Болгарія з усіх країн - членів Євросоюзу найбільш пов'язана з Росією - історично, ідеологічно, релігійно, економічно і політично. Тому не дивно, що в Болгарії діє розгалужена мережа русофільських організацій, а російські нафтові монополії потужно впливають на державну політику Болгарії. Та й болгарські делегації на російських форумах «друзів Криму», які відбуваються щороку на окупованому півострові, вражають чисельністю.

У листопаді 2017 року на першому форумі друзів Криму болгарська делегація була найчисельнішою – тринадцять людей. Вони представляли здебільшого дві головні проросійські політичні сили.

Перша – це Болгарська соціалістична партія, колишні комуністи, що в якийсь неприродний спосіб поєднують ліву ідею, політичне обслуговування Кремля та збереження європейського вектору.

Друга – це націоналістична коаліція «Об'єднані патріоти», і зокрема політична партія АТАКА – ультраправа партія православних болгарських націоналістів, що ненавидять Європу, геїв та мігрантів, натомість з любов'ю дивляться на Москву, обожнюють традиційні цінності та особисто Володимира Путіна.

З усієї болгарської делегації друзів окупації Криму нас цікавлять перш за все двоє персонажів, які мали нахабство не лише приїхати до окупованого півострова, а й увійти до керівних органів Асоціації друзів Криму. Це професори Іван Маразов та Ваня Добрєва.

Професор Іван Русєв Маразов – болгарський культуролог, спеціаліст з історії Фракії. Любов до Росії він, схоже, отримав разом з дипломом мистецтвознавця в Ленінградському інституті імені Репіна. Маразов – член комуністичної партії з 1974 року, кандидат у президенти Болгарії від соціалістів у 1996 році та міністр освіти в уряді соціаліста Станішева.

Його ж ім'я -і в російському варіанті списку членів Координаційної Ради Асоціації. Щоправда, на фото не він, а професорка Ваня Добрєва. Її ж ім'я вказано в англійському варіанті списку членів Координаційної Ради.

Якщо Маразов у кримських візитах відіграє роль такого собі весільного генерала, то Ваня Добрєва дійсно є активною проросійською діячкою. Вона професорка філології, колишня заступниця міністра освіти, депутатка двох скликань болгарського парламенту та заступниця керівника столичного осередку Болгарської соціалістичної партії.

Окрім наукової діяльності та членства у Соцпартії, Добрєву і Маразова об'єднує ще один фактор – вони є діячами болгарського національного об'єднання русофілів – найбільшої громадської організації Болгарії.

Керівник організації русофілів – Ніколай Малінов – теж неодноразово відвідував окупований Крим.

Колишній депутат-соціаліст, Малінов пізніше звинуватив соцпартію у недостатній проросійськості та зблизився з промосковськими націоналістами з партії АТАКА. Однак очолюваний ним рух русофілів значно ширший, до нього входять представники чи не всіх політичних сил Болгарії, ієрархи православної церкви, вчені, громадські діячі… За чий рахунок бенкет?

У вересні 2019 року Болгарією прокотилася хвиля арештів, обшуків та допитів – переважно серед провідних членів організації русофілів. Зокрема, допитували й нашу Ваню Добрєву. Болгарська прокуратура стверджує, що під час розслідування викрила схему з відмивання коштів та фінансування заходів, які загрожують національній безпеці Болгарії.

Головним фігурантом розслідування став Ніколай Малінов, якого Болгарська прокуратура звинуватила у шпигунській діяльності на користь Росії. Він нібито передавав відомості, що містять державну таємницю, товариству «Двуглавый орёл» і Російському інституту стратегічних досліджень.

Російський інститут стратегічних досліджень – це де факто філіал Служби зовнішньої розвідки Росії. До 2017 року його очолював генерал СВР Леонід Решетніков. Зараз генерал є виконавчим директором товариства «Двуглавый орёл», яке очолює православний олігарх Костянтин Малофєєв.

Той самий, який напряму причетний до організаційної та фінансової підтримки російської збройної агресії проти України.

Отже, що виходить? Болгарські русофіли – це проєкт відомого організатора кривавої російської експансії? Як же добре, що Болгарія вчасно виявила цю небезпеку та нейтралізувала її…

Чи ні?

Ніколай Малінов невдовзі був звільнений під заставу, попри підписку про невиїзд поїхав до Москви і там з особливим цинізмом отримав з рук Путіна нагороду. Об'єднання русофілів Болгарії продовжує свою діяльність – так, наче нічого не сталося. Візити до окупованого Криму призупинив хіба що карантин.

То що то було? Це з'ясували наші колеги-розслідувачі з болгарського інтернет-видання «Бівол».

Шпигунський скандал у Болгарії дивним чином збігся з іншим скандалом. Там теж є російський бекграунд, але вже корупційний. Бачте, російський бізнес у Болгарії почувається майже як вдома, а російські гроші значною мірою визначають толерантне ставлення болгарських політиків до економічної та політичної експансії Кремля.

Болгарія міцно сидить на російській нафтогазовій голці. Нафтовий гігант «Лукойл» з 1999 року володіє єдиним у Болгарії та найбільшим на всіх Балканах нафтопереробним заводом «Нєфтохім» та портом Росенець на Чорному морі. І відтоді «Лукойл» активно інвестує у політиків та політичні партії Болгарії.

«Лукойл» традиційно надає підтримку головній проросійській силі країни – Болгарській соціалістичній партії.

За вдалою політичною кар'єрою чинного прем'єр-міністра країни від правлячої партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» Бойко Борисова стоїть також «Лукойл».

Звісно, в Болгарії сентимент до Росії дуже сильний – півтори сотні років міфу про Росію-визволительку, пропаганда слов'янсько-православної єдності, а також ностальгія за смачним пломбіром у соціалістичній Болгарії роблять свою справу. А якщо до думки виборців ще й додати гроші «Лукойлу»… Не дивно, що попри заяви офіційної Софії про невизнання російської анексії Криму, на діяльність русофілів та зокрема на поїздки потужних делегацій до окупованого Криму влада Болгарії дивиться крізь пальці.

Але як член Євросоюзу Болгарія має принаймні дотримуватися пристойності. А ми маємо їй у цьому допомогти – зокрема, застосувавши санкції щодо громадян та юридичних осіб Болгарії, які порушують український кордон та співпрацюють з агресором.