Крим та кримчани у президентських перегонах – 2019

Публікації
Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру Фото investigator.org.ua

Що більше вплине на бажання кримчан взяти участь у виборах президента України? Те, що тринадцятеро кандидатів у президенти України забули згадати про Крим у своїх програмах? Чи те, що для участі в голосуванні треба двічі відвідати материкову частину України у кожному турі? А може те, що навіть засідання Верховної Ради України у зв’язку з п’ятою річницею окупації Криму було більше схоже на передвиборчий захід однієї людини? Про це говоримо з Ескендером БАРІЄВИМ, головою правління Кримськотатарського ресурсного центру, членом Меджлису крымскотатарского народу в програмі «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).

Валентина Самар: Ескендере, в програмах чотирнадцяти кандидатів у президенти України на п’ятому році окупації немає жодної згадки про Крим взагалі. Це результат моніторингу Кримськотатарського ресурсного центру та міжнародного руху «За звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом». Скільки з цих чотирнадцяти кандидатів належать до топ-5, до тих, що, за прогнозами і за соціологічними рейтингами, можуть пройти до другого туру?

Ескендер Барієв: 14 було на момент, коли ми провели моніторинг і прес-конференцію, а саму нашу програму ми розділили на кілька етапів. Виборча кампанія в Україні почалася 30-го грудня, 27-го грудня ми провели прес-конференцію, і попередили всіх кандидатів, які реєструються, щоб вони врахували три основні чинники, які ми будемо моніторити. Перший фактор – деокупація Криму, другий – як вони будуть захищати права людини на окупованій території, і третій фактор – як вони будуть реалізовувати колективне право кримськотатарського народу.

Відповідно, після того, як закінчилася реєстрація, ми проаналізували всі програми, і на своїй прес-конференції озвучили цифру в 14 кандидатів у президенти України. Це Юрій Бойко, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Андрій Садовий, Сергій Каплін, Олександр Вілкул, Дмитро Добродомов, Олег Ляшко, Олександр Данилюк, Віктор Бондар, Володимир Петров, Юрій Кармазін, Олександр Мороз і Олександра Соловйова.

Серед них за рейтингом можуть конкурувати Юрій Бойко, досить активний Андрій Садовий, Олександр Вілкул. Тобто в основному ми бачимо кандидатів з Опозиційного блоку, за винятком Андрій Садового.

Але сьогодні ми можемо говорити вже про тринадцять людей. В термін з 12 лютого, коли ми провели прес-конференцію, до 26 лютого створили «сірий» список і закликали кандидатів, у яких абсолютно нічого немає про Крим, внести зміни або доповнення до програми. Зрозуміло, що вони в Центральну виборчу комісію вже не зможуть подати ці зміни, але можуть їх оприлюднити на своєму сайті.

Відреагував на наш заклик Андрій Садовий. На своєму виборчому сайті він дійсно включив пункти про деокупацію Криму, зокрема й про те, що, на посаді президента, він буде вести роботу щодо захисту колективних прав кримськотатарського народу.

Валентна Самар: Тобто, він вже обіцяє пропонувати зміни до Конституції, які стосуються права кримськотатарського народу на самовизначення в межах України? Чи ні?

Ескендер Барієв: Я назву точне формулювання: «Держава має сформувати окрему і чітку політику щодо людей, які залишились на окупованих територіях. Особливої уваги потребує політика щодо українців, в тому числі і кримських татар, які залишились в Криму». Тобто, він, хоч і декларативно, але все-таки зважився відреагувати…

Валентина Самар: Чекайте, на своєму виборчому сайті він написав, а в програмі самій кандидатській, що вже зареєстрована в Центрвиборчкомі – туди він вніс якісь зміни?

Ескендер Барієв: Ні, ми розуміємо, що зараз внести зміни просто неможливо, але ми пропонуємо, щоб вони публічно заявили свою позицію щодо тих трьох питань, які ми моніторимо. І, звичайно ж, одна з форм – це розміщення на своєму виборчому сайті. Садовий так і зробив, і назвав розділ “Перші кроки щодо повернення окупованіх територій”.

Але в цілому щодо кримськотатарського народу, якщо взяти зареєстровані програми, один-єдиний кандидат, який однозначно і чітко позначив ці теми – це кандидат в президенти Віктор Кривенко. Крім тих чотирнадцяти, про які ми говорили, (а зараз – 13, ми все ж Садового з того «сірого» списку викреслили), двадцять інших просто заявляють: «Крим – це Україна» і все. Такий декларативний посил. Або «Крим треба звільнити» – і більше нічого в програмі немає.

Ну і решта десять кандидатів намагаються описувати, хоч і не заглиблюючись, але у всякому разі подають певні посили, яким чином вони займатимуться деокупацією Криму та інших територій.

Валентина Самар: Крім Садового, більше ніхто не відреагував?

Ескендер Барієв: Поки ніхто, але ж ми проводимо нашу кампанію. Ми вже в соціальних мережах починаємо активно нагадувати – з фотографією і відповідним листом: кандидате, не забувай, що до 26 лютого… А чому саме 26-го лютого? Тому що це день кримського опору. І це точка відліку, після якої ми вже будемо видавати «чорні мітки». Яким чином? Ми 27 лютого вкотре проведемо прес-конференцію і попередимо, що ті люди, які, можливо, знову забули або не почули, або не прочитати наш офіційний лист – ви перебуваєте в «сірому» списку, будь ласка, відреагуйте. Ми почали листи розсилати поштою, електронною поштою, наші активісти почали звертатися у Фейсбуці. В нас зібрані дані всіх цих кандидатів і, відповідно, у них на сторінках все більше з’являтиметься наших нагадувань. Якщо не відреагують, то перейдуть до «чорного» списку, і ми запрошуватимемо журналістів відвідувати штаби цих кандидатів і запитувати, що вони все ж таки думають про Крим і що вони робитимуть.  

Валентина Самар: «Чорна мітка» в чому полягатиме?

Ескендер Барієв: В тому, що ми інформуватимемо виборців, що ці люди не збираються займатися питаннями зовнішньої політики і відновлення цілісності України. Це перше і важливе питання, яке знаходиться в компетенції президента. І якщо ці люди не хочуть займатися цим питанням, то або вони є «п’ятою колоною» Кремля, або вони не компетентні і не розуміють, куди вони взагалі йдуть. Ми зі свого боку проводитимемо широку інформаційну кампанію, щоб виборець розумів, що цих людей обирати не можна, у них навіть немає розуміння, чим вони займатимуться в майбутньому.

Для нас ще важливе інше питання: під час виборів президента тема Криму має бути на поверхні. Про Крим повинні говорити постійно, і в тому числі, на майбутніх дебатах.

Валентина Самар: Але сама по собі згадка про Крим у програмах ще нічого не означає. Інколи це просто гасло, за яким немає відповіді на питання «Як?», «Коли?», «Хто?», «Яким чином?» І є кандидати, які не пишуть, як Вілкул, але він багато про Крим говорить. Так, він заявляє про те, що Крим окупований, на відміну від інших опоблоківців, він навіть заявляє про те, що він окупований Російською Федерацією, він говорить про те, що Росія – це агресор, але він каже: як тільки я прийду, я в перші сто днів пущу воду на Крим, я зніму блокаду, я відновлю усі відносини з Кримом. Тобто, іншими словами, він визнає органи, створені там Російською Федерацією, і він з ними збирається відновлювати економічні взаємовідносини. З цього боку ви дивитеся на програми?

Ескендер Барієв: Ви сказали про Вілкула, а я вам ще скажу про іншого кандидата – про Євгена Мураєва. Ми вже сьогодні, якщо він не змінить свою риторику, маємо намір видати йому «чорну мітку», тому що він публічно заявляє, що для Росії Крим – це стратегічний об’єкт і таке інше. Ми зробили прямо витримки того, про що він заявляє в відношення Криму.

Валентина Самар: Юристи вже дали кваліфікацію цих заяв?

Ескендер Барієв: Ми плануємо попрацювати над цим, ми будемо привертати увагу наших юристів, щоб дати більш чітку оцінку подібним заявам з юридичного боку. Тому що наші дії по пред’явленню «чорної мітки», звичайно ж, будуть зустрічати певну реакцію, і ми до цього повинні бути готові. Але з тих заяв, які ми вже вибрали, чітко видно, що він говорив. Наприклад, у нас зафіксовано те, що він відповідав Андрію Куликову в програмі «Свобода вибору» на Громадському радіо.

Валентина Самар: Якщо юристи скажуть, що тут є визнання анексії Криму, що тут можуть бути ознаки кримінального правопорушення, чи переросте ваша «чорна мітка» в заяву до правоохоронних органів з вимогою притягнути до відповідальності?

Ескендер Барієв: В першу чергу, на даний момент ми хочемо проінформувати широку громадськість, виборців. Але якщо ми визначимо заяви, які не збігаються з Конституцією України або суперечать їй, несуть загрозу цілісності України, то, звичайно ж, на це повинні відреагувати відповідні органи. Я думаю, ми будемо підключати наших юристів, щоб була більш чітка реакція з нашого боку.

Фото investigator.org.ua

Валентина Самар: Поговорімо про виборців, які живуть на окупованих територіях на Донбасі і в Криму. Процедура реєстрації нової виборчої адреси для них дуже проста, якщо не рахувати ресурси і здоров’я для того, щоб з’їздити спочатку подати заяву, потім приїхати проголосувати, а потім повторити це знову, бо, як ми прекрасно розуміємо, буде другий тур. Ми згадували з вами 2014-ий рік, коли кримськотатарська громадськість намагалася вплинути якось на законодавство, щоб забезпечити виборче право кримчан. Що відбувається цього разу?

Ескендер Барієв: У 2014-му році на момент проходження виборів президента ми активно закликали наших співвітчизників з Криму, громадян України виборчого віку, які проживають в Криму, виїжджати і голосувати, тому що це був такий політичний процес: ми голосуємо за нашого проукраїнського президента. Ми навіть на машинах з прапорами виїжджали, організовували. Тоді шість тисяч виборців виїхали з Криму і взяли участь у виборах. Ми розуміли, що це досить дорого, тому що найближчий пункт, де можна було проголосувати, був в Новоолексіївці чи Херсоні.

Зараз же ситуація складніша. По-перше, потрібно два рази виїхати, і перший раз – не менше ніж за п’ять днів до виборів, і, можливо, повернутися. Або потрібно десь жити, знайти родичів, друзів, або знайомих. По-друге, крім фінансових витрат тут є і моральна сторона. Потрібно пройти ці кордони, а я думаю, що ФСБ теж не буде спати. Тому люди, не виключено, будуть боятися їхати саме в цей період, а можливо і «кордон» буде блокуватися. Це теж потрібно врахувати. Але, звичайно ж, важливо, щоб жителі Криму виїжджали, голосували, впливали на процеси і голосували за тих кандидатів, які в своїх програмах говорять про Крим і готові вирішувати питання Криму. Деокупація Криму не відбудеться, якщо у нас в українському політикумі, в політичному істеблішменті не буде бажання і бачення, як це можна зробити.

Тому ми в 2014-му році виходили з такою ініціативою, щоб для Криму зробити окремі виборчі дільниці, щоб люди могли туди приїжджати. А реєстр ще є з тих часів, є дані по людях.

Зараз же я не наполягаю, щоб була окрема дільниця для кримчан, тому що це може бути хорошим джерелом для збору інформації для ФСБ, через що можуть створитися проблеми. Але законодавець міг би передбачити хоча б реєстрацію онлайн, щоб людина могла тільки приїхати безпосередньо на голосування. СБУ в даному випадку може передбачити ці моменти.

Валентина Самар: В тому то і справа, що наш електронний реєстр якийсь зовсім не електронний, бо треба прийти ногами і написати заяву. Чомусь це не можна зробити електронним чином по захищених каналах зв’язку, але це ніхто не лобіює. Такі пропозиції цього разу не звучали.

Ескендер Барієв: Це справедливе зауваження, але, в принципі, правозахисні організації говорили про це, тільки в контексті тимчасово переміщених осіб. Адже їм також за п’ять днів потрібно прийти і змінити виборчу адресу, але тут, на мій погляд, це не становить жодних проблем. Мене в цій ситуації більше, звичайно, турбують наші співвітчизники, які проживають на окупованій території для того, щоб вони змогли проявити свій громадянський обов’язок і взяти участь в цих процесах. 

Валентина Самар: В українському парламенті 19 лютого відбулося засідання, присвячене початку окупації Криму. Проте в пам’яті багатьох залишиться полум’яний виступ голови Європейської Ради Дональда Туска у Верховній Раді, а також  явно передвиборчій виступ Петра Порошенка, який підписав зміни до Конституції щодо Євроінтеграції та НАТО. Ви були присутніми на цьому заході, що ви почули і що не почули від українських політиків під час цього засідання?

Ескендер Барієв: Я б спочатку хотів прокоментувати Дональда Туска, тому що це дійсно друг України і українського народу. Звичайно, він президент Європейської Ради, але ми повинні розуміти, що в самій Європі в цьому році буде дуже серйозний політичний процес – обрання Європейського парламенту. І є загроза, що політики-популісти можуть стати членами цього Європейського парламенту. І ті заяви, які зробив Туск, можуть піти на задній план. Тому для нас важливо, щоб в Європі прийшли до влади адекватні політики, подібні до Дональда Туска, і я думаю, його посил сьогодні був не тільки на адресу українців і українських політиків, хоча це важливий був посил, але, в тому числі, був посил і для європейських політиків.

Я згоден з вами, що чинний президент України використовував цей захід в якості своєї виборчої кампанії, де він чітко дав такі посили: що всі гілки влади єдині, і ми бачили цей посил – він підписав закон про внесення змін до Конституції України, де є чіткі напрямку по Євроінтеграції…

Валентина Самар: Ну, ми з вами розуміємо, що для того, щоб туди потрапити, потрібно вчиняти зовсім інші дії.

Ескендер Барієв: Зрозуміло, але йому потрібно показати ті напрямки, над якими він буде працювати.

Валентина Самар: Поки що це лише піар.

Ескендер Барієв: Він дав ще один посил, що до 2023-го року буде активно проводиться робота з євроатлантичних процесів. Чому він назвав 2023-ий рік? Він натякає, що збирається продовжувати працювати на посаді президента.

Валентина Самар: А політики з інших політичних сил були присутніми серед тих, кого допустили до трибуни? Я, наприклад, знаю, що готувалися до виступу десять правозахисників та громадських діячів, і їх було викреслено зі сценарію, ми їх не почули.

Ескендер Барієв: Так, їх не було.

Валентина Самар: Якби йшлося про європейськість, про євроінтеграцію – мабуть, тут мав би бути політичний спектр, бо це парламент. Але він був окупований однією політичною силою.

Ескендер Барієв: Тут я з вами не зовсім згоден, по-різному можна розглядати цей захід. З одного боку, на цей захід можна дивитися як на посил до того, що вже п’ять років, як почалися ці трагедії для України, і потрібно продовжувати боротися. З іншого боку, ми могли б це перетворити на політичні дебати або на політичну боротьбу в ці дати. А я думаю, що в ці дати потрібно давати один загальний посил, що нація має бути єдина, що вибори повинні відбутися чесно і прозоро, а найголовніше – не дати нинішньому нашому ворогу розколоти нас зсередини. Які б політичні погляди не були і які б амбіції не були в 44 кандидатів у президенти.