У Верховній Раді провели перше засідання робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо особливостей проведення виборів в умовах особливого періоду. Планується, серед іншого, розробити механізм протидії втручанню Росії у виборчий процес.
Про це розповіла заступниця голови робочої групи, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, народна депутатка Олена Шуляк, пише Укрінформ.
Кейси щодо цього масово використовували під час виборів у Грузії і Румунії, а у випадку України ці ризики будуть набагато вищими.
За її словами, 26 грудня у ВР провели перше з низки запланованих засідань спеціальної робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні.
Одне із завдань – провести аналіз стану готовності виборчої інфраструктури до проведення таких виборів, а також напрацювати правові механізми протидії можливому незаконному втручанню у виборчий процес.
У тому числі, підкреслила Шуляк, втручанню з боку Росії, оскільки, як свідчить міжнародний досвід – зокрема на виборах у Грузії і Румунії, для цього ворог буде масово використовувати кібератаки, підкуп виборців, дискредитацію кандидатів, фінансування лояльних політиків тощо.
“Буде шалена дезінформація і різні засоби і заходи, направлені на розкол суспільства, буде дискредитація, фінансування лояльних до Росії або груп, або політиків і їх команд. Тому нам потрібно розуміти, які заходи ми будемо впроваджувати саме в цій царині. Я думаю, тут важливо вивчати останній досвід і Грузії, і Румунії в тому числі, оскільки ми бачили, до чого це призводить. Ми розуміємо, що в Україні таких випадків буде набагато більше, і тому будемо працювати, щоб жодне проросійське видання, проросійські особи не могли впливати на наші виборчі процеси”, – зазначила Шуляк.
Вона також зауважила, що згідно з результатами аудиту щодо безпекової ситуації для проведення безпечних післявоєнних виборів, здійсненого Громадянською мережею ОПОРА, готовність громад з точки виборчої інфраструктури, дуже низька.
“В рамках аудиту, який проводився у жовтні-листопаді цього року, було обстежено 11 громад, переважна кількість яких деокуповані, прикордонні або знаходиться у зоні бойових дій. Зокрема, Краматорську, Херсонську, Нікопольську, Новомиколаївську, Великописарівську, Олевську, Сновську. За його результатами лише три з 11 громад потенційно могли б відповідати базовим критеріям фізичної безпеки після припинення воєнного стану”, – зазначила Шуляк.
Як свідчать отримані дані, жодна з досліджених громад не має 100% забезпеченості виборчих дільниць укриттями в радіусі 500 метрів. Крім цього, у прифронтових і деокупованих громадах понад 50% приміщень виборчої інфраструктури зруйновані або пошкоджені. При цьому в більшості громад системи оповіщення не охоплюють усе населення, а подекуди працюють лише в центральних населених пунктах.
“Крім цього, залишаються питання і обмеженого потенціалу членів ЦВК, питання, які пов’язані з електропостачанням, з укриттями, з системами сповіщення тощо. Тобто, йдеться про величезний комплекс індикаторів, які потрібно буде перевірити, щоб оцінити організаційну спроможність кожної громади. Це буде для нас і основою, і допомогою для прийняття рішень, і для розуміння процесів безпосередньо в кожній громаді”, – підсумувала Шуляк.
- Після відповідних сигналів від партнерів в Україні заговорили про можливість проведення виборів у країні під час війни.
- Зокрема, раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має провести вибори. Своєю чергою, Зеленський відповів, що готовий до цього.
