Те, чого нема. Українська освіта в Криму

Блоги
Українська школа-гімназія в Сімферополі, 20 лютого 2014 р Фото: investigator.org.ua

Відеоблог Євгена Лешана про україномовну освіту в окупованому Криму та про її червонопрапорних захисників.

Російські окупанти у 2014 році офіційно впровадили на півострові три державні мови – російську, українську і кримськотатарську. І в той же час заходилися викорінювати все українське в Криму. Чи не першою жертвою русифікації пала українська гімназія в Сімферополі – одна з кращих в Україні. Гімназія існує й зараз, але там лише три українські класи – п’ятий, шостий і сьомий. Та й вони не вчитимуться українською до 11 класу. Зовсім скоро української мови у сімферопольській гімназії не залишиться взагалі.

Навіть офіційні цифри окупаційного «министерства образования» свідчать про свідоме і невпинне згортання української освіти в Криму. Українську мову у 2017 році, за даними окупантів, вивчали понад 12 тисяч кримських учнів, переважно на факультативах та в гуртках. У 2018 році таких залишилося лише 10 тисяч, а в 2019 році – тільки 6,4 тисяч.

У кримських закладах та класах з українською мовою навчання у 2017 році, за офіційними даними окупаційної «влади», отримував освіту 371 учень, у 2018 – 249, а у 2019 році – лише 206. А між тим, Росія таки має певний дискомфорт на міжнародному полі через свою дискримінаційну політику щодо української освіти на півострові. Ще у квітні 2017 року Міжнародний суд ООН ухвалив запровадити обмежувальні заходи щодо Росії за позовом України для захисту національних меншин в окупованому Криму. Звинувачення у знищенні української освіти, що звучать з материкової частини України від офіційних осіб та правозахисників, Кремль та його кримські міньйони зазвичай відкидають чи ігнорують.

Але «внєзапно» голос на захист української освіти прозвучав звідти, звідки його годі було чекати. В газеті кримського відділення партії «Коммунисты России» – «Искра Правды» за лютий 2020 року з’явилась стаття «Верните украинскую гимназию!». «Кримська влада закрила всі українські школи, українські дитячі садки, український театр, українську гімназію, українську газету, – це в той час, коли на півострові проживає понад 500 тисяч українців. Такого не було навіть під час війни. Все це свідчить про те, що в Криму почався етноцид українців, порушуються їх права на звернення, культуру, віросповідання», – йдеться у публікації. Далі там звертаються до Володимира Путіна з проханням повернути українську гімназію та відкрити українські школи в кожному районному центрі півострова.

Газету «Искра Правды» контролює колишній український комуніст Леонід Грач. В лютому-березні 2014 року він сам претендував роль лідера «русской весны», коли росіяни вирішували, кому довірити роль своєї маріонетки. Врешті вони обрали Аксенова, і Грач їм цього не подарував. Залишаючись відверто промосковським, він жорстко критикує режим Аксенова. І стаття на захист української освіти в Криму – лише один з епізодів війни Грача проти Аксенова.

Чи маємо ми дякувати Грачу за таке сальто мортале? Звичайно, ні. Його не цікавить доля українців Криму, йому цікаво знову зайти у владу цього разу окупаційну. Але чи маємо ми вітати появу такої статті у комуністичній газеті? Звичайно, так. Бо вона є підтвердженням окупаційної політики, спрямованої на знищення всього українського в Криму. Бо оскільки Грач заговорив про українську освіту, це означає, що проблема дійсно існує, і на українську мову є попит в Криму – попит, на який окупанти не дають пропозиції. Старий досвідчений політик, Грач не взявся б за тему, яка не хвилює виборців. Тому цей виступ комуністів стане ще одним доказом злочинів окупантів проти українського Криму – хотів того Грач чи ні.