Світлана Нєжнова: “Відродження “Чорноморнафтогазу” почнеться із повернення Стрілкового родовища”

Світлана Нєжнова, голова правління ДАТ "Чорноморнафтогаз"

У діяльності ДАТ «Чорноморнафтогаз», майже усе майно та родовища якого захоплені російськими окупантами, настає важливий момент. Із розірванням угоди про спільну діяльність із ПрАТ «Пласт» народного депутата Олександра Онищенка  державна компанія матиме змогу відновити  самостійний видобуток газу на шельфі Азовського моря. Але для цього необхідно розблокувати рахунки «Чорноморнафтогазу» і дати можливість працювати без загрози банкрутства, адже «попередники» загнали підприємство у великі борги. Про перспективи повернення родовищ на морському шельфі, важливий законопроект і найближчі плани – у розмові з головою правління ДАТ  “Чорноморнафтогаз» Світланою НЄЖНОВОЮ в програмі «Питання національної безпеки» (ефір ТРК «Чорноморська», 10 січня 2017 р.)

Пані Світлано, напочатку трохи інформації про вас. Ви починали свою діяльність у кримському уряді, в міністерстві економіки, потім працювали в Києві в різних відомствах і навіть в СБУ. І сьогодні саме вам випало відновлювати «Чорноморнафтогаз». Отже, пару слів про себе та про програму вашої діяльності на чолі «Чорноморнафтогазу»

Я – кримчанка, народилася і виросла в Криму. Майже до тридцяти років працювала в міністерстві економіки АР Крим, трохи в «Чорноморнафтогазі» і, відповідно, в Києві, в мінекономіки України(очолювала Департамент координації держзакупівель – ред.). Мені здається, що «Чорноморнафтогаз» – це певна моя доля. Тому що зараз, в такий час, не можна лишати це товариство, ці проблеми і, вибачте, лишати Російській Федерації те, що вона вже вкрала в України і продовжує це робити кожного дня.

Так, ми вже третій рік спостерігаємо, як Росія краде український газ…

Абсолютно. На шельфі Чорного моря, з  Одеського родовища, з якого  мільярд кубоментрів газу кожен рік йде до Криму. До речі, сьогодні  заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль повідомила,  що цього року розпочне роботу трибунал у рамках Міжнародного трибуналу з морського права, де розглядатимуться питання, в тому числі, і по видобутку РФ газу на українському шельфі Чорного моря.  Олена Зеркаль сказала про те, що рішення арбітражу буде, ймовірно,  в 2019 році, а початок розгляду очікується в середині 2017 року. Тож наше завдання – зберегти «Чорноморнафтогаз», цю юридичну особу, яка є належним позивачем в міжнародних судах.

Відомо, що деякі кредитори, яким «Чорноморнафтогаз» заборгував ще за часів президентства Януковича (а ми пам’ятаємо, скільки грошей «вимивалося» через «Чорноморнафтогаз», ті ж скандальні «вишки Бойка») намагаються його збанкрутувати. Яка на сьогодні кредиторська заборгованість «Чорноморнафтогазу»? І якщо його буде визнано банкрутом, то в України не буде змоги позиватися до РФ?

Так, позиватися до Російської Федерації за компенсацією втраченого майна «Чорноморнафтогазу» буде нікому. Кредиторська заборгованість  на даний час становить більше 12 мільярдів гривень, але 90 %  з них – борг перед НАК «Нафтогаз України». Хто зараз блокує рахунки «Чорноморнафтогазу»? Це  кредитори, які поставляли товари та послуги до анексії Криму і ця заборгованість складає близько 600 мільйонів гривень. І вже два роки рахунки «Чорноморнафтогазу» арештовані саме завдяки таким кредиторам. (За позовом ТОВ «Стан-Комплект», що має російське коріння і контролюється екс-депутатом ВР Криму Кравченком, Господарський суд м.Києва 1 червня 2016 року розпочав процедуру банкрутства «Чорноморнафтогазу».  Прокуратура АРК оголосила судді Ганні Яковенко про підозру у скоєнні злочину – ухваленні завідомо неправосудного рішення – ред.). 

А, в свою чергу, у скільки оцінено втрачене внаслідок окупації  майно «Чорномарнафтогазу»?

Згідно з даними бухгалтерського обліку, станом на момент анексії основні засоби були оцінені в 14 млрд. гривень . Але це не ринкова вартість, вона в сотні разів вище. Сума позову в міжнародний суд не стала, вона  ще змінюється. Ми працюємо з юридичними радниками, які найняті «Нафтогазом України». 

В чому наразі полягає функціонал «Чорноморнафтогазу»? В тому, щоб  збирати доказову базу і передавати «Нафтогаз України», правоохоронним органам, міністерству закордонних справ, міністерству юстиції України з метою представлення інтересів «Чорноморнафтогазу» власне державою Україна на міжнародному рівні. 

Росййський прапор на захопленій українській газовій платформі

 У Росії кажуть, що немає доказів того, що вони добувають там газ. Його добуває «Чорноморнафтогаз» – те підприємство,яке було утворено вже після анексії Криму. Отже, які ваші докази того, що це саме Росія добуває газ на українському шельфі?

По-перше, всі документи на майно (техніка та обладнання, з допомогою яких ведеться видобуток – ред.), власником якого є ДАТ «Чорномоарнафтогаз», яке тепер зареєстроване в Києві. По-друге, є задокументовані докази видобутку. Ми виходили в море,  в район Голіцинського і Одеського родовища з Державною прикордонною службою. До речі, користуючись нагодою, хочу подякувати за високий професіоналізм  прикордонному загону, який взяв на себе тяжкий тягар і збирає разом з нами ці докази. Нами було зафіксовано, що там є російські військові на захоплених бурових платформах, які охороняють російські військові кораблі, йде видобуток газу, ведеться господарська діяльність. Все це зафіксовано у відповідних актах, підписано всіма правоохоронними органами і також передано в МЗС.

Ви вважаєте, що цих доказів буде достатньо?

А ми продовжуємо їх збирати. Тобто, це робота, яка йде кожен місяць, тиждень в тиждень.

Кілька програм тому ми говорили про вплив західних санкцій на енергозабезпечення Криму, Зокрема, і на діяльність «Чорноморнафтогазу». Відомі енергетичні експерти, які були в нашій студії, говорили, що Україна має бути більш жорсткою в питанні повернення захоплених родовищ, бути сміливішою і виходити в район острова Зміїний, впритул до Одеського родовища, бурити нові свердловини і вести господарську діяльність. Чи готовий «Чорноморнафтогаз» до такої сміливої поведінки?

«Чорноморнафтогаз» завжди готовий до  сміливої поведінки, але ми бачили там російських військових, російські кораблі і літаки, які навіть не дають підійти до цих родовищ, не те, що поставити будь-яке обладнання. Але  зараз і бурового обладнання немає у «Чорноморнафтогазу», його треба орендувати.  Тобто, неможливо зараз займатися видобуванням газу в районі Одеського родовища. Але є газові родовища, які ближче до Одеси і я знаю, що в «Нафтогазі» наразі розглядається питання отримання спецдозволів у Держгеології  на ці родовища. Може тоді спільними зусиллями якось буде вирішення питання розробляти шельф  Чорного моря. І це треба робити, бо це енергетична незалежність України.

Є родовище, яке знаходиться під контролем України на шельфі вже Азовського моря, – Стрілкове. У нашому розслідуванні «Зелені чоловічки і блакитне паливо»  для програми «Слідство.інфо» ми розповіли про детективну історію із підписанням договору про спільну діяльність із ПрАТ «Пласт» біглого нардепа Олександра Онищенка, яке відбулось після того, як «Чорномарнафтогаз» уже був захоплений окупантами. Частина Арабатської стрілки, де знаходиться газовий промисел «Чорноморнафтогазу», обладнання також були захоплені «зеленими чоловічками». Відомо, що «Укргазвидобування» розірвало договори про спільну діяльність із компанією Онищенка, триває розслідування кримінального провадження по схемам розкрадання коштів, а сам він втік закордон. В той же час угода по Стрілковому продовжує діяти, майно «Чорноморнафтогазу», яке знаходиться в експлуатації ПрАТ «Пласт» на Стрілковому, не арештоване. Чому ви не забираєте це родовище і майно?

Стрілкове газове родовище

Стрілкове родовище наразі є єдиною надією «Чорноморнафтогазу» на те, щоб відновити свою виробничу діяльність. Поясню, чому. Стрілкове родовище знаходиться поблизу і на Арабатській стрілці і забезпечує населення Генічеського району газом. І там, дійсно, є ця спільна діяльність з «Пластом». Така діяльність абсолютно не вигідна в фінансовому плані для «Чорноморнафтогазу». Назву цифри. «Пласт» за минулий рік від цієї спільної діяльності запропонував нам по розподілу прибутку близько п’яти мільйонів гривень. Разом з цим, як ми з”ясували в Державній фіскальній службі України, заборгованість ПрАТ «Пласт» по рентній платі і податкам вже становить біля 49 мільйонів гривень. Тобто, ми нічого не отримаємо.

Дійсно «Чорноморнафтогаз» підготував позов до суду, щоб розірвати цю угоду, але на даний момент є проблема, яку ми з вами напочатку розмови обговорювали. Це кредитори. Тобто, «Чорноморнафтогаз» наразі має заблоковані всі рахунки і в такій ситуації вести господарську діяльність майже неможливо. Наприклад, «Чорноморнафтогаз» повинен заплатити рентну плату, а рахунок заблокований. Ми не маємо можливості своєчасно заплатити податки. Вести господарську діяльність в плані укладання договорів, ведення договорів  із заарештованим рахунком також не можемо.

Є вихід із цієї ситуації. Ще два роки тому ми пропонували прийняти закон про мораторій на виплату кредиторської заборгованості на час дії форс-мажорних обставин (окупації Криму і захоплення всього майна та родовищ «Чорноморнафтогазу» – ред. ). Якщо Україні необхідно, щоб вкрадене майно «Чорноморнафтогазу» РФ компенсувала і щоб це підприємство існувало, треба ввести мораторій на кредиторську заборгованість. Є законопроект №5370, який наразі схвалений Комітетом ТЕК і, користуючись нагодою, я хочу звернутися до тих народних депутатів, які дивляться цю передачу, щоб вони підтримали цей законопроект. Держава повинна визнати, чи потрібно це підприємство, чи воно не потрібне. Якщо воно потрібне, треба цей закон проголосувати, дати ковток свіжого повітря «Чорноморнафтогазу». 

У нас буде прибуткова діяльність на Стрілковому. Ми вже порахували, що ми будемо отримувати 30 мільйонів гривень прибутку. Це з урахуванням всіх витрат, які потрібно робити по цьому родовищу. Зараз у нас є 20 людей, буде ще 19 людей. І, відповідно, ми зможемо  зберегти «Чорноморнафтогаз» як юридичну особу для міжнародних судів і не просити грошей в «Нафтогазі», щоб він утримував «Чорноморнафтогаз». Зараз «Чорноморнафтогаз» виживає за рахунок того, що маленька кредиторська заборгованість залишилася від «Нафтогазу» перед «Чорноморнафтогазом». Як тільки виберемо цю кредиторську заборгованість, ми вже третій рік живемо за цей рахунок, то не буде можливості утримувати це підприємство.

До питання законопроекту ми ще повернемося. Я хочу, щоб ми завершили розмову про родовище Стрілкове. Деякі люди, які працюють там сьогодні, живуть в окупованому Криму, принаймні майстер із Севастополя. Ці люди можуть в будь-який момент залишити родовище. І є певна загроза, що його знову займуть «зелені чоловічки», які там недалеко – за страусиною фермою, за пансіонатом «Валок» знаходяться їх блок-пости на Стрілці. Чому «Чорноморнафтогаз» і «Нафтогаз» не припиняє спільну діяльність із ПрАТ «Пласт» Онищенка і не убезпечує це родовище? 

Розкажу передісторію. Річ у тому, що «Чорномарнафтогаз» в судах був практично два роки про визнання умов угоди недійсною. Останній суд, у жовтні минулого року  – із залученням заступника Генпрокурора. «Пласт» зараз має таку складну ситуацію, що він піде звідти – це вже зрозуміло. І «Чорноморнафтогаз» готовий до того, щоб взяти це родовище, розробляти його та видобувати газ. Я хочу нагадати про те, що працівники, які є на даному родовищі, вони раніше були в штаті «Чорноморнафтогазу». І ми маємо з ними певний зв’язок. Ми будемо вживати абсолютно всіх заходів, щоб воно не було кинутим і воно не буде таким. Так, на Стрілці  є російські блок-пости, але з іншого боку стоїть Державна прикордонна служба України. Тож все буде добре.

Зараз працівникам «Пласту» вже другий місяць, і Онищенко нам про це теж говорить, не платять зарплату.  Хто взагалі керує цими людьми? Хто сьогодні контролює видобуток газу і безпеку? 

На даний момент договір про спільну діяльність не є розірваним, тобто юридично він діє. Всі ці роки «Пласт» вигравав абсолютно всі судові інстанції щодо його законності.  Але зараз йде із «Чорноморнафтогазом» паралельними шляхами. Тобто, рука є на пульсі: ми знаємо абсолютно всі моменти, які відбуваються на цьому родовищі. І ми убезпечуємо цю ситуацію, щоб там не було якихось форс-мажорних обставин.  Розірвання договору буде юридично виваженим і воно зараз триває. А якщо завтра люди надумають йти, ми їх забираємо в штат «Чорноморнафтогазу» і вони працюють далі. Мені здається, що так воно і буде. 

Тобто, «Пласт» згоден зараз на розірвання угоди?

Так, ми отримали від ПрАТ «Пласт» у грудні листа,  що вони мають намір розірвати цю угоду. Але не можна просто так «Пласту» вибачити всі ті заборгованості, які там накопичилися. І ми не знаємо, з якими ще фірмами були укладені угоди, які там є кредитори за цією угодою, які є дебітори. І, відповідно, юридичну процедуру ми готуємо. Ми  відправили «Пласту» листа про те, що вони не розрахувалися з «Чорноморнафтогазом». Не віддали навіть ті копійки, які вони обіцяли виплатити. Треба з’ясувати всі ці обставини, зробити аудит цього договору. Але я ще раз хочу сказати, що все це паралельні шляхи – те, що ми робимо із розірвання угоди з «Пластом» і по видобуванням газу на Стрілковому.

Отже, можемо говорити, що йде процедура підготовки до розірвання угоди із ПрАТ «Пласт» і «Чорноморнафтогаз» незабаром поверне собі в експлуатацію родовище Стрілкове. 

Так, але треба прийняти той законопроект про мораторій на кредиторську заборгованість. Бо в мене вже таке враження, як у керівника з серпня 2014 року, що я роблю щось аморальне, що тримаю у межах цю юридичну особу, тому що у межах законодавства треба зберегти цю юридичну особу, щоб вона була задіяна для міжнародних судів і отримала мождивість працювати. Тож цей закон дуже необхідний. Що він передбачає? По-перше, подовження дії спеціальних дозволів на користування надрами на ділянках, розташованих на тимчасово окупованій території на термін до її звільнення. По-друге, до 1 січня 2019 року підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо ДАТ «Чорноморнафтогаз», знімаються арешти та заборони відчуження його майна у таких виконавчих провадженнях. По-третє, на цей же термін, до 1 січня 2019 року справи про банкрутства «Чорноморнафтогазу» не порушуються, а вже порушені підлягають припиненню. 

Хто гальмує прийняття цього закону?

Перший раз цей законопроект був внесений Миколою Мартиненком та Ігорем  Насаликом (нині – міністр Мінпаливенерговугілля – ред.), які потім склали депутатські повноваження і цей законопроект став  автоматично відісланим. Він чотири рази вносився на голосування. Найкращий результат по голосуванню був 206 голосів (нам не вистачило 20 голосів). У листопаді  групою депутатів з різних фракцій цей законопроект знову зареєстровано. Тож, я думаю, що зараз вже чекає успіх. До речі, це буде індикатор: хто не голосує за те, щоб врятувати «Чорноморнафтогаз» – це будуть люди, які проголосують, по суті, проти проти. «Опозиційний блок» жодного разу не підтримував цей законопроект.

Хочу сказати,  що в цьому законопроекті є ще один суттєвий момент про спецдозволи на захоплені родовища.  Ними зараз незаконно користується Російська Федерація,  а за продовження дії спецдозволів на ці ділянки повинен сьогодні сплачувати «Чорноморнафтогаз»!  А ці спецдозволи є доказовою базою у міжнародних судах, тому вирішення цього  питання також дуже важливе.