«Грецький клуб» Міжнародної асоціації Друзів Криму (МАДК) був заснований майже через два роки після її створення - у січні 2019 року. Його першочерговим завданням вказано «розвиток тисячолітньої історії дружніх зв'язків між Грецьким народом і населенням Криму», а заодно - подолання його ізоляції, що виникла внаслідок невизнання світом спроби незаконної анексії півострова Росією та введення санкцій ЄС і США.

Попри короткий термін членства в МАДК, грецькі «друзі Криму» встигли добряче наслідити і в Одесі, і на Донбасі, і в Криму. Це в основному відставні політики і військові, які вже ніяк на політику в самій Греції не впливають. Однак є в Росії людина яка має реальний вплив у Греції. Він має громадянство і РФ, і Греції, веде крупний бізнес у обох країна та утримує в Греції проросійські медіа.

На сайті чомусь і досі не зареєстрованої у Росії МАДК головою грецьких Друзів Криму вказаний Маноліс Глезос, герой антифашистського руху Другої світової війни, лауреат Ленінської премії СРСР та політик ліворадикального спрямування.

Однак ця інформація недостовірна, адже Глезос помер у березні 2020 року. Відомо також, що він не брав участі в установчому засіданні «Грецької асоціації друзів Криму» через поганий стан здоров'я, лише прислав вітання зі словами підтримки «солдатів миру». Про смерть Маноліса Глезоса російські куратори проекту не можуть не знати – співчуття грекам висловлював президент РФ Путін. Однак ім'я героя Опору, як бачимо, продовжують використовувати в пропагандистських цілях і після його смерті.

За даними видання «МК. Афинский курьер» (проект «Московского комсомольца») членами клубу стали колишній перший заступник міністра економіки Надя Валавани, мери афінських районів Нова Філадельфія Аріс Василопулос, Кераціні-Драпецонас – Христос Вреттакос, викладачі університетів (зокрема, згадується Вангеліс Піссіас), журналіст Василіс Макрідис (заявляє, що в Криму грецька мова державна) та неназвані колишні депутати.

Примітно, що у 2018 році, тобто, ще до заснування «Грецької асоціації друзів Криму» у російських ЗМІ президентом «друзів Криму у Греції» називали генерал-лейтенанта ВВС у відставці Павлоса Христу. Тоді він відвідував Москву на запрошення куратора проекту «друзів Криму» – Георгія Мурадова, представника окупованого Криму при президенті РФ, який також очолює Асоціацію товариств дружби з Грецією і Кіпром. Однак на сайті МАДК інформація про президентство Христу відсутня.

Костас Онисенко, журналіст із Греції українського походження розповідає, що тоді вплив Росії на політику Греції був дуже значним:

«Вплив партії СІРІЗА був дуже сильним. І вплив Російської Федерації на території Греції був дуже сильним, тому що було доведено хороше ставлення РФ до членів партії СІРІЗА й Анель, другої партії з цієї коаліції (ANEL – «Незалежні греки», правопопулістська партія – ред.). Тоді президент Анель Панос Каменос був міністром оборони, а Ісіхос був заступником міністра оборони. Тобто, загалом все міністерство оборони Греції було товариським до позиції РФ».

У серпні 2015 році Константінос Ісіхос, Надя Валавані та інші члени СІРІЗА покидають уряд Ципраса на знак протесту проти відмови виконувати результати референдуму щодо відміни жорстких заходів економії, які вимагав ЄС через зростання зовнішнього боргу Греції.

Російські куратори тут же знаходять Костасу Ісіхосу нове заняття – розхитувати ситуацію в Україні.

30 вересня 2015 року. Одеса. Активісти місцевих осередків «Правого сектору» та «Самооборони Майдану» пікетують Дюк Отель, в якому поселились візитери із Греції і Болгарії.

Крім Константіноса Ісіхоса, до Одеси завітали його соратники по партії СІРІЗА – колишні урядовці і члени парламенту Греції Надя Валавані (Valavani Olga Nantia), Васіліс Хаджиламбру (Vasileios Chatzilamprou), Кіріакос Хаджистефану (Chatzistefanou Kyriakos), громадяни Греції Арі Хіотеліс (Chiotelis Ari) і Катерина Манус (Manousou Katerina, мешкала в одному номері з Васілісом Хаджиламбру), а також громадянин Болгарії Євген Велков (Velkov Evgeni). Російські ЗМІ також писали, що серед заблокованих в одеському готелі знаходився журналіст Аріс Хадзистефану.

За словами активістів, в Одесі під виглядом конференції «Проблеми та завдання євроінтеграції в Одеському регіоні. Права людини, свобода слова і базові європейські цінності» планувалося обговорення програм і діяльності сепаратистських організацій.

Сергій Стерненко, лідер одеського «Правого сектору» казав:

«Вони збираються провести чергове зібрання проекту, аналогічного «Народній раді Бессарабії», для подальшого розгортання проросійських рухів та сценаріїв у нашій області».

Грецькі політики у своїй заяві стверджували, що приїхали виключно у мирних цілях і для зустрічей з грецькою громадою Одеси та місцевими депутатами, але зустрічі були зірвані «неонацистами». Російські ЗМІ цитували заяву Ісіхоса, Валавані та Хаджиламбру, де стверджується, що їхній дводенний візит до Одеси відбувався на запрошення «Комітету у справах національних меншин регіону Чорного моря», однак така організація в Україні не зареєстрована. Більше того – окрім даної заяви грецьких ультралівих політиків вона ніде не згадується.

Між тим, як свідчать опубліковані одеськими журналістами фінансові документи, візит грецьких політиків був організований та оплачений із Москви. Зокрема, бронював і оплачував номери в одеському Дюк Отелі Сергій Ляхов, керівник російського Фонду «Інтеграція і геополітика».

Лист до адміністратора готелю підписаний Сергієм Ляховим, а контактним вказано номер телефону з кодом оператора зв'язку у Москві.

У листі уточнюється кількість та категорія готельних номерів та склад групи із 7 чоловік з вказанням прізвищ і номера броні через booking.com. «Оплату здійснимо у понеділок готівкою відразу за всю групу», – говориться у листі.

Як свідчать опубліковані одеським виданням 0564.ua платіжні документи, за проживання грецьких політиків та їх супроводжуючих в отелі Одеси дійсно було сплачено одним платежом 24 742 гривні. Тобто, самі за себе грецькі депутати і ексчлени уряду не платили.

У наступні роки, ще до входження в «Асоціацію друзів Криму», свою проросійську активність Костас Ісіхос проявляє на окупованих РФ українських територіях. У листопаді 2018 року на незаконних виборах «голови» і «депутатів Народної ради ДНР» він грав роль міжнародного спостерігача, який фіксував «дотримання демократичних норм».

«Ці вибори демонструють зрілість ДНР. І я хотів би поздоровити вас з цим днем демократії і відзначити, що він у вас відбувається кожен день, а не тільки раз на чотири роки», – говорив Костас Ісіхос на пресконференції, бідкаючись, що в Європі вибори не такі цікаві, як в «ДНР».

Цікаво, що лідер італійської «Молодіжної партії» Джуліан Рошеді та французький депутат Європарламенту Тьєррі Маріані, які також були спостерігачами на тих «виборах» і брали участь у пресконференції, потрапили до санкційного списку РНБО України у 2019 році. А от Константінос Ісіхос чомусь такої честі і досі не удостоєний, попри усі «заслуги» на окупованих РФ територіях України.

Константінос Ісіхос у Міжнародній асоціації друзів Криму має посаду заступника голови координаційної ради, якою тепер відрекомендовується на різних заходах. Його роль подібна до діяльності й інших «друзів Криму» із європейських країн: возити на окупований півострів різні групи співвітчизників, демонстративно ігноруючи політику невизнання ЄС та санкційну заборону.

Але у грецьких друзів Криму є і своя особлива місія – раз по раз повторювати улюблену легенду Путіна про те, що до кримських татар півострів населяли греки. Тож при кожній нагоді друзі окупантів з Еллади розповідають про «грецьке начало» у Криму та «кримське повітря в ДНК» греків.

Ще одна лінія регулярних активностей грецьких «друзів Криму» – організація візитів бізнесменів на економічний та інші форуми у Криму, які роблять публічні заяви про наміри інвестувати і щось будувати у Криму. Щоправда, жодного результативного проекту від обіцяних інвестицій наразі ніхто ще не бачив.

У 2017 році провідні російські ЗМІ цитували заяву грецького бізнесмена Теодора Іорданідіса про намір інвестувати в будівельну та аграрну галузі Криму. До речі, саме йому належить перл про «кримське повітря у ДНК» греків. Однак три роки по тому у відкритому доступі ви не знайдете жодних ознак реалізації цих заяв.

Щороку від грецьких «друзів Криму» лунають якісь ініціативи щодо обходу західних санкцій, введених ЄС і США за спробу незаконної анексії Криму РФ.

Найоригінальнішою поки що видається ідея мера Александруполіса Евангелоса Ламбакі, озучена при підписанні угоди про співробітництво з Сімферополем, про використання порту міста «для товарообміну у обхід Босфору і Дарданелл». Не питайте, як і навіщо – автор ідеї не пояснює, а нашої фантазії бракує.

Велику популярність в російських медіа отримала й ідея генерала ВВС Греції у відставці Павлоса Христу, який бере участь у всіх кримських форумах. Два роки тому він запропонував Росії спосіб зняття західних санкцій з Росії: експортувати діоксид титану та метали до США і ЄС виключно через Крим. Мовляв, тоді вони нікуди не дінуться і санкції «згинуть за метал». За його словами, цю ідею підтримав постійний представник «Республіки Крим» при президенті Росії Георгій Мурадов, який в свою чергу запропонував «створити зовнішньоторговельну корпорацію, зареєструвати її як кримську юридичну особу та передати їй виняткове право на ведення експортно-імпортних операцій з США по тих товарних позиціях, в яких американці зацікавлені». Як кажуть, «хорошо посидели».

Примітно, що згадувані грецькі ліворадикали із «друзів Криму» і Кремля вже позбулися влади і ніяк не впливають на політику уряду своєї країни. Але їхнє місце недовго пустувало – у парламент Греції прийшла праворадикальна партія «Грецьке рішення» (Elliniki Lysi), лідер якої – колишній телеведучий Кіріакос Велопулос у 2019 році став депутатом Європарламенту.

Але в Росії є людина яка має реальний вплив у Греції. Це головний грек Росії Іван Саввіді – президент Федеральної національно-культурної автономії (ФНКА) греків Росії, депутат Держдуми двох скликань, статки якого Forbes оцінював у півтора мільярди доларів (за даними розслідувачів OCCRP – $2 млрд.). Він має громадянство і РФ, і Греції, та веде крупний бізнес у обох країнах, впливаючи і на політику.

Раніше Саввіді був табачним магнатом – власником компанії «Донской табак», яку у 2018 році продав Japan Tobacco. Нині він володіє крупним аграрним бізнесом та торговельними мережами. Група компаній «АГРОКОМ» Саввіді об'єднує підприємства харчової промисловості у Південному федеральному окрузі (Ростовський ковбасний завод «Тавр» і торгова мережа «Тавровские мясные лавки», питна вода і напої «Аква-Дон»), він також є власником заводу з виробництва упаковки для м'ясної і молочної продукції (ПКФ «Атлантис-Пак»), який експортує продукцію майже у сто країн світу і має офіційні представництва у Європі та Африці.

У 2015 році разом з партнерами він спробував розгорнути в окупованому Криму продуктову мережу «Ассорти», але у 2019 році вони вийшли з півострова начебто через невигідність бізнесу. Однак не виключено, що мережу згорнули через побоювання санкцій, адже значна частина активів Саввіді знаходиться у країні Євросоюзу. Однак на сайті мережі і досі зазначено, що вона присутня у "Республике Крым".

У 2012 році грецька компанія Івана Саввіді Dimera купила контрольний пакет футбольного клубу PAOK (Салоніки), що знаходився на межі банкрутства. У 2013 Саввіді отримав громадянство Грецької республіки і взявся скупляти проблемні активи: через «Донський табак» купив 84% акцій грецького виробника цигарок SEKAP, на якому висів штраф у 38 млн євро за контрабанду (уряд Алекса Ціпраса, якого Саввіді порівнював із Путіним, борг пробачив), отримав в управління готель Macedonia Palace, а через Dimera і кіпрські офшорки скупив частки виробника мінеральних вод Souroti. Також кіпрська компанія Belterra Саввіді увійшла у консорціум з французькою та німецькою компаніями, який виграв тендер на купівлю другого за розмірами порту в Салоніках.

Як і кожен олігарх, Саввіді має і медіа. У Греції це два національних канали Epsilon і MEGA, співробітники якого на момент купівлі майже півроку не отримували зарплату, та кілька газет: фінансова Imerisia та щоденна і недільна Ethnos.

«Пан Саввіді – дуже шанована і впливова людина, мільйонер, він власник однієї з найбільших футбольних команд в Греції, він власник великого телеканалу і газети, і він власник ще маси різних компаній і фірм на півночі Греції. У нього було дуже гарні стусунки з попереднім урядом партії СІРІЗА і з Алексом Ціпрасом. З нинішнім урядом, можна сказати, у нього такі ж стосунки, як і у всіх великих бізнесменів. Тобто я не думаю, що у нього є якийсь особливий вплив на сьогоднішній уряд. Звичайно ж, величезні гроші, якими володіє пан Саввіді, самі по собі є величезним впливом», – зазначає грецький журналіст Костянтин Онисенко.

Варто також згадати і програму «міста-побратими», де Крим на особливому рахунку. Ми вже згадували про «побратимство» Сімферополя і Алексанруполіса, таку ж угоду підписали мери окупованої Феодосії та Астропіргоса.

Просуваючи інтереси Росії закордоном, Іван Саввіді вкладається не тільки у грецькі проекти. Два роки тому прем'єр-міністр Македонії звинуватив мільярдера у фінансуванні акцій, спрямованих на зрив референдуму про перейменування країни, що позбавило б її можливості вступу до НАТО. За даними, які отримали журналісти Buzzfeed, Саввіді перерахував заколотникам щонайменше 350 тис. євро, ще частина коштів на насильницькі акції ультрас у Скопьє ймовірно передавалась готівкою.

У тому ж 2018 році Іван Саввіді відзначився ініціативами із протидії надання автокефалії Православній церкві в Україні. За даними ВВС, російські бізнесмени також шукали аудієнції з патріархом Варфоломієм, аби відмовити його від надання автокефалії українській церкві:

«У Стамбул в травні їздив екс-глава РЖД Володимир Якунін і православний бізнесмен грецького походження Іван Саввіді. Джерело в оточенні Якуніна підтвердило, що він спілкувався на тему України з духовенством Константинополя, але не з самим Варфоломієм».

За іншими даними, Іван Саввіді вів активну роботу із ієрархами Елладської церкви, схиляючи їх не підтримувати Вселенського патріарха, проти якого ЗМІ Саввіді після надання томосу Україні розгорнули компанію дискредитації.

Тож у Росії є не один православний олігарх Костянтин Малофеєв, який фінансує ультрарадикальні рухи у Європі, спонукаючи уряди цих країн до рішень на користь Москви. А церковні зв'язки, позначені особливою чутливістю російських політиків до Афону, – це окремий напрямок впливу Росії та її агентів на політику і настрої у Греції. Іван Саввіді і тут має значний багаж вдалих проектів.