Які права мають переселенці при купівлі товарів і отриманні послуг

Які права мають переселенці при купівлі товарів і отриманні послуг? На це питання відповіли правозахисники Благодійного фонду «Право на захист».

«Юридичний порадник вирішив порушити одну з найбільш нетривіальних, але не менш актуальних для переселенців тем – тему захисту прав споживачів. Щодня кожен із нас, навіть не задумуючись про це, реалізує відповідні права під час придбання продуктів харчування, ліків, одягу, побутової техніки, інших товарів; сідаючи в таксі чи замовляючи послуги з доставки або виконання тих чи інших робіт. Однак у випадку порушень з боку продавців, виконавців робіт чи надавачів послуг, у нас, як у споживачів, обов’язково виникають питання, а з ними – суперечки та знов-таки міфи», – пишуть правозахисники.

Права внутрішньо переміщених осіб як споживачів обмежені за законом – Міф

Насправді, відповідно до чинного законодавства, зокрема, п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», не передбачено жодних виключень стосовно статусу, місця проживання чи реєстрації фізичної особи для захисту її прав у якості споживача. Наголошуємо, що внутрішньо переміщені особи мають такі ж права, як і будь-які інші споживачі в Україні.

Продавець обов’язково має надати Книгу відгуків та пропозицій на вимогу споживача – Міф

Так, ще зовсім нещодавно ведення Книги відгуків та пропозицій було обов’язковим на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства, і за недодержання порядку її ведення керівникам таких закладів загрожувала адміністративна відповідальність. Однак, відповідно до Постанов Кабміну від 06.03.2019 № 168 та наказу Мінекономіки від 16.06.2020 № 1130, який діє з 02 жовтня 2020 року, наявність такої Книги вже необов’язкова. У разі порушення прав споживачам наразі рекомендується використовувати інші, більш дієві заходи, а саме:

поскаржитися на «гарячу лінію»;
залишити відгуки через електронне та /або поштове листування чи соціальні мережі;
звернутися до Держпродспоживслужби та її територіальних органів у паперовому або електронному вигляді через сайт https://dpss.gov.ua/.

Споживач має право повернути продавцю придбаний товар протягом 14 днів – Правда, але частково

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі дійсно мають право повернути або обміняти товар належної якості на інший аналогічний протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Стосується це і товарів, придбаних через Інтернет. Однак у тому чи іншому випадку все одно мають бути дотримані певні умови для повернення:

такий товар не використовувався і зберігся в тому вигляді, в якому його купували (збережені споживчі властивості, пломби, ярлики);
не минув передбачений законом або продавцем строк повернення;
є касовий або товарний чек, або інший розрахунковий документ, що підтверджує покупку;
такого товару немає в Переліку тих, що не підлягають обміну та поверненню. Так, відповідно до постанови Кабміну від 19.03.1994 № 172 поверненню, наприклад, не підлягають зубні щітки, білизна, інструменти для манікюру, ювелірні вироби з дорогоцінних металів тощо. Однак, це стосується лише товарів належної якості. Товари ж неналежної якості продавець або виробник зобов’язані прийняти у споживача відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Більш детально про повернення товарів неналежної якості, зокрема, ліків, можна дізнатися тут: https://bit.ly/33jHXwe

Споживачі звільнені від сплати судового збору – Правда, але частково

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі, дійсно, звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав. Однак це стосується лише фізичних осіб, які придбавають, замовляють, використовують або мають намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Своєю чергою фізичним особам-підприємцям необхідно буде сплачувати судовий збір у випадку звернення до суду для захисту порушених прав під час придбання товарів.

У разі повернення товару, придбаного через Інтернет, доставку має сплатити покупець – Міф

Хоча деякі продавці й вважають, що доставку товару у разі його повернення має сплатити саме покупець, таке твердження не відповідає дійсності. Так, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що будь-які витрати, пов’язані з поверненням продукції, придбаної поза торговельними або офісними приміщеннями (через інтернет, зокрема) покладаються на продавця (виконавця).

Якщо доставку сплатив покупець, відповідно до цієї ж статті, продавець (виконавець) повинен відшкодувати такі витрати споживачу. Однак у цьому випадку подібна виплата буде вважатися для покупця доходом у вигляді додаткового блага фізичної особи, з якої має утримуватися ПДФО за ставкою 18 % і військовій збір за ставкою 1,5 %. Відповідно, аби не втрачати свої ж кошти, покупцю до моменту повернення товару поштою необхідно узгодити з продавцем, що саме продавець буде одразу сплачувати доставку такого товару.