Півострів мав стати важливим пунктом великого китайського проєкту «Один пояс – один шлях».
Другий етап китайських інвестицій в інфраструктуру Криму передбачав будівництво в Криму аеропорту, верфі, нафтопереробного заводу, виробництва скрапленого газу, навчальних центрів, а також облаштування пляжів. Очікували до 7 млрд доларів китайських інвестицій.
Курував цей проєкт в українському уряді Криму той самий Рустам Теміргалієв. Який після окупації пішов на службу до нових господарів, потім
пограбував кримську філію Ощадбанку і чкурнув
до Росії. Там, до речі, не полишив китайську тему – тепер він генеральний директор Російсько-Китайського Інвестиційного Фонду Регіонального Розвитку.
Український Крим був привабливіший для Китаю не лише економічно, а й політично – півострів відвідував глава Китайської народної республіки Ху Цзіньтао.
А тепер, попри всі намагання Москви догодити Пекіну, зацікавити Китай Кримом не дуже вдається. Відповідальний за політику визнання анексії Криму Георгій Мурадов
скаржиться:
«Рішення китайського керівництва про розвиток прямих зв'язків з Кримом немає. Китайці хочуть збереження можливостей працювати в Україні, тому займають стриману позицію. Є відкрита дорога для розвитку співпраці на рівні малого і середнього бізнесу та на рівні громадськості».
Так, окремі випадки виходу кримських компаній на ринок Китаю є. З 2016 року керівництво захопленого НВАО «Масандра»
повідомляє про експорт своїх вин на китайський ринок.