Внутрішні урядові аудити, які перевіряли закупівлі, здійснені Агенцією оборонних закупівель України, виявили десятки контрактів, укладених із компаніями за завищеними цінами при наявності пропозицій конкурентів із нижчою вартістю.
Про це йдеться у статті американської газети The New York Times.
Україна розбудувала оборонну промисловість, яка виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотники з різноманітними моделями та можливостями.
Оскільки мільярди доларів надходять до вітчизняних виробників за фінансової допомоги європейських донорів, значна частина витрат оповита таємницею воєнного часу.
Це непокоїть аналітиків та активістів, які стверджують, що Україна досягла незначного прогресу в приборканні давньої історії корупції у військових закупівлях, сказано в статті.
Одним із питань, яке непокоїть аудиторів, які перевіряють військові витрати, є неодноразове укладання Києвом контрактів компаніям, чиї пропозиції були вищими за конкурентів, без пояснень.
Внутрішні урядові аудити, переглянуті The New York Times, виявили десятки контрактів, укладених із компаніями за завищеними цінами при наявності пропозицій конкурентів із нижчою вартістю.
Також аудит виявив випадки затримок або неповних поставок замовлень і передоплат за зброю, яка так і не була доставлена.
NYT пише, що укладання контрактів з учасниками, які запропонували найвищу ціну, саме по собі не свідчить про корупцію чи марнотратство. Однак аудити ілюструють виклики для України, яка відходить від залежності від озброєння союзників на користь вітчизняного виробництва та міжнародних ринків озброєнь.
Урядові аудитори, які перевіряли закупівлі, здійснені Агенцією оборонних закупівель України з початку 2024 року до березня цього року, не висували звинувачень у розкраданні, хоча деякі контракти передали правоохоронним органам для оцінки.
Але їхній 465-сторінковий звіт виявив, що десятки контрактів на артилерійські снаряди, безпілотники та іншу зброю не були укладені з учасниками із найнижчою ціновою пропозицією.
Різниця між найнижчими пропозиціями та контрактами, фактично відданими Агенцією, сягнула щонайменше 5,4 мільярда гривень, або 129 мільйонів доларів.
“Вони переплачують з невідомих причин і без обґрунтування”, – цитує видання Тамерлана Вахабова, колишнього радника агентства, що є підрозділом Міністерства оборони.
У розпал війни, за його словами, “бракує політичної волі робити це правильно”.
У своїй заяві директор агентства Арсен Жумаділов зазначив, що нижчі пропозиції іноді відхиляються, бо “вони можуть не відповідати необхідним стандартам якості, термінів поставок, умов оплати чи іншим ключовим критеріям”.
За його словами, агенція нещодавно переглянула свої практики укладання контрактів, щоб забезпечити справедливість. Посадовець додав, що торік агенція почала поступово припиняти контракти з посередницькими компаніями, які отримували націнку на продажах.
До минулого року значна частина закупівель здійснювалася через посередників, більшість з яких отримували націнку 3% на продажах, згідно з окремим аудитом закупівель до липня минулого року. Агентство залучало таких посередників у 83% контрактів, замість купувати безпосередньо в постачальників
У статті сказано, що під час аудиту було виявлено численні контракти, які призвели до затримок або неповних поставок, а також випадки, передоплат компаніям, які так і не доставили зброю.
- Як писали Наші Гроші, «АОЗ» приховала дані про ефективність своїх закупівель дронів.
