Андрей Клименко: Преступный «зерновой экспресс» остановит только запрет всего российского экспорта, включая продовольствие

Публикации
Клименко
Андрей Клименко, руководитель проекта Института Черноморских стратегических исследований и главный редактор портала BlackSeaNews Фото: investigator.org.ua

Один из маршрутов «зернового экспресса» — российской схемы вывоза похищенного или по дешевке купленного зерна с оккупированного юга Украины — проходит по суше. Схема такова: зерновозы доставляют ворованное зерно через керченский мост в российские порты. Оттуда без всякой привязки к украинскому происхождению, легко устанавливаемому в случае с портами оккупированного Крыма, оно экспортируется как российское.

Объявления о потребности в зерновозах  открывают широкую географию оккупированных населенных пунктов Херсонской и Запорожской областей, откуда нужно вывезти тысячи тонн зерна пшеницы, кукурузы, ячменя, семян подсолнечника. Пункты  доставки, кроме крымских Керчи и  Джанкоя, т.е. порта и узловой железнодорожной станции, — порты и станции Краснодарского края: Новороссийск, Азов, Приморско-Ахтарск, Ростов-на-Дону, а также Саратовская, Воронежская, области. Есть  и более углубленные в территорию России направления — Пятигорск и Армавир. Как выяснило расследование издания Latifundist.com, зерновозы с украинскими номерами военные рф не останавливают, потому что они сами «крутят-мутят» эти перевозки, а деньги перевозчикам платят из Москвы. 

Как остановить «зерновой экспресс», реально ли добиться санкций против российских портов и компаний за это преступление и что означает первый с 2014 года российский круизный лайнер в турецких портах? Беседа Валентины САМАР, главной редактора Крымского ЦЖР с Андреем Клименко, основателем Черноморского института стратегических исследований и редактором экспертного портала BlackSeaNews в эфире программы «Вопрос национальной безопасности».

Валентина Самар: Злочинний «зерновий експрес» рухається не тільки морем, яке найбільше досліджувалось журналістами і експертами, а й суходолом, через російські порти. В цьому випадку українське походження зерна ніяк не довести. Схема виглядає абсолютно нерозкриваємою. Чи не так? 

Андрій Клименко: Я не бачу можливостей крім розвідки це викривати. Немає цього у відкритому доступі, і виявити це точно неможливо. Якби ми знали, наприклад, скільки зерна експортувала російська федерація морем у минулому році помісячно, могли б аналізувати, на скільки стало більше. Але в нас наразі і такої можливості немає. Ми можемо просто аргументовано казати іноземним партнерам, що в нас є такі підозри. На жаль, більше нічого Україна зробити не може.

Фото: Latifundist.com

Навіть по встановлених фактах, коли ми кажемо, що судна йдуть з Криму, що у минулі роки експорт звідти становив в середньому 200 тисяч тонн на рік, а наразі, за різними оцінками, маємо вже за півмільйона, —  Туреччина не дуже до цього дослухається. Тобто судна продовжують йти, але довести без складних молекулярних експертиз це неможливо.

Валентина Самар: Але і для експертиз теж потрібно отримати дозволи в іноземних портах. Принаймні в нас є початок ланцюжка — фермери Херсонської, Запорізької, Донецької областей, у яких або «віджимають» це зерно, або скуповують в 2-3 рази дешевше, ніж на ринку. Це треба уважно відслідковувати. Буквально сьогодні так звана «адміністрація Херсонської області» повідомила, що шукає трейдерів, які мають прямі міжнародні контракти і фінансові можливості для викупу зерна, щоби потім начебто законно його вивозити. Плюс до цього останніми днями з’являються повідомлення, що захід начебто послабив санкції проти росії і дозволив їй вивозити, в тому числі, продовольство. Хоча мені здається, що санкції на нього як раз не поширювалися?

Андрій Клименко: Ви абсолютно праві. Тут ми маємо досить традиційну картину, коли емоції ЗМІ перевершують факти. Ніколи не було санкцій на експорт продовольства з рф. Ніколи. Відповідні американські структури, які вводять санкції і збирають по них інформацію, просто в останньому повідомленні декілька разів акцентували, що ніяких санкцій стосовно експорту продовольства з росії не було. Тому тут навіть немає предмету до обговорення.

Валентина Самар: росія вивозить крадене українське зерно, зокрема з підсанкційної території Криму. Чи реально сьогодні Україні на фоні дефіциту зерна у світі вимагати від заходу застосувати санкції за цей злочин — щодо російських компаній, трейдерів, судновласників?

Валентина Самар та Андрій Клименко Фото: investigator.org.ua

Андрій Клименко: І президент України, і міністр МЗС, і інші урядовці проголошують необхідність повністю заборонити будь-який російський експорт. І це стратегічно правильно. Бо інакше ми заганяємо самі себе в необхідність розрізняти: оце можна, а це не можна, такий вид продукції можна, такий не можна. Нічого не можна, бо за все це Україна сплачує кров’ю своїх людей. Тому мова має йти про повну заборону цивілізованому світу закуповувати будь-які товари з російської федерації. Іншого виходу немає.

В мене є повна впевненість, що за деякий не дуже великий час ми до цього дійдемо. Знайде світ зерно в резервах США, Канади, інших великих виробників. Ця робота ведеться, є відповідні сигнали на зустрічах того ж Держсекретаря США, урядовців інших країн. Я впевнений, що світ, як кажуть, вирулить цю ситуацію. На мій погляд, йдеться про декілька місяців. От тільки сьогодні Міністерство агрополітики України повідомило, що вже до нас прямують якісь тимчасові легкі конструкції, кожна з яких може зберігати до 200 тисяч тонн зерна. Світ за допомогою технологій знайде вихід.

Валентина Самар: Хочу повернутися до давнього заклику BlackSeaNews та Інституту стратегічних чорноморських досліджень застосувати санкції до російських портів. Тим паче тепер, після їхніх «нових здобутків» — перевалки та експорту краденого українського збіжжя і металу. Може, час українському МЗС знову пушити цю тему?

Андрій Клименко: Так, звичайно. Якщо ми візьмемо найважливішу групу експортних російських товарів, як то нафту і нафтопродукти, ми побачимо: тільки з портів Чорного моря за останні місяці вивезено від 12 до 14 млн тонн. Переважає там сира нафта — приблизно 75%.На 60-70% все це купується і імпортується країнами ЄС — це раз. По-друге, приблизно така ж пропорція стосовно перевізників. Тобто 70% цих експортних товарів росії — нафти і нафтопродуктів — перевозиться суднами, які належать судновласникам країн ЄС. З них, у свою чергу, приблизно 70% — судновласники з Греції. Бо Греція має один з найбільших танкерних флотів у світі. Я підкреслюю, у світі.

Судно RM 3 з краденим металопрокатом виходить з порту Маріуполя, 12.06.2022 Фото: скріншот t.me/andriyshTime

Тому, на мій погляд, ЄС і США варто зараз думати, а як допомогти Греції? Бо для Греції робота морської транспортної галузі становить дуже велику частку ВВП. Світ має допомогти, щоби ці танкери не встали, щоби не стали безробітними десятки тисяч грецьких моряків, а бюджет не доотримав кошти. Тоді ця проблема вирішилась би, бо немає в світі такого флоту, який замінив би Грецію на цьому ринку.

Валентина Самар: Ще одне питання стосовно перевезень зерна. Відомо, що є переговорна структура, останні технічні перемовини відбулися між Україною та росією за посередництва Туреччини і за участі ООН. Але ми не чуємо, що в переговорах присутня компонента саме незаконного вивезення українського зерна. З публічних повідомлень можна зробити висновок, що мова йде тільки про розблокування українських портів для легального експорту.

Андрій Клименко: Я впевнений, що ця тема озвучувалась у Стамбулі 13 липня. Чому? Судячи по відео турецьких ЗМІ, а інших висвітлювати переговори не допустили, на чолі української делегації, як мені здалося, був голова військової розвідки — генерал Буданов. Я також впевнений, що участь брали і працівники українського посольства в Туреччині. А вони дуже добре інформовані про кожний випадок заходу суден з Криму з українським зерном на борту. Не могли наші розвідники не казати про цю ситуацію — за загальним столом чи в кулуарах. Я думаю, що ця тема була присутня.

Заванатження зерна на росіське судно «Матрос Позынич» на зерновому терміналі «Авліта» у Севастополі, 19.05.2022 Фото: Maxar Technologies

Валентина Самар: Остання тема на сьогодні. З 2014 року ваша моніторингова група звертала увагу на те, що круїзний туризм у Чорному морі із окупацією росією Криму практично вмер. В 2015 році не було жодного круїзного рейсу. Натомість зараз ми спостерігаємо, як круїзний лайнер з Сочі, фактично російський рейс, підходить до турецьких берегів. Що це означає? Це така спроба промацати, чи можна відроджувати круїзний туризм за участі росіян?

Андрій Клименко: Я думаю, ні. Насправді ми маємо ще один факт в теку з іншими нашими питаннями виключно до Туреччини. Пару днів тому міністр МЗС Дмитро Кулеба в одному з інтерв’ю, відповідаючи на питання про Туреччину, навів дуже вдале порівняння. В нас є друг і партнер. Поки що те, що він робить для нас доброго, перевищує кількість проблем. Але оця тека з проблемами стає все товще і товще. Це дає привід в найближчий час чітко поставити ці питання віч-на-віч. І я так зрозумів, що це буде зустріч на рівні міністрів МЗС або спілкування на рівні президентів країн. Я думаю, що це відбудеться. Тому що Ердоган з Путіним в Ірані, і Україна не може не реагувати на найвищому рівні на цю політику Туреччини. Настав час сказати: ви — друзі, ви перекрили для російських кораблів Босфор, ваші підприємства постачають виключно нам безпілотники, ви нам будуєте корвет і таке інше. Але, друзі, є питання, які нам дуже не подобаються. І найголовніше, що ступінь невдоволення зростає в українському суспільстві. Ми не можемо — повинна сказати Україна через своїх очільників — не звертати на це увагу. Є суспільне невдоволення конкретними діями Туреччини, і на це треба відповідати. Подивимося, як вони будуть відповідати.