Історики допомагають прокуратурі АРК в розслідуванні провадження за фактом геноциду кримськотатарського народу – Гульнара Бекірова

Історики надають допомогу прокуратурі АРК в розслідуванні кримінального провадження, відкритого за фактом геноциду кримськотатарського народу - насильницького виселення кримських татар сталінським режимом в 1944 році з Криму. Розслідування ускладнюється тим, що підозрюваних у цій справі вже не залишилося в живих. Крім того, заважає те, що українське законодавство досі не гармонізоване з міжнародним правом в частині військових злочинів і злочинів проти людяності.

Гульнара Бекірова, історик, кандидат політичних наук Фото: investigator.org.ua

Про це в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань розповіла історик, кандидат політичних наук Гульнара Бекірова.

«У нас – істориків в зв’язку з відкриттям цієї самої справи прокуратурою АРК роботи більш ніж достатньо. З огляду на те, що ця робота ведеться на громадських засадах, я буквально з перших днів залучена в цю роботу. По-перше, просто як історик, який займався вивченням депортації. У російських архівах, в кримських архівах таких документів досить. Я їх тримала в руках, я працювала з основними, ключовими документами. Ну і як заступник голови спеціальної комісії Курултаю кримськотатарського народу», – зазначила Бекірова.

За її словами, всі документи, які у неї накопичилися за роки роботи з дослідження депортації вона надала слідчим прокуратури.

«У нас був «круглий стіл» за участю прокуратури і там якраз мені вже було поставлено завдання по особовому складу тих людей, хто виселяв, і я ці документи знайшла. Але, звичайно, ми можемо коло підозрюваних відновити. Це – Державний комітет оборони (СРСР – ред.) в повному складі: Сталін, Берія і ті кілька людей, які входили в цей надзвичайний орган, який здійснював керівництво країною під час війни. Але це звичайно і виконавці. Складність полягає в тому, що вони всі в найкращому зі світів – ось ці самі вбивці, виконавці – ті, які входили в будинки кримських татар. І практично сьогодні навіть знайти хоча б одного з солдатів і запросити його на допит – вже майже не здійсненне завдання … Свідки депортації є, свідки звинувачення є, а ось список підозрюваних у нас в деякому сенсі тільки віртуальний», – сказала Бекирова.

Вона також вказала, що розслідування провадження за фактом геноциду ускладнюється тим, що українське законодавство досі не гармонізоване з міжнародним правом, в якому дається чітка кваліфікація військових злочинів і злочинів проти людяності.

«Настільки складно закручено наше законодавство, що це не так-то просто: те, що очевидно і зрозуміло для нас істориків, те зовсім не зрозуміло, неочевидно для представників судових органів, для прокуратури. Для мене, як історика очевидно, що, принаймі, цілий ряд статей Конвенції про геноцид цілком можна застосувати ось до цієї самої ситуації з кримськими татарами. Навіть постанова Державного комітету оборони від 11 травня 1944 роки вже містить ознаки злочину держави проти цілісного народу – вона називається, як ми знаємо, «Про кримських татар». Зачистка Криму 1944, 45, 46, 47, 48 років, коли залишалося буквально кілька людей – це теж видно за документами – носила строго етнічний характер. Тобто ми бачимо цілеспрямовані зусилля влади по знищенню цілого народу», – підкреслила Бекірова.

Нагадаємо:

  • 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала геноцидом злочинну депортацію сталінським режимом кримських татар 18 травня 1944 року.
  • Прокуратура АРК в ході розслідування кримінального провадження за фактом геноциду шляхом насильницького переселення у 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АССР для проживання до непристосованих районів Узбецької РСР, Казахської РСР, Башкирської АРСР, та інших областей РСФСР, встановила виконавців та причетних до злочину осіб.
Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine