Можливе розширення санкцій США викликає побоювання у 86% великих російських компаній, випливає з опитування Інституту Адізеса (консалтингова компанія в області менеджменту), проведеного для РБК.
В опитуванні брали участь 1015 власників і генеральних директорів компаній з сегмента великого бізнесу. 38% опитаних працюють у сфері промисловості (харчова галузь, електроенергетика, металургія, машинобудування, паливна сектор), 17% займаються будівництвом, 16% – транспортом, 14% зайняті у фінансовій сфері, 9% – в ІТ, 6% працюють на медичному ринку . Опитування проводилося анкетними способом, передає Центр журналістських розслідувань.
37% респондентів працюють в Центральному федеральному окрузі, 22% – в Північно-Західному, 21% – в Приволжжя і Південному ФО, 20% – в Сибіру і на Уралі.
Про побоювання через можливість нових санкцій заявили 86% опитаних, ще 14% їх не бояться. Говорячи про те, як саме санкції можуть вплинути на їхню компанію, респонденти зупинилися на трьох основних варіантах.
35% опитаних сказали, що ефект нададуть обмеження на поставки в Росію товарів або технологій. Так чи інакше весь бізнес вже зіткнувся з обмеженнями на поставку або компонентів, або технологій, міркує член генради «Ділової Росії» Михайло Левчук. «Ми всі в цьому котлі варимося з 2014 року. Хтось більш успішно, хтось менше. Хтось вийшов з бізнесу, хтось адаптувався і знайшов інших постачальників», – розповідає він.
Про те, що нові санкції можуть вплинути на їх компанію через ослаблення рубля і нестабільність на фінансових ринках, сказали 34% респондентів.
Ще 31% компаній, згідно з опитуванням Інституту Адізеса, ключовим каналом впливу санкцій назвали заборону на валютні операції держбанків. Саме він може стати найбільш «страшним» наслідком посилення санкцій, вважає заступник директора Центру розвитку ВШЕ Валерій Миронов.
26 січня 2018 року США розширили санкційний список проти Росії, введений через агресію РФ в Україні. В оновлений перелік увійшли 21 фізична особа і 21 компанія.
30 січня 2018 року Мінфін США оприлюднив список російських політиків, чиновників і олігархів, які так чи інакше пов’язані з президентом РФ Володимиром Путіним. У переліку – 114 чиновників і 96 олігархів (кожен з яких володіє активами від $ 1 млрд і вище). Список не є санкційним, за винятком тих осіб, хто раніше потрапив під обмежувальні заходи США. Сукупні статки російських мільярдерів, які стали фігурантами так званого «Кремлівського звіту» Мінфіну США, за день впали на $1,1 млрд.
2 березня 2018 року Дональд Трамп продовжив ще на рік дію указу президента США від 2014 року, відповідно до якого були введені санкції щодо Росії через анексію Криму та агресію на Донбасі.
6 квітня США ввели санкції проти 24 російських олігархів і державних чиновників, а також проти 15 юридичних осіб – фінансових установ, державних і приватних компаній Росії, в рамках закону «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» (CAATSA) за втручання в 2016 року в американські вибори.
11 червня Мінфін США ввів санкції проти трьох росіян, трьох російських компаній і двох пов’язаних з ними структур, які базуються за кордоном РФ через кібератаки відповідно до закону CAATSA.
