо гроші тут, і ми їх віддаємо туди — це потік неправильний.

Валентина Самар: Або не гроші, а сировину для хімічної промисловості Дмитра Фірташа через різні схеми вивозимо з України

Сергій Мокренюк: Абсолютно зухвалий приклад.

Валентина Самар: Отже, одна стаття вже є: заборонити інвестування в економіку окупованого Криму — і даємо якийсь конкретний перелік: хімічна промисловість, видобувна промисловість, транспорт, будівництво, аграрна сфера. Аграрна сфера — це ринок землі, яка сьогодні перерозподіляється дуже негарними способами. Коли росіяни забудовують землі лісового господарства і аграрні землі котеджними містечками й багатоповерховими будинками…

Сергій Мокренюк: … Не думаючи, наскільки цінна та земля. Їм просто начхати.

Валентина Самар: Участь у «приватизації» — в лапках, звичайно.

Сергій Мокренюк: Називати окремі сектори — не зовсім коректно. Коректно називати логіку. Логіка абсолютно проста…

Сергій Мокренюк, представник Крайової Ради Українців Криму (КРУК) Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Логіку, як дишло, можна повернути і в один бік, і в інший. Залежно від того, хто володіє цим логічним інструментом. А якщо буде чітко прописано, що не можна брати участь у приватизації українських активів, які незаконно були захоплені у їхніх власників, приватних в тому числі…

Сергій Мокренюк: Як побудована європейська санкційна політика? Саме так: сфера така-то, а потім перераховано пункти: один, два, три… Але кожен цей пункт є зрозумілим, і ти бачиш, чому не можна в інфраструктурній сфері використовувати не технології навіть, а труби туди не можна було заводити. Бо зрозуміло, що завозити туди європейські труби — це означає здійснювати інвестиційне покращення цього конкретного об’єкту. Це неправильно, і європейці це зазначають. Така логіка має бути. Жодна сфера не має бути такою, де можна спокійно працювати, якщо фізична особа, яка там буде працювати, не відчуватиме суттєвої зміни свого соціального статусу.

Валентина Самар: На сьогодні залишаються чинними дозволи на видобуток корисних копалин і різні інші ліцензійні роботи, які були видані ще до окупації Криму. Деякі чинні до 2030-го року. Вони мають бути зупинені.

Сергій Мокренюк: Була логіка Олексія Гончарука (експрем’єр-мінстр України — ред.) — він давав доручення міністерству екології: дайте, будь ласка, свій звіт: що відбувається на окупованій території. Чому вони його саботували? Тому що, якщо вони скажуть, що відбувається на окупованій території, вони муситимуть сказати, що такому-то дан дозвіл на проведення такої діяльності. І це не було зроблено.

Валентина Самар: Не можу не згадати наше інтерв’ю із Девідом Фрідом, архітектором санкцій США проти Росії, який закликає уряд України вести системний моніторинг і повідомляти про порушення і вплив санкцій урядам країн-партнерів, щоб вони застосовували санкції до відповідних осіб. Я знаю, що свого часу ви починали цю роботу. Вона сьогодні завалена повністю. Яким чином цю систему організувати?

Сергій Мокренюк: Дуже просто. Кожне відомство в межах своєї компетенції має робити чітку роботу і давати уряду через об’єднуючу структуру — на сьогодні це, мабуть, є міністерство реінтеграції — короткі та зрозумілі звіти, що, де і як відбувається, які перспективи, наслідки. Після цього Мінреінтеграції має все узагальнити і доповідати уряду, уряд прийматиме рішення. Будь-яка інформація на 90% є відкритою, треба просто брати її і реалізовувати. В будь-якому міністерстві має бути заступник міністра, який відповідає за кримський напрямок, і в нього у підпорядкуванні має бути особа, яка спроможна узагальнювати інформацію, яка є в міністерстві. А в Мінреінтеграції має бути підрозділ, який би займався суто кримським питанням. Не можна займатися всім і одразу.

Валентина Самар: Зрозуміло. Тільки тут знову ж таки, дилема: немає органу центральної влади, який би відповідав за реалізацію санкційної політики, і знову ми втикаємося в те, що в нас вже кілька років іде дискусія про те, хто буде цим займатись.

Сергій Мокренюк: У нас немає й органу, який реалізовував би політику по Криму. Якщо в Донецькій і Луганській області є військово-цивільні адміністрації, то по Криму немає такого. Я вважаю, цілком нормально створити ВЦА, яка б займалася виключно Кримом.

Валентина Самар: Але ж це затягнеться на роки!

Сергій Мокренюк: Можна нічого не робити, або робити не те що треба — і нічого не буде. Давайте робити те що треба і як треба.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine