Європейський суд з прав людини оприлюднив своє рішення від 9 вересня 2025 року у справі «Ряшенцева та інші проти України» про неприйнятність поданих російськими юристами скарг 11 громадян, які проживали на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей та вимагали компенсації за зруйноване житло та поранення нібито через обстріли українських військових, що відбулись у населених пунктах Донеччини та Луганщини у 2015-2020 роках.
Про це повідомила у Facebook Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України.
Вона пояснила, що у цій справі 11 громадян, які проживали на ТОТ Донецької та Луганської областей, скаржилися на пошкодження їхнього майна внаслідок обстрілів у 2015-2020 роках.
«Заявники стверджували, що обстріли здійснювалися Збройними силами України, і скаржилися на порушення права на життя, права власності, доступу до судів та відсутність ефективних засобів захисту. Важлива деталь: жоден із заявників не звертався до українських органів влади і в якості пояснення цього були аргументи про «безглуздість» звернення до України як учасника конфлікту та відсутність розслідувань порушень прав людини», – написала Сокоренко.
Вона також вказала на важливу деталь: інтереси заявників представляла московська юридична фірма «Клішин і партнери». Про роль цієї фірми в справах проти України є детальне розслідування Радіо Свобода.
«Отже, розглянувши скарги заявників, ЄСПЛ визнав їх неприйнятними. Кілька ключових висновків Суду:
Факти спростовують твердження: Суд поставив під сумнів твердження заявників про неможливість подорожувати на підконтрольні території, оскільки деякі з них/члени їх сімей подали документи, що підтверджували отримання українських документів у 2015 та 2016 рр на підконтрольних Україні територіях. Крім того, ЄСПЛ ще раз підтвердив свій висновок у справі «Цезар та інші проти України», що жителі окупованих територій мали можливість подорожувати на підконтрольні Україні території [щонайменше до 2022 року]
Можливість представництва: Заявники мали змогу уповноважити представників на підконтрольній Україні території або скористатися безоплатною правовою допомогою. При цьому, відповідно до документів, заявників представляла московська юридична фірма, проте не було надано жодних доказів, що вони не мали б доступу до українських органів влади.
Ефективність функціонування переміщених з ТОТ судів: Суд підтвердив свій висновок, висловлений у подібних справах, що заявники, які проживали на територіях тимчасово поза контролем Уряду, мали змогу успішно скористатися засобами судового захисту, що надаються судами, переміщеними з цих територій», – зазначила Уповноважена у справах ЄСПЛ.
Суд також вказав, додала вона, що в ситуації заявників, були ефективні засоби захисту в Україні, зокрема:
- Україна створила правові механізми для розслідувань на окупованих територіях (спеціальне досудове розслідування, провадження in absentia).
- У 2017 році створено департамент Офісу Генпрокурора для розслідування злочинів на тимчасово окупованих територіях.
- Звіти Місії ООН з моніторингу прав людини та Міжнародного кримінального суду підтверджують проведення розслідувань і притягнення до відповідальності як членів незаконних збройних формувань, так і власних військових. Суд навів приклади вироків щодо військових за викрадення та побиття цивільних – це доводить відсутність «атмосфери безкарності».
- У міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії» ЄСПЛ оцінював численні докази з окупованих територій (протоколи огляду, експертизи, супутникові знімки), зібрані українськими правоохоронними органами
«У підсумку ЄСПЛ визнав заяви неприйнятними за статтею 35 §1 Конвенції через невичерпання національних засобів правового захисту. Замість довгих висновків, обмежусь кількома міркуваннями про важливість цього рішення ЄСПЛ:
Рішення підтверджує існування ефективних засобів захисту навіть в екстремальних умовах війни
Встановлює стандарт для майбутніх справ: жителі окупованих територій повинні спочатку звернутися до українських органів
Спростовує наративи про «нефункціонування» української системи правосуддя та «атмосфери безкарності», – наголосила Сокоренко.
Нагадаємо:
- 9 липня 2025 року Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі оголосила рішення у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії», у якому визнала Росію винною у збитті літака Boeing Малазійських авіаліній рейсу MH17 у 2014 році та в масових порушеннях прав людини на тимчасово окупованих територіях України.
