Ґе з Китаю та окупований Крим
Евгений Лешан
Центр журналістських розслідувань
«Друг окупації Криму» Ґе Чжилі - маленька людина, яка має паспорт великої країни - Китайської народної республіки. Економічна й військова потужність разом із авторитарним державним устроєм дозволяють Китаю не рахуватися з меншими країнами, ігнорувати цінності міжнародного співіснування та керуватися виключно власними інтересами. Тому «дружба» Китаю з окупованим Кримом виходить далеко за межі активності одного пана Ґе.
Представник товариства з обміну
На псевдореферендумі 16 березня 2014 року в окупованому Криму роль іноземного спостерігача грав громадянин Китаю Ґе Чжилі. Модераторка пресконференції «міжнародних спостерігачів» представила тоді його як представника «Всекитайського комітету з промислової реформи». Сам Ґе ламаною російською говорив про мир, дружбу та волю народу. Російські ж медіа наводили більш конкретну його цитату: «Голосування відбувається виключно активно, чесно, без жодного примусу і тиску».
Тож не дивно було побачити пана Ґе Чжилі у 2017 році на першому форумі друзів окупації Криму.
Тож не дивно було побачити пана Ґе Чжилі у 2017 році на першому форумі друзів окупації Криму.

Ґе Чжилі (сидить ліворуч) на Форумі друзів Криму, 2017 рік
Скріншот: Millet Channel
Скріншот: Millet Channel
На багатьох відео з форуму він сидить із табличкою «голова Товариства обміну і співпраці «Росія – Східна Європа – Центральна Азія»», щось підписує з директором «Ділового і культурного центру Республіки Крим» Ярославом Іванченком та ручкається з окупаційним главою Криму Сергієм Аксеновим.
У 2018 році Ґе Чжилі брав участь у відкритті Китайського інформаційно-культурного центру в окупованій Ялті. Від нього не відлипав куратор проєкту «Асоціація друзів Криму», віцепрем'єр окупаційного кримського уряду та представник Криму при президентові Росії Георгій Мурадов. Ґе Чжилі подарував Центру книгу «Вчимося дзюдо з Володимиром Путіним» китайською мовою, а також доповідь китайського лідера Сі Цзіньпіна на 19 з'їзді Комуністичної партії Китаю.
У 2018 році Ґе Чжилі брав участь у відкритті Китайського інформаційно-культурного центру в окупованій Ялті. Від нього не відлипав куратор проєкту «Асоціація друзів Криму», віцепрем'єр окупаційного кримського уряду та представник Криму при президентові Росії Георгій Мурадов. Ґе Чжилі подарував Центру книгу «Вчимося дзюдо з Володимиром Путіним» китайською мовою, а також доповідь китайського лідера Сі Цзіньпіна на 19 з'їзді Комуністичної партії Китаю.

Ґе Чжилі на відкритті Китайського інформаційно-культурного центру. Ялта, 2018
Фото: cfuv.ru
Фото: cfuv.ru
Наприкінці 2019 року Ґе Чжилі вкотре завітав до Криму і пообіцяв відкрити Кримський інформаційний центр в Китаї – задля залучення китайських туристів до Криму. Як годиться друзям окупації, пан Ґе оперував захмарними цифрами – мільйон туристів з Піднебесної. Поки до Криму їздить лише по кілька тисяч китайських туристів на рік. Але це найбільший показник серед іноземних туристів на окупованому півострові – за даними окупаційної «влади». Китайський уряд проти порушення українського кордону не заперечує.
От тільки хто такий Ґе Чжилі, щоб залучати до Криму мільйон китайських туристів?
От тільки хто такий Ґе Чжилі, щоб залучати до Криму мільйон китайських туристів?
Він очолює «Товариство обміну і співпраці «Росія – Східна Європа – Центральна Азія»». Але це не якась організація, а лише структурний підрозділ Китайської народної асоціації дослідження і освоєння традиційної медицини і фармацевтики. Тобто, це просто департамент із закордонних зв'язків якоїсь контори з просування послуг масажу, лікування травами, акупунктури та припалювань, які у світі знають як «китайську традиційну медицину».

Ґе Чжилі – «почесний консул» Абхазії в КНР.
Фото: apsny.ru
В пана Ґе ще багато регалій. Він і почесний консул невизнаної Абхазії у Китаї, і радник посла Киргизької Республіки в Китаї… Якщо вірити його сайту, лише в Росії він має сім громадських та державних посад. Але все це лише його слова – точніше, ієрогліфи. А втім, нахабства йому вистачить на десятьох.
Ґе Чжилі настільки вжився в роль повноважного представника інтересів Китаю в Росії, що взявся лобіювати фантастичний проєкт відведення вод великої російської річки Об до посушливих регіонів Північного Китаю. Пан Ґе звернувся до тодішнього прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва із закликом посприяти реалізації амбітного проєкту.
Вперше цю ідею запропонував у 2016 році міністр сільського господарства Росії Олександр Ткачов. Той самий, який у 2003 році, будучи губернатором Краснодарського краю, став виконавцем російської спроби захоплення українського острова Тузла в Керченській протоці. Проте у випадку з перекиданням обських вод Ткачову швидко нагадали, що він російський міністр, а не китайський.
Ґе Чжилі настільки вжився в роль повноважного представника інтересів Китаю в Росії, що взявся лобіювати фантастичний проєкт відведення вод великої російської річки Об до посушливих регіонів Північного Китаю. Пан Ґе звернувся до тодішнього прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва із закликом посприяти реалізації амбітного проєкту.
Вперше цю ідею запропонував у 2016 році міністр сільського господарства Росії Олександр Ткачов. Той самий, який у 2003 році, будучи губернатором Краснодарського краю, став виконавцем російської спроби захоплення українського острова Тузла в Керченській протоці. Проте у випадку з перекиданням обських вод Ткачову швидко нагадали, що він російський міністр, а не китайський.
Вперше цю ідею запропонував у 2016 році міністр сільського господарства Росії Олександр Ткачов. Той самий, який у 2003 році, будучи губернатором Краснодарського краю, став виконавцем російської спроби захоплення українського острова Тузла в Керченській протоці. Проте у випадку з перекиданням обських вод Ткачову швидко нагадали, що він російський міністр, а не китайський.
Фото: ryazagro
Фото: ryazagro
Китайські інвестори: чорні та білі
В окупованому Криму Ґе Чжилі має не лише туристичний інтерес. В селищі Віліно Бахчисарайського району він є співзасновником ООО «Проект Трейдинг», яка згідно даних реєстру займається будівництвом.
І в тому ж таки Віліному було зареєстровано інше підприємство – ООО «Респект Крым Агро».
Його співзасновники, громадяни Китаю Юань Синь і Ян Шуаньжень – розпочали тепличне сільгоспвиробництво в Нижньогірському районі Криму, в селі Ємельянівці. Взяли землю в оренду, підвели комунікації, почали зводити теплиці. Але бізнес не пішов.
Селяни запідозрили китайців у нечесній конкуренції:
І в тому ж таки Віліному було зареєстровано інше підприємство – ООО «Респект Крым Агро».
Його співзасновники, громадяни Китаю Юань Синь і Ян Шуаньжень – розпочали тепличне сільгоспвиробництво в Нижньогірському районі Криму, в селі Ємельянівці. Взяли землю в оренду, підвели комунікації, почали зводити теплиці. Але бізнес не пішов.
Селяни запідозрили китайців у нечесній конкуренції:
Він очолює «Товариство обміну і співпраці «Росія – Східна Європа – Центральна Азія»». Але це не якась організація, а лише структурний підрозділ Китайської народної асоціації дослідження і освоєння традиційної медицини і фармацевтики. Тобто, це просто департамент із закордонних зв'язків якоїсь контори з просування послуг масажу, лікування травами, акупунктури та припалювань, які у світі знають як «китайську традиційну медицину».

Ґе Чжилі – «почесний консул» Абхазії в КНР.
Фото: apsny.ru
Місцева влада звинуватила китайських фермерів у тому, що ті провели комунікації без дозволу і не повідомляли про свої плани. Чи це справді так, чи китайці просто не поділилися з місцевим начальством – але бізнес їм довелося згорнути.
Окрім агробізнесу, Юань Синь і Ян Шуаньжень мали три ООО в Алушті – «Респект Крым Консалтинг», «Респект Крым Транс Тур» та «Респект Крым Строй». Наразі усі їхні кримські підприємства ліквідовані, а самі вони перенесли свою ділову активність на територію Росії.
На противагу «каламутним» китайцям окупаційні медіа наводять приклад «білого інвестора», який також будує теплиці на китайські гроші, але вже у Краснознам'янці Красногвардійського району.
Називають ім'я директора підприємства-інвестора – Сергій Іванов. Та розповідають, що його партнер з Китаю вже має тепличний бізнес у Хабаровському краї і готовий поділитися досвідом та китайською робочою силою.
Очевидно, йдеться про ООО «Строй Инвест Сити», зареєстроване в селі Тимошенко – воно зовсім поруч із Краснознам'янкою. Її директор і засновник – Сергій Вікторович Іванов, має широкі бізнесові зв'язки з Хабаровськом.
Окрім агробізнесу, Юань Синь і Ян Шуаньжень мали три ООО в Алушті – «Респект Крым Консалтинг», «Респект Крым Транс Тур» та «Респект Крым Строй». Наразі усі їхні кримські підприємства ліквідовані, а самі вони перенесли свою ділову активність на територію Росії.
На противагу «каламутним» китайцям окупаційні медіа наводять приклад «білого інвестора», який також будує теплиці на китайські гроші, але вже у Краснознам'янці Красногвардійського району.
Називають ім'я директора підприємства-інвестора – Сергій Іванов. Та розповідають, що його партнер з Китаю вже має тепличний бізнес у Хабаровському краї і готовий поділитися досвідом та китайською робочою силою.
Очевидно, йдеться про ООО «Строй Инвест Сити», зареєстроване в селі Тимошенко – воно зовсім поруч із Краснознам'янкою. Її директор і засновник – Сергій Вікторович Іванов, має широкі бізнесові зв'язки з Хабаровськом.
Китай як обіцянка
Загалом, всі роки окупації – це роки невдалих спроб залучити китайські гроші в кримську економіку. Кримчани постійно чують обіцянки. У 2019 році китайський інвестор обіцяв купити лайнер для круїзів у Крим. У 2017 – побудувати тунель під Керченською протокою і центр аквакультури, у 2016 – завод з виробництва ліфтів, у 2015 – тютюнову фабрику, гольфклуб і термінал з продажу будівельних матеріалів. Все це так і залишилося обіцянками.
У 2014 ж році перший віцепрем'єр окупаційного уряду Криму Рустам Теміргалієв заявив, ніби китайці готові повернутися до проєкту будівництва глибоководного порту, про який домовлялися ще з українським керівництвом. Але китайська компанія Beijing Interoceanic Canal Investment Management Co офіційно заявила про остаточне припинення проєкту. Варто зазначити, що проєкт справді був масштабний. Україна і Китай домовлялися про будівництво на західному узбережжі Криму глибоководного порту.

Рустам Темиргалієв
Фото: ИТАР-ТАСС
Півострів мав стати важливим пунктом великого китайського проєкту «Один пояс – один шлях».
Другий етап китайських інвестицій в інфраструктуру Криму передбачав будівництво в Криму аеропорту, верфі, нафтопереробного заводу, виробництва скрапленого газу, навчальних центрів, а також облаштування пляжів. Очікували до 7 млрд доларів китайських інвестицій.
Курував цей проєкт в українському уряді Криму той самий Рустам Теміргалієв. Який після окупації пішов на службу до нових господарів, потім пограбував кримську філію Ощадбанку і чкурнув до Росії. Там, до речі, не полишив китайську тему – тепер він генеральний директор Російсько-Китайського Інвестиційного Фонду Регіонального Розвитку.
Український Крим був привабливіший для Китаю не лише економічно, а й політично – півострів відвідував глава Китайської народної республіки Ху Цзіньтао.
А тепер, попри всі намагання Москви догодити Пекіну, зацікавити Китай Кримом не дуже вдається. Відповідальний за політику визнання анексії Криму Георгій Мурадов скаржиться:
«Рішення китайського керівництва про розвиток прямих зв'язків з Кримом немає. Китайці хочуть збереження можливостей працювати в Україні, тому займають стриману позицію. Є відкрита дорога для розвитку співпраці на рівні малого і середнього бізнесу та на рівні громадськості».
Так, окремі випадки виходу кримських компаній на ринок Китаю є. З 2016 року керівництво захопленого НВАО «Масандра» повідомляє про експорт своїх вин на китайський ринок.
Другий етап китайських інвестицій в інфраструктуру Криму передбачав будівництво в Криму аеропорту, верфі, нафтопереробного заводу, виробництва скрапленого газу, навчальних центрів, а також облаштування пляжів. Очікували до 7 млрд доларів китайських інвестицій.
Курував цей проєкт в українському уряді Криму той самий Рустам Теміргалієв. Який після окупації пішов на службу до нових господарів, потім пограбував кримську філію Ощадбанку і чкурнув до Росії. Там, до речі, не полишив китайську тему – тепер він генеральний директор Російсько-Китайського Інвестиційного Фонду Регіонального Розвитку.
Український Крим був привабливіший для Китаю не лише економічно, а й політично – півострів відвідував глава Китайської народної республіки Ху Цзіньтао.
А тепер, попри всі намагання Москви догодити Пекіну, зацікавити Китай Кримом не дуже вдається. Відповідальний за політику визнання анексії Криму Георгій Мурадов скаржиться:
«Рішення китайського керівництва про розвиток прямих зв'язків з Кримом немає. Китайці хочуть збереження можливостей працювати в Україні, тому займають стриману позицію. Є відкрита дорога для розвитку співпраці на рівні малого і середнього бізнесу та на рівні громадськості».
Так, окремі випадки виходу кримських компаній на ринок Китаю є. З 2016 року керівництво захопленого НВАО «Масандра» повідомляє про експорт своїх вин на китайський ринок.

Китайський трудящий вперше бачить кримське морозиво
Фото: exporteram.com
Обсяги поставок невеликі, але для піару достатньо.
На пробу до Китаю поїхало у вересні 2019 року і кримське морозиво марки «Доброє». Його доставили з Криму до Новоросійська, а звідти морем відвезли до Китаю. Кажуть, китайцям сподобалося. Однак про постійні поставки нічого не чути.
На пробу до Китаю поїхало у вересні 2019 року і кримське морозиво марки «Доброє». Його доставили з Криму до Новоросійська, а звідти морем відвезли до Китаю. Кажуть, китайцям сподобалося. Однак про постійні поставки нічого не чути.
Варто згадати й кабелеукладник JIAN JI 3001 китайської компанії Shanghai Foundation Engineering Group Co Ltd, який допоміг Росії наприкінці 2015 року прокласти енергоміст через Керченську протоку і забезпечити Крим електроенергією під час української енергоблокади.
Це, звісно, відверта неповага до українського суверенітету та територіальної цілісності з боку Китаю. Так було від самого початку окупації, коли Пекін, не визнаючи офіційно спроби анексії Криму, водночас своїми голосуваннями в ООН надавав підтримку Росії.
Китаю ж все одно, з ким співпрацювати. Східна імперія керується не цінностями, а виключно власними інтересами.
Це, звісно, відверта неповага до українського суверенітету та територіальної цілісності з боку Китаю. Так було від самого початку окупації, коли Пекін, не визнаючи офіційно спроби анексії Криму, водночас своїми голосуваннями в ООН надавав підтримку Росії.
Китаю ж все одно, з ким співпрацювати. Східна імперія керується не цінностями, а виключно власними інтересами.