Прозрачность — шаг к независимости украинских медиа

Ольга Махинько, Центр журналістських розслідувань

Сегодня 75% украинского медиарынка сосредоточено в руках небольшого количества влиятельных людей, которые используют медиа не для прибыли, а ради информационного воздействия на потребителей медиаконтента. Такая ситуация не считается нормой в демократической стране, где СМИ должны быть независимыми. Представители гражданского общества и политики все чаще призывают к деолигархизации медиа. Впрочем, пока все остается на уровне призывов - владельцы так или иначе влияют на деятельность своих медиаресурсов.

Фото investigator.org.ua

Український медіапростір поділили між собою декілька великих власників, які створили чотири найбільші медіа-групи, що об’єднують найпопулярніші телеканали, радіостанції та інтернет-видання України.  

Перша медіагрупа — StarLightMedia, належить Віктору Пінчуку до  неї увійшли телеканали СТБ, ICTV, Новый канал, М1, М2 і ОЦЕ. 

Друга — 1+1 Мedia,  це телеканали 1+1, 2+2, ТЕТ, ПлюсПлюс, Бігуді, УНІАН ТБ, 1+1 International, а також інформаційне агентство УНІАН.    

Третю групу — InterMediaGroup ділять між собою Дмитро Фірташ та Сергій Льовочкін, вона включає в себе Інтер, Enter-фільм, Піксель, К1, К2, Мега, НТН та Zoom.  

І четверта медіагрупа — MediaGroupUkraine належить Рінату Ахметову. До неї увійшли ТРК Україна, НЛО ТV, Індиго TV, Ескулап TV, регіональні телеканали «Донбас», «34 телеканал»,«Сигма», а також газета «Сегодня» та сайт segodnya.ua. 

Ще одним гравцем на медіаринку є екс-президент Петро Порошенко, в його активи зараховують канал Прямий, який формально зареєстрований на Володимира Макеєнка, та частку у 112-му каналі. 

Володимир Путін і Віктор Медведчук в Воскресенському Ново-Єрусалимському монастирі Фото: kremlin.ru

Справжню політичну бурю викликала скупка трьох каналів — 112-го, NewsOne та ZiK — і формування з них інформаційного холдингу “Новости” нардепом Тарасом Козаком, за яким вбачають інтереси Віктора Медведчука — кума президента РФ Володимира Путіна і лідера проросійського політичного об’єднання “Опозиційна платформа — За життя”.  Медведчук наразі використовує нові медійні можливості для повренення у владу та просування російських меседжів. 

Вже багато років політики говорять про необхідність обмежити вплив медіавласників на діяльність ЗМІ. Зокрема, за своєї президентської каденції Петро Порошенко неодноразово проголошував  курс на деолігархізацію в усіх сферах. 

“Політика деолігархізації та демонополізації цілком відповідає національним безпековим інтересам. І я впевнений в тому, що ні я, як президент, ні уряд, ні Верховна Рада від цього курсу не відмовляться”, — наголошував Порошенко. 

Президент України Петро Порошенко Фото: Микола Лазаренко

Однак більшість обіцянок виявились декларативними, а  рішення — половинчастими. У 2015 році Верховна Рада ухвалила Закон, що зобов’язує телерадіокомпанії публікувати і інформувати Нацраду про структуру власності. Однак до повної прозорості ще далеко — кінцеві бенефіціари та джерела фінансування телекомпаній і досі лишаються прихованими. Проекти законів, що мали б забезпечити прозорість власності та фінансування ЗМІ, зареєстровані у Верховній Раді, але не були внесені на розгляд парламенту, хоча подавались представниками коаліції. 

Чинний президент України Володимир Зеленський також обіцяє продовжити справу своїх попередників та взяти курс на деолігархізацію з метою звільнити українські медіа від олігархів. Про це він повідомив  під час зустрічі із Єврокомісаром з питань політики сусідства Йоганнесом Ганом. 

Президент України В.Зеленський і єврокомісар Йоганнес Ган Фото Twitter Johannes Hahn

“Наш пріоритет – не боротьба з корупцією, а перемога над нею. Демонополізація в енергетиці, деолігархізація в мас-медіа”, – заявив Зеленський. 

 Під час парламентської кампанії кандидати у Верховну Раду теж говорять про проблему олігархізації та монополізації в українському медіапросторі. Наприклад, за словами Святослава Вакарчука, партія “Голос” одним із перших планує подати законопроект про деолігархізацію ЗМІ. 

Зважаючи на актуальність питання, інтерес політиків та вірогідність того, що передвиборчі заяви залишаться лише заявами, Центр демократії та верховенства права влаштував зустріч керівників ЗМІ та медіа-організацій з кандидатами у народні депутати. На думку організаторів, у передвиборчий період комунікація з політиками є дуже продуктивною.

Тарас Шевченко, голова Центру демократії та верховенства права, і Микита Потураєв, радник президента В.Зеленського Фото investigator.org.ua

Тарас Шевченко, очільник Центру демократії та верховенства права, запропонував кілька можливих варіантів законодавчої боротьби з олігархічним контролем на медіаринку. Він підняв питання стосовно прозорості фінансування медіа, адже в той час, коли в Україні приділяється багато уваги власникам ЗМІ, питання їхнього фінансування залишається відкритим. Також на думку Тараса Шевченка,  потрібні зміни за яких один власник не може володіти одночасно телеканалами, радіостанціями, газетами та інтернет-виданнями.

“Ще більш радикальна зміна — це норма про те, що один загальнонаціональний канал не може бути під контролем в однієї людини. Має бути примусове розділення, тому що має бути декілька власників. Подібні норми, і взагалі норми з примусовим продажем, достатньо ймовірно призведуть до того, що частина телеканалів вимушені будуть закритися, тому що не знайдуть власників, які схочуть їх утримувати. Особливо, коли медіа є збитковими” — зазначив Тарас Шевченко. 

Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації Фото investigator.org.ua

Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації, звернула увагу на те, що в абсолютній тіні знаходяться інтернет-медіа, які не зобов’язані законом реєструватись як ЗМІ — при тому, що зараз вони вже є потужними мультимедійними платформами з великою аудиторією та впливом на суспільну думку. 

“Ми взяли топ-50 українських інтернет-медіа — це ті, які є найпопулярнішими в Україні. І просто подивились їх на предмет прозорості. Так от, лише 14 відсотків з тих сайтів мали інформацію про власника, головного редактора і контактні дані. Це просто “дике поле”. При чому це ті сайти, в яких відвідуваність за місяць становить 50-56 млн. користувачів. Ми розробили законопроект, у якому пропонуємо запровадити добровільну реєстрацію інтернет-медіа, але якщо ви реєструєтесь, то ви берете на себе певні зобов’язання  — по прозорості, по балансу і т.д”, — запропонувала Оксана Романюк.  

Агія Загребельська, екс-уповноважена АМКУ Фото investigator.org.ua

Про проблему монополізації українського медіаринку розповіла колишня уповноважена Антимонопольного комітету України Агія Загребельська. За її словами, перевірки Антимонопольного комітету — це неефективний шлях, на якому АМКУ витрачає значні ресурси, але суттєво ніяким чином не впливає на ситуацію. 

“За чотири роки роботи в Комітеті жодного разу АМКУ не заборонив жодної концентрації з причин монополізації ринку. Хоча мова йшла про набагато більші частки, ніж можна буде порахувати в даному випадку. Тому про заборону з причин монополізації ринку навряд чи буде йти мова. Також за чотири роки роботи в Комітеті, останній не обумовлював надання дозволу на придбання,злиття,поглинання взяттям на себе учасниками концентрацій структурних зобов’язань, хоча мова йшла про товари та бізнеси, які легше порахувати, ніж ринок ідей, на якому діють ЗМІ, що свідчить про те, що шанси на «анбандлінг» мізерні”, —  сказала Агія Загребельська. 

Андрій Ріхтер, старший радник представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Фото investigator.org.ua

Під час зустрічі Андрій Ріхтер, старший радник представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ говорив про загрозу маніпуляцій на новинних каналах, що належать олігархам, і закликав до підтримки суспільного телебачення. 

“У світі дезінформації і пропаганди громадське телебачення залишалося останнім, одним з небагатьох надійних джерел інформації. Тому зміцнення довіри до суспільного телебачення, незалежності громадського телебачення, стандартів на громадському телебаченні надзвичайно важливо для тих держав, які борються з пропагандою і дезінформацією”, —  вважає Андрій Ріхтер.

Проте суспільне телебачення — це досить нове питання для України. Суспільний мовник тільки починає розвиватися і ще не встиг набути великої популярності серед української аудиторії. Адже, попри те, що Закон «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України» було прийнято ще в 1997 році, він так і не набув чинності. Новий закон про суспільне телебачення і радіомовлення, який нарешті розблокував це питання, Верховна Рада ухвалила тільки у 2014 році.

Представник партії “Голос” Олексій Сівірін під час виступу закликав до зміни контенту суспільного мовника, а також його посилення як потенційного конкурента олігархічним медіа.

Олексій Сівірін, партія “Голос” Фото investigator.org.ua

“Ми вважаємо, що суспільне не має бути таким класичним, інформаційно-аналітичним каналом, як це є за підручниками. Тобто, суспільне не має продукувати контент виключно просвітницький, інформаційно-аналітичний. На нашу думку, він має стати повноцінним гравцем, одночасно орієнтуючись на те, щоб займати якусь відчутну частину ринку”,  — наголосив Олексій Сівірін.

Також Сівірін підтвердив слова Святослава Вакарчука про те, що першим поданим законопроектом буде проект про деолігархізацію. 

Микита Потураєв, радник президента Зеленського і кандидат у народні депутати за списком партії “Слуга народу”, наголосив, що треба ухвалювати швидкі рішення, аби протидіяти потужній інформаційній атаці з боку Росії. 

Микита Потураєв, радник президента В. Зеленського Фото investigator.org.ua

“Вторгнення ворога з боку держави-агресора під прикриттям типу українських власників. Я дуже вірю в економічні запобіжники, саме економіка та фінанси дають найбільш потужну зброю, тому що ми можемо побачити походження фінансів”, — сказав Микита Потураєв.

Радник Зеленського повідомив, що команда нового президента має намір ліквідувати Міністерство інформполітики та об’єднати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення та Держкомітет телебачення і радіомовлення. Тобто, схрестити непоєднуване — незалежного регулятора та центральний орган виконавчої влади, що потребує змін до Конституції.

Участь у дискусії взяли представники лише двох партій, які, за рейтингами, потрапляють до нового складу парламенту.   

Підбиваючи підсумки дискусії, експерти зупинилися на проблемах монополізації медіаринку, засилля дезінформації та відсутності плюралізму думок. Зійшлися на спільній думці про необхідність впровадження прозорості фінансування ЗМІ та більш чіткого регулювання медіа Національною Радою з питань телебачення та радіомовлення, а також ухвалення закону про добровільну реєстрацію інтернет-видань.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine