Події весни 2014 року в Криму не могли залишитися поза увагою фахівців-міжнародників, особливо тих, хто займається міжнародним правом.
Юристи-міжнародники, які працюють з міжнародним гуманітарним правом, міжнародним правом захисту прав людини, міжнародним кримінальним правом, повинні були мобілізуватися і багато сил кинути на допомогу державі, її громадянам. Вони повинні були належним чином реагувати на події в Криму та на дії держави-окупанта.
Саме так я й прийшов до «кримської тематики» – як юрист-міжнародник, який займається міжнародним гуманітарним та міжнародним кримінальним правом, адже розумів, що маю щось робити для своєї держави та її громадян.
Саме так, завдяки міжнародному праву, почав працювати над питаннями окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, аналізом порушень прав людини та вчинених міжнародних злочинів, допомагав державним органам розбудовувати свою діяльність в нових умовах окупації.
Саме таким чином, завдяки міжнародному праву, я почав займатися кримською тематикою навесні 2014 року і займаюся нею донині.
Отримавши пропозицію очолити Представництво президента України в Автономній Республіці Крим, зрозумів, що це – новий виклик, велика відповідальність і шанс зробити щось корисне для своєї держави, для Криму, для кримчан.
Тож, цей виклик було прийнято і далі нас чекає непроста, але дуже важлива робота.
Яким чином ми бачимо роль та функції Представництва та як будуватимемо його роботу?
Безумовно, вся діяльність Представництва ґрунтується на тезі про те, що Крим – це Україна, територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є невід’ємною складовою території України.
Ця теза для нас – аксіома, і будь-які зміни позиції щодо неї є абсолютно неприпустимими.
Крим завжди був і продовжуватиме бути частиною України.
Діяльність Представництва буде базуватися на трьох основних засадах:
- зовнішня політика,
- внутрішня політика,
- міжнародне право.
Щодо зовнішньої політики як засади діяльності Представництва, то тут ми говоримо про те, що питання Криму не повинні сходити з міжнародного порядку денного.
Питання Криму повинні лунати на всіх можливих міжнародних майданчиках, наші зовнішньополітичні партнери повинні бачити чітку позицію і бажання України відстоювати питання Криму на зовнішньополітичній арені.
Представництво готове діяти в цьому напрямі разом із зовнішньополітичним відомством та іншими органами державної влади.
Внутрішня політика як засада діяльності Представництва означає, що Представництво буде працювати з метою захисту прав громадян України, що проживають на тимчасово окупованій території АР Крим та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що перемістилися з Криму.
Кримчани – такі ж громадяни України, як і всі інші. Кримчанам має бути комфортно з Україною.
Саме тому Представництво буде працювати з метою забезпечення прав кримчан, а також напрацювання відповідних законодавчих змін, які покращать становище кримчан і допоможуть їм отримувати необхідні послуги на території, підконтрольній Україні.
В межах цієї засади також важливо забезпечити постійну наявність питання Криму на внутрішньополітичному порядку денному України.
Міжнародне право як засада діяльності Представництва має на увазі те, що Крим – це Україна не лише на основі норм законодавства України, але й на основі положень загальноприйнятих основоположних принципів і норм міжнародного права.
Представництво готове разом з іншими органами державної влади діяти в міжнародно-правовій площині з метою захисту національних інтересів України та прав людини.
Чим конкретно займатиметься Представництво?
Сьогодні головний фокус в діяльності Представництва – люди та захист їхніх прав. Не маючи можливості сьогодні працювати з територією Криму, ми повинні працювати з людьми.
Для того, щоб вести мову про деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя, нам потрібно забезпечити захист прав громадян України, що проживають на тимчасово окупованій території, і зробити все можливе для того, щоб забезпечити їм належні умови та можливість отримання всіх послуг від держави.
Для досягнення цих цілей Представництво буде займатися законотворчою діяльністю, що включатиме законодавчі та інші ініціативи, направлені на полегшення життя громадян України, які проживають в Криму, або є внутрішньо переміщеними особами з Криму.
Представництво відкрите до співробітництва з усіма державними органами та неурядовими організаціями, які займаються питаннями Криму. Представництво готове просувати кращі ідеї неурядових організацій та допомагати їх реалізовувати.
Представництво буде просувати ідеї перехідного правосуддя (transitional justice) щодо Криму і брати активну участь у напрацюванні стратегічних програм деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим. Це – дуже серйозне завдання, до якого повинні долучитися всі профільні органи державної влади та міжнародні експерти.
Представництво готове до активної співпраці з правоохоронними органами щодо документування і реагування на порушення прав людини та вчинення міжнародних злочинів на території Криму.
На території Криму державою-окупантом, її посадовими особами вчиняються серйозні порушення прав людини, в тому числі воєнні злочини та злочини проти людяності. Як відомо, на сьогодні правоохоронні органи автономії, зокрема, прокуратура Автономної Республіки Крим, вміють ефективно працювати з метою переслідування осіб, що вчинили такі порушення і злочини.
Представництво готове, в межах своїх повноважень, активно взаємодіяти з правоохоронними органами з питань документування і реагування на вчинення таких порушень, а також відносин з міжнародними судовими органами, зокрема з Міжнародним кримінальним судом.
Представництво працюватиме з метою захисту кримськотатарського народу, забезпечення і гарантування його прав. Кримські татари є корінним народом Криму і, безумовно, їхні права як корінного народу повинні забезпечуватися і гарантуватися.
Сьогодні кримські татари знову стали об’єктом серйозних порушень прав людини. Ураїна як держава повинна робити все для забезпечення та реалізації їхніх прав.
Безумовно, в фокусі діяльності Представництва також є питання створення належних умов для перетину адміністративної межі з Кримом, реконструкція КПВВ.
Сьогодні КПВВ на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією АР Крим не відповідають потребам ані громадян, які перетинають цю межу, ані прикордонників та митників, які несуть там службу.
На КПВВ повинно бути централізоване водопостачання, належне освітлення (зокрема, так званої «нейтральної зони»), належні санітарні умови, належне дорожнє покриття в зоні як автомобільного, так і пішохідного перетину адміністративної межі, захист від сонця, дощу та снігу, опалення для використання в холодну пори року. КПВВ – це перше, що бачать наші громадяни під час перетину адміністративної межі.
Саме тому КПВВ мають бути в такому стані, щоб було видно, що держава піклується про своїх громадян.
Разом з тим, КПВВ є тимчасовими спорудами, адже Україна обов’язково поверне контроль над Кримом і вони будуть більше не потрібні.
Ми будемо співпрацювати з усіма державними органами для того, щоб кримчани, перетнувши адміністративну межу, хотіли, щоб ще швидше Україна відновила свій контроль над Кримом.
Лише спільними зусиллями державних органів, громадських організацій, активних громадян, міжнародних партнерів ми можемо наблизити день повернення Криму під контроль України. І нам всім варто активно працювати заради цієї спільної великої мети.
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим готове бути активним учасником цього процесу і відігравати свою роль у ньому.
Джерело: УП
