Если какой-то теневой бизнес не легализуют — значит, это кому-то очень надо. Более двух лет прошло, как было отменен железнодорожное и автобусное сообщение с оккупированным Крымом и порядок предоставления услуг по перевозке людей на полуостров остается теневой или полулегальной схемой. С начала года пограничники совместно с представителями «Укртрансбезпеки» зафиксировалы уже 11 фактов нелегальных перевозок пассажиров в оккупированный Крым. Есть надежда, что вместе с реконструкцией КПВВ на админгранице, на которую из госбюджета выделяют 200 млн. гривен, которая включает и строительство автостанций, исчезнут и нелегалы-перевозчики.
18 лютого протягом однієї доби на посту попередньої перевірки біля контрольного пункту в’їзду/виїзду «Каланчак» було виявлено три автівки марки «Mercedes Vito», що здійснювали перевезення пасажирів без відповідної ліцензії. Окрім того, що такі нелегальні перевізники працюють в обхід бюджету, їхні пасажири є незахищеними від будь-яких безпекових негараздів. Адже, всупереч законодавству, учасники таких поїздок не застраховані. Квитки не продаються, тож і претензію пред’явити водію чи фірмі-перевізнику буде складно. Але люди йдуть на ризик через безвихідь.
«Практично вся наша рідня залишилась у Криму, а ми з чоловіком живемо у Дніпрі. Їздити доводиться доволі часто, і звісно хотілося б комфортних перевезень. Ми люди дорослі, ще якось витримуємо дорогу. А старі люди? А ті, хто з дітьми? З колясками, з малечею йдуть пішки нейтральною зоною. Коли сонце, коли дощ і вітер, і коли сніг. Ну, хіба це зручно?», — скаржаться подорожуючі.
Грудень 2014 року. Керівництво Укрзалізниці повідомляє про обмеження руху потягів кримського напрямку і заборону вантажних перевезень на анексований півострів. Через добу регуляторна інспекція з безпеки на дорожньому транспорті України поставила табу на будь-які автобусні сполучення з Кримом. Минуло понад 2 роки, а пасажирські перевезення до анексованого Криму не лише не зникли, а навіть набули розмаху — стали затребуваними та регулярними. Якщо на початку 2015-го лише 2-3 рази на тиждень ходило кілька маршруток з Херсона і Миколаєва, то зараз щонайменше двічі на добу пасажирські автівки з усіх куточків України мчать до південних КПВВ.
«Нас повністю витісняє нелегальний бізнес. Вони беруть, під домівку під’їжджають, 7 чоловік садять, через кордон перевозять, гроші в кишеню кладуть, і все! Нам держава заборонила возити людей до окупованої території, але ви подивиться оголошення — прошу, Севастополь, Ялта, і так далі», — розказав водій на маршруті «Дніпро-Чонгар» Євген.
Забронювати умовний квиток на Крим можна онлайн чи телефоном. Набираємо перший-ліпший номер і домовляємось. Диспетчер повідомляє, що кожен день о пів на четверту ранку із залізничного вокзалу, автовокзалу і аеропорту Херсона відправляються маршрутки у Крим. Приміром, аби дістатися до Сімферополя, треба заплатити 500 гривень.
Здавалось, все легко і зручно. Але наприкінці диспетчер повідомляє: на кордоні з автівки треба вийти і пішки пройти контрольний пункт. Схем обходу заборони на сполучення з Кримом є кілька. Найрозповсюдженіша — під виглядом легальних перевізників, нелегальні набирають пасажирів, перед КПВВ табличку з надписом «до Криму» знімають, людей висаджують. Останні пішки проходять адмінкордон, до того місця, де їх чекатиме російський компаньйон українського перевізника. Втім, зараз, як зазначають фахівці Укртрансбезпеки, на піку популярності інша схема.
«Мікроавтобуси на 8 місць, які не мають жодних дозволів та ліцензій, возять людей до адмінмежі. Деякі висаджують пасажирів, деякі залишають, і на КПВВ доводять прикордонникам, що ці люди — їх родичі. Пасажир все одно перетинає кордон пішки. За ним перетинає й мікроавтобус, підбирає людей, і далі слідує територією Криму», — розказав заступник начальника Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Володимир Стеценко.
Такі мікроавтобуси, на кшталт «Mercedes Vito», не підпадають під заборону через малі габарити. Вони вважаються легковим транспортом, але дозволяють водієві набрати 8 пасажирів та взяти з них плату. Це одна з найскладніших схем для доказу, що вона є нелегальною. Аби довести незаконність дій водія, працівникам Укртрасбезпеки потрібно мати щонайменше двох свідків, які підтвердять, що за перетин межі з них взяли плату. Потім потрібно добитися пояснення самого водія, і довести, що перетин ним кордону носить регулярний характер.
А от для заможних подорожуючих нещодавно з’явилась віп-послуга — приватний перевізник на легковому авто. Але й ціна відповідно — у кілька разів вища. З часом нелегальні пасажироперевезення стали масштабною індустрією з власними правилами гри. Таблички з назвами кримських міст знімаються практично одразу, як транспорт рушив. Біля контрольних пунктів в’їзду-виїзду розгорнулись цілі містечка, де нелегальні перевізники буквально заганяють у свої авто пасажирів. Уже тривалий час справжню монополію, скаржаться таксисти, на підступах до пункту пропуску тримає група, яку ідентифікують за етнічною ознакою — між собою вони розмовляють вірменською мовою. Пропонують не лише послуги транспорту, а й обмін валют.
«Ми бачимо, що там є організовані групи людей, які за національною ознакою поєднуються. Але для нас вони все одно перевізники — легальні або нелегальні», — пояснив Володимир Стеценко.
Між тим, конфлікти між групою «монополістів» послуг таксі на Чонгарі та іншими перевізниками, які переростали і в бійки, вже ставали предметом уваги правоохоронців. У грудні 2015 року було побито водія рейсового автобусу, директор АТП подавав заяву до поліції. Однак ситуація, як видно зараз, на підступах до КПВВ не змінилась — її контролює те ж угруповання.
Принаймні, побутові незручності на КПВВ уряд обіцяє вирішити вже цього літа. Планується реконструкція і облаштування інфраструктури трьох КПВВ, розташованих між Херсонщиною і Кримом.
«Ми говоримо про покращення умов пропуску, сервісної зони, будівництво автостанцій для того, аби люди, які перетинають адмінкордон, почували себе комфортно», — повідомив під час інспекції пунктів пропуску заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк.
За його словами, на ці потреби поточного року з держказни виділено 200 мільйонів гривень. Цих коштів має вистачити, щоб побудувати автостанцію, облаштувати сервісні зони і створити Центри з надання адміністративних послуг, а також організувати надання банківських послуг.
За статистикою за 2016 рік, влітку щомісяця межу з Кримом в один бік перетинає 60-80 тисяч людей. Загалом же минулого року адмінмежу у обох напрямах перетнуло більше 2,5 мільйонів людей. (Статистику перетину адмінмежі з Кримом за 2015-2016 р.р. дивіться тут). Аби забезпечити їм належні та безпечні послуги перевезень, перш за все, потрібно наново провести конкурси на автобусні маршрути у кримському напрямку. По-друге, потрібно легалізувати перевезення пасажирів мікровтобусами, які наразі не підпадають під дію заборони. І, по-третє, впевнені в управлінні Укртрансбезпеки, обов’язково треба збільшити кількість ліцензованих пасажироперевізників, аби в кожної людини, що перетинає адмінкордон була можливість скористатись легальною послугою.
