Медведчук и Джемилев: состав Комитета ВР по вопросам деоккупации

На засіданнях парламентського Комітету з питань прав людини, деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях і АР Крим, Севастополя, національних меншин, міжнаціональних відносин буде спекотно. Бо там зібралися найпослідовніші прибічники українського Криму - представники Меджлісу кримськотатарського народу - і лідери проросійських політичних сил на чолі з Медведчуком. 29 серпня ми опублікували довідки про керівний склад Комітету. Сьогодні ми публікуємо дані про усіх народних депутатів, які відповідно до проекту мають увійти до складу Комітету.  

Отже, очолюють Комітет:

  1. Дмитро Лубінець, фракція ПП «Слуга народу», голова Комітету 
  2. Максим Ткаченко, фракція ПП «Слуга народу», перший заступник голови Комітету
  3. Руслан Горбенко, фракція ПП «Слуга народу», заступник голови Комітету 
  4. Яковлєва Неллі Іллівна, фракція ПП «Слуга народу», заступник голови Комітету 
  5. Рустем Умєров, фракція ПП «Голос», секретар Комітету

Про них читайте у статті «Пріоритети визначено: лідери ОПзЖ набилися до Комітету з питань деокупації».

Далі — списочний склад Комітету, за версією проекту постанови, опублікованого ІА РБК-Україна.

6.Андрійович Зіновій Мирославович, фракція ПП “Слуга народу”

Родом з м. Надвірна Івано-Франківської області.  Закінчив Прикарпатський державний університеті ім. В.Стефаника за спеціальністю викладач образотворчого мистецтва, креслення і художньої праці. У 1994-1999 роках був вчителем трудового навчання Пасічнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. З 2000 року працював комерційним директором ПП «Імпорт-Експорт-Люкс». З 2006 року тричі був обраний міським головою Надвірної.

7.Бойко Юрій Анатолійович фракція “Опозиційна платформа — за життя”

Один з провідних діячів Партії регіонів, пізніше — партій “Опозиційний блок” та “Опозиційна платформа — За Життя”. За освітою інженер, пройшов шлях від майстра до генерального директора Рубежанського хімзаводу “Зоря”. Керував компанією «Нафтогаз України», був міністром палива і енергетики в урядах Януковича та Азарова. Один з один із 36 депутатів, які голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей. У 2018 році став єдиним кандидатом в президенти від «Опозиційної платформи — За життя».

8.Джемілєв Мустафа “Європейська солідарність”

Лідер кримськотатарського народу і національного руху, правозахисник, дисидент, політв’язень. Народний депутат України від демократичних політичних сил, починаючи з 1998 року і до сьогодні. З 1991 по 2013 рр. очолював Меджліс кримськотатарського народу. На знак вшанування його заслуг у справі боротьба за права людини, відновлення прав кримськотатарського народу та внеску у розбудову демократичної української держави отримав понад 20 державних і громадських нагород, почесних звань та премій. у 2014 році Кремль заборонив Мустафі Джемілєву в’їзд до Росії та окупованого Криму. 20 серпня 2014 року указом президента Петра Порошенка  був призначений Уповноваженим президента України у справах кримськотатарського народу. 

9.Єфімов Максим Вікторович, позафракційний

Народний депутат VIII скликання, був членом фракції Блоку петра Порошенка. З 2007 року — депутат Краматорської міської ради. До серпня 2014 року — член Партії регіонів. З 1996-1997 рр був генеральним директором Краматорської металургійної машинобудівної компанії. Президент ВАТ «Енергомашспецсталь», якою співволодіє російська державна компанія «Росатом». Купив “Донбасенерго в Олександра Януковича. Пов’язана з Єфімовим компанія «Крамміськбуд»  отримала підряди на десятки мільйонів гривень на відбудову Донбасу в його ж окрузі.

10.Касай Костянтин Іванович  “Слуга народу”

Родом з Полтавщини. Закінчив Полтавський державний технічний університет імені Юрія Кондратюка за спеціальністю «автомобільні дороги та аеродроми». Представник “дорожньої династії” — батько Касая керував Козельщинською філією Полтавсього Облавтодору. Костянтин Касай також працював у структурах Полтавсього Облавтодору, а згодом очолив приватне підприємство “Полтавабудсервіс плюс”. Засновник громадської організації «Команда СДС моторспорт».

11.Кубраков Олександр Миколайович, ПП Слуга народу”

Експерт IT-ринку та ринку мобільного зв’язку.  Виконавчий директор “Асоціації “Інформаційні технології України”, керівник сектору “IT та Телеком” в “Офісі ефективного регулювання (BRDO)”. Радник в ІТ-сфері Київського міського голови Віталія Кличка. Брав участь у реалізації проектів «Домашній інтернет» від Київстар, транспортна стратегія Києва тощо. Закінчив Київський Національний економічний університет та короткотермінову програму у “Harvard Kennedy School”. Маркетолог за освітою.

12.Кузнєцов Олексій Олександрович, фракція ПП “Слуга народу”

Родом з Сєвєродонецьку Луганської області, де й переміг в одномандатному окрузі. Закінчив Східноукраїнський національний університет імені В. Даля, факультет «Економіка та підприємництво». Кандидат економічних наук. Підприємець. За його словами, у 2015 році очолював «Рефрижераторну вагону компанію» АТ «Укрзалізниця».

13.Малюська Денис Леонтійович, фракція ПП “Слуга народу”

29 серпня призначений міністром юстиції України, відповідно, має скласти повноваження народного депутата.  

Голова правління BRDO/World Bank Group, Юрист. Засновник та керівник ТОВ “РАДНИК ПРЕС” та адвокатського об’єднання “Адвокатська фірма “Бізнес-право”. З 2010 року — консультант із розвитку приватного сектору Групи Світового банку. Надавав технічну підтримку урядам України та країн Центральної Азії. Закінчив КНУ ім.Тараса Шевченка за спеціальністю «правознавство», а також Університет Лондона.

14.Медведчук Віктор Володимирович, ПП “Опозиційна платформа – За життя”

Став народним депутатом України, перебуваючи з 2014 року під санкціями США та ЄС. Юрист за фахом. У 70-80 роках минулого століття  був призначеним адвокатом українських політв’язнів Юрія Литвина, Василя Стуса та Миколи Кунцевича. Василь Стус отримав 10 років тюрми та 5 років заслання, помер у карцері у 1985 році. Громадськість покладає вину за це і на Медведчука, звинувачуючи у співпраці з КДБ (Медведчук судиться з авторами книжок про справу Стуса та розслідувань). 

Медведчук був народним депутатом  України II-IV та IX-ого скликань, у 2002 -2005 роках очолював адміністрацію президента Леоніда Кучми. Кум президента РФ Володимира Путіна. З 2012 року очолює  проросійську громадську організацію «Український вибір». З обранням президентом Петра Порошенка був включений як представник України у підгрупи з гуманітарних питань Тристоронньої “Мінської” групи і грав роль посередника між Києвом і Москвою. Водночас , за даними журналістських розслідувань, за останні роки Медведчук укріпив свій бізнес в Україні, в т.ч. через партнерів  (імпорт російського скрапленого газу та ін. нафтопродуктів) та РФ (на дружину Оксану Марченко оформлена компанія з видобутку нафти).  

15.Новинський Вадим Владиславович, позафракційний 

Російсько-український олігарх та політик. У 2012 році зайняв 2 місце у рейтингу 200 найзаможніших людей України ($4,373 млрд.). В тому ж році отримав від президента України Віктора Януковича українське громадянство. За часів президентства Януковича відповідав за зв’язки між керівництвом держави та Українською православною церквою Московського патріархату. Засновник фінансово-промислової групи Смарт-Холдинг та власник блокувального пакету компанії Метінвест. Народний депутат України 7-го, 8-го й 9-го скликання. Колишній член Партії регіонів. Очільник фракції партії “Опозиційний блок” у ВР 8-го скликання. 

16.Рабінович Вадим Зіновійович, ПП “Опозиційна платформа – За життя”

Бізнесмен і політик. Президент холдингу RC-Group і медіа-холдингу Media International Group. Організатор підпільних виробництв у часи СРСР. Відбував покарання за звинуваченням у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах. Заробив великі статки на торгівлі нафтою. Власник низки медіа-проектів, один з яких — розкручений за часів співпраці з Євгеном Мураєвим телеканал NewsOne — передав у власність структурам, близьким до Віктора Медведчука. У 2019 році став співголовою партії “Опозиційна платформа – За життя” разом з Юрієм Бойком. 

17.Тарасенко Тарас Петрович, ПП “Слуга народу”

Юрист за фахом, адвокат, арбітражний керуючий. Родом з Богуслава Київської області. Досі був непублічною особою. На момент обрання народним депутатом України був засновником та керівником ТОВ “Юридична компанія “СТС”. 19 серпня звільнив посаду та вийшов зі складу засновників, його частку (400 гривень уставного капіталу) поділили партнери Сергій Меть та Сергій Чиж. 

18.Чийгоз Ахтем Зейтуллаєвич, ПП “Європейська солідарність”

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Протидіяв окупації Криму Росією, був незаконно арештований ФСБ. 11 вересня 2017 року «Верховний суд Республіки Крим» незаконно засудив його до 8 років позбавлення волі в колонії загального режиму за звунуваченням в «організації масових заворушень» під час мітингу біля Верховної Ради АРК за територіальну цілісність України 26 лютого 2014 року, напередодні окупації Криму Росією.  Під тиском міжнародної спільноти РФ у жовтні 20звільнила Ахтема Чийгоза та ще одного заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова у своєрідний спосіб: по суті, їх депортували до Туреччини, звідки вони дістались Києва. Правові підстави такого “звільнення” невідомі — ймовірно це Указ президента РФ про помилування, якого колишні політв’язні добиваються через суд. 

 

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine