Международная техническая помощь. Сколько грантов вливается в Донбасс

Єлизавета Стрій, Центр журналістських розслідувань

З початком війни вживання терміну «Міжнародна технічна допомога» (МТД) з вуст політиків почастішало. Цей термін стосується ресурсів, які донори надають безоплатно з метою проведення реформ в Україні. З’явились і програми підтримки внутрішньо переміщених осіб, відновлення інфраструктури Донбасу і встановлення миру на Сході. Словосполучення «Відновлення Донбасу» є в певній мірі зручним та магічним. Але не містить конкретики. Правозахисні організації достеменно не можуть порахувати, скільки коштів надали уряду України на підтримку ВПО та відновлення Донбасу.

Фото: investigator.org.ua

За підрахунками Центру журналістських розслідувань та за звітами Міністерства економічного розвитку за початковими датами проектів, на програми відновлення Донбасу мало надійти коштів на суму 611 млн доларів:

Існує також Державна цільова програма з відновлення миру у східних регіонах України кошторисом у 10 млрд 300 мільйонів гривень до 2020 року та щорічні цільові видатки із бюджету. Однак прозорих прорахунків, скільки насправді потрібно коштів на відновлення Донбасу і досі немає. Тож політики та чиновники називають суми, що вражають: остання цифра звучала у заяві президента Володимира Зеленського — 10 мільярдів євро.

Тим часом громадськість вимагає перевірити, як були використані кошти, що вже надійшли від донорів. Влітку низка громадських організацій оприлюднила петицію на сайті президента із вимогою провести аудит державних та іноземних коштів, витрачених на житло для внутрішньо переміщених осіб та відновлення Донбасу.

Голова ГС «Сильніші разом» та ГО «Ти потрібен Україні» Лілія Вірьовкіна — авторка однієї з петицій. Зізнається, що були неодноразові випадки, коли кошти МТД осідали чи в органах місцевого самоврядування, чи в обласних адміністраціях: «В Краматорську представниця ЄС намагалась забрати кошти назад, бо роботи не були зроблені. ЄС напряму співпрацює з реципієнтами. Але їхні помилки в тому, що вони не долучають громадські організації і громадськість не може проаналізувати побачити корупційні схеми».

Лілія Вірьовкіна, голова ГС «Сильніші разом» та ГО «Ти потрібен Україні» Фото: Facebook Лиля Веревкина

Лілія зазначила. що звітування Міністерства з питань тимчасово окупованих територій далеко не прозоре: «Великі кошти проходять через Міністерство, незрозуміло, яким чином вони використовуються. При Мін ТОТ була створена громадська рада, але людям, які намагалися працювати — не давали. Працювали інші, — на формальних посадах, які були завжди згодні з міністерством. Така собі «подушка безпеки» або карманні громадські ради».

Перша проблема, з якою стикається громадськість при бажанні порахувати кошти на відновлення Донбасу — це достовірність відкритих офіційних даних. Лілія Вірьовкіна каже, що були випадки, коли зазначено проект, зазначена адреса, але такої адреси не існує. Були й інші випадки із недостовірною інформацією: «Звітування взагалі не відбувається. Сайт Міністерства, який має звітувати про Міжнародну технічну допомогу, дуже некоректно відображує інформацію. Ми розбирали декілька випадків, де було написано, що кошти йдуть на потреби ВПО. Виявилось, що за вибраними заявками кошти надаються для устаткування на видачу паспортів. Це добре, але де там ВПО та їхнє вирішення житлових проблем?».

У квітні 2019 року Мінекономрозвитку повідомило про запуск офіційного веб-порталу координації міжнародної технічної допомоги в Україні та стану реалізації проектів і програм.

Однак ця база даних існувала в тестовому режимі ще у 2017 році — ЦЖР користувався нею, приміром, коли проводив розслідування реалізації проектів НЕФКО із енергозбереження дошкільних та медичних закладів Донеччини та ремонту житла для переселенців у Херсонській області на кошти ЄС.

Перелік діючих та завершених проектів міжнародної технічної допомоги, у тому числі, і на допомогу ВПО та Донбасу, є тепер одразу в двох місцях — на Порталі відкритих даних, куди дані підвантажуються з Мінекономрозвитку, яке проекти реєструє, та на Порталі координації міжнародної допомоги. І це чудово, однак дані цих ресурсів різняться.

На порталі відкритих даних, куди дані підвантажуються з Мінекономрозвитку кількість проектів на відновлення Донбасу — 88, а на порталі координації міжнародної допомоги — 85. Із них 6 — анульовані, 10 — ще виконуються, а 69 — вже завершені. Якщо намагатися порахувати бюджети програм та проектів, що фінансувались донорами упродовж 5 років, розбіжності досить великі.

За даними сайту ProAID, не враховуючи анульовані проекти, міжнародної технічної допомоги виділили на суму 433,7 мільйони доларів:

За даними data.gov міжнародної технічної допомоги виділили на суму 504,6 млн доларів:

В процесі підготовки матеріалу 27 вересня таблицю на Порталі відкритих даних оновили. Наразі там завершених проектів не значиться взагалі. Зазначені лише ті, які виконуються.

У першому півріччі 2019 року, за даними Моніторингу Мінекономрозвитку, в Україні виконувалось 25 проектів сектору відновлення Донбасу да допомоги ВПО за загальну суму у понад 325 мільйонів доларів. Майже 120 мільйонів із них надані урядом США, 116 мільйонів — урядом ФРН.

Другою проблемою для громадського контролю є встановлення конкретних робіт за проектами. Їхні назви переважно надто загальні, такі як «Зміцнення зв’язку та довіри між громадянами та владою у Східній Україні». Безпосередньо в Донецькій та Луганській областях було впроваджено 37 проектів, решта розраховані на допомогу переселенцям по всій території України. Єдиний спосіб дізнатися про використання коштів детальніше — написання запитів до бенефіціарів та реципієнтів. Але і тут є проблема.

З боку держави реалізацію проекту МТД контролює бенефіціар – центральний чи місцевий орган виконавчої влади. Проте міжнародні донори самі визначають порядок конкурсу та контролю за своїми грошима. Тож, бенефіціари можуть відмовитись надавати суспільно важливу інформацію на підставі того, що це має робитись за згоди донора. Так було, приміром, у випадку з проектом НЕФКО. Попри численні порушення, виявлені під час журналістського розслідування, офіційний коментар письмово чи на камеру ми так і не отримали.

На момент публікації Міністерство економічного розвитку не надало відповідь на наш запит про коректність даних та інформацію щодо обсягу коштів, які виділялись на відновлення Донбасу.

І поки відкривається все більше кримінальних проваджень проти підрядників за фактом розтрати коштів, будемо сподіватись, що в найближчому часі постанова уряду від 14 серпня про Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги допоможе вчасно звітувати обласним та міським радам за використані гранти.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine