Образовательный коридор для крымчан

Станіслав Білий, Центр журналистских расследований

В этом году в Крыму выпускается более 11 тысяч школьников. Большая часть выпускников, как правило, остается продолжать обучение дома, в Крыму, хотя знают - дипломы вузов аннексированного РФ полуострова не признают нигде в мире, кроме самой России, Казахстана, Северной Кореи и непризнанной Абхазии. В Россию за высшим образованием, несмотря на льготы, ежегодно едет в среднем лишь полторы тысячи крымских выпускников. Украинская власть, благодаря влиянию общественных организаций, постепенно расширяет возможности для получения высшего образования крымчанами на свободной территории. В Киеве возобновил работу Таврический национальный университет Вернадского, количество студентов которого за год увеличилось в 100 раз. С прошлого года действует программа фонда «Открытая политика», который через сеть образовательных центров помогает абитуриентам из Крыма по упрощенной процедуре вступить в 12 вузов в семи городах Украины. Нынешняя вступительная кампания выявила новую тенденцию - за крымских абитуриентов началась настоящая конкуренция. Все просто: правительство выделяет деньги на бюджетные места для крымчан, поэтому лоббисты-нардепы бросились обеспечивать ими свои родные вузы. Настоящая борьба началась и за право на новую лицензию воссоздаваемого Крымского медицинского университета между ТНУ и губернатором Херсонщины. Но для крымской молодежи эта конкуренция - только на пользу.

Галина Полякова, координатор освітнього центру «Крим - Україна» при Херсонському держуніверситеті пояснює, що завдяки центрам, кримські абітурієнти зможуть вступити до вишів на вільній території країни за спрощеною процедурою навіть не маючи сертифікату про середню освіту українського зразка.

«Спрощена процедура вступу забезпечує можливість абітурієнту, який вирішив навчатись на території материкової України, не маючи при цьому документів українського зразка, отримати документи про повну загальну середню освіту, отримати документи про базову середню освіту, пройти атестацію, вступні випробування і взяти участь у конкурсі із зарахування на спеціально виділенні квотні місця за рахунок держбюджету. Крім цього, освітні центри допомагають абітурієнту із Криму в отриманні документу,  що засвідчує громадянство України, посвідки внутрішньо переміщеної особи, надають можливість проживання в гуртожитках при навчальних закладах під час вступної кампанії», - каже Галина Полякова.

Цьогоріч міністерство освіти України надало у вишах для кримчан 870 бюджетних місць. Ще тисяча місць передбачена  з наступного року змінами до закону «Про вищу освіту», які були ініційовані народним депутатом від Херсону Олександром Співаковським та його колегами - колишніми ректорами університетів областей областей, у вишах яких і заявляться ці квоти. Правозахисники називають закон лобістським і звертають увагу на його недоліки.

«В першому пункті зазначено, що цей закон поширюється тільки на тих дітей, які отримали атестати. Саме українські атестати, бо ми не визнаємо видані на окупованому півострові. Мені здається, що сам Співаковський не розумів, коли писав цю фразу про те, що цей закон поширюється тільки на дітей у яких є український атестат. Він погано розуміє як кримчанам отримати цей атестат, через які кола пекла їм потрібно буде пройти», - прокоментувала Валентина Потапова, координатор освітніх програм Центру правової просвіти «Альменда».

Експертка каже, що коли абітурієнтр отримує атестат українського зразка, то йому вже немає сенсу обмежувати себе лише чотирма  областями, а процедура вступу через освітні центри «Крим - Україна» має спрощений порядок. Поза тим,  тисяча бюджетних місць для кримчан у 2018 році будуть розподілені між вузами чотирьох  південних областей – Херсонської, Запорізької, Миколаївської та Одеської. Правозахисники називають цю норму Закону дискримінаційною, бо вона обмежує свободу вибору місця навчання.

«У мене є великі побоювання, що бажання авторів законопроектів створити інтелектуальний кордон, це я зараз цитую Співаковського, за допомогою кримських абітурієнтів, приведе до того, що вони почнуть з наступного року нападати на програму «Крим-Україна» і спробують звести її нанівець. На сьогоднішній день програма Крим-Україна найпростіший шлях реалізації права на навчання для кримчан», - каже Валентина Потапова, координатор освітніх програм Центру «Альменда».

Поза тим, обидві процедури можуть співіснувати, бо програма «Крим - Україна» не покриває медичних та мистецьких напрямків навчання, адже вони підпорядковуються профільним міністерствам. Тому в міністерстві освіти зараз йдуть перемовини, щоб саме ці додаткові тисяча бюджетних місць покрили ті спеціальності та університети, в яких не діє програма «Крим - Україна».

У Херсонській обласній адміністрації зміни до Закону про освіту підтримують, вважаючи, що вони демонструють турботу про кримську молодь, якій не треба буде їхати далеко від дому.

«Чому тільки ці чотири області? А як найкраще продемонструвати, що Україна дбає безпосередньо про людей, як не наблизивши їх до областей, які прилягають до цих зон? Тому безпосередньо ми маємо бути тими провідниками держполітики, які показують: ми тут, вам не треба їхати хтозна-куди до Києва, Тернополя чи Харкова. Ми тут, біля вас, вам слід подолати невелику відстань, і вам будуть створені всі умови навчатись, бути інтегрованим в  цивільне українське життя», - переконує Андрій Балонь, заступник голови Херсонської ОДА.

На цьому кримські освітні новації для Херсону не закінчуються -  ще у березні в облдержадміністрації заявляли про ідею передислокації до Херсона Кримського державного медичного університету ім. Георгієвського. І вже знайшли для нього і приміщення, і викладачів.

«На сьогоднішні у нас вже є 13 докторів медичних наук, які очолюватимуть кафедри. З кадрового потенціалу, з викладання відповідних дисциплін у нас  питань немає. Вже навіть визначені приміщення, де будуть навчатись студенти», - повідомив Віктор Короленко, директор департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДА.

Заступник ХОДА Андрій Балонь вважає, що саме в Херсоні доцільно відновлювати Кримський медуніверситет, адже в обласному центрі діють спеціалізовані медичні заклади, на базі яких можуть проводитись як навчання, так і практика. При цьому в ХОДА сподіваються, що медичний університет буде відновлено вже цього року. Однак бажання херсонської влади зіштовхнулось із законодавчими перепонами: після анексії Криму міністерство охорони здоров’я ліквідувало ліцензію Кримського медуніверситету, а процедура її відновлення відсутня - треба отримувати нову.

Водночас, як уже повідомлялось,  отримання ліцензії Кримського медуніверситету добивається і відновлений у Києві Таврійський національний університет імені Вернадського. 

«В цьому році ми відкрили філіал Таврійського університету в Луцьку та Кропивницькому. І ми розпочинаємо роботу по відновленню Кримського медичного університету і кримського аграрного університету як інститутів у Таврійському. Всі ці спеціальності ми пропонуємо кримчанам для навчання і чекаємо на вас», - говорив у ефірі програми «Питання національної безпеки»  професор і ректор ТНУ  Володимир Казарін.

Зазначимо, що кількість студентів ТНУ за рік відновлення роботи у Києві зросла більш ніж у 100 разів - до 3 200. При цьому студенти Таврійського університету також мають змогу одночасного навчання у закордонних вишах  - такі угоди ТНУ має з університетами у Швейцарії та Польщі.

Отже, «зелений коридор» для отримання якісної освіти для молоді з Криму розширюється, а кількість абітурієнтів з півострова зростає. На кінець червня лише до херсонських центрів «Крим - Україна» звернулось більше 400 випускників. Рекордсменом за кількістю бажаючих вступити стала Херсонська державна морська академія – сюди звернулись більше 320 осіб.  

 

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine