На одной встрече с международными партнерами меня спросили, как мы работаем с антикоррупционными организациями. Я сказала, что в общем-то хорошо, но у нас время от времени возникают мировоззренческие разногласия по вопросам, касающимся временной оккупации и сограждан там. Потому что иногда коллеги по антикорсектору пытаются «подвалить» чиновников, например, тем, что у последних родные в оккупации и типа с «российскими» паспортами. Особенно меня вкурвливает, когда речь идет о родителях, пишет в Facebook Алена Лунева, директор по адвокации Центра прав человека ZMINA.
Це взагалі не нова практика. Ще влітку Цивінського, Скомарова і деяких детективів НАБУ щемили саме за це. Ми тоді виступали з позицією — якщо будь-яка людина, яка залишилась жити в окупації або має родичів в окупації чи у РФ, автоматично вважається небезпечною, це просто суперечить декларованій політиці важливості для держави повернення людей і територій.
Здається, що я вже 12 років говорю одне і те саме: той факт, що людина залишилася в окупації, не робить її ворогом по дефолту, не робить з неї агента і зрадника. В окупації дуже багато гідних людей, вимушених брати російські документи, щоб вижити і залишатися на своїй землі. І хто, на вашу думку, чинить спротив в окупації? Це якісь «справжні» патріоти, яких туди з літаків закидають? Чим ці люди займаються вдень, як думаєте? Попри те, що ми всі сприймаємо їх героями, вони залишаються людьми, що живуть в окупації. І якщо завтра хтось з них захоче виїхати і вступити, наприклад, на державну службу, то будуть обов’язково і серед громадського сектору ті, хто побіжить розповідати, що ця людина «російський десант», бо з окупації, бо родичі там, бо «руській паспорт».
Слухайте, друзі, якщо у вас нікого немає в окупації і ви не з окупованих територій — це добре, вважайте — пощастило. Бо вам не відмовлять в роботі, не закриють кар’єрний шлях через родичів в окупації. Але якщо є, то в будь-який момент вам розкажуть, що у вас зв’язки з країною-агресоркою, а СБУ запропонує пройти поліграф і все чистосердно розповісти як справжній російській агентурі. Або просто звільнять.
Спонсор цього допису — чергове «розгромне» відео, від якого кров з очей. Хочете валити Кравченка — пліз ду, але хіба йому нема, що пред’явити, окрім батька в окупації на Dacia Logan?
***
Серйозне занепокоєння викликає масштабування практики використання нібито “зв’язків з Росією” або тимчасово окупованими територіями як привід для виправдання ігнорування результатів незалежних конкурсів на топпосади, політичного тиску на опонентів, руйнування інституцій та кримінального переслідування окремих осіб та бізнесів. Використання таких ярликів як зброї для дискредитації та нападів на опонентів стає закономірністю. Подібні дії не лише завдають прямої шкоди демократії та безпеці країни, але й підривають критично важливі процеси реінтеграції постраждалих від війни, наших громадян з ТОТ України, розширюючи можливості для зловживань та неперевірених інтерпретацій.
(з заяви громадських організацій щодо Закону №4555 та використання теми війни для тиску та підриву демократичних засад держави)
***
Чотири роки тому ми зробили серію роликів Всі, хто хотіли, поїхали? про людей, які з різних причин залишаються в окупації. Схоже, час робити продовження. Бо знов і знов треба пояснювати, що залишення в окупації і зрада держави — не тотожні поняття.
