Як окупанти мобілізували для пропаганди Генуезькі фортеці і могильники в Криму
  • Борис Петруньок
    кандидат філософських наук
Політика Росії з легітимізації спроби анексії Криму передбачає участь у заходах представників іноземних країн - для імітації визнання російського Криму Заходом. Для затягування іноземних політиків та бізнесменів у підсанкційний Крим створена "Асоціація Друзів Криму", проводиться "Ялтинський міжнародний економічний форум" (ЯМЭФ), які є насамперед пропагандистськими проектами. Є й кілька спроб організації наукових міжнародних форумів, а також реалізації спільних наукових проектів із задіянням Криму і Севастополя. Серед них - і "археологічні".
Україна цього року застосувала санкції щодо музейних і наукових установ РФ, фонди яких поповнюються незаконно добутими і переміщеними із Криму артефактами. Є всі підстави, аби поповнити ці переліки і європейськими діячами та їх спільними з росіянами організаціями, які порушують "кримські санкції" ЄС.

Торговці політичними скелетами
На початку жовтня цього року в Севастополі розпочали перепоховання ідентифікованих останків учасників Кримської війни. Акція була організована «Фондом развития российско-французских исторических инициатив» та Інститутом археології Російської академії наук (ІА РАН). Розкопки за участі французів анонсували ще із 2018 року і нарешті цієї осені вони відбулися.

Голова «фонду» - громадянин Франції П'єр Жан Болеслав Маліновські (Pierre Malinowski), один із когорти професійних європейських поціновувачів Росії і «російського Криму», неодноразово незаконно відвідував півострів, фокусуючись на темі «вшанування пам'яті полеглих» у Кримській компанії.
Французьке видання Le Monde називає його людиною близькою до Жан-Марі Ле Пен і, водночас, тим хто зміг добути собі статус неофіційного посла, що курсує між Францією і Росією.

«Хвалькуватий балакучий красень з легким сірчаним флером», Малиновські раніше встиг відслужити в рядах французького іноземного легіону, вступити в партію Національний фронт, від якої кілька років був у Європарламенті, був оголошений у міжнародний розшук за підозрою в контрабанді наркотиків, але знайшов таки своє «призначення» у Росії.

П’єр Жан Болеслав Маліновські (Pierre Malinowski) Фото: JULIEN DANIEL/MYOP POUR «LE MONDE»
Одружений на росіянці, мсьє П'єр з 2017 року живе в Москві і користується прихильністю президента Владіміра Путіна завдяки кільком проектам, пов'язаним із розкопками місць боїв минулих війн та перезахороненням останків. У Росії (а тепер і в окупованому нею Севастополі) П'єр Маліновські розкопує останки французских солдат, у Франції – російських, перепоховання яких перетворюють на пафосні пропагандистські заходи.

Пишуть, що саме він виявив останки наполеонівського генерала Шарля Етьєна Гюдена під Смоленськом і зумів «продати» Еммануелю Макрону ідею перепоховати останки генерала у присутності Владіміра Путіна на 200-річчя імператора у травні 2021 року.

Однак, як свідчать публікації науковців, польові дослідження проводили археологи і антропологи Інституту археології РАН та французькі вчені INRAP (Національного інституту превентивних археологічних досліджень), а також студенти-історики обох країн. У звіті російських вчених ІА РАН прізвище Маліновські взагалі не згадується, хоча вказано, що Фонд російсько-французьких історичних ініціатив сприяв фінансуванню експедиції.
Питання: а звідки у Фонду з нульовим уставним фондом кошти на таку експедицію? Відповідь стає очевидною, якщо почитати сайт Фонду, який був заснований «під ялинку» – 28 грудня 2018 року.
На фото з «інаугурації», як написано про церемонію презентації фонду, – прес-секретар президента Дмитро Пєсков, керівниця Russia Tuday Маргарита Сімоньян, серед партнерів названі міністерства оборони та культури РФ та державні фонди. На окремій сторінці з назвою «Підтримка» названі три імені – Володимира Путіна, Сергія Шойгу та Дмитра Пєскова. Донька останнього – Єлизавета Пєскова є віце-президенткою Фонду.

Щоправда у поїздках Росією та до Франції П'єра супроводжує інша жінка – скандально відома націоналістка-НОДівка, помічниця депутата Госдуми Федорова Марія Катасонова. Катасонова багато разів бувала на окупованій РФ території українського сходу, записувала фейкові «репортажі під обстрілами» та організовувала антиукраїнські акції.
Марія Катасонова тримає в руках «Триптих» з портретами Путіна, Ле Пен і Трампа,

Фото: Bellingcat
У числених інтерв'ю Катасонова називається віце-президентом Фонду російсько-французьких історичних ініціатив, хоча на його сайті ця інформація відсутня. Проте на російсько- французькому напрямі Марія Катасонова також відзначилась – активною підтримкою під час виборів Марін Ле Пен і триптихом із зображеннями Путіна, ле Пен і Трампа. Bellingcat називає Катасонову серед інших діячів, через яких Росія допомагала Марін Ле Пен, аби за її допомоги добиватись скасування санкцій ЄС.

Судячи з опублікованих фото, Марія Катасонова супроводжувала Маліновські і в «експедиції» до Криму, де були анонсовані розкопки на місці Альмінської битви для пошуку загиблих у Кримській кампанії солдат французької армії. Повідомлялось, що до Севастополя, «незважаючи на санкції», прибули 15 французьких археологів та антропологі. У численних сюжетах та повідомленнях про проект ми наразі знайшли присутність на розкопках лише двох громадян Франції – Мішеля Сіньолі із Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) та Брієн Дорлен, яку називають спадкоємницею генерала Гюдена.
Брієн Дорлен на розкопках у Севастополі

/скріншот відео телеканалу Росія1
Експедиція тривала з 1 по 20 жовтня. Однак уже 3 жовтня у Севастополі було проведене перепоховання останків французьких солдат за участі П'єра Маліновські. Під виконання Марсельєзи російський «губернатор Севастополя» Михайло Развожаєв поклав квіти до меморіалу французьким загиблим, труни з останками, накриті французькими триколорами, опустив у землю «казачий почетный караул». Развожаєв на камеру заявив про «потребу закінчувати війни», журналісти «Вєстєй» підтримали – «вшанування пам'яті полеглих має бути важливішим за політику».

Однак і в цьому конкретному випадку присутня типова російська політика. Насправді, останки солдатів французької армії знайшли не французькі і російські археологи – ймовірне санітарне поховання часів Кримської війни ще у 2013 році відкрили будівельники, коли рили котлован для багатоповерхівки на вулиці Правди в Севастополі. Будівельні роботи зупинили і ще до окупації Криму і Севастополя кримські археологи підняли останки 104 осіб. Севастопольська адміністрація восени 2013 зупинила розкопки (ймовірно, в інтересах забудовника) і планувала поховання останків. Однак посольство Франції в Україні виявило бажання самим організувати подальші розкопки та ексгумацію виявлених у відвалах останків ще 33 загиблих французів. І Україна надала згоду, тож севастопольські чиновники відмінили своє рішення. Однак експедиція французів у 2014 році була скасована через окупацію Севастополя РФ.
Усі роки окупації Криму і Севастополя Росією підняті із поховання останки, серед яких були не тільки ймовірно солдати французької армії, а й жінки (можливо, маркітанки) та підлітки (барабанщики чи діти офіцерів), зберігались у сховищі кладовища на Мекензієвих горах.

Повідомлення на сайті Фонду П'єра Маліновські так описує результати незаконних розкопок у Криму: «Десятки останків французьких солдатів в Інкермані, англійців в Севастополі або російських на Альмі були знайдені П'єром Малиновським і його командою.

Михайло Развожаєв та П'єр Малиновський поклали квіти до меморіалу французьким загиблим
Фото: Новости Крыма
Цей проект дозволив Франції дізнатися, що, незважаючи на санкції, Росія залишається відкритою для співпраці і поважає ворогів, полеглих на її землі».

Російська адміністрація в Криму регулярно намагається надати ваги таким проектам. Представники маріонеткових ГО, західні політики третього ешелону, виставляються мало не першопрохідцями глобального перегляду відносин європейських демократій з Росією. Водночас подібні зусилля Кремля можуть бути організовані значно якісніше, і становити реальну небезпеку для України.
Генуезькі фортеці Криму та
Italia Nostra «без політики»
Восени 2019 року Кримський півострів відвідала італійсько-російська група вчених, що мали на меті «обстежити» зразки фортифікаційної архітектури періоду Генуезької Республіки. Відповідне дослідження було організовано в рамках проекту «Генуезькі фортеці Криму і Чорноморсько-Азовського басейну». Підготовка до нього була досить серйозною.
Угоду про спільне вивчення генуезьких фортець Криму було підписано 30 квітня 2019 року в Римі. Підписантами з російського боку виступили глава Комісії етнографії, антропології і етнології Московського міського відділення Російського географічного товариства (ММО РГО), кандидат історичних наук, співробітник Інституту етнології і антропології РАН – Стефанія Дзіні (Stefania Zini), вчений секретар Комісії етнографії, антропології і етнології ММО РГО – Нікіта Хохлов (Никита Хохлов) та керівник археологічної асоціації «Терра» (ТОВ «Терра», м. Воронеж) – Руслан Тюрін (Руслан Тюрин).

Команда проекту на фоні Судацької фортеці, жовтень 2019 р. Зліва-направо: Джованні Спалла, Нікіта Хохлов, Алла Полохіна, Стефанія Дзіні, Руслан Тюрін, Степан Нєснов, Джордано Монтеккіо
До налагодження партнерських стосунків між італійськими і російськими вченими доклали руку російські дипломати, зокрема, консул Російської Федерації у м. Генуя Марат Павлов. 25 вересня 2019 року проект «Генуезькі фортеці Криму і чорноморсько-азовського басейну» було представлено в рамках тематичного круглого столу в прес-центрі МЗС РФ. Участь у презентації взяв фактичний куратор проекту, «постійний представник Президента РФ в Криму» Георгій Мурадов.

Вже наступного дня офіційний журнал МЗС Росії «Міжнародне життя» підготував розлогу публікацію присвячену цій події: «Стефанія Дзіні: Всі дороги ведуть до Криму». У ній недвозначно було заявлено про глобальну мету – «включення генуезьких пам'яток Криму і чорноморсько-азовського регіону до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО як «серійного пам'ятника».
Італійські учасники експедиції намагалися презентувати проект на батьківщині. 12 вересня 2019 року в Лігурійській академії наук і літератури у м. Генуя Джованні Спалла представив лекцію «Генуезькі фортеці світу і форма міст».
«Italia Nostra» – некомерційна організація, що з 1955 року займається питаннями захисту і популяризації історичної, культурної і природної спадщини Італії. Один із її проектів, як вказано на офіційному сайті, заявляє про необхідність дослідження всіх збережених фортифікаційних об'єктів періоду Генуезької Республіки з метою внесення їх до списку об'єктів всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО Водночас, з того ж сайту «Italia nostra» зрозуміло, що ідея «захисту» генуезької фортифікаційної архітектури за межами Італії, виникла як реакція на включення у 2017 році до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО венеційських оборонних споруд XVI-XVII століть. Тобто, ініціатори проекту, декларуючи його поширення на територію Кримського півострова, усвідомлювали, що АР Крим окуповано.
Одразу після презентації планів з дослідження генуезьких фортець в МЗС Росії, російсько-італійська експедиція відправилась на Кримський півострів. 29 вересня 2019 року на сторінці Комісії етнографії, антропології і етнології ММО РГО в Фейсбук опубліковано фото зустрічі учасників «дослідницького проекту» з так званим «віце-прем'єром, главою апарату Ради міністрів Республіки Крим» Ларисою Опанасюк.

Одразу після презентації планів з дослідження генуезьких фортець в МЗС Росії, російсько-італійська експедиція відправилась на Кримський півострів. 29 вересня 2019 року на сторінці Комісії етнографії, антропології і етнології ММО РГО в Фейсбук опубліковано фото зустрічі учасників «дослідницького проекту» з так званим «віце-прем'єром, главою апарату Ради міністрів Республіки Крим» Ларисою Опанасюк.

До складу групи, що прибула на окуповану територію ввійшли вже згадані Стефанія Дзіні, Джовані Спалла, Нікіта Хохлов, Руслан Тюрін. До «дослідження» також приєдналися співробітники археологічної асоціації «Терра» – Степан Нєснов (Степан Неснов) та Алла Полохіна (Алла Полохина); імовірно місцевий археолог з Севастополя – Тетяна Блінова.

Також до групи ввійшов Джордано Монтеккіо (Giordano Montecchio), за інформацією російських ЗМІ – співробітник Державного університету м. Генуя, який , як свідчать дані Linkedin, у 2016-2019 роках навчався в Державному університеті м. Генуя за спеціальністю «Ландшафтна архітектура – дизайн зелених зон і ландшафту».
Степан Нєснов, Алла Полохіна, Джованні Спалла, Тетяна Блінова, Джордано Монтеккіо, Стефанія Дзіні, Руслан Тюрін в околицях Чобан-Куле.

Жовтень 2019 р.
У вересні – жовтні 2019 року група «дослідників» відвідала Чоргунську вежу у с. Чорноріччя поблизу Севастополя, Судацьку фортецю та фортецю Чобан-Куле (с. Морське біля м. Судак); фортецю Алустон в Алушті і фортецю Чембало в Балаклаві. Хід «експедиції» дозволяли відстежити публікації на фейсбук-сторінках її учасників та фейсбук-сторінці Комісії етнографії, антропології і етнології ММО РГО. Фактично група займалася фото та відео-зйомкою кримських фортець, на підставі зібраних даних створила «інтерактивні 3-D моделі» башти Алустон, Чогунської фортеці та фортеці Чобан-Куле. Метою такої роботи було уможливлення «дистанційного вивчення» фортець Криму за цими моделями, встановлення меж об'єктів, які погано оглядаються з землі, реконструкція їх початкового вигляду. До зйомок, картографування і 3-D моделювання були залучені Степан Нєснов, Нікіта Хохлов та Руслан Тюрін.

11 жовтня 2019 року у прес-центрі «РИА Новости» у Сімферополі було організовано прес-конференцію «Італійське минуле Криму в сучасних дослідження». Стефанія Дзіні, Нікіта Хохлов, Степан Неснов, Джованні Спалла та Джордано Монтеккіо представили свою роботу, повідомили про дальші плани.

Імовірно до 28 жовтня 2019 року «дослідники» покинули територію Кримського півострова – цього дня Джованні Спалла вже представляв «роботу» експедиції для радіостанції Radio Babboleo (м. Генуя)





Учасники проекту в штаб-квартирі організації Italia Nostra в Римі, фото з сайту Московського відділення Російського географічного товариства, 2019 рік
12 грудня 2019 року результати експедиції було презентовано під час підсумкової лекції «Генуезькі фортеці Криму і чорноморсько-азовського басейну» в московському лекторії Російського географічного товариства. Лекторами були Стефанія Дзіні та Нікіта Хохлов. Відеозв'язком з Політехнічної школи міста Генуя слухачів лекції привітали заступник мера – Стефано Баллеарі, консул РФ у м. Генуя Марат Павлов та аташе генерального консульства РФ у м. Генуя Сергій Чернега.

Також результати роботи експедиції було представлено у формі програмної публікації на сайті Російського географічного товариства.
Велика профанація
Міністерство закордонних справ України в своєму коментарі для «Крим Реалії» 06 жовтня 2019 року повідомило, що поїздка групи італійців до Криму була приватною і не мала ніякого стосунку до ЮНЕСКО. Вона навіть не була одноголосно підтримана Italia Nostra. Джованні Спалла у спілкуванні з російськими ЗМІ зізнавався, що отримав лист з українського посольства в Римі, в якому його попередили про те, що неузгоджене з Україною відвідання тимчасово окупованої території є злочином.

В українському експертному середовищі результати «дослідження» були оцінені дуже скептично. У статті на сайті Національного заповідника «Софія Київська» вказано, що група «науковців» була сформована випадковим чином, ніхто з них не має необхідної фахової компетенції в питаннях, які взявся досліджувати. Археологи асоціації «Терра» спеціалізуються на вивченні спадщини доби бронзи (Руслан Тюрін), реставрації ранньомодерної архітектури (Алла Полохіна). В публікаціях і заявах «дослідників» допущено велику кількість елементарних фактичних помилок. Вчені «Софії Київської» вказали лише на окремі з них. Наприклад: італо-російський дует зібрався знайти в архівах інформацію про долю генуезького банку св. Георгія, «сліди якого загубилися в XVI столітті». Власне, цей банк було ліквідовано тільки в 1856 році, тому «вивчення архівів», імовірно, почнеться і закінчиться Вікіпедією.

«Розповідаючи про замок Чобан-Куле, стверджується, що він був центром великого поселення гончарів і мав портову пристань. Але ж будь-якому кримському краєзнавцю відомо, що гончарні горни біля підніжжя замку датуються IX-X ст. і до недобудованого генуезького укріплення сім'ї Гуаско 1459-1475 рр. на верхівці гори не мають ніякого стосунку. І таких нісенітниць в текстах налічуються сотні, якщо не більше», – пишуть українські науковці і резюмують: – «Метою цих авантюристів, які на хвилі політичної нестабільності в регіоні спритно скористалися ситуацією, є лише отримання державних коштів РФ для продовження своїх псевдодосліджень»
Окремої згадки у цій авантюрі заслуговує персона Стефанії Зіні. Уродженка мілана, славіст-русист за освітою, вона і етнолог, і антрополог, і кінодокументаліст і дослідниця італійської діаспори в Росії.
Мандрівниця подорожувала далекою північчю Росії, знімаючи це на відео. Цілком в дусі Російського географічного товариства – з його романтикою першовідкривачів і Міністерством оборони за спиною. Водночас, такий набір зацікавлень нічого не говорить про Дзіні, як про фахівця в питаннях археології чи збереження культурної спадщини.

Імовірно, весь проект від початку був масштабною профанацією. Ні російська сторона, ні Italia Nostra не зробили ніяких практичних кроків для «включення генуезької спадщини Криму до переліку ЮНЕСКО». Показово і те, що проект, який мав би охоплювати все азово-чорноморське узбережжя, розпочався саме в Криму. Italia Nostra разом зі своїми колегами проігнорували той факт, що Судацька фортеця вже давно внесена до попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у двох номінаціях. А саме:
12 березня 2007 року для отримання статусу об'єкта Всесвітньої культурної спадщини до попереднього переліку за критеріями II, IV, V Україною було подано пам'ятку «Комплекс пам'яток Судацької фортеці 6-16 століття»; 16 вересня 2010 року для отримання статусу об'єкта Всесвітньої культурної спадщини до попереднього переліку за критеріями II, IV Україною було подано пам'ятку «Торгові пости та фортифікаційні споруди на генуезьких торговельних шляхах від Середземномор'я до Чорного моря».
Дії італійсько-російського тандему можуть трактуватися як порушення міжнародного гуманітарного права в контексті захисту культурної спадщини тимчасово окупованих Росією територій України. Зокрема, статті 9 Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (1954). Вказана стаття забороняє археологічні розкопки та модифікацію вигляду об'єктів культурної спадщини на окупованій території, так само, як і передачу права власності на них. (Україна приєдналася до виконання Другого протоколу до Гаазької конвенції 30 квітня 2020 року).

Тим не менш, цей «дослідницький проект» може мати своє продовження. 18 вересня 2020 року Стефанія Зіні на своїй сторінці в Фейсбук анонсувала другу «російсько-італійську науково-дослідну експедицію», що мала розпочатися в жовтні 2020 року і «дослідити всі середньовічні фортеці Криму», неочікувано, частина маршруту експедиції пролягала Краснодарським краєм. Схоже, що пандемія COVID-19 стала на заваді авантюрним планам команди проекту – свіжих згадок про «експедицію» знайти не вдалося. Однак, можна не сумніватися, що ця історія матиме продовження.