Сергей Аксенов — лишний в списке санкций

Євгеній Лешан, Центр журналістських розслідувань

Так называемый «глава Совета министров» оккупированного Крыма Сергей Аксенов подал иск в Окружной административный суд г.Киева с требованием отменить ограничительные меры (санкции), которые были применены к нему решением Совета национальной безопасности и обороны Украины. Вопрос, есть ли законные основания для такого иска, подводит нас к другому вопросу - действительно ли были законные основания для включения Сергея Аксенова в перечень физических лиц, в отношении которых применены ограничительные меры (санкции).

Сергей Аксенов Фото: kommersant.ru

Позивача представляє адвокатське об’єднання «Могильницький та партнери». У своєму коментарі, опублікованому окупаційним «Управлінням інформації та прес-служби Глави Республіки Крим», адвокати стверджують, що при застосуванні щодо Аксенова обмежувальних заходів було порушено Закон України «Про санкції».

Зокрема, нагадують вони, пропозиції про застосування санкцій щодо фізичної чи юридичної особи вносяться виключно президентом України, Кабінетом міністрів, Службою безпеки України та Національним банком України. Але, згідно відповідей на адвокатські запити, жоден з цих органів пропозицій щодо Аксенова до РНБО начебто не подавав.

Адвокат Максим Могильницький Фото Facebook М. Могильницького

Є й ще одна причина, через яку Сергій Аксенов не мав опинитися у санкційному переліку. Згідно статті 1 закону «Про санкції», обмежувальні заходи можна застосувати лише до фізичних осіб — іноземців чи осіб без громадянства.

Сам Сергій Аксенов вважає себе російським громадянином згідно федерального конституційного закону РФ «Про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створенні у складі Російської Федерації нових суб’єктів — Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя». Нагадаємо, цим законом всьому населенню Криму та Севастополя було автоматично надано громадянство Російської Федерації.

Але Україна не визнає ані включення Криму до складу Росії, ані примусового надання населенню півострова російського громадянства. Отже, Аксенов для українського законодавства залишається громадянином України. Це підтверджує й Закон України «Про громадянство», згідно зі статтею 18 якого громадянин для виходу з громадянства має подати клопотання. Рішення ж про припинення українського громадянства приймає виключно президент України. Указу президента про припинення українського громадянства Аксенова принаймні у вільному доступі не існує.

Сергій Аксенов в українському санкційному списку Фото investigator.org.ua

Та навіть якби Аксенов подав клопотання про вихід з українського громадянства, в президента не було б підстав це клопотання задовольнити, бо той самий закон «Про громадянство» забороняє припиняти громадянство осіб, яким оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Сергію Аксенову ж в Україні оголошено підозру як мінімум двічі. Прокуратура АРК  підозрює Аксенова у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 (привласнення або розтрата майна) Кримінального кодексу України — мова про передачу Росії Державного підприємства МДЦ «Артек», що її здійснив Аксенов після анексії Криму. А Генеральна прокуратура України вже завершила слідство у справі за фактами державної зради, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, у яких підозрюються Сергій Аксенов, так званий «спікер Госсовєта Криму» Володимир Константинов, «прокурор Криму» Наталія Поклонська та ще декілька осіб.

Сергій Аксенов, Володимир Константинов, Наталія Поклонська Фото: УНИАН

До речі, Наталію Поклонську також було включено до українського санкційного списку як нібито громадянку РФ.   Після депутатського запиту народного депутата Сергія Лещенка до Адміністрації президента України щодо позбавлення Поклонської українського громадянства в АП надали відповідь, з якої випливало, що на розгляд президента подань щодо втрати українського громадянства Наталії Поклонської не надходило.

Зараз її прізвище у переліку відсутнє. При цьому ніяких повідомлень про зняття з Наталії Поклонської обмежувальних заходів (санкцій) не було.

Натомість, Володимир Константинов досі фігурує у списку, але його громадянство не вказано взагалі. 

Отже, позов Аксенова щодо незаконного застосування щодо нього обмежувальних заходів (санкцій) є небезпідставним. Адвокати використали очевидні невідповідності нормам українського законодавства, які були допущені при включенні Сергія Аксенова до санкційного переліку. Ситуація виглядає доволі кумедно і скидається на тролінг з боку Аксенова і його представників. Виходить, що не вони мають доводити, що Аксенов — громадянин України, щоб його виключили із санкційного списку, а українська влада — що він не є громадянином України, бо тільки у такому випадку її дії будуть законними з точки зору закону «Про санкції». 

Взагалі, виглядає так, ніби в РНБО взагалі не мали відомостей про українське громадянство Аксенова — навіть прізвище цього колаборанта в переліку фізичних осіб, щодо яких застосовано обмежувальні заходи (санкції), записано як калька з російського варіанту — «Аксьонов». Хоча, якщо ви подивитесь дані Центвиборчкому про реєстрацію його як кандидата у депутати ВР АРК чи дані Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію політичної партії «Руська єдність» і Всекримського руху з такою ж назвою та ще двох спортивних громадських організацій, у яких Аксенов був співзасновником, ви зможете пересвідчитись, що написання його прізвища у санкційному списку — неправильне, або ж це інша людина.

Все це стосується і батька «глави Криму» — Аксенова Валерія Миколайовича, також внесеного до санкційного списку, причому, без вказання громадянства, але із уточненням, що він може «використовувати паспорт серії ЕС № 863601», тобто, український паспорт.

Які обмежувальні заходи застосовані щодо Сергія Аксенова? Перші два пункти стандартні та зрозумілі — це блокування активів та запобігання виведенню капіталів за межі України. Дивно виглядає третій пункт: «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом (зупинення фінансових операцій; блокування інтернет-провайдерами доступу до ресурсів, у тому числі до їх субдоменів» — і далі приведений перелік з тридцяти інформаційних сайтів Криму та сайтів окупаційних владних структур Криму. Причому жодного юридично доведеного стосунку до цих сайтів Аксенов не має.

Які підстави були в укладачів переліку фізичних осіб, щодо яких застосовано обмежувальні заходи (санкції), додавати цей список сайтів до розділу про Сергія Аксенова, зрозуміти важко. Хіба що хтось просто вирішив спростити собі життя і замість оформлення блокування цих сайтів рішенням суду, чи застосування обмежувальних заходів (санкцій) щодо юридичних осіб, які керують цими сайтами, вирішив навісити їх на  Аксенова, як то кажуть, «гуртом». Дотепно, але ж незаконно. 

Випадок із внесенням громадян України до санкційного списку всупереч нормі закону є лише одним проявом системної вади державних органів, відповідальних за санкційну політику, вважають правозахисники.

«Держава, на мій погляд, не визначилася з метою: які вимоги в України до країни-агресора та до осіб, до яких застосовуються ці санкції. Ці особи самі не дуже розуміють, чому саме до них застосовані ці санкції, вже не кажучи про те, що не завжди ці особи чітко ідентифіковані. Наприклад, за законом такі санкції можуть застосовувати до іноземних осіб, але на жаль, в наших санкційних списках до рішень РНБО, затверджених президентом, є перелік юридичних та фізичних осіб, щодо яких застосовано санкції, але в них є й громадяни України.  Навіщо це робиться? Яка мета? До наших громадян можна застосувати кримінальну відповідальність», — вважає юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дарія Свиридова. 

Але в тому то й парадокс, що Сергія Аксенова таки притягують до кримінальної відповідальності як громадянина України! І в справі, яку розслідувала ГПУ, і в справі про незаконе розпорядження державним «Артеком». При цьому у санкційному списку РНБО він — громадянин РФ.  

Ці проблеми не лише знижують ефективність санкцій, але й завдають значну репутаційну шкоду українським інституціям, які відповідають за санкційну політику, та Україні загалом.

Центр журналістських розслідувань звернувся до Адміністрації президента України із запитом про те, чи подавав Аксенов клопотання про вихід з українського громадянства та чи було щодо цього прийнято президентом якесь рішення, а також — на яких підставах до Сергія Аксенова застосовано обмежувальні заходи (санкції), які за законом можна застосовувати лише щодо осіб без громадянства та іноземців. Таке саме запитання ми поставили й у запиті до РНБО. Також в цьому запиті ми поцікавилися про те, чому у санкційному переліку Сергій Аксенов позначений як громадянин РФ.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine