Приоритеты определены: лидеры ОПзЖ набились в Комитет по вопросам деоккупации

Публикации

Из всех парламентских комитетов самым важным для нас, учитывая сквозную тему нашего информационного агентства, является Комитет по правам человека, деоккупации и реинтеграции временно оккупированных территорий в Донецкой и Луганской областях и АР Крым, Севастополя, национальных меньшинств, межнациональных отношений. Ведь именно этот комитет будет давать заключения по важнейшим законопроектам, целью которых должно быть установление исторической справедливости в отношении статуса крымскотатарского народа и Крыма, защита прав и интересов временно перемещенных лиц с оккупированных территорий, и решение вопроса деоккупации захваченных Россией украинских территорий.

Головою комітету став самовисуванець Дмитро Лубінець, його першим заступником —  Максим Ткаченко, заступниками — Руслан Горбенко і Неллі Яковлєва (всі троє — від фракції ПП «Слуга Народу») а секретарем — Рустем Умєров від фракції «Голос».

Щоб зрозуміти, чого очікувати від нового комітету, варто познайомитися із його керівництвом та членами трохи докладніше. Весь смак навіть не в керівництві, а у рядовому складі. Всього комітет нараховує 18 депутатів, але яких! Весь цвіт «Опозиційної платформи — За Життя» зібрався тут, і з цього можна робити висновки про їхні інтереси та наміри: деокупацією тепер будуть опікуватися проросійські кадри. На іншій чаші терезів — троє кримських татар, які очевидно намагатимуться не допустити реваншу, але поки не можна сказати, на чий бік стануть представники пфракції ПП «Слуга Народу», які в комітеті, як і в парламенті загалом, складають більшість. 

Керівництво комітету:

 1. Дмитро Лубінець, фракція ПП «Слуга народу», голова комітету 

Дмитро Лубінець Фото: Facebook Д.Лубінця

Дмитро Лубінець виріс у Волновасі, навчався на історичному факультеті Донецького національного університету. У 2010 році став депутатом Волноваської районної ради від партії «Фронт Змін», а у 2014 році — депутатом Верховної Ради 8-го скликання в одномандатному окрузі №60 від Блоку Петра Порошенка. 

Щоправда, в червні 2019 року вийшов з фракції, і до Ради 9-го скликання балотувався на тому ж таки окрузі №60 вже як самовисуванець. І впевнено переміг свого головного конкурента з ОПЗЖ, продюсера телеканалу 112 Артема Марчевського. 

На своєму окрузі Дмитро Лубінець почувається як вдома, в родинному колі. Адже його батько, Валерій Лубінець, очолює Волноваську районну раду, а старший брат Іван Лубінець, колишній співробітник СБУ та учасник АТО, в лютому 2019 року очолив Волноваську районну військово-цивільну адміністрацію, яку за місяць до того своїм указом створив тодішній президент України Петро Порошенко. Кажуть, з цього приводу голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Олександр Куць на засіданні в Краматорську пожартував про «нову ЛНР — Лубінецьку народну республіку». 

Відомий Дмитро Лубінець не лише своїми родинними зв’язками, а й численними скандалами. 

Зокрема, прізвище Лубінця стоїть під колективним депутатським поданням, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов’язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. 

Крім того, Лубінець звинуватив торговельну мережу «АТБ» у роботі на окупованих територіях Донбасу та Криму, закликавши до її націоналізації, що дало привід опонентам депутата робити закиди щодо його бажання прибрати мережу «АТБ» до власних рук. 

Але найгучнішим скандалом став випадок із затриманням двох фур з контрабандою на Донбасі. За даними військових, контрабанду «кришували» заступник начальника ГУ МВС у Донецькій області Ілля Кива і народний депутат Лубінець. 

«Ми стояли на блокпосту» Бугаси», затримали дві фури з контрабандою в січні 2015-го, тут же зателефонував Кива, приїхав депутат Дмитро Лубінець, щоб фури відбити. Ми, щоб уникнути конфлікту, викликали батальйон Київ-2 і співробітників СБУ», — такі слова керівництва 28-ї окремої механізованої бригади приводить УП. 

17 травня 2019 року журналісти зафіксували приватне листування Лубінця. у якому він скаржиться на суддю Мохова, який виніс ухвали з виїмки документів дільничної виборчої комісії, та пише про налагодження взаємодії з новообраним президентом Зеленським. 

Вочевидь, певну співпрацю таки налагодити вдалося — принаймні, монобільшість довірила Лубінцю посаду голови вкрай непростого комітету. Якщо врахувати, що у минулому скликанні Лубінець був секретарем комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради, це неабияка довіра. От тільки досвіду відбиття контрабандних фур, організації сімейного підряду з керування районом та депутатського захисту таємниці збагачення чиновників на новій посаді може виявитися недостатньо. 

2. Максим Ткаченко, фракція ПП «Слуга народу», перший заступник голови комітету 

Максим Ткаченко Фото: Facebook М. Ткаченко

25-й номер виборчого списку партії «Слуга Народу» Максим Ткаченко родом з Луганську. Навчався у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля та в Луганському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Успішний менеджер шоу-бізнесу. До війни керував луганською компанією «Мастер-шоу», а у 2014 — переїхав до Києва, мабуть, адекватно розсудивши, що в Луганську з його монополією кривавого шоу російських окупантів бізнес вести буде складно.

Відтоді Ткаченко став партнером Володимира Зеленського, створивши компанію «Квартал-Концерт». Серед його досягнень — створення найбільшої в Україні відкритої концертної сцени в одеському Морвокзалі. Крім того, Максим Ткаченко є концертним директором співачки Тіни Кароль і продюсером групи «БеZOбмежень».

Про своє депутатство говорить так

«Є відчуття патріотизму і бажання повернути світ в Луганську область. Як народного депутата, напевно, у мене буде більше можливостей, щоб прискорити цей процес. І, звичайно ж, це саморозвиток, нові глобальні знайомства. <…> Найбільше мене дивувало і навіть десь злило, що люди там, на нашій батьківщині в Луганську, були налаштовані недобре не до уряду, не до влади, а до людей, які жили в інших містах. Я дивувався і злився на це. Хотілося б, аби цього не було».

3. Руслан Горбенко, фракція ПП «Слуга народу», заступник голови комітету 

Руслан Горбенко Фото: Facebook Р. Горбенко

Колишній депутат Луганської міської ради (2010 рік) від Партії регіонів. HG директор, засновник ТОВ «Інтершина УА». Комерційний директор, засновник ТОВ «Інтергума-2010». Молодий політик вже встиг засвітитися у декількох корупційних скандалах, пов’язаних з його профільною комерційною діяльністю. Зокрема, саме під час тендеру між пов’язаними з Горбенко компаніями Автобаза Управління справами апарату Верховної Ради України 27 листопада 2015 року замовила ТОВ «Інтершина УА» автомобільних шин на 494 тис грн, в тому числі для броньованого Mercedes-Benz 600 В тодішнього спікера Ради Володимира Гройсмана — комплект із чотирьох шин 245/700 R470 виробництва Michelin по 68 тис грн. за штуку, повідомляють «Наші гроші» з посиланням на в «Вісник державних закупівель».

А службових осіб Укрпошти підозрюють у завищенні цін на шини та гумові камери під час їх закупівлі у ТОВ «Інтершина УА» та ТОВ «Інтергума-2010» в 2015-2016 роках, що могло призвести до розтрати державних коштів на суму близько 5 млн грн.    

4. Яковлєва Неллі Іллівна, фракція ПП «Слуга народу», заступник голови комітету 

Дмитро Разумков і Неллі Яковлєва Фото: Facebook Н. Яковлєвої

Киянка,  кандидат політичних наук (тема дисертації — «Пропаганда як складова політичної комунікації»). Донедавна — бізнес партнерка тепер уже голови ВРУ  Дмитра Разумкова у ТОВ «Українська політконсалтингова група». Компанія була заснована у 2015 році Дмитром Разумковим, Неллі Яковлєвою та Василем Моканом (був також помічником на постійній основі нардепа Артура Палатного, БПП). Усі троє стали народними депутатами за списком ПП «Слуга народу» і вийшли із засновників. (детально про це — читайте у розслідуванні «Бізнес родини Разумкова: ломбарди і консультування»). На момент виборів викладала  у Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського. 

5. Рустем Умєров, фракція ПП «Голос», секретар комітету

Рустем Умєров Фото: Facebook Р.Умєрова

Кримчанин Рустем Умєров був делегований до списку партії «Голос» Меджлісом кримськотатарського народу. Батьки Умєрова — інженери, а сам він отримав освіту магістра за спеціальністю фінанси. Останні десять років працював керуючим директором у провідних компаніях. 

Неабиякою була й громадська активність Умєрова. Його ім’я — серед засновників Земляцтва кримських татар, організації «Bizim Qırım», Фонду розвитку Криму, Кримської Міжнародної Бізнес Асоціації, благодійного фонду «Евкаф».

Умєров — делегат Курултаю кримськотатарського народу, радник Мустафи Джемілєва.

Особисто знайомий з фронтменом партії «Голос» Святославом Вакарчуком. За словами Умєрова, не виключено, що він балотувався б від пратії «Слуга Народу» — але пропозиція від президентської політсили дещо припізнилася. 

«Я вважаю, що ми повинні сфокусуватися на національній безпеці. Питання гноблення, політв’язнів, військовополонених — це питання національної безпеки. Необхідно розуміти, що у внутрішньополітичному системі нам потрібні союзники, але потрібні вони і за кордоном. Друге, на чому б я сфокусувався, це економічний розвиток. Ліберальна економіка, інноваційність — це те, що я розумію, це важливо для нашого спільного майбутнього», — так Умєров бачить свою місію в парламенті.  

 

Члени комітету (проект постанови опубліковано ІА РБК-Україна)

6.Андрійович Зіновій Мирославович, ПП «Слуга народу»

7.Бойко Юрій Анатолійович ПП «Опозиційна платформа — за життя»

8.Джемілєв Мустафа ПП «Європейська солідарність»

9.Єфімов Максим Вікторович позафракційний

10.Касай Костянтин Іванович ПП «Слуга народу»

11.Кубраков Олександр Миколайович ПП Слуга народу»

12.Кузнєцов Олексій Олександрович, фракція ПП «Слуга народу»

13.Малюська Денис Леонтійович, фракція ПП «Слуга народу»

14.Медведчук Віктор Володимирович, ПП «Опозиційна платформа — За життя»

15.Новинський Вадим Владиславович, позафракційний 

16.Рабінович Вадим Зіновійович, ПП «Опозиційна платформа — За життя»

17.Тарасенко Тарас Петрович, ПП «Слуга народу»

18.Чийгоз Ахтем Зейтуллаєвич, ПП «Європейська солідарність»