Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до ЗУ «Про запобігання корупції».
Про це йдеться в проекті «Закону про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».
Проєкт закону містить лише дві статті: «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах» та «Відновлення конституційного судочинства».
Першою пропонується визнати рішення КС від 27 жовтня 2020 року «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів».
Окрім того, ініціюється повернення редакцій закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу, що діяли до рішення КСУ.
У статті 2 йдеться про припинення повноважень складу Конституційного суду, який діяв на момент прийняття скандального рішення.
Також відповідним суб’єктам наказується розпочати процедуру відбору нових суддів. Важливо, що новий склад КСУ пропонують обирати відповідно до «порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України». Водночас та ж Конституція забороняє таким чином припиняти повноваження суддів КСУ. У ній визначений чіткий перелік підстав для звільнення судді.
У пояснювальній записці до законопроєкту вказується, що рішення КСУ, за поданням 47 нардепів, не мало належного обгрунтування та виходить за межі конституційного подання. На думку авторів, Конституційний Суд України шляхом маніпуляцій вдався до ухвалення цього рішення.
«Відтак існує необхідність забезпечити збереження європейського та євроатлантичного вибору українського суспільства, дотримання принципу верховенства права конституційними органами, усунути загрозу для національної безпеки України та забезпечити дотримання принципу верховенства права, встановленого Конституцією України», – йдеться у записці.
Змінити склад Конституційного суду можна лише за згодою самих суддів. Для цього потрібно щонайменше дві третини від конституційного складу суду.
Водночас Конституція чітко визначає підстави для звільнення судді КСУ. Зокрема, це може бути неспроможність виконувати свої обов’язки за станом здоров’я, порушення вимог щодо несумісності, вчинення істотного дисциплінарного проступку чи нехтування своїми обов’язками та подання заяви про відставку.
Крім того, Конституція чітко визначає, що рішення та висновки КСУ є обов’язковими, остаточними та не можуть бути оскаржені. Проте законопроєктом президента пропонується не виконувати рішення КСУ та повернути дію окремих положення антикорупційного законодавства, які суд визнав неконституційними.
Окрім того, КСУ неодноразово перелічував характеристики нормативних актів, зокрема і законів. Серед їх ознак є те, що вони встановлюють загальні правила поведінки та є неодноразовими у застосуванні. Водночас, проєкт закону Зеленського пропонує припинити повноваження саме того складу суддів, який був на момент ухвалення відповідного рішення.
Президент Володимир Зеленський на терміновому закритому засіданні Ради національної безпеки і оборонни України щодо невідкладних заходів, яких має вжити держава після рішення Конституційного Суду щодо неконституційності окремих положень закону про запобігання корупції та статті 366-1 Кримінального кодексу України, заявив, що внесе в Верховну Раду проєкт закону «про відновлення довіри до конституційного судочинства». За результатами засідання було ухвалено рішення, зокрема, щодо вжиття Кабінетом Міністрів невідкладних заходів щодо тимчасового порядку ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також проведення спеціальної перевірки. Володимир Зеленський запропонував терміново розробити та внести на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про відновлення довіри до конституційного судочинства. Також було ухвалено рішення про активізацію діяльності Комісії з питань правової реформи при Президентові України та прискорення подання пропозицій щодо судової реформи.
В Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями Конституційного суду України щодо діяльності антикорупційних органів, і воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу. Ухвалені КСУ та Окружним адміністративним судом міста Києва рішення щодо діяльності антикорупційних органів не залишилися поза увагою європейських партнерів та викликали стурбованість Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії, які вкотре звернули увагу на те, що питання боротьби з корупцією є пріоритетним на порядку денному реформ в Україні, а незалежні антикорупційні органи є квінтесенцією успішної, правової, демократичної, інвестиційно привабливої України.
Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни. Президент запропонує членам РНБО обговорити ситуацію, яка склалася в національній безпеці країни, та ухвалити відповідні рішення. Необхідні законопроєкти, які в подальшому запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій, будуть напрацьовані й подані главою держави до Верховної Ради як невідкладні.
На сайті Конституційного суду України опублікований повний текст ухваленого 27 жовтня 2020 року рішення про визнання неконституційною статті 366-1 Кримінального кодексу щодо кримінального покарання за недостовірне декларування. Рішення також визнає неконституційними положення закону «Про запобігання корупції», зокрема положення про відкритий доступ до декларацій, положення щодо контролю та перевірки декларацій та положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
На думку голови Національного Агентства запобігання корупції Олександра Новікова, рішення Конституційного суду повністю скасовує всі механізми запобігання корупції.
Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, зазначив Новіков.
Центр протидії корупції на підставі аналізу рішення суду констатує, що воно означає ліквідацію системи декларування.
Нагадаємо:
- 27.10.2020 року Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
- 27.10.2020 Нацагентство з запобігання корупції повідомило, що судді Конституційного суду ухвалили рішення щодо «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах.
- 28.10.2020 В Офісі президента, коментуючи рішення Конституційного суду скасувати кримінальне покарання за недостовірне декларування, заявили, що, «незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому випадку, відновлені».
- 26.02.2019 року Конституційний суд України вирішив, що положення статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення, не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості.
- 06.06.2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення про неконституційність норми закону про обов’язкове електронне декларування доходів громадськими активістами, які ведуть антикорупційну діяльність.
- 29.08.2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційним указ президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
