Редакція ZN.UA ознайомилася із текстом проєкту закону «Про олігархів» і дійшла висновку, що з ним не все гаразд.
Після прочитання законопроєкту в редакції з’явилося усвідомлення, що його мета зовсім не «подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу».
Відповідно до сформульованого Мін’юстом визначення, олігархом є людина, яка одночасно:
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) здійснює контроль значної за обсягом господарської діяльності.
Тобто маємо три критерії: політика, ЗМІ, великий бізнес. При цьому законотворці уточнюють, що під участю у політичному житті, наприклад, розуміється: зайняття високої посади у держапараті (від президента до керівника будь-якого центрального органу виконавчої влади), пов’язаність із високопосадовцем, фінансування чи безпосередньо керівництво партією або просто контроль над ЗМІ, який «поширює інформацію політичного характеру».
Тож, за логікою проєкту, пояснює автор статті, навіть якщо ти просто власник ЗМІ, який робить політичні новини, ти «вже на гачку», бо одразу відповідаєш двом критеріям — «політика» і «ЗМІ» із трьох потрібних. Лишився «бізнес», і збирається комбінація для прямого потрапляння під дію цього закону.
При цьому критерію «бізнес» відповідатимуть: кінцеві бенефіціари природних монополій, монополісти (50% протягом року поспіль) товарних ринків або просто власники чи бенефіціари активів вартістю понад мільйон прожиткових мінімумів (наразі це 2,27 млрд грн, або 84 млн дол.).
«Не так уже й багато, враховуючи, що більшість великих українських медіа належать людям з Топ-100 Форбс (див. інфографіку). А якщо врахувати, що вартість визначатиметься сукупно за розмірами всіх активів, до яких дотичний потенційний олігарх, а не часток, що належать саме йому, то «олігархічні списки» легко розширяться і до топ-200, і до топ-300», – пояснює видання.
Для прикладу наводиться новий власник «Української правди» Томаш Фіала. На думку автора матеріалу, Фіала, компанія якого є власницею купи активів і двох впливових медіа, які власне тим і зайняті, що «поширюють інформацію політичного характеру» – теж цілком під прицілом. До речі, про громадянство олігархів у проєкті нічого не сказано.
Відповідно до проєкту, рішення про визнання особи олігархом приймається Радою національної безпеки і оборони на підставі подання Кабміну, члена РНБО, НБУ, СБУ або Антимонопольного комітету і вступає в силу з дня офіційної публікації відповідного указу президента та обов’язкове для виконання.
Після цього офіційно визнаного олігарха насамперед включать до Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів).
Особам, які включені до цього Реєстру, забороняється:
1) здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні»;
2) бути бенефіціаром (у тому числі мати у власності) або контролером засобу масової інформації, який поширює інформацію політичного характеру;
3) бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації.
Також олігархи з Реєстру зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом про запобігання корупції.
«Тобто наступним кроком після ухвалення цього законопроєкту має стати великий розпродаж українських медіа. Що цікаво, що інші активи, які власне і приносять основний грошовий потік, олігархи можуть лишити собі. Хай багатіють і далі, головне, щоб ЗМІ попродавали, причому майже за безцінь. Або хай змусять свої ЗМІ відмовитися від поширення політичної інформації, а згідно з проєктом, йдеться про «висвітлення, аналіз або обговорення діяльності органів державної влади, державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій, народних депутатів та інших членів колегіальних органів державної влади». Тож вибір невеликий — або перетворення на міцний мікс із світської та кримінальної хроніки з гумориною на десерт, або продаж», – йдеться в статті.
При цьому продаж ЗМІ одразу дозволить олігарху вибути із Реєстру, щоправда, з умовою: «Ознака значного впливу на засоби масової інформації не вважається відсутньою у випадку, якщо статус бенефіціара (контролера) відповідного засобу масової інформації перейшов від особи, включеної в Реєстр, до пов’язаної з нею особи або особи, яка не володіє бездоганною діловою репутацію».
А от благонадійного покупця, відповідно до проєкту, вже не буде визнано олігархом, навіть якщо після придбання ЗМІ він відповідатиме тим таки «олігархічним» критеріям, головне — довести свою бездоганну репутацію.
Відповідно до норм бездоганною не буде вважатися ділова репутація особи за таких умов:
1) наявність в особи судимості, яка не погашена та не знята в установленому законом порядку;
2) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);
3) включення особи до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);
4) позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду (застосовується впродовж строку дії такого покарання);
5) неналежне виконання особою обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, установленої законодавством України на період, у якому вчинено порушення, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення);
6) придбання (намір придбати) засобу масової інформації за ціною, яка є істотно нижчою від ринкової, або за рахунок коштів, джерело походження яких не є документально підтвердженим;
7) істотні та/або систематичні порушення особою вимог законодавства про засоби масової інформації, банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок.
«Власне, на цьому все. Є ще дивна стаття про звітування посадовців про зустрічі із олігархами під загрозою звільнення для керівництва НАБУ та адміністративної відповідальності — для прокурорів. І більше ні на що розробники не спромоглися. От вам очікування проти реальності», – пише автор матеріалу.
Водночас, йдеться в статті, немає в законопроєкті «очікуваних змін», які підсилили б інституційну спроможність Антимонопольного комітету, дали б змогу силовикам хапати за руку голів депутатських груп і фракцій при отриманні чергового «олігархічного конверта», які б навели «шухер у держкомпаніях, обвішаних олігархами, як Сірко кліщами», аби припинити їх збагачення за рахунок державних збитків.
«Багато чого очікували… Натомість отримали закон про медійне рейдерство… Суперутаємничений проєкт закону людям не показують, а от деякі олігархи з ним уже ознайомилися і дуже переймаються. Не щодо свого майбутнього, звісно, суто щодо майбутнього своїх медіа. Показово, погодьтеся», – резюмує автор.
Президент Володимир Зеленський анонсував законопроект про олігархів. «Вніс пропозицію розробити базовий законопроект про статус олігарха. Олігархи будуть перетворюватися в бізнесменів, тому що ми підтримуємо великий бізнес, а вплив олігархів на економіку України, закони, Верховну Раду допускати більше не можна», – пояснив президент.
- 18 травня у ВР України зареєстровано проект закону про визнання таким, що втратив чинність закон про створення вільної економічної зони «Крим», і внесення змін до кількох законів та проекти змін до Митного і Податкового кодексів. Вони ініційовані народним депутатом Рустемом Умєровим і підтримані багатьма представниками фракцій «ГОЛОС», «Слуга народу» і «Європейська солідарність», а розроблялись за активної участі представництва президента в АРК та кримських громадських організацій. Закон про ВЕЗ «Крим», ухвалений у 2014 році замість закону про економічні відносини з окупованими територіями Криму і Севастополя, дискримінував громадян України з Криму, бо наділив їх статусом нерезидентів і принизливими обмеженнями: від перетину адмінмежі з Кримом до облаштування переселенців на вільній території.
- З іншого боку, завдяки цьому закону українські олігархи змогли продовжити свій бізнес на півострові, чим дуже допомогли російським окупантам утримувати Крим: Москва не особливо переймалась, чим годувати зростаючу армію військових і чиновників – українські фури гнали їм харчі і все необхідне, поки Росія облаштовувала на півострові гігантську військову базу. Тобто, ми туди – молочку, а окупанти – ракети. Фури зупинила Громадянська блокада, але підприємства українських бізнесменів і політиків продовжують поповнювати бюджети окупантів.
- Але важливо не тільки скасувати цей ганебний закон – важливо поновити порушені ним права громадян і нарешті врегулювати економічні відносини з тимчасово окупованою територією (ТОТ), підсилити кримські санкції західних партнерів, дію яких режим ВЕЗ підривав. Про це – в програмі «Питання національної безпеки» із експертами, без роботи яких скасування закону про ВЕЗ «Крим» було б неможливе: Ольгою КУРИШКО, координаторкою і юристкою ГО «КримSOS» та Андрієм КЛИМЕНКОМ, керівником інституту Чорноморських стратегічних досліджень та головним редактором порталу BlackSeaNews.
