З початку війни на Донбасі Україна ввела шість житлових програм для внутрішньо переміщених осіб. Кожна з них містить умови, які перешкоджають участі в них переселенців.
Про це йдеться в моніторинговому звіті «Житлові потреби, наміри і можливості ВПЛ», підготовленому БФ «Право на захист».
«Кожна з шести програм має певний перелік критеріїв для участі (вік, дохід, статус, рівень вразливості, наявність відповідного житла на ринку нерухомості і т.д.), які разом з незначним обсягом фінансування створюють численні перешкоди для участі ВПЛ в цих програмах», – зазначають правозахисники.
Зокрема, три з діючих програм – «Доступне житло», «Кредит під 3%» і «Власний дім» – передбачають кредити, для отримання яких потрібен високий рівень доходів і фінансової стабільності. Крім того, вони мають вікові обмеження: це 35 років для програми «Власний дім», а інші кредитні програми можуть бути недоступними для людей передпенсійного віку.
«У той же час люди були змушені тікати з постійного місця проживання, часто втрачаючи своє майно і кошти, а також відчуваючи додаткові витрати на переселення. Крім того, близько половини зареєстрованих ВПЛ є пенсіонерами, тому на них не поширюються кредитні програми», – підкреслюють автори моніторингового дослідження.
При цьому програма компенсації для придбання житла охоплює лише незначну частку ВПЛ, які є учасниками антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил. А останні дві з шести програм – соціальне і тимчасове житло – пропонують тільки тимчасове проживання, а тому не можуть вважатися повноцінними довгостроковими рішеннями. Хоча, за словами правозахисників, вони «можуть бути важливим проміжним етапом в рамках стратегії забезпечення ВПЛ житлом».
Така можливість, як матеріальна допомога власникам пошкодженого житла поки передбачена тільки для тих осіб, що не покинули населений пункт, де вони проживали. Тому ця допомога недоступна для більшості переміщених осіб, зазначається в звіті.
Компенсація за зруйноване житло може бути призначена незалежно від місця проживання.
Група дійшла висновку, що наявні державні програми щодо забезпечення житлом переселенців не здатні в повній мірі вирішити це гостре питання, тому потрібно також шукати інші рішення. Команда БФ «Право на захист» проаналізувала ситуацію в тих регіонах країни, де подібний аналіз раніше не проводився. Зокрема, в Дніпропетровській, Запорізькій і Харківській областях, де проживає майже п’ята частина всіх ВПЛ.
Через те, що житлове питання є одним з найбільш актуальних для усіх переселенців і разом з тим не менш суперечливим, ніж соціальні виплати або пенсія, правозахисники вирішили допомогти розібратися, що з того, що пишуть про можливості забезпечення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) житлом, правда, а що домисли.
Нагадаємо:
- 22 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив угоду із Урядом Федеративної Республіки Німеччина щодо співробітництва в рамках реалізації проекту «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб».
- 3 червня 2020 року посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен та віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков підписали угоду, за якою Федеральний уряд Німеччини виділяє Україні грант у 25,5 млн. євро на рефінансування програми житлових кредитів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
- Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій відповіло на запити Центру журналістських розслідувань щодо фінансування ДП «Реінтеграція і відновлення» та виконання бюджетної програми КПКВК 3901050 з підтримки бранців Кремля. Ці відповіді з урахуванням раніше отриманих документів лише посилюють підозри у тому, що Мінреінтеграції має намір нецільового використання бюджетних коштів, призначених для допомоги в’язням Кремля.
- Детальніше читайте в матеріалі ЦЖР ДеПешка Мінреінтеграції: цифри не зходяться з літерами
