Російський авторитаризм спотворює все - зокрема й слова. Навіть найкращі. Наприклад, слово «друзі» політичною «новомовою» РФ означає агентів впливу, що лобіюють інтереси Москви за кордоном. Саме в цьому контексті треба розуміти назву зовнішньополітичної ініціативи РФ «Міжнародна асоціація друзів Криму».
Мета «друзів Криму» викладена на сайті асоціації: визнання легітимності "референдуму" 2014 року, скасування західних санкцій та виведення кримської теми з міжнародного порядку денного.
Тобто, «друзі Криму» навіть не маскуються і прямим текстом кажуть: наше завдання – привчити світ до думки, що Крим – російський, і про крадіжку століття треба забути.

Центр журналістських розслідувань розібрався, хто з ким та проти чого дружить на кремлівські гроші. Ми розкажемо про всі " національні клуби" цієї асоціації , про кремлівських агентів впливу у різних країнах та джерела їх фінансування.

Міжнародна асоціація друзів Криму – це яскравий приклад так званої GONGO – з англійської ця абревіатура перекладається як "державою організована недержавна організація". Ми вже розповідали про те, як Росія використовує начебто неурядові організації , які вона фінансує, для просування своїх інтересів, серед яких - і легітимізація спроби анексії Криму.

Неурядові організації (NGO) – це потужний інструмент громадянського суспільства, що дозволяє громадянам ефективно контролювати діяльність державних органів та навіть впливати на формування державної та міжнародної політики, захищаючи свободу, демократію та права людини. Для цього треба лише, щоб об'єднання громадян були незалежні від урядів – саме тому вони й звуться неурядовими – non-governmental.

Але авторитарні уряди, ворожі до свободи та прав людини, на власній шкірі оцінивши ефективність інструментарію NGO, швидко зрозуміли, що його можна використати для просування власних інтересів. В даному випадку – для просування інтересів Кремля руками підгодованих, залежних від Москви діячів Європи, Азії та Африки.

В новинах про діяльність Асоціації друзів Криму часто згадується людина на ім'я Георгій Мурадов - десантований із Москви "віце-прем'єр" маріонеткового уряду Криму та представник окупованої республіки при президентові РФ. Саме він відповідає за напрям з пробивання дірок у міжнародному дипломатичному бойкоті окупованого Криму. Тих самих дірок, через які іноземні «друзі Криму», наче таргани, пролазять на півострів, а в зворотньому напрямку розносять світом ідеї визнання Криму російським, зняття санкцій та примирення з Москвою.

Мурадова без перебільшення можна назвати хрещеним батьком Асоціації друзів Криму. Фаховий радянський і російський дипломат, він працював у різних країнах, потім – у Департаменті міжнародних зв'язків уряду Москви, і чотири роки був заступником керівника «Россотрудничества» – Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародної гуманітарної співпраці, через яке Москва просуває за кордоном ідеї русского міра, вербує своїх агентів впливу та керує ними.

До слова: представництво «Россотрудничества» і досі діє в Україні, його офіс розміщений на Подолі, на вулиці Борисоглібській, 4. Як виявили розслідування ЦЖР, Росія провадить діяльність у порушення двосторонньої угоди між урядами двох країн. Нею передбачено створення культурних центрів у Москві та Києві, реєстрація юросіб та їх діяльність за законодавством країни перебування. Однак Росія ці домовленості проігнорувала. Під вивіскою Центру культури і науки і на сьомому році війни діє філія федерального агентства «Россотрудничество», утвореного МЗС Росії.

Але повернемось до Криму. Ще однією подією, під час якої в окупованому Криму збираються «друзі Криму», є Ялтинський міжнародний економічний форум, завдання якого – руйнування економічної та інвестиційної блокади півострова. Показово, що учасники форуму частково ті самі, що й на конференції «Крим в сучасному міжнародному контексті». І це не дивно, бо кількість друзів Москви у світі обмежена, а таких, які готові потрапити під санкції, взявши участь у токсичному заході на окупованій території, – ще менше.

Однак Мурадов недарма їсть свій хліб – йому щороку вдається залучити все більше учасників на подібні заходи.

«Щороку кількість іноземних учасників серйозно зростає. На першому форумі було всього лише 13 іноземних делегацій, на другому – 26, а в нинішньому – вже понад сорок», – хвалився Мурадов у 2017 році.

У 2019 році на Ялтинському міжнародному економічному форумі, за словами організаторів, були присутні гості з понад сотні країн, а на «Форумі друзів Криму» в межах ЯМЕФ – з 89 країн.

Втім, на сайті «Асоціації друзів Криму» цифри трохи скромніші. Там є перелік «національних клубів друзів Криму», серед яких дві російські маріонетки – Абхазія та Південна Осетія – і 18 країн: Австрія, Вірменія, Бельгія, Болгарія, Китайська Народна Республіка, Демократична Республіка Конго, Німеччина, Греція, Ізраїль, Італія, Норвегія, Сербія, Словаччина, Швейцарія, Сирія, Туніс, Туреччина та Велика Британія.

Переконаний християнський консерватор Чарногурський на схилі життя зневірився у ліберальній та атеїстичній Європі і переорієнтувався на ідейно близького Володимира Путіна, який також робить ставку на консерватизм та християнство.
Тепер колишній борець проти комунізму співпрацює з лідером словацьких комуністів Джалалом Сулейманом, який очолює Словацький клуб друзів Криму. Водночас Чарногурський звинувачує Україну у фашизмі та висловлюється на підтримку вождя словацьких промосковських фашистів Маріана Котлеби. Завидна послідовність. В інтерв'ю кримським телеканалам Чарногурський слухняно зве Крим російським і вихваляє «вільний вибір кримського народу на референдумі».

Чарногурський такий не один. У світі вистачає діячів, що опинилися на узбіччі політики через власну неактуальність. Таким Кремль пропонує привабливі ідеї, матеріальну підтримку та увагу преси. Та сподівання, що путінські гроші чи путінські багнети повернуть їх до великої політики.

У голови асоціації Чарногурського є два заступники – грек Костантинос Ісіхос та Абдельазіз Мессауді із Тунісу.

Робота у кремлівських друзів Криму не важка – час від часу порушувати санкції та кордон України, відвідуючи Крим, робити потрібні заяви про законність його окупації Росією. А також світити своє іноземне обличчя на камери під час пропагандистських заходів у Криму, аби створювати ілюзію їх широкого міжнародного представництва.

Це лише керівництво «Асоціації друзів Криму» – бутафорське, звісно, бо керується ця організація з Москви. Центр журналістських розслідувань розповість про всіх, кого винайняв Кремль у країнах світу для виконання ролі «друзів Криму».