Правозахисники роз’яснили, як правильно переселенцям звертатися до суду

Життя
переселенцу

Звертатися до суду чи ні? Мабуть, це одне з найбільш поширених питань, яке може почути юрист із вуст осіб, права яких було порушено. Виникає воно, звісно, не на рівному місці, і пов’язано в більшості випадків з міфами, які оточують суди та судовий захист у цілому. Отож, сьогодні пропонуємо розібратися, що ж з того, що говорять про звернення до суду, відповідає дійсності, а що далеке від істини.

Про це повідомляє чат-бот «Юридичний порадник для переселенців», розроблений фахівцями Благодійного фонду «Право на захист».

Переселенці за законом звільнені від сплати судового збору – Міф

Насправді, довідка про взяття на облік ВПО не надає сама по собі права не платити судовий збір. Однак це зовсім не означає, що завжди, звертаючись до суду, внутрішньо переміщеним особам доведеться його сплачувати. Залежно від категорії справи, а так саме за наявності інших підстав можна розраховувати на звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру. Так, ч. 2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» встановлено перелік заяв, за подання яких до суду, судовий збір не справляється. До цього переліку, зокрема, відноситься:

заява про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

заява про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;

заява про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

заява про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

заява, апеляційна та касаційна скарга про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;

заява про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Крім того, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати. Можливо це у випадках, якщо:

1. розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача — фізичної особи за попередній календарний рік; або

2. позивачами є:

військовослужбовці;
батьки, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3. предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Більш детально про це можна дізнатися з іншої статті Юридичного порадника: https://bit.ly/316lDoQ

Подавати позов можна до будь-якого суду – Міф

Як би нам того не хотілося, але обирати суд на свій розсуд можливо за законом не завжди. З перших курсів навчання юристів вчать, що під час звернення до суду має враховуватися підсудність — розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Правила цивільної, адміністративної та господарської підсудності визначені відповідно:

ст.ст. 26-30 Цивільного процесуального кодексу України;
ст.ст. 25-28 Кодексу адміністративного судочинства України;
ст.ст. 27-30 Господарського процесуального кодексу України.

Звертатися до суду можна в будь-який час та з будь-яких питань – Міф

Інколи можна почути, що у будь-якій незрозумілій ситуації варто звертатися до суду, а суд уже розбереться. Звісно, Конституцією України кожному гарантується судовий захист його прав, однак не варто тлумачити це буквально. Наприклад, адміністративний суд не буде розглядати справу, в якій не має порушення права особи або таке порушення колись, на думку позивача, може виникнути.

Разом з тим строк, протягом якого можна звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу (позовна давність), теж не є сталим. Так, загальний строк у цивільних справах становить три роки, а в адміністративних – шість місяців з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів. Однак треба розуміти, що у разі пропуску особою строків звернення до суду з вагомих причин цей строк може бути поновлено.

Представником у суді може бути тільки адвокат – Правда, але частково

Хоча у більшості справ доцільною з точки зору надання професіональної юридичної допомоги є участь адвоката, за законом сторона, яка бере участь у судовому процесі, має право представляти свої інтереси самостійно. Крім того, окрім адвоката, представляти інтереси особи у суді має право законний представник, зокрема, дієздатна повнолітня особа, яка має нотаріально посвідчену довіреність на вчинення певних дій.
‼Виключення з цього правила становлять лише кримінальні справи. Так, за законом виключно адвокат здійснює захист від кримінального обвинувачення.

Рішення суду набирає чинності після його ухвалення – Правда, але частково

Думка, що судове рішення одразу після ухвалення набирає законної сили та має виконуватись відповідачем, є поширеною, але не зовсім вірною. Якщо ми говоримо про судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, то таке твердження буде відповідати дійсності, адже такі рішення за законом набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Разом з тим рішення суду першої інстанції набирають законної сили лише після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Нагадаємо:

  • Правозахисники пояснили, для чого переселенці мають отримувати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО), які переваги вона надає, та чи можна від неї відмовитись, якщо громадянин, що переселився з окупованої території Донбасу або Криму, не має потреби у її використанні.
  • Правозахисниця розповіла, що таке довідка ВПЛ, як і для чого її потрібно отримувати переселенцям.
  • Кабмін України ввів електронну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеного особи (ВПО). Переселенці, які отримали в установленому порядку довідку ВПО, матимуть відображення в електронному вигляді всієї інформації, яка є в цій довідці. Для цього потрібно лише встановити мобільний додаток «Дія» та пройти електронну аутентифікацію.
  • З 5 жовтня в мобільному додатку «Дія» повноцінно запрацювала електронна довідка ВПО, якою можна користуватись нарівні з паперовою або замість неї.