Генпрокурор Руслан Кравченко, який був головним актором атаки на НАБУ під приводом пошуку «російського сліду», сам має прямі родинні зв’язки з країною-агресором, так само як троє з п’яти його заступників.
Про це йдеться в розслідуванні Антикорупційного центру «Межа».
Експерти з’ясували, що батько генерального прокурора Андрій Кравченко отримав російський паспорт у червні 2023 року. Як нагадують журналісти, батько Кравченка проживав в Сєверодонецьку до окупації, а рік потому Кравченко отримав посаду голови Київської ОВА.
Зокрема, після отримання російського паспорту Андрій Кравченко почав активно курсувати між РФ і окупованою Луганщиною. Упродовж червня -вересня 23-го року він на своїй автівці Дачія Logan щонайменше чотири рази проходив автомобільні пункти пропуску. Тричі відвідав пропускний пункт «Бугаївка» між Воронезькою областю РФ і так званою ЛНР. І один раз пропускний пункт «Чертково» в Ростовській області. Спочатку батько генпрокурора використовував українські номери, а потім, змінив їх на російську реєстрацію.
Цю ж схему антикорцентр перевірив на приближених до Кравченка осіб. Зокрема, у Віктора Логачова, який призначений Кравченком прокурором у грудні 2025 року, вони знайшли російських бізнес його родини. У російських реєстрах знайшлась компанія «Водомир», зареєстрована наприкінці листопада 2022 року.
Компанія працює на окупованій Луганщині, продає питну воду через МАФи і має статутний капітал 3 млн рублі. Її міноритарним власником є батько заступника генерального прокурора України Сергій Логачов. Ця компанія з моменту реєстрації сплатила в бюджет РФ понад 800 000 рублів податків.
Інші родичі Лугачова, Юрій та Раїса також мають бізнес в так званій ЛНР. Йдеться про кілька компаній, зокрема ООО «Дельта», ООО ТКФ «Валтан» і «Ровеньки Инвест» 2008. Усі ці підприємства є діючими, мають активи, обороти і регулярно платять податки до бюджету країни агресора. У підсумку бізнес родини заступника генерального прокурора після 22-го року приносить бюджету Російській Федерації понад 1 млн рублів податків, а самій родині понад 11 млн рублів доходу.
Російські паспорти експерти антикорцентру знайшли у родичів іншого заступника Кравченка – Максима Крима, якого він призначив своїм заступником у червні 2025 року.
Зокрема, дружина Максима Крима, наприклад, народилася в Криму, а її батьки Лариса та В’ячеслав Юшкови досі проживають у Севастополі. Вони одразу після окупації півострова отримали російські паспорти. Справжність документів та податкових номерів підтверджені через податкові сервіси РФ.
Окремо «Межа» встановила, що російський ІПН отримала і сама дружина заступника генерального прокурора. Формально він прив’язаний до свідоцтва про народження, однак такі документи не з’являються автоматично і не оформлюються без особистої участі. Питання, чи відвідувала вона окупований Крим, лишається відкритим.
Крім того, має російські сліди і скандальна заступниця Кравченка Марія Вдовиченко, щодо якої є кілька резонансних розслідувань. Батько заступниці генпрокурора має кілька діючих бізнесів в окупованому Криму. При цьому батько купує нерухомість і Range Rover на підконтрольній Україні території. І цими активами користується заступниця генерального прокурора. Рідні ж брати цієї ж заступниці генпрокурора в 2014 році отримали громадянство РФ. Один перейшов взагалі на бік ворога, працює на керівній посаді у військовій прокуратурі росіян. Інший брат, військовослужбовець, теж мав російський паспорт, після чого цілком спокійно працював в українських ТЦК та отримав від держави України сертифікат ще на одну квартиру.
«Що виходить? Що за керівництва і каденції Кравченка Генеральною прокуратурою, розділ на сайті офісу генерального прокурора «Керівництво» стає більше нагадувати базу Миротворець, бо сам генпрокурор та три з п’яти його заступників є з прямими зв’язками з країною-агресором. Саме ці особи мають доступ до інформації також про усі кримінальні провадження, в тому числі в оборонні сфери. Вони можуть притягнути до відповідальності будь-кого. Від нардепа до прем’єр-міністра. І цікаво, що вони мають доступ до секретної інформації. Це не питання репутації заступників чи самого Кравченка, а йдеться про прямі ризики на державному рівні, на цьому фоні атаки на антикорні інституції. І це підводить до простого, але незручного запитання: чи може держава, яка на п’ятий рік веде повномасштабну війну з Росією, дозволити собі таку конфігурацію влади в органі, що має бути гарантом справедливості і безпеки», – підсумовують в антикорупційному центрі «Межа».
