Світлана Нєжнова: «Коли закон по «Чорноморнафтогазу» ухвалять, ми зможемо добувати газ не тільки на Стрілковому родовищі»

У грудні 2016 у журналістському розслідуванні «Блакитне паливо і зелені чоловічки»  (проект Слідство.інфо) ми нагадували історію сумнівної передачі у 2014 році родовищ Стрілкове та Архангельське компанії «Пласт» біглого нардепа Олександра Онищенка. Договір про спільну діяльність між «Пластом» і «Чорноморнафтогазом» був підписаний, коли і сама держкомпанія, і родовища, і «вишки Бойка» були вже захоплені окупантами. Стрілкове, що поруч Арабатської Стрілки у Херсонській області, залишалось у експлуатації «Пласту» до минулого місяця, аж поки «Чорноморнафтогаз» не повернув над ним контроль. Про перспективи діяльності ДАТ «Чорноморнафтогаз» і міжнародних позовів до агресорки-Росії за загарбане майно і родовища на шельфах Чорного і Азовського морів – в інтерв’ю з головою правління ПАТ «ДАТ Чорноморнафтогаз» Світланою НЄЖНОВОЮ в програмі «Питання національної безпеки» (ефір ТРК Чорноморська).

Валентина Самар: Сьогодні ми будемо обговорювати, не побоюсь цього слова, історичну подію – евакуйований з окупованого Криму «Чорноморнафтогаз» відновив свою господарську діяльність і власний видобуток газу. Стрілкове родовище знову наше! Пані Світлано, як же  як вам вдалося забрати Стрілкове родовище у «Пласта» Онищенка? І, так розумію, перформансів за участю президента Путіна по врятуванні Генічеська перед кожним Новим Роком у нас більше буде?

Світлана Нєжнова: Дякую, це справді перемога наша спільна, бо ваші журналістські розслідування також допомогли нам встановити контроль на Стрілковому родовищі.

З 18-го березня поточного року ДАТ «Чорноморнафтогаз» знову став газовидобувним підприємством. На жаль, це поки що єдине родовище, але ми сподіваємось, що ми надалі будемо розробляти не тільки Стрілкове газове родовище. Зараз вже укладені угоди з НАК «Нафтогаз України» на доставку природного газу зі Стрілкового газового родовища Генічеському району, населенню Херсонської області. І ми приступили до вивчення технологічного стану, до інвентаризації майна і ми прийняли до штату майже 20 працівників Стрілкового газового родовища. Вони були дуже збентежені тим, що вже чотири місяці не отримували заробітну плату, і  7 квітня ми вже виплатили першу їх заробітну плату в «Чорноморнафтогазі».

Валентина Самар: Тобто, люди повернулися назад в «Чорноморнафтогаз»?

Світлана Нєжнова: Так, це ті самі люди, які і працювали в «Чорноморнафтогазі» до анексії Криму.

Валентина Самар: Скільки людей працює на промислі і чи змінили майстра, бо я знаю, що там працювала людина із Севастополя, і були побоювання, що він тепер має російське громадянство, чи ні?

Світлана Нєжнова: Ця людина не має російського громадянства, дійсно, є такий майстер, він працює вже 10 років на Стрілковому родовищі. Він дуже добре знає і морські стаціонарні платформи, і свердловини, які там є, тому немає ніякого сенсу його змінювати. Більш того, ми маємо стояти на позиціях – залучати тих фахівців з Криму, які є. Тому що ця галузь – добувати газ у морі – дуже специфічна, таких фахівців мало. Наша політика полягає в тому, що, якщо люди не були з георгіївськими стрічками, якщо вони не ходили з прапорами РФ, то треба забирати їх працювати на родовищах України, а згодом – і на шельфі Чорного моря, принаймні на тих родовищах, які є в економічній зоні України.

Валентина Самар: Минулого тижня з’явилось у мережі відео з главою Генічеської РДА Воробйовим, який радісно повідомляв: «У чистий четвер – із чистим газом». Ви запустили вже устаткування, яке осушує газ із Стрілкового?

Світлана Нєжнова: Так, цей газ буде більш якісним, він очищується від вологи, від механічних домішок, які були в цьому газі, тобто населення буде отримувати більш якісний газ. Ми знаємо, що коли «Пласт» подавав цей газ,  «Укртранзгаз» виписував штрафні санкції за те, що газ був недоброї якості.

Я вам по-іншому скажу. З 18-го березня офіційно «Чорноморнафтогаз» став видобувати газ і також отримав штрафні санкції на 14 тисяч гривень за те, що газ був неякісний. Тож ми поспішали. «Пласт» розпочав встановлення цієї системи ще до Нового року, а «Чорноморнафтогаз» разом з тією фірмою, яка встановлювала, вже закінчував цю роботу.

Валентина Самар: Який обсяг видобутку сьогодні і який може бути? Коли ми були на Стрілковому, то місцеві мешканці говорили, що є підозри, що там, насправді, видобуваються більші обсяги  і частина газу йде на Крим, в Глібовське газосховище. Що відповідає дійсності, що ні?

Морські платформи на Стрілковому газовому родовищі. Фото Центр журналістських розслідувань 

Світлана Нєжнова: На Крим газ не йде, це точно, бо там все перекрито і вже неодноразово правоохоронні органи це перевірили. Щодо обсягів видобутку, то наразі ми замовили економічну оцінку запасів цього родовища, бо вони були ще у 1987 році останній раз пораховані. І тоді нараховували три мільярди кубометрів газу, 1 мільярд 800 мільйонів з яких вже начебто видобуто. І вже геолого-економічна оцінка, яка буде затверджена державною комісією по запасах, покаже,  чи є там потенційна можливість ще бурити свердловини і збільшувати видобуток газу.

У липні я буду мати можливість сказати точно, чи можна там нарощувати видобуток газу за результатами нової оцінки запасів.

З 18 березня 2016 року по 31 грудня 2017 року було видобуто  5 мільйонів 900 тисяч кубометрів, і ця цифра дорівнює тій, яку споживає населення Генічеського району.

Валентина Самар: Тобто ви будете забезпечувати потреби району повністю?

Світлана Нєжнова: Так, як воно було і до того.

Валентина Самар: Ще до того, як ви взяли під свій контроль Стрілкове родовище, кожної зими виникала проблема, що тиск газу падав, і людям не вистачало газу, здається, двом тисячам домогосподарств. І тоді газ підкачували з Криму. Аби покінчити з цією залежністю, Кабмін мав затвердити кошторис та проект приєдння системи Генічеського району до єдиної газотранспортної системи України. Чи здійснюються ці плани? 

Світлана Нєжнова: Наскільки мені відомо, зараз цим питанням опікується Херсонська облдержадміністрація, якій доручено Кабінетом Міністрів України розробити проект. І влітку вже буде проект на будівництво газопроводу Асканія Нова — Акимівка – Генічеськ. Дуже добре, що буде той газопровід, бо якщо ми збільшимо видобуток, то буде куди «Чорноморнафтогазу» спрямовувати цей газ. Тобто залишки ми будемо віддавати у цю газотранспортну систему, яка буде побудована. Зараз ми змушені свердловини прикручувати і зменшувати видобуток, коли настає неопалювальний сезон, а потім взимку розкручувати знову, щоб збільшувати, і таким чином якось викручуватися.

Валентина Самар: Ми знаємо, що «Чорноморнафтогаз» намагались збанкрутувати, хоча це заборонено. Було відповідне судове рішення, і вже та суддя, яка його ухвалила за позовом компанії з російськими, як виявилось,  коріннями, зараз притягується до кримінальної відповідальності за завідомо неправосудне рішення. Що відбувається сьогодні із цими позовами? Ми говорили в кінці 2016-го про необхідність прийняття законопроекту, який би мав накласти мораторій на справи про банкрутство «Чорноморнафтогазу» і дозволити вам використовувати спецдозволи і ліцензії на родовища. 

Світлана Нєжнова: У нас є часткова перемога з цього питання, бо 21 березня Верховною Радою був проголосований законопроект №5370, про який ви кажете зараз. Ми знову повірили в те, що справедливість є і в те, що «Чорноморнафтогаз» можна відновити. Адже якщо експлуатувати Стрілкове родовище, то його не можна експлуатувати, коли на його підприємстві арештовані всі рахунки і ми не можемо сплачувати всі необхідні технологічні витрати, які для цього родовища необхідні. Ми дуже чекаємо 16 травня, коли цей законопроект буде винесено на голосування в другому читанні та в цілому.

Там була лише одна правка: в законопроекті був мораторій на виплати за кредиторськими і виконавчими провадженнями до першого січня 2019-го року. Внесли поправку – встановити мораторій до кінця окупації Криму. Тобто, якщо цей закон буде прийнятий повністю, ми будемо мати можливість відновити виробничу діяльність не тільки на Стрілковому, ми зможемо взяти ліцензії на інші родовища, взяти людей з Криму, які хочуть до нас прийти працювати. ми будемо займатися не тільки міжнародними судами, а займатися і виробничою діяльністю. 

Цей закон, до речі, не забороняє сплачувати кредиторську заборгованість, тобто, якщо буде виробнича діяльність і будуть певні прибутки, то акціонер скличе загальні збори і може прийняти рішення погашати заборгованість кредиторам. Адже хоч кредиторська заборгованість перед НАК «Нафтогаз» сягає біля 95-98%, решта кредиторів також переживають, що вони не зможуть отримати свої кошти, принаймні з цього «Чорноморнафтогазу», який є на даний момент.

А якщо буде виробнича діяльність, буде реструктуризована кредиторська заборгованість, відповідно, буде можливість хоч якусь частину сплачувати. Наприклад, є такий кредитор як «Укрексімбанк» – держаний банк. Дійсно, «Чорноморнафтогаз» брав у ньому кредит до анексії в розмірі 100 мільйонів гривень і там 28 мільйонів штрафних санкцій. Це питання потрібно вирішувати.

Валентина Самар: Не розумію, чому депутати не проголосували за цей законопроект одразу в цілому, якщо там була лише одна поправка? І пішли на цілий місяць на «канікули». Чий інтерес гальмує прийняття цього закону?

Світлана Нєжнова: Мені складно говорити щодо мотивів голосування і взагалі логіки того, як голосують у Верховній Раді. В залі багато хто вигукував про те, щоб прийняти закон в цілому. Поставили на голосування в цілому, а набралося лише 204 голоси, трохи не вистачило. Але ми сподіваємось, що вистачить 16 травня.

Валентина Самар: Але це не очевидно, адже є Опозиційний блок, є товариш Бойко, вишки імені якого тепер працюють на окупантів. Нещодавно ви були там, де вони стоять – біля острова Зміїного, біля Одеського, Голіцінського родовищ, в рейді разом із прикордонниками. Які є шанси почати працювати і там?

Світлана Нєжнова: Надзвичайно шкода ці втрачені активи, коли на них дивишся з корабля, – таких бурових дуже мало в світі і за них треба боротися. Це зараз лежить в площині міжнародних судів. Бо жодна вишка не варта людського життя, щоб її захоплювати. Тобто політика держави – боротьба в міжнародних судах, і наше завдання готувати доказову базу постійно, що ми і робимо.

Валентина Самар: Влітку очікується якесь проміжне рішення арбітражу, так?

Світлана Нєжнова: 12 травня буде перший арбітраж, який веде МЗС в межах Конвенції ООН по морському праву 1982-го року про порушення прав держави України на видобуток на морському  шельфі, де всі ці наші родовища. І ми дуже сподіваємось на позитивний результат, бо в економічній зоні України Російська Федерація видобуває газ.

Валентина Самар: Я з подивом зустріла новину про те, що «Укргазвидобування» збирається в цій частині Чорного моря вести господарську діяльність, наскільки я розумію, це зона «Чорноморнафтогазу». Вже йде конкуренція між державними компаніями?

Світлана Нєжнова: Конкуренція – завжди добре справа, але рішення акціонерів НАК «Нафтогаз» на той час, коли було прийнято п’ять родовищ, які були готові віддати «Укргазвидобуванню» абсолютно правильні, бо як можна прийняти рішення віддавати ліцензії, право отримувати ліцензії підприємству, яке має заблоковані рахунки і яке зовсім не має виробничої діяльності? Бо там повинна бути ліцензійна угода, яку треба виконувати по родовищам. Мало просто отримати дозвіл. Але, зараз, якщо буде прийнято закон, то, я думаю, що з «Укргазвидобуванням» ми знайдемо спільну мову.

Валентина Самар: Ви очікуєте якісь протиправні дії відносно українських газовиків з боку російських військових?

Світлана Нєжнова: Там знаходяться кораблі Російської Федерації та літаки. І всі інвестори, які хочуть зайти, цікавляться: чи можете ви це прибрати? Бо там є ще площа Губкіна біля Одеського родовища, де близько 22 мільярдів метрів кубічних запасів газу, і можна підійти. Але англійська компанія CBM Oil, з якою ми маємо спільну діяльність, не наважується туди йти та встановлювати бурові і щось робити.

Валентина Самар: Щодо «Чорноморнафтогазу», який окупований. Ми спостерігали з минулого року те, що падають у них обсяги видобування. На початку 2010-го року були вкладені колосальні гроші, щоб збільшити видобуток аж до 3 мільярдів кубометрів газу в рік, і це мало б статися в 2016-му році по планам «Чорноморнафтогазу». Зараз ми бачимо, що пішов спад. Якась незрозуміла ситуація з керівництвом: ті кримчани, які займали ці посаду, пішли із скандалами, почали призначати росіян, і вони теж там довго не затримуються. Чи є у вас якась інсайдерська інформація, що відбувається з «Чорноморнафтогазом» у Криму?

Світлана Нєжнова: Абсолютно зменшився видобуток газу: минулого року він становив 1,6 мільярда метрів кубічних в порівнянні з 2,4 мільярдів, які повинні були отримати за 2014-ий рік. Разом з тим в мене є інформація, що Російська Федерація хоче забезпечити Крим за рахунок подачі газу з РФ через газопровід Кубань-Керч, який наразі побудований і в який росіяни вклали близько 350 мільйонів доларів. Проблему з електроенергією вони хочуть вирішити тим, що побудують у Севастополі і Сімферополі станції, які будуть переробляти електроенергію…

Валентина Самар: Якщо вони знайдуть спосіб в обхід санкцій доставити туди турбіни Siemens.

Світлана Нєжнова: Так. Тобто в них є плани, щоб закачувати 4 мільярди кубометрів газу в Крим з РФ. 

Валентина Самар: Але за таких планів «Чорноморнафтогазу» там місця немає.

Світлана Нєжнова: Абсолютно точно. Мало того, що місця немає, Одеське родовище, яке знаходиться навіть зараз у економічній зоні України, дає мільярд метрів кубічних. Тобто все одно будуть зараз арбітражі, і там немає чого доводити – зрозуміло, що цей газ з економічної зони України. Якщо вони відмовляться від Одеського родовища, то лишається 600 мільйонів кубів видобутку. Там ще й родовища виснажені – Архангельське, Голіцінське, Штормове, також ніхто не ремонтує свердловини, і не вкладає в них гроші.

За три роки там вже сьомий керівник «Чорноморнафтогазу», це також на стабільність погано впливає.

Валентина Самар: Чому вони змінюються? Не бачать перспектив чи росіяни не хочуть потрапляти до санкційних списків? 

Світлана Нєжнова: Ми збираємо резюме на всіх керівників, передаємо їх на включення у санкційні списки, бо це абсолютно аморально – красти і виробничі активи, і газ. Ми передаємо інформацію правоохоронним органам, співпрацюємо з ними.

Стабільності в них немає, зменшується видобуток, і все більше людей хоче працювати в Україні – ми спостерігаємо таку тенденцію. Три роки тому я такого не могла сказати, бо ніхто не звертався, зараз звертаються.

Валентина Самар: Люди з Криму, співробітники «Чорноморнафтогазу» хочуть переїжджати на материк?!

Світлана Нєжнова: І також дуже слідкують за тим, як приймається законопроект, що робить «Чорноморнафтогаз» і як держава підтримує «Чорноморнафтогаз». 

Валентина Самар: Ви прогнозуєте, що скоро потреба в кримському «Чорноморнафтогазі» у окупантів закінчиться?

Світлана Нєжнова: Я не знаю наскільки скоро. Наскільки скоро залишать Одеське родовище.

Валентина Самар: Тобто як тільки воно перестане бути рентабельним, вони його закриють? Чи під дією міжнародних арбітражів вони змушені будуть припинити видобуток?

Світлана Нєжнова: Під дією міжнародних арбітражів.

Валентина Самар: А якщо вони цього не зроблять, там передбачені якісь штрафні санкції? Що буде відбуватись? Розкажіть що буде, якщо таке рішення дійсно буде арбітражем ухвалене.

Світлана Нєжнова: Це будуть санкції, які будуть розповсюджуватися, можливо, і на «Газпром», і на активи «Газпрому», які є за кордоном.

Валентина Самар: Газпром» підкреслює, що його в Криму немає.

Світлана Нєжнова: Офіційно немає «Газпрому» в Криму, але видобуток газу якимось чином є. Відповідальність за цю окуповану територію і все, що там відбувається, несе окупант.

Валентина Самар: Коли ми проводили наш спецпроект «Як працюють санкції», ми говорили з експертами про те, що санкції працюють, і це відчувається і на роботі «Чорноморнафтогазу», але вони працюють слабо, тому що не торкаються найбільшого російського ресурсу – енергоносіїв. Наскільки, на ваш погляд, можна сподіватися на те, що через рішення міжнародних арбітражів, Україні вдасться досягти того, що буде введено ембарго на експорт Росією енергоносіїв – нафти і газу.

Світлана Нєжнова: Наразі я не можу давати жодних прогнозів з цього питання, але воно так має бути, а як інакше? Міжнародні арбітражі будуть на боці України з приводу видобутку газу і активів, які втрачені. Все таки «Чорноморнафтогаз» – це найбільший актив, який був втрачений на території Криму.

Валентина Самар: Так, звичайно, але втратила не тільки Україна через те, що шельф зараз експлуатується російською владою, втратили також і іноземні компанії. Але вони чомусь не проявляють ніякого інтересу, чи може ми про це ще не знаємо. Скільки було взагалі іноземних компаній, які отримали ліцензії на розробку на українському шельфі, скільки з них судиться на сьогоднішній день, чи вони не борються за цей актив? Яка взагалі їхня позиція?

Світлана Нєжнова: Можу прокоментувати тільки те, що стосується «Чорноморнафтогазу». Були дві спільні діяльності – одна з Shelton Canada Corporation, це канадська фірма, яка на шельфі Азовського моря займалася розробкою разом з «Чорноморнафтогазом», і англійська компанія CBM Oil. Вони зараз чекають на те, як відбудеться арбітраж, який веде держава Україна. І їх матеріали – договори, плани видобутку, капітальні вкладення, які вони робили в цю спільну діяльність, також є складовою частиною цих міжнародних позовів. «Чорноморнафтогаз» надає від них свідчення і документи, які були в складі цієї спільної діяльності, по тих родовищах на які вони заходили.