Сайт Громадського опублікував законопроект про деокупацію Донбасу, що був підготовлений апаратом Ради національної безпеки та оборони на чолі з її секретарем секретарем Олександром Турчиновим, який досі не оприлюднювався офіційно.
Документ планувалося розглянути та затвердити на засіданні РНБО в понеділок 19 липня, однак розгляд відклали, передає Центр журналістських розслідувань з посиланням на Громадське ТБ.
Турчинов пояснив це «необхідністю додаткових консультацій з нашими стратегічними партнерами».
Водночас чиновники та депутати, з якими спілкувалося Громадське, припускають, що Верховна рада розгляне документ восени, адже поточна сесія Верховної ради закінчується 14 липня і народні депутати йдуть на канікули.
У проекті документу «Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України» відсутні перехідні положення. Хоча зазвичай вони є в текстах законопроектів.
На початку закону вперше прописано, що Російська Федерація здійснює збройну агресію та окупувала частину території Донбасу, що є першою спробою закріпити це на законодавчому рівні.
«Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України та тимчасову окупацію частин її території за допомогою Збройних сил Російської Федерації», — йдеться у проекті.
У статті 1 проекту закону дається чітке визначення для тимчасово окупованих територій, а також перелік військових формувань, які контролюють цю територію.
«Сухопутна територія, у межах якої формування збройних сил Російської Федерації, незаконні збройні формування, що створені за сприяння Російської Федерації, підпорядковані, керовані, контрольовані та фінансовані нею, та окупаційна адміністрація РФ встановили і здійснюють владу», — йдеться у статті.
Межі тимчасово окупованих територій визначає Міноборони України за поданням Генерального штабу Збройних сил. Також на окупованих територіях встановлюється особливий правовий режим.
У статті 2 проекту йдеться про документи та право власності на окупованій території. Зокрема будь-які документи, рішення тощо, які видали на непідконтрольній території, є недійсними.
Також, за людьми, незалежно від статусу переселенця, зберігається право власності на майно, яке залишилося на окупованих територіях. Так само, право власності залишається і за державою.
«За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, зберігається право власності на майно, у тому числі на нерухоме, включаючи земельні ділянки».
У статті 4 описано мету державної політики з відновлення суверенітету. Для цього пропонується:
— звільнити території та відновити конституційний лад;
— захистити права і свободи людей, які постраждали через російську агресію;
У статті 5 йдеться про забезпечення конституційного ладу:
«Державні органи використовують наявні можливості для захисту прав і свобод громадян України, які проживають на окупованих територіях».
Утім, які саме використовуються можливості, не сказано.
Також, зазначається, що треба «вживати вичерпних заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування російської агресії».
У статті 6 говориться про відновлення гуманітарних та культурних зв’язків з людьми, які живуть на окупованих територіях, також про надання гуманітарної та правової допомоги та доступ до українських ЗМІ.
«Основою захисту прав і свобод громадян… є сприяння забезпеченню їх соціально-економічних потреб, відновленню гуманітарних і культурних зв’язків, доступу до українських засобів масової інформації, національних засобів юридичного захисту».
Стаття 6 закону наголошує:
«Україна не несе відповідальності за протиправні дії РФ як держави-агресора та контрольованих нею незаконних збройних формувань на території окремих районів Донецької і Луганської областей».
У статті 7 зазначається, що Україна має невід’ємне право на самооборону, яке може бути реалізовано.
Для цього будуть залучені Збройні сили України, СБУ, служба розвідки, Національна гвардія та інші сили. Саме про це йдеться у статті 8.
Стаття 9 повідомляє, які рішення може приймати президент у період дії закону.
«Президент приймає рішення про застосування Збройних сил, інших військових формувань, для стримування та відсічі збройній агресії РФ…».
Також президент приймає рішення про воєнний стан.
У статті 10 про розподіл повноважень:
Керівництво силами та засобами покладається на Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил України.
Начальник штабу призначається президентом за поданням начальника Генерального штабу.
Всі, хто залучається до забезпечення національної безпеки в Луганській та Донецькій області підпорядковуються начальнику Об’єднаного оперативного штабу.
Остання стаття — 11, повідомляє, що порядок перетину лінії розмежування, а також правила провозу товарів, визначається також начальником Об’єднаного оперативного штабу.
