Сергей Мокрушин

Мы возвращаемся к истории бывшего председателя Апелляционного суда Крыма Валерия Чернобука, так как кто-то весьма ощутимо тормозит процесс его увольнения за нарушение присяги судьи, и процесс этот вполне может быть сорван. Чтобы понимать, почему это важно, давайте вспомним, чем прославился этот судья.

29 вересня о 10:00 Верховна Рада України має зібратися на позачергове засідання. На прохання президента Порошенка та за розпорядженням голови парламенту Парубія. Саме 29-го – остання можливість парламенту звільнити суддів за зраду присязi судді.

Парламент вже мало не провалив цю можливість – проекти постанов про звільнення не реєструвалися майже місяць з того часу, як належні подання надіслала ВСЮ (але теж з величезним запізненням). Лист Порошенка з’явився 26-го, коли пленарні засідання в вересні вже закінчилися.

Це голосування – важливе для парламенту, теперішній склад якого став можливим завдяки Революції гідності. За зраду присязі мають бути звільнені в тому числi судді Майдану.

Але я тут ще з великим кейсом, на якому великими літерами написано ЧОРНОБУК. Ми з колегами тягаємо його вже два роки, але ніхто не забирає – ані ГПУ, ані СБУ. Тож і до Верховної Ради – з ним.

Якщо коротко, Чорнобук – колишній голова Апеляційного суду Криму, який фактично передав судову владу окупанту.

• на сайті суду закликав суддів брати російське громадянство та служити Росії. Більшість так і зробила. Це вони зараз в Криму штампують справи проти українських патріотів
• був присутнім на проголошенні Поклонської «прокурором Криму», що мало додати цьому легітимності в очах співробітників прокуратури
• 24 березня 2014 Чорнобук дав Центру журналістських розслідувань інтерв’ю, де стверджував, що судді, які перейшли на бік окупанта, присязі українського судді не зрадили. Того ж вечора він читав суддям лекцію про Конституцію РФ

Докази і каяття Чорнобука тут:
https://www.youtube.com/watch?v=5xjfp6mtkPY

Бонус- фрагмент з сюжету «кримської прокуратури». Чорнобук усміхається і аплодує новому «прокурору Криму»: 
https://coub.com/view/d17d3

Через давнiй конфлікт з Аксьоновим Чорнобука видворили з Криму одразу після того, як його було використано. Чорнобук записався в АТО, два місяці прослужив начальником 3-ї бані, отримав УДО і медаль, написав книгу.

Детально про АТО туризм Чорнобука – тут: 
https://youtu.be/IqzZd1zReGI

Источник: Facebook Сергей Мокрушин

Кримське адміністративне прикордоння. Сусідство з окупованим півостровом істотно впливає на все, що відбувається на півдні Херсонщини – від локальної економіки до ворожих диверсій, формуючи і людські настрої.

Опубликованная российским Forbes информация о приостановлении финансирования строительства Керченского моста задала течение в информационном потоке надолго, но, вполне вероятно, скоро российские федеральные СМИ выдадут контраргумент. Компания “Стройгазмонтаж” Аркадия Роттенберга еще не получила предусмотренные на этот год 65 миллиардов рублей. Но, не исключено, что нам скоро покажут оживленное строительство, а подрядчик с экрана телевизора заверит, что работы идут  по плану, несмотря на задержки финансирования. Как говорил один великий мыслитель современности, “денег нет, но вы держитесь здесь”. И у Роттенбергов ради лица Путина будут держаться показательно.

Північно-Кримський канал – штучна, але головна водна артерія, що живила Крим та південь Херсонщини дніпровською водою півстоліття. У квітні 2014-го, після анексії півострова Росією, велику воду перекрили. Відтоді на півострові – перманентний режим надзвичайної ситуації, який робить утримання окупованої території значно дорожчим.

АНДРІЙ СЕНЧЕНКО, в.о. заступника голови Адміністрації президента України (2014 р.):

– Они вынуждены были идти на вынужденные дополнительные затраты, какие-то переброски из водохранилищ по руслам рек, привлекать какие-то подразделения армейские для этого. Это всё затраты. Это все то, что снижает возможность страны-агрессора убивать наших солдат на Донбассе. Это все то, что в конечном итоге приближает день возвращения Крыма.

Андрій Сенченко в ті часи виконував обов’язки заступника голови президентської адміністрації. Він каже: проштовхувати рішення про припинення подачі води до окупованого Криму було важко – посланці Аксьонова спокушали урядовців хабарем у два мільйони доларів.

АНДРІЙ СЕНЧЕНКО, в.о. заступника голови Адміністрації президента України (2014 р.):

– Поторговать этим были желающие, в том числе был протокол – я вам могу его показать – в том числе премьер-министром Украины Яценюком, который даже совещания на эту тему собирал. Более того, они собирались акционировать Северо-Крымский канал, который находится на оккупированной территории.

Зрештою, здоровий глузд переміг, і воду таки перекрили. Дамба, яку звели в руслі Північно-Кримського каналу на шляху дніпровської води два роки тому – тимчасова. А потрібна капітальна. І не лише для того, щоб зупинити потік води на півострів, а й для того, аби тримати її на рівні, необхідному для зрошування у двох районах Херсонщини.

Власне, й саму цю загату із мішків з піском навесні 2014-го звели за гроші місцевих аграріїв – рисоводів та фермерів. Для них відсутність постійного водопостачання рівносильна стихійному лиху. Без води не буде врожаю.

РУСЛАН РОМАНЕНКО, фермер:

– Люди, які вирощують рис, вони взагалі в патовій ситуації. В них заповнення чеків водою повинно бути постійне. В них не може бути так, що сьогодні ми полиємо, а завтра не полиємо. Їх треба заповнити, і весь час підтримувати рівень води… Так само і в Чаплинському районі в тих, хто вирощує сою і кукурудзу, різні культури.

Минулого року для зведення тепер уже капітальної конструкції уряд відшукав 53 мільйони гривень. Одеська дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Держводагенства замовила спорудження дамби зі спеціальним пристроєм для обліку води.

В Одеській дирекції будівництва водогосподарчих об’єктів ще на початку будівництва наголошували, що капітальна дамба – вкрай потрібна.

«На сьогодні, лише будівництво капітальної водопідпірної споруди у руслі каналу на межі з Автономною Республікою Крим забезпечить сільгоспвиробників Херсонської області необхідними водними ресурсами».  

Термін, передбачений на будівництво, практично вичерпано. При цьому, дивлячись на цю, свого роду, хвіртку в полі, наш глядач може переконатись – до повного завершення робіт ще далеко.

Ця дамба з двома шлюзами коштує українському бюджетові 50 мільйонів гривень. Термін здачі в експлуатацію збігає за 10 днів. Якщо фінансування не буде поновлене, вже витрачені кошти можуть бути змарновані.

Державний підряд на будівництво отримало акціонерне товариство «СМУ-24». За умовами договору, сьогодні тут уже мала бути готова до експлуатації дамба з адміністративними будівлями та облаштованою територією. Реальність інша. Будівельники запевняють: те, що ми бачимо – це 70% від обсягу робіт за держзамовленням. Хочете – вірте, хочете – не дуже.

ВОЛОДИМИР ПЕЧУРА, заступник голови наглядової ради ПАТ «СМУ-24»:

– Основные работы в принципе выполнены, это… … осталось поставить две опорные стенки, выставить шандоры, они выставляются после опорных стенок, и выполнить работы по установке узла учета воды, и выполнить проведение благоустройства.

Оскільки тема подачі води до окупованого Криму має надзвичайну суспільну вагу, ми відстежували будівництво дамби від початку тендерної закупівлі. Єдиним конкурентом переможця – компанії “СМУ-24” – була фірма «СМД-Інвест». Вона пропонувала лише на 2% вищу ціну, а термін виконання робіт був довшим на місяць. Обрали нібито кращу пропозицію, але на практиці дотриматись цифр, що забезпечили перемогу в конкурсі, не вдалося. Загальна кошторисна вартість об’єкту зросла на три мільйони, тобто майже на 7%, і вже очевидно, що термін будівництва перенесуть не на один місяць. Підрядник стверджує, що проблема не в ньому.

ВОЛОДИМИР СКАЧКО, голова наглядової ради ПАТ «СМУ-24»

– Мы планировали, что это будет до конца… до поливочного сезона. К сожалению, мы знаем ситуацию в стране, пока бюджетной строчки нет.

– То есть, не хватает 15 миллионов в рамках тех 50 миллионов?

– В рамках 54 миллионов осталось нам 15 миллионов, чтобы сделать благоустройство и пересыпать, чтобы дамба была готова принимать и считать.

Наразі замість реалізованого проекту маємо велику недобудову, витрачені близько 35 мільйонів гривень та стару дамбу за 2 небюджетні мільйони. Вона з початком поливного сезону знову виконує призначення обіцяної нової. Чому? У Держводагенстві кажуть – гроші на будівництво цього року не заклала Верховна Рада України.

Та є ще важливіше питання, яке досі залишається без чіткої відповіді: навіщо будівельна документація недобудованої греблі передбачає не лише два шлюзи для скидання води, але й вузол для її обліку – ультразвуковий лічильник? Офіційно нас запевняють, що ці елементи потрібні для аварійних скидів води і обліку водного ресурсу, який відпускають херсонським аграріям. Та якщо уявити собі такий “технічний” скид, дніпровській воді нікуди буде подітись, окрім як текти до кримської, анексованої частини Північно-Кримського каналу.

– Шлюзи – це для спуску води. Вода – вона куди тектиме, якщо буде спуск?

СЕРГІЙ ВРАДІН, в.о. начальника відділу водогосподарчого будівництва та проектних робіт Держводагенства:

– Вже тектиме по існуючому руслу

– По існуючому руслу до Криму?

– Ну, якщо буде аварійна ситуація і буде скид аварійний, то, відповідно, буде текти по руслу.

– В нас є така думка, що шлюзи і лічильник саме для того, щоб потім укладати договори з Кримом.

– Ну знаєте, це питання подачі води до Криму до моєї компетенції не входить. Я вам відповідь зараз не можу дать.

Про призначення шлюзів та лічильників, звісно, знають ті, хто їх будує. Керівники СМУ 24 вагаються, чи говорити про це на камеру.

ВОЛОДИМИР ПЕЧУРА, заступник голови наглядової ради ПАТ «СМУ-24»:

– Этот шлюз с учетом воды к Херсонщине никакого отношения не имеет

– Володь, я говорю так, как надо говорить. Я почему знаю и так говорю… мы же должны с вами посоветоваться, мы же патриоты Украины?

– Конечно.

– Когда проводилось совещание в прошлом году, когда мы стали победителями торгов при строительстве, то вобщем-то руководство дирекции водного хозяйства акцентировало внимание на том, чтобы слово Крым не звучало

Тож наміри відновити водопостачання до Криму – не такі й примарні.

Особливо зважаючи на те, що уряд Арсенія Яценюка розглядав можливість створення акціонерного товариства на базі майнового комплексу Північно-Кримського каналу, включаючи його кримську частину. Саме про це йшлося у дорученні українського прем’єра від 8 травня 2014 року.

“Прошу опрацювати питання щодо можливості утворення публічного акціонерного товариства, частка держави у статутному капіталі якого становить 100 відсотків, на базі майна Управління Північно-Кримського каналу.”

Навіщо акціонувати Північно-Кримський канал? Колишній в.о. заступника голови Адміністрації президента Андрій Сенченко каже, що так водну артерію можна передати у концесію третій особі, а вже вона укладе угоду з незаконною владою Криму. Державному підприємству, яким є канал, це заборонено, а от акціонерне товариство легко провернуло б таку операцію. Чіткої державної політики щодо госпОдарських відносин із окупованим Кримом досі так і не сформовано. Ганебний контракт на постачання електроенергії з так званим “Кримським федеральним округом” не продовжили лише під тиском громадської блокади Криму. Останні надії Росії пролонгувати угоду впали разом із опорами ліній електропередач. Можливо, новий уряд швидше зорієнтується, що для нього важливіше – послідовний захист державних інтересів чи потоки – водні і грошові.

Генеральна прокуратура України оголосила про підозру більш ніж 250 кримським суддям, які зрадили присягу і перейшли на службу російським окупантам. А от людина, яка схиляла їх до держзради та навчала російського законодавства, і далі виносить рішення іменем України. Спасибі Президенту Петру Порошенку. 

Валерій Чорнобук – колишній голова Апеляційного суду Криму. Свою посаду він отримав у 2011-му. Його називали людиною Андрія Портнова, який курував судову реформу в адміністрації президента Януковича.

Коли у Крим прийшли російські окупанти, очільник Апеляційного суду заклИкав колег визнати владу нових господарів. Тоді в інтерв’ю кримському “Центру журналістських розслідувань” Валерій Чорнобук охоче розповідав, як планує працювати в Криму далі.

ВАЛЕРІЙ ЧОРНОБУК, голова Апеляційного суду АР Крим:

– Значит, суды “Республики Крым” работают на основании: 1) Конституции Российской Федерации, 2) на основании тех процессуальных законов, которые указаны в законе о порядке принятия в Российскую Федерацию и образования в ее составе нового субъекта РФ. Мы сейчас называемся “граждане, замещающие должность судей судов, действующих на территории “Республики Крым”, города феода… федерального значения Севастополя.

Вже наступного дня на сайті Апеляційного суду Криму з’явився заклик Чорнобука до кримських суддів брати російське громадянство та переходити на службу окупантам. Сайт уже недоступний, однак ця публікація широко розійшлася в ЗМІ.

“Я призываю всех представителей судейского сообщества признать законность положения Федерального Конституционного Закона N 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым”.

Чорнобук наполягав на тому, що перехід кримських служителів Феміди на бік країни-окупанта – не порушення закону і не зрада.

ВАЛЕРІЙ ЧОРНОБУК, голова Апеляційного суду АР Крим:

– Мы принимали присягу не президенту, не народу, мы принимали присягу, присягу судьи. Она так называется. Поэтому ни один судья, который решил остаться работать судьей в апелляционном суде, местных судах РК, не нарушает присягу судьи Украины.

Чорнобук розповідав, що кримські судді дуже здібні і швидко навчаться працювати на окупанта. І навіть сам читав лекції, присвячені російському законодавству та роботі в нових умовах.

– С сегодняшнего дня мы начинаем учебу русских законов. Об этом есть приказ главы Апеляционного суда, который на сайте выложен.

Та зусилля судді не оцінили. Окупанти призначили на його місце іншу людину, і вже 1 квітня – у день сміху – Валерій Чорнобук потрапив до чорного списку самопроголошеної кримської влади. Довелося тікати на материкову частину України. Там Чорнобук знову перефарбувався. Позував у тилу зі зброєю, писав про патріотизм у Facebook. І заперечував усі закиди проти себе. Мовляв, журналісти все “перекрутили”. І його почули – в адміністрації Президента України.

Указом Петра Порошенка 19 липня 2014 року Чорнобука перевели на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, частина якого розташована в Кривому Розі.

Про те, що в кримській діяльності Валерія Чорнобук є всі ознаки державної зради, кримський Центр журналістських розслідувань повідомляв і нагадував постійно. Після створення прокуратури АР Крим журналісти неодноразово зверталися до прокурорів.

НАЗАР ХОЛОДНИЦЬКИЙ, перший заступник прокурора АР Крим (2014-2015 рр.):

– Я вам скажу так. Ви диск дайте, а ми вже розберемось.

– Цікавий сюжет?

– Цікавий сюжет,

– Вы удивлены?

– Я здивований тими словами, що я почув в цьому сюжеті. Тому я думаю ми розглянемо це звернення ваше і проаналізуємо кожне слово.

Провадження прокуратура відкрила, однак слідство затяглося. Ми двічі передавали оригінальне незмонтоване відео інтерв’ю з Чорнобуком до прокуратури, ходили на допити як свідки. А Чорнобук тим часом виносив рішення іменем України і брехав про свій героїчний опір окупантам. Утомившись чекати на експертизу відео, яка триває вже півтора місяці, вирушаємо до Кривого Рогу – на свого роду очну ставку.

– Ми шукаємо суддю Чорнобука Валерія Івановича.

– Він у відпустці, ви його зараз не знайдете.

– А скільки в нього відпустка триває? Бо він зараз в розкладі засідань, а якщо він у відпустці, то чому ж…?

– Ну, справи призначили, але він пішов у відпустку.

– А з якого числа? З 1-го лютого чи з 2-го? Дуже довга відпустка

– До відпустки він перебував на лікарняному. Здається з 9-го березня.

Аби поставити питання судді Чорнобуку, ми прийшли до Апеляційного суду Дніпропетровської області, що розташований у місті Кривий Ріг. Не дивлячись на те, що в розкладі всюду проставлене прізвище Чорнобука, нам кажуть, що сьогодні в суді його нема – він або у відпустці, або на лікарняному, не зрозуміло. Тому ми йому зараз зателефонуємо.

Зустрічатися з нами суддя Чорнобук не хоче. Каже, спілкується зі слідчими ГПУ. Але несподівано робить щиросердне зізнання.

– Это вещь, о которой я буду жалеть всю свою жизнь. И как-то вам что-то еще пояснять не буду.

– То есть, вы раскаиваетесь в том, что вы делали?

– Конечно. Я был неправ. Я неправильно оценил ситуацию. Я увольняюсь из судебной системы, чтобы ее больше не позорить. Ну вот как-то так.

У Вищій раді юстиції нам підтвердили: Валерій Чорнобук дійсно подав документи про складення повноважень судді. Але попередньо забезпечує собі запасний аеродром.

За повідомленнями ЗМІ, Чорнобук уже домовляється про роботу у міській раді Дніпропетровська. Пишуть, що там він відповідатиме – увага! – за безпеку.

Якщо ж не складеться у Дніпропетровську, Чорнобук завжди може повернутися до Криму. На півострові, який він допомагав захоплювати Росії, у нього лишилась квартира у селищі Парковому у Великій Ялті. В комплексі, який побудувала компанія кримського спікера-сепаратиста Володимира Константінова.

Об энергоснабжении Крыма мы говорили весь уходящий 2015 год. В первой его половине мы рассказывали вам о стоимости развернутой там заранее мобильной генерации и начале строительства энергомоста. К концу года, после взрывов на линиях электропередач на перешейке ситуация резко изменилась – объекты, необходимые для соединения энергосистем Крыма и России, строятся ускоренными темпами, а мобильную генерацию…

Недалеко от поселка Каланчак в практически сухом и поросшем камышом русле Северо-Крымского канала работает строительная техника. Канал имени Ленинского комсомола Украины начал питать днепровской водой Красноперекопск в 1963 году, до Керченского полуострова дотянулся в 1971 году. Артерию, больше полувека снабжавшую украинский Крым днепровской водой, перекрыли вскоре после оккупации полуострова Россией. Полтора года назад здесь устроили временную дамбу из мешков с песком. Сегодня  насыпают и трамбуют земляную. А по условиям тендера, за полгода должны построить гидротехническое сооружение с раздвижными затворами, узлом учета объемов воды и транформаторной подстанцией.  

Начальник управления Северо-Крымского канала (СКК) Александр Романенко говорит, что капитальная дамба нужна, прежде всего,  для обеспечения водой земледельцев Херсонщины. После того, как Крым был оккупирован, большая часть сооружения неподконтрольна Украине. Для того, чтобы в полной мере использовать оставшуюся часть, необходимо ее купировать. Это позволит повысить уровень воды в русле канала, избежав ее перетока на территорию Крыма.

«Северо-Крымский канал – это большая система, которая может работать только в комплексе. Учитывая, что система эта была разорвана в связи с аннексией Крыма, возникла необходимость в строительстве данного сооружения. Основное его назначение  – это обеспечение водой Херсонской области. Скажем так, поднятие уровневого режима и полноценной работы Северо-Крымского канала на территории материковой Украины», – говорит Александр Романенко.

Фото Центра журналистских расследований

Казалось бы, надо только порадоваться, что Кабинет министров Украины таки изыскал 50 миллионов гривен на строительство гидротехнического сооружения и все в этой истории понятно. Но это если не обращаться к документам. Мы же обратимся.

Заказчиком строительства оказалось не управление Северо-Крымского канала, что было бы логичным. Тендер на строительство дамбы на Херсонщине  разыгрывался в Одессе, где находится  объединенная дирекция строительства водохозяйственных объектов Госагентства по водным ресурсам Украины. По результатам тендера, договор заключен с акционерным обществом «Специализированное монтажное управление №24» (Киев). Оно занимается строительством газо- и нефтепроводов. Особо урожайным на госзаказы для него было время, когда руководителем НАК Нафтогаз Украины стал Евгений Бакулин:  СМУ, принадлежащее его бывшему подчиненному,  за несколько лет получило подрядов более чем на  четверть миллиарда гривен.

Фото Центра журналистских расследований

Первое, что бросается в глаза при изучении техдокументации тендера – это заказанный в комплексе с капитальными строениями  узел учета воды. Мы предположили, что это тот самый «счетчик», отсутствием которого Украина прошлой весной объясняла невозможность подачи неучтенных объемов воды в оккупированный Крым. Впрочем, начальник управления Северо-крымского канала уверяет, что о подготовке к возобновлению водоснабжения Крыма сегодня речь не идёт: «Данное сооружение предусмотрено прежде всего для обеспечения водой (Херсонщины – ред.). Любой водный ресурс, он должен учитываться», – говорит Романенко.

Нам это объяснение показалось недостаточным. Посудите сами: вряд ли можно назвать рациональными траты десятков миллионов гривен на то, чтобы подсчитать, сколько днепровской воды будет сброшено из канала при внештатных ситуациях.

С директором Одесской объединенной дирекции строительства водохозяйственных объектов Георгием Бузияном нашим корреспондентам в Одессе встретиться не удалось, мы смогли поговорить с ним только по телефону. Он также утверждает, что о переброске воды в Крым речи не идёт. По его словам, приборы учёта воды устанавливаются с тем, чтобы обслуживать водопользователей – рисоводческие хозяйства Каланчакского района.

Задать возникшие вопросы по строительству объектов в русле Северо-Крымского канала руководству исполнителя работ – ПАТ «СМУ №24» – нам тоже пока не удалось. В киевском офисе компании в информации нам не отказали, но  и саму информацию пока не предоставили – все руководство, как нам объяснили, занято и в разъездах, просили подождать.

Мы, конечно же, подождем. Так как уверены, что не должно быть секретов от плательщиков налогов у тех, кто эти налоги осваивает, особенно на таком важном объекте.

Судя по его экспликации, оказавшейся в нашем распоряжении, и тендерной документации, новый объект включает в себя целый комплекс сооружений. Скорее всего, земляная дамба, которую мы сейчас видим, – это временный, технологический, объект. Само же гидротехническое сооружение, как следует из техдокументации тендера,  включает в себя водопропускное сооружение   с двумя затворами (по 12 на 6 метров каждый), с узлом учета объемов воды и ультразвуковым счетчиком. Также предусмотрено строительство вспомогательно-бытового дома и трансформаторной подстанции. И все же 50 миллионов гривен выглядят огромной суммой  для обыкновенной дамбы, назначение которой, как нам говорят – просто повысить уровень воды в подконтрольной Украине части канала и нормализовать водоснабжение Каланчакского региона.

Мы ждем обстоятельного ответа от исполнителя данных работ, а заказчику направляем запрос публичной информации, где просим предоставить копию контракта, включая сметы. Мы опубликуем их, как только они будут предоставлены.

Вслед за блокадой товарных поставок в Крым организаторы акции грозят перекрыть подачу электроэнергии, и, по их заявлениям, блэк-аут возможен уже в октябре. Однако скандальный контракт на покупку в России электроэнергии с обязательствами по ее поставки в “Крымский федеральный округ” действует до конца года. И будет ли он пролонгирован на следующий год – неизвестно: в правительстве загадочно отвечают, что…

На сайте Президента Украины размещен указ, которым вводятся действия санкций против физических и юридических лиц согласно спискам, подготовленным СНБО. Начнем рассматривать санкционные списки с лиц физических. Список, мягко говоря, удивил. Принцип подбора персон на первый взгляд понятен: санкции в виде запрета на въезд в Украину, совершение финансовых операций и вывод капитала применяются к тем, кто…