Севастополь. Північна сторона

  • Євгеній Лешан
    Центр журналістських розслідувань
Території Севастополя нашпиговані військовими обʼєктами, як німецький різдвяний штоллен - родзинками та цукатами. Власне, увесь Севастополь з прилеглими селами можна назвати однією величезною військово-морською базою, де серед військових частин, складів, полігонів, причалів для військових кораблів і вогневих позицій зенітно-ракетних полків живе ще й кількасот тисяч нонкомбатантів, тобто, цивільних мешканців. Заради їхньої безпеки й публікується цей огляд.
На відміну від попередніх випусків, севастопольську «бавовну» доведеться розділити на три частини - давати величезний обсяг даних єдиним блоком було б безжально для читачів. Цього разу мова про умовну Північну сторону - правий берег Севастопольської бухти і всі військові обʼєкти на північ від неї.

Севастополь як адміністративна одиниця – це не лише «біле місто», що розкинулося на берегах Севастопольської бухти, яким його звикли бачити туристи. Це величезна територія від мису Лукулл на півночі до до мису Сарич – найпівденнішої точки Кримського півострова (51 км відстані) і від мису Херсонес на крайньому заході Гераклейського півострова до річки Узунджи у Кримських горах на схід від Байдарської долини (44 км відстані). До його складу входять міста Балаклава та Інкерман, а також 39 сільських населених пунктів. Причому площа житлової забудови (50 км2) майже дорівнює площі військових обʼєктів (49 км2). Ось про ці військові обʼєкти й поговоримо.

Найпівнічнішим військовим обʼєктом на території Севастопольської міської ради є аеродром у смт Кача (Qaçı) – координати 44.779151, 33.567837. Його експлуатує 318-й окремий змішаний авіаційний полк ЧФ РФ.



Аеродром “Кача.


Фото: Google Earth




Звідти здійснювалися вильоти російської військової авіації, яка наносила удари по Україні. Було б дуже непогано зруйнувати злітну смугу аеродрому і пошкодити наявну там авіаційну техніку.



Обʼєкти 744-го Центру звʼязку Командування ЧФ РФ. Верхньосадове


Фото: Google Earth




На північ від Верхньосадового (Duvanköy) у лісовому масиві заховані обʼєкти 744-го Центру звʼязку Командування ЧФ РФ (координати 44.706738, 33.707250). До окупації там був Запасний командний центр ВМС ЗСУ (військова частина А2929). Як ви розумієте, командування – це в першу чергу система потужного захищеного звʼязку. Зруйнуйте її – і діяльність військ буде дезорганізовано.

Російські винищувачі на аеродромі "Бельбек".

Фото: ТАСС/Владімір Смірнов

Ще один аеродром – сумнозвісний «Бельбек» (координати 44.692102, 33.575418), на якому квартирує 38-й винищувальний авіаційний полк, що має ППД у сусідньому мікрорайоні Любимівка (координати 44.671469, 33.552144). Захищає аеродром дивізіон 12-го зенітно-ракетного полку (координати 44.678921, 33.554266).



Аеродром «Бельбек»


Фото: Google Earth




Драматичні фото з Бельбеку 2014-го року стали візитівкою окупації Криму.

Російські військовіі на аеродромі "Бельбек" у березні 2014 року.

Фото: Reuters

По інший бік Бельбекської долини розташована величезна – розміром з ту ж Любимівку – база мінно-торпедного озброєння (координати 44.665057, 33.596951) 758-го центру матеріально-технічного забезпечення Чорноморського флоту. Тут починається район Мекензієвих гір, де скупчено багато військових обʼєктів.



База мінно-торпедного озброєння 758-го центру ЧФ РФ


Фото: Google Earth







За півтора кілометри на південний схід серед лісу лежить ще одна база озброєння – але вже ракетного – 758-го центру ЧФ (координати 44.650313, 33.616861). Обидві бази облаштовані широкими периметрами безпеки і обвалованими сховищами. Варто зазначити, що зміст сховищ цих баз точно невідомий, а позначення «мінно-торпедна» чи «ракетна» відповідають назвам цих баз у російських документах.



База ракетного озброєння 758-го центру ЧФ РФ і 4-й полк РХБЗ


Фото: Google Earth







Зовсім поруч, по інший бік старої траси Сімферополь-Севастополь, розташовано пункт постійної дислокації 4-го окремого полку радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту (координати 44.644880, 33.604260). Про нього лише два повідомлення в медіа: про створення у 2014-му році і про освячення каплиці РПЦ на території ППД у 2020 році. Полк дислокується, що символічно, навпроти великого цвинтаря «Мекензієві гори».




Нестор, єпископ Ялтинський під час освячення каплиці Андрія Боголюбського в 4-му полку РХБЗ, Севастополь.


Фото: hersones.org



З іншого боку від цвинтарю розташований інший військовий обʼєкт (координати 44.642691, 33.595825). На супутниковому знімку видно будівлі складського і ангарного типу вздовж залізниці, а також стоянку військової техніки.





Склади і військова техніка ЧФ РФ


Фото: Google Earth




Далі на південь від цвинтарю і аж до бухти Графської тягнеться величезна паливна база Чорноморського флоту.



Паливна база ЧФ РФ у Нафтогавані і бази ракетного і мінно-торпедного озброєння у Сухарній балці


Фото: Google Earth

Тут і ряди цистерн, і великі циліндричні ємності, і термінал, і підземне сховище, занедбане після розпаду СРСР і відновлене окупантами у 2019-му році.

Заглиблені резервуари нафтобази ЧФ РФ

Фото: ТВ Центр

Поруч, у Сухарній балці – бази ракетного і мінно-торпедного озброєння 758-го центру ЧФ (координати 44.626441, 33.583587). Вони разом не поступаються площею сусідній нафтобазі. Далі в бухті Голландія – корпуси і гуртожитки Національного університету ядерної енергії і промисловості (окупанти зробили з нього інститут – філію «Севастопольского государственного университета»).



68-а бригада кораблів ЧФ РФ, паливна база і ракетний крейсер Москва. 2020-й рік


Фото: Google Earth

А за ними – причальна стінка 68-ї окремої бригади кораблів охорони водного району (координати 44.624781, 33.558383). Колись тут стояв і ракетний крейсер «Москва», який навесні завдяки вдалим діям ЗСУ навічно був переведений до підводного складу Чорноморського флоту. Втім, на супутниковому знімку 2020-го року він ще плаває. Поруч – ще одна паливна база ЧФ (координати 44.627286, 33.558062).

Зерновий термінал "Авліта"

Із цими обʼєктами межує сумнозвісний зерновий термінал “Авліта”, який до 2016 року належав Ринату Ахметову, а потім був перепроданий структурам російського ВПК. Після повномасштабного вторгнення РФ став найбільшим терміналом, через який Росія незаконно експортує вкрадене українське збіжжя. А далі, в Інженерній балці, базується 388-й морський розвідувальний пункт спецпризначення ВМФ РФ (координати 44.627606, 33.544181).



388-й МРП спецпризначення і склад мінно-торпедного озброєння на мисі Кондрафос


Фото: Google Earth

Він був переведений з міста Туапсе до Севастополя в ході окупації Криму. У 2015-му році МРП мав дві роти спецпризначення і роту підводного мінування. На морських парадах в Севастополі бійці 388-го МРП виконували демонстраційне десантування з вертольоту на палубу корабля та іншу «показуху».



Бійці 388-го МРП на навчаннях.


Скріншот: Youtube осн спн

З моменту повномасштабного вторгнення підрозділ несе втрати – зокрема, тіла загиблих військовослужбовців 388-го МРП привозили до Севастополя з острова Зміїний.

Склад мінно-торпедного озброєння на мисі Кондрафос

Фото: Den Rusakov/Google Earth

На території старої 4-ї батареї на мисі Кондрафос, який розділяє Інженерну гавань і Північну бухту, – ще один склад мінно-торпедного озброєння 758-го центру ЧФ (координати 44.624464, 33.538529).



1096-й зенітно-ракетний полк


Фото: Google Earth

Північніше, на вул. Челюскінців, 47, розташований ППД 1096-го зенітно-ракетного полку. На озброєнні полку, розформованого у 2012-му році і відновленого у 2014-му, стоять зенітні комплекси «Оса». Завдання його – прикриття неба над Севастопольською бухтою і кораблями ЧФ, які виходять на бойове чергування.



ЗРК «Оса» 1096-го ЗРП на навчаннях. 2021-й рік


Фото: mil.ru

Протягом років окупації Севастополя росіяни не раз оголошували про намір його переозброєння – спочатку зенітними системами Бук М2, потім Бук М3, далі Тор-М2. Але за повідомленнями сайту міноборони РФ, станом на 2021-й рік у навчаннях полку беруть участь ті ж ЗРК «Оса» і зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцирь».



388-й МРП і 102-й ОЗБПДСЗ


Фото: Google Earth

В бухті Матюшенко – ще одна ділянка 388-го морського розвідувального пункту спецназу ВМФ РФ (координати 44.629712, 33.521834). А поруч, у Костянтинівській бухті, розташований 102-й окремий загін боротьби з підводними диверсійними силами та засобами (координати 44.629731, 33.516112).

Мешканцям Качі і Любимівки, а також курортникам, які сюди приїздять, варто врахувати, що «бавовна» на військових аеродромах буває надто гучна і небезпечна, і в той час, коли вона станеться, варто бути якомога далі.

Детонація на складах озброєння тягне за собою розліт снарядів та ракет на кілометри навкруги. А пожежа у нафтогавані взагалі може спричинити локальну екологічну катастрофу, наслідки якої відчують не лише мешканці Інкерману і Північної сторони, а й всього Севастополя. Військові частини – підрозділи спецпризначення і ЗРП – розташовані у густонаселених районах, тому прильоти по ним відчують їхні цивільні сусіди. Мешканцям Севастополя варто завчасно подбати про свою безпеку – весна все ближче, а з нею – і ЗСУ.

OSINT-розслідувач Іраклі Комахідзе опублікував «Повний перелік пожежонебезпечних об’єктів Криму», де ви знайдете усі військові об’єкти рф у Криму, які апріорі є легітимними військовими цілями для ЗС України. Ми ж постараємось розповісти і за можливості показати – де саме вони знаходяться і як виглядають.



Матеріал створений ІА Центр журналістських розслідувань у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.